Науково обгрунтовано особливості процесу адаптації дітей-сиріт молодшого дошкільного віку до умов дитячого будинку. Визначено критерії адаптивності поведінки дітей-сиріт за нових соціальних умов, надано якісну характеристику виявлених критеріїв, розглянуто типи груп адаптації дітей-сиріт до умов дитячого будинку (задовільну, часткову, нестійку, незадовільну), що дає змогу здійснювати диференційний підхід до дітей з різним рівнем емоційної активності. Запропоновано методику організації музично-театралізованої діяльності, що сприяє успішній адаптації дітей-сиріт. Наведена методика дозволяє підвищувати професійний рівень педагогічного колективу дитячого будинку щодо організації навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в адаптаційний період; створити позитивний емоційний стан; знизити рівень тривожності, агресивності та незахищеності; коригувати негативні емоційні прояви засобами музичної діяльності; розвивати у вихованців навички соціальної поведінки в процесі музично-театралізованої діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано педагогічні умови виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку (диференціація змісту художніх творів відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей, створення системи взаємодії дітей та дорослих під час ознайомлення зі змістом художніх творів, спонукання дітей до відтворення змісту художніх творів у різноманітних видах діяльності). Визначено поняття "вихованість інтересу дітей старшого дошкільного віку до змісту художнього твору", критерії, показники. Охарактеризовано рівні вихованості інтересу до змісту художнього твору (високий, достатній, середній, низький). Розроблено експериментальну модель виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку, форми, методи та прийому виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку. Розкрито зміст понять "інтерес", "виховання інтересу", "вихованість інтересу", "художній твір", "зміст художнього твору".

  Скачати повний текст

Визначено організаційно-методичні засади формування музичних здібностей дошкільників. Науково обгрунтовано та перевірено на практиці методику даного формування на матеріалі українського фольклору. Запропоновано визначення поняття "музичні здібності" як стійких індивідуально-психологічних властивостей дитини, що забезпечують успішність музичної діяльності. Доведено, що в результаті цілеспрямованого оволодіння різними видами музичної діяльності відбувається формування музично-слухових здібностей, здібностей до різних видів музичної діяльнсті та музично-творчих здібностей, які складають структуру музичних здібностей дітей дошкільного віку. Розкрито особливості українського музичного фольклору, обгрунтовано його дієвість у формуванні даних здібностей дітей. Визначено критерії та показники, установлено рівні сформованості музичних здібностей дошкільників. Запропоновано методику їх формування на базі матеріалу українського музичного фольклору за адаптаційно-мотиваційним, репродуктивно-інформаційним та творчо-діяльнісним етапами.

  Скачати повний текст

Вивчено, розроблено та науково обгрунтовано теоретико-методологічні основи формування духовних інтересів і потреб у дітей 5 - 9-ти років засобами мистецтв і на їх базі розглянуто методичну концепцію духовного виховання підростаючого покоління. Проаналізовано теоретичні передумови духовного становлення підростаючої особистості, саме з позицій її духовних інтересів і потреб. Вперше розглянуто, проаналізовано та сформовано духовні інтереси та потреби. Наведено педагогічну систему формування духовних інтересів і потреб у дітей 5 - 9-ти років засобами мистецтв. Розроблено модель структури духовних інтересів і потреб, уточнено процесуальну послідовність появи та розвитку структурних компонентів і всієї системи. Вдосконалено формування духовних інтересів і потреб у дітей 3 - 5-ти років засобами мистецтв, формування духовних інтересів і потреб у сукупності у молодших школярів і формування багатогранних інтересів і потреб у дошкільників різноманітними засобами.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу численних джерел з історії, теорії та практики музичної педагогіки вперше визначено основні тенденції розвитку та розкрито еволюційну сутність німецького дошкільного музичного виховання. Узагальнено теоретичні та практичні надбання дошкільної музичної педагогіки Німеччини. Вітчизняну музичну педагогіку збагачено невідомими раніше теоретичними положеннями щодо музичного виховання дітей дошкільного віку в сучасній Німеччині як ефективного засобу емоційного, інтелектуального та духовного розвитку, пробудження природних задатків, самовираження, самореалізації та індивідуальної ідентифікації дитини, формування її інтелігентності й комунікативних навичок. До наукового обігу введено нові поняття, що відображають сутність дошкільного музичного виховання в Німеччині другої половини XX ст. (курси "Раннє музичне виховання" для дітей 4 - 6 років, курси для дітей 1,5 - 3 років з їх батьками, слухання звуків навколишнього світу, метод акустичних експериментів, дидактику аудитивної комунікації, графічну нотацію).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано ідею щодо естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування людини на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва. Обгрунтовано критерії, показники та рівні сенсорного розвитку старших дошкільників, а також розроблено й експериментально перевірено методику їх реалізації засобами образотворчого мистецтва з метою сенсорного розвитку, уточнено сутність понять "сенсорний розвиток" "сенсорне виховання", "сенсорні еталони".

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми духовного та фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами хореографії. Охарактеризовано передумови виникнення в них потреби у танцювальній діяльності та розкрито її основні компоненти (мотив, мету, дію). Визначено притерії готовності старших дошкільників до засвоєння хореографії, з використанням яких розроблено та перевірено методику виявлення розвитку фізичних даних, музично-ритмічних й артистичних здібностей дітей, а також їх інтерес до танцювальної діяльності. Запропоновано систему формування хореографічних умінь (напрями роботи, завдання, зміст) дітей віком 5 - 6-ти років та науково обгрунтовано педагогічні умови формування цих умінь у процесі спеціально організованих хореографічних занять та під час інтеграції окремих серій танцювальних рухів до змісту традиційних музичних занять та інших видів діяльності дітей старшого дошкільного віку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності підготовки студентів вищих навчальних закладів України, що навчаються за спеціальністю "Дошкільне виховання" до комплексного використання творів пластичного мистецтва у вихованні старших дошкільників. Розроблено й апробовано систему підготовки майбутніх дошкільних педагогів до фахової діяльності, визначено її мету, завдання, зміст, принципи, форми, засоби контролю та умови ефективної реалізації. Визначено компоненти, критерії та рівні готовності студентів до виховання старших дошкільників на основі використання творів пластичного мистецтва. Експериментально доведено, що навчання в предметно-розвивальному середовищі, проведення спеціальних консультативних семінарів-практикумів до початку педагогічної практики, розробка індивідуального пакета наочно-інформаційного забезпечення занять сприяє значному підвищенню рівня професійної готовності майбутніх дошкільних педагогів, зокрема, до комплексного використання творів світового пластичного мистецтва у вихованні старших дошкільників.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Запропоновано психологічну модель, виявлено умови, критерії, показники та рівні розвитку даних здібностей. Доведено, що розвиток музичних здібностей здійснюється шляхом удосконалення перцептивно-репродуктивних співвідношень компонентів музичного слуху (ладового, звуковисотного, ритмічного, гармонійного, динамічного, тембрового) емоційного відгуку на музику шляхом використання музично-інтелектуальних процесів (музичної пам'яті, музичного мислення, музичної уяви). Досліджено вплив співу та народної музики на розвиток музичних здібностей дитини шостого року життя. Виявлено психологічні умови цього розвитку у дітей старшого дошкільного віку, а саме: активізацію емоційного відгуку дитини на музику; актуалізацію перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано сутність поняття та зміст досвіду музично-виконавської діяльності (МВД) старших дошкільників, визначено його компонентну структуру з огляду на специфіку даного віку. Розроблено критерії і показники, на основі яких виявлено рівні сформованості досвіду МВД старших дошкільників. Обгрунтовано поетапну методику формування досвіду МВД у старших дошкільників за умов художньо наповненого розвивального середовища.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників. Висвітлено філософські аспекти генезису естетичного ставлення особистості до природи, його природу, суть і механізм розвитку, психологічні особливості формування. Охарактеризовано мистецтво пейзажного живопису як ефективного засобу формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи у процесі художньо-педагогічного спілкування за картинами пейзажного жанру, обгрунтовано педагогічні умови. Доведено, що формування естетичного ставлення до природи засобами пейзажного живопису відбувається завдяки спеціально організованій емоційній взаємодії дитини з реальними об'єктами та явищами природи, а також їх художніми образами, відтвореними на полотні, задяки чому забезпечується духовне зростання особистості дитини, досягається розвиток її сенсорної культури і творчих здібностей, збагачується почуттєвий і естетичний досвід дошкільників.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано положення про першооснови національної самосвідомості та розроблено методику її формування у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики. Встановлено критерії, показники та визначено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито сутність поняття національна самосвідомість, систематизовано базовий поняттєво-категоріальний апарат проблеми наукового дослідження. Удосконалено теоретичні та методичні засади національного виховання в системі роботи сучасних дошкільних навчальних закладів. Зроблено апробацію нової методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики, підтверджено її ефективність і наведено рекомендації щодо впровадження у практику діяльності дошкільних навчальних закладів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано специфіку, розкрито суть поняття та встановлено структуру психологічної готовності музичного керівника. Доведено залежність ефективності професійної взаємодії з музично обдарованими дітьми віком 5 - 6-ти років від сформованості психологічної готовності та суб'єктної позиції музичних педагогів. Запропоновано визначення рівня суб'єктності музичних педагогів як системотвірний фактор психологічної готовності. Розвинуто відомості про особливості організації професійної педагогічної взаємодії з музично обдарованими дітьми, психологічної підготовки педагогічних працівників до діяльності за динамічних творчих умов. З'ясовано вплив суб'єктної позиції педагога на рівень його психологічної готовності до професійної діяльності. Розвинуто положення системного та діяльнісного підходу, гуманістичної психології.

  Скачати повний текст

Розкрито психолого-педагогічні підходи до художнього розвитку особистості. Здійснено аналіз історико-педагогічного досвіду використання театралізованої діяльності у формуванні творчої особистості. З'ясовано особливості організації та педагогічну ефективність театралізованої діяльності дітей 5 - 7-ми років за умов навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад". Розроблено експериментальну модель художнього розвитку дітей 5 - 7-ми років засобами театралізованої діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови художнього розвитку вихованців навчально-виховного комплексу даного закладу. Одержано позитивні результати апробації експериментальної моделі художнього розвитку дітей 5 - 7-ми років за умов навчально-виховного комплексу, які засвідчили її ефективність.

  Скачати повний текст

Розкрито психолого-педагогічні підходи щодо художнього розвитку особистості. Здійснено аналіз історико-педагогічного досвіду використання театралізованої діяльності у формуванні творчої особистості. З'ясовано особливості організації та педагогічну ефективність театралізованої діяльності дітей 5-7-ми років за умов навчально-виховного комплексу „Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад". Розроблено експериментальну модель художнього розвитку дітей 5-7-ми років засобами театралізованої діяльності. Визначено організаційно-педагогічні умови художнього розвитку вихованців навчально-виховного комплексу даного закладу. Одержано позитивні результати апробації експериментальної моделі художнього розвитку дітей 5-7-ми років за умов навчально-виховного комплексу, які засвідчили її ефективність.

  Скачати повний текст