Розкрито суть поняття художньої індивідуальності шляхом виявлення певних закономірностей її становлення у музичній культурі XX ст. Запропоновано концепцію об'єктивізації композиторської індивідуальності, що дає змогу визначити способи передачі суб'єктивного змісту засобами музичного мистецтва. Розроблено аналітичний підхід до вивчення даного художнього феномену, що дозволило врахувати його динамічну природу та онтологічну цілісність. Розглянуто процес реалізації композиторської індивідуальності з використанням матеріалу стосовно творчості В.С.Губаренка (1934 - 2000) - одного з лідерів "шістдесятництва" в українській літературі. З використанням запропонованого модального підходу розкрито особливості еволюції митця, уточнено специфіку музичного мислення композитора, досліджено відтворену ним картину світу, а також сформульовано принципи творчої роботи та естетичні настанови.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм кореляції змісту креативної діяльності з динамікою вікової сідомості. Виявлено взаємозалежність між циклічністю вікових фаз і модусами креативної свідомості видатних персоналій. Простежено траєкторію професійної самореалізації митця на тлі індивідуальної екзистенції. До наукового обігу введено поняття "біографічного сценарію", охарактеризовано його різновиди. Систематизовано типологічні ознаки пізнього періоду композиторської творчості. Включено завершальний етап композиторської еволюції у зону активного музикознавчого розгляду.

  Скачати повний текст

Досліджено інтерпретацію поетичного першоджерела в камерно-вокальному жанрі на композиторському та виконавському рівнях. У синтезі поезії та музики на перший план виходить взаємодія двох художніх систем (поета та композитора), яка реалізується за допомогою інтерпретації та міжвидового художнього перекладу. Якщо інтерпретація підкреслює суб'єктивний компонент, трансформувальну роль композитора в процесі створення камерно-вокального твору, то переклад - це процес, направлений на якомога більшу об'єктивність у передачі аспектів поетичного першоджерела.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мистецтвознавстві проведено аналіз творчо-методичних принципів викладання композиції на початковому етапі навчання британського студента. Розроблено методику композиторського аналізу як різновиду музикознавчого аналізу за умов його спрямованості на текст конкретного твору. Проаналізовано загальні моменти британської й української композиторських освіт. Визначено відмінності британської освіти від вітчизняної з метою формулювання методико-практичних рекомендацій щодо удосконалення навчання композиторів в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто теорію рефлексії у музичній творчості, суттю якої є обгрунтування музики як аналога homo cognitio (через Я-образ автора), зумовленої вимогами категоріального синтезу у сучасій когнації (семіотики культури, аналітичної герменевтики, онтології, метафізики, християнської антропології). Проаналізовано рефлексію як модус свідомості та семіотичного об'єкта. Зазначено, що змістом рефлексивного образу є акт усвідомлення власної свідомості та самоздійсненості особистості (авторські роздуми щодо життя, смерті, Богопізнання). Мовна рефлексія створює іманентні моделі художньої типізації, якими є внутрішня мова, двосвіття, подвоєння, спілкування, монодрама, драматургія типу сходження, синергія). Запропоновано тезу, що рефлексивний стиль мислення як системне явище утворює знакову парадигму музичної культури XX ст., що зумовило розробку синергійної концепції, яка базується на культур-антропологічному синтезі та соціокультурній еволюції рефлексивної семантики (від віденського класицизму до українського відродження останньої третини XX ст.).

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему музичної полістилістики в її тісному взаємозв'язку з теорією інтертекстуальності. Розкрито сутність і визначено рівні прояву полістилістики у творчості сучасних композиторів. Наукове дослідження здійснено з урахуванням тенденцій сучасного гуманітарного знання, визначених на підставі вивчення існуючих теорій інтертекстуальності та гіпертексту. Розкрито нові аспекти музичної полістилістики як методу композиторської творчості, що відповідає наміру митця ввести свій задум у загальний стильовий контекст музики та як знакового вираження множинності музичної свідомості. Обгрунтовано принципове значення використання композиторами різних способів текстових взаємодій і прийомів інтертекстуальності, що дозволяє виявити шляхи взаємопереходу "свого" - "чужого" у музиці. Запропоновано типологію музичної полістилістики, проаналізовано її моделі. Досліджено основні підходи щодо вивчення феномену інтертекстуальності у сучасному гуманітарному знанні. Розглянуто суміжні літературознавчі та музиконавчі позиції у сфері теорії інтертекстуальності. Розроблено типологію інтертекстуальності з урахуванням її текстологічних, естетичних (ціннісних) та композиційно-художніх характеристик. Особливу увагу приділено розгляду теорії гіпертексту як цілісного музичного хронотопу, що характеризує музику як симультанне метаісторичне явище. Встановлено суттєвий вплив інформаційної перенасиченості музичної культури на формування методу композиторської творчості у другій половині XX - на початку XXI ст. Показано, що теорія гіпертексту як особливого інформаційно-комунікативного феномена дозволяє адекватно інтерпретувати взаємодію, шляхи й особливості трансляції цілих інформаційних пластів, що сприяє розумінню складної культурної ситуації на межі сторіч.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження нових композиторських технологій електронної музики, які активно використовуються українськими композиторами. Висвітлено історичну перспективу розвитку даного пласта сучасної музики, розглянуто основні етапи його формування та теоретичні положення трьох найважливіших технологій електронної музики - алгоритмічної композиції, технологій синтезу звуку й обробки звучання в реальному часі. Досліджено різні види алгоритмічної композиції, серед яких композиція за допомогою комп'ютера, спектральна та фрактальна. Розглянуто різні види синтезу звуку, способи обробки звучання у реальному часі. Розкрито сутність поняття інтерактивної композиції та різні види контролерів, що використовуються в інтерактивній композиції. Проаналізовано електронні твори сучасного українського композитора А. Загайкевич, що дозволяє вписати їх до контексту існуючих нових технологій. На прикладі "Повітряної механіки" розглянуто особливості технології алгоритмічної композиції; на матеріалі "Геронеї" - технологію синтезу звуку; на прикладі "Пагода" - технологію обробки звучання в реальному часі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано модель комплексного дослідження еволюційного процесу з акцентом на ранньому хронологічному сегменті. Вивчено перші яскраві прояви музичної обдарованості, специфіку їх професійної реалізації. Акцентовано увагу на дитячо-юнацький вік як психоемоційний, ментальний і креативній категорії. Здійснено спробу окреслення визначної ролі початкової фази онтогенезу в проекції на творчу діяльність. Розглянуто образний зміст, жанрові пріоритети, особливостій кристалізації індивідуального стилю даного кола композиторських персоналій, що спрямовано на реалізацію одного з головних завдань. Проведено детальний аналіз моцартівської та бетховенської моделей соціалізації неординарної мистецької особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику використання музичних комп'ютерних технологій у композиторській практиці та визначено їх можливий вплив як активного фактора на композиторський процес і музичну композицію у цілому. Проаналізовано питання стосовно моделювання композиторського процесу, новітні креативні можливості, а також використання комп'ютерів у музичній науці та педагогіці. Розкрито суть поняття "музичні комп'ютерні технології". Розглянуто методи практичного застосування музичних комп'ютерних технологій. Доведено, що існування потужних комп'ютерних можливостей сприяє розвитку способів роботи з матеріалом та організації музичної драматургії.

  Скачати повний текст