Визначено ступінь вивчення галицького богослужбово-хорового мистецтва ХІХ ст., розглянуто специфіку духовного хорового мистецтва краю як регіонально своєрідного явища та його зв'язок з побутуючими фольклорними та давніми церковно-співочими традиціями. Висвітлено особливості тогочасної співочої дяківської освіти в навчальних інституціях Галичини та роль дяків у розвитку богослужбового хорового співу. Реконструйовано естетику українського богослужбового виконавства регіону ХІХ ст. як систему з провідними жанровими та стильовими домінантами, з'ясовано критерії та чинники, що діяли в цій галузі хорової творчості. Досліджено характер і значення концертної практики, рівень виконавської майстерності й особливості функціонування галицьких церковних і провідних світських хорів у царині богослужбового виконавства.

  Скачати повний текст

Класифіковано напрямки розвитку богослужебного співу (БС) в музичній культурі Чернігівщини: концертна діяльність, музична освіта, Братський хоровий рух та музично-просвітницька діяльність. Встановлено зв'язки між сприйняттям та усвідомленням БС представниками різних суспільних верств. Визначено місце і роль співу в загальнокультурному процесі. Охарактеризовано Братський хоровий рух Чернігівщини. Введено імена видатних регентів-організаторів та керівників провідних храмових хорів Чернігова й губернії: М.Ступницького, Г.Іванцова, П.Зеленецького, Л.Тополя та інш.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію стильового розвитку вітчизняного хорового концерту кінця XVII - XVIII ст. як особливої мовної системи, яка сформувалася внаслідок цілеспрямованого відбору вербальних і музичних мовних засобів. Розкрито зміст і методологічне значення поняття "високий стиль" щодо жанру хорового концепту. "Високий стиль" визначає та водночас обмежує коло ідей і тем художнього твору, а також передбачає масштабний задум, значну та важливу ідею твору. Зауважено, що цей стиль визначав принципи відбору та диференціації словесних і музичних мовних засобів хорового церковного концерту. "Високий стиль" визначено як загальний естетичний принцип художньої структури музично-поетичного твору, що реалізується на різних рівнях, а саме: мовному, фонетичному й інтонаційному, синтаксичному й композиційному. Зроблено висновок, що поняття "високий стиль" є актуальним протягом всієї історії розвитку жанру хорового церковного концерту.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вокальних властивостей хорового співу вітчизняної традиції в історичному аспекті. Встановлено періоди та чинники якісних змін вокалу в контексті інтонаційно-стилістичної еволюції національної хорової музики. Проаналізовано специфічні властивості вокальної основи хорового співу, психофізіологічні чинники вокальної техніки та характерологічні риси особистості хормейстера. Обгрунтовано методичні принципи формування вокально-виконавського виховного комплексу хормейстерів з урахуванням фахової специфіки та сучасних вимог щодо підготовки професійних музикантів.

  Скачати повний текст

Розглянуто диригентсько-хорову освіту в музичній культурі України другої половини XX ст. як системне явище в історико-педагогічному, музикознавчому та культурному аспектах. Проаналізовано функціонування регіональних диригентсько-хорових шкіл в Україні пострадянського періоду, а також наукову спадщину диригентсько-хорової школи М.Лисенка, яка є важливим джерелом формування сучасної диригентсько-хорової освіти. Застосовано ретроспективний аналіз для вивчення особливостей становлення та розвитку національних традицій у галузі хорової освіти. Запропоновано комплексний аналіз розвитку музикознавчої думки в галузі хорознавства та висвітлено методологічні засади проблеми. Наведено структурну модель концептуальних основ системи диригентсько-хорових дисциплін у сучасній хоровій освіті за умов нової соціокультурної ситуації в Україні. Розкрито методологічні принципи в системі функціонування диригентсько-хорових дисциплін у системі освіти студентів.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві комплексно досліджено диригентсько-хорове мистецтво Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст. на основі документальних архівних матеріалів. Висвітлено історичну динаміку формування диригентсько-хорового мистецтва Галичини від аматорських до професійний форм, визначено історичні умови, за яких відбувалася професіоналізація даної діяльності в контексті тих міжкультурних зв'язків, що детермінували загальну спрямованість культуротворчого процесу в Україні цього періоду: опанування західноєвропейського досвіду музичного просвітництва та його використання з метою забезпечення національних духовних потреб. Розглянуто роль просвітницьких закладів, освітньо-педагогічної та видавничої діяльності музичних товариств Галичини у вихованні професійного ставлення до диригентської та співацької професій. Досліджено особливості концертно-виконавського життя хорових колективів та розглянуто творчі здобутки особистостей, які сприяли поетапному поступу галицької диригентсько-хорової школи до професіонального самовизначення. Охарактеризовано систему підготовки хорових диригентів та виконавців, принципи організації навчального процесу в тогочасних музично-освітніх закладах. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали, що дають змогу відтворити реальну картину розвитку диригентсько-хорового мистецтва Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси розвитку дитячого хорового виконавства у контексті національного півчого мистецтва XVII - XVIII ст., визначено тенденції становлення методів і форм професійного навчання в Україні. Проаналізовано стан хорової культури України XVII - XVIII ст., показано особливості розвитку дитячого хорового співу в містах, селах, монастирях, у системі навчальних закладів та осередків. Висвітлено теоретичні засади розвитку освітніх практик музичних навчальних закладів, розкрито значення дитячого співу в їх становленні. З'ясовано роль дитячого півчого мистецтва у розвитку хорової культури XVII - XVIII ст., обгрунтовано актуальність давньої теорії та практики дитячого музично-співочого навчання у сучасний період. Розглянуто теоретичні засади формування методики музичного навчання півчих, проаналізовано умови виховання дітей в освітніх закладах. Визначено роль дитячого виконавства як основи повноцінного функціонування хорової культури в Україні XVII - XVIII ст. Розкрито значення дитячої хорової культури у діяльності спеціальних музичних навчальних закладів України та Росії. З'ясовано, що розвиток дитячої хорової культури у контексті півчого мистецтва України XVII - XVIII ст. тісно пов'язаний з процесами формування вокальних форм навчання та музично-просвітніх центрів. Зроблено висновок, що в Україні було засвоєно кращі досягнення півчої культури Сходу та Заходу попередніх епох, на базі яких сформовано теоретичні засади подальшого розвитку національного музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено художньо-інтерпретаційну суть мистецтва хорового диригування та соціокультурних функцій його існування. У культурологічному, музично-естетичному та соціально-психологічному аспектах вивчено природу, суть та специфіку диригентсько-хорового виконавського мистецтва. Проаналізовано сучасний стан науки та практики диригентсько-хорового виконавського мистетва, що стосується ефективності його соціально-художнього функціонування у культурі суспільства, а також особливості функціонування хорової музики православної традиції у сучасному соціокультурному просторі України. На прикладі хорознавчого аналізу духовно-музичних композицій Г. Гаврилець доведено їх зв'язок з сучасною хормейстерською творчою діяльністю, що є фактором української художньої музичної культури. Розглянуто шляхи впровадження моральних ідеалів Православ'я і національних цінностей у творчості сучасного диригента-хормейстера.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування хору як суттєвої складової оперної вистави у контексті його драматургічного призначення в жанрових різновидах опер В.Губаренка, зокрема героїко-романтичній музичній драмі "Загибель ескадри", лірико-психологічній опері "Пам'ятай мене", опері-балеті "Вій" та опері-ораторії "Згадайте, братія моя". Надано загальну характеристику оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах і висвітлено особливості відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 1960 - 1990 рр. у творах митця. Здійснено комплексний музикознавчий аналіз у контексті специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка й обгрунтовано його провідне значення у сценічних постановках композитора. Наведено характеристику, визначено зміст і представлено реєстр основних хорових сцен. Запропоновано нову класифікацію хорових сцен на підставі оцінки її шести головних функцій (фонової, колористичної, репрезентативної, внутрішньо-емоційної, дійової, динамічної) та десяти допоміжних (репрезентативно-колористичної, динамічно-колористичної, дійово-динамічної, емоційно-дійової, статистичної, ілюстративної, ілюстративно-колористичної, фоново-репрезентативної, емоційно-колористичної, репрезентативно-динамічної). На підставі запропонованої класифікації визначено концептуальні функції хору у жанровій системі представлених опер В.Губаренка й обгрунтовано вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використання хорових сцен (кількісну та якісну залежність функцій хору від провідної образно-змістовної сфери). На підставі результатів наукового дослідження доведено ключову константу творчого методу В.Губаренка про залежність функціонального навантаження хору від жанрової специфіки твору.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-політичні та історико-художні умови розвитку реквієму, літургійної та жанрово-стильової побудови музичних аспектів католицької заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Виявлено головні етапи розвитку реквієму як католицької меси та жанру. Запропоновано новітню історію реквієму, розроблено загальну типологію цього жанру. Вивчено його зразки у творчості сучасних українських композиторів на межі тисячоліть, що дозволило довести провідне значення авторських музично-стильових тенденцій поминальної традиції.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен жанру хорової мініатюри в сучасній українській музиці. Дослідження проведено на матеріалі хорової творчості В. Зубицького, в якій означений жанр здобув яскраве та багато в чому оригінальне втілення. Визначено співвідношення понять "монументальне - мініатюрне" в різних видах мистецтв. Розглянуто історико-теоретичні аспекти поняття "музична мініатюра" в його проекції на галузь хорового виконавства. Розкрито особливості розвитку жанру хорової мініатюри в українській музиці. Визначено специфіки означеного жанру та принципів його класифікації в українській музиці сучасного етапу. Запропонована внутрішньожанрова класифікація хорової мініатюри, що передбачає її диференціацію на фольклорну, духовну та світську, апробована на прикладі аналізу мініатюр В. Зубицького. Доведено спадкоємність музичної мови хорових мініатюр фольклорного типу від засновників жанру хорової обробки М. Лисенка та М. Леонтовича, виявлено риси індивідуально-авторського стилю в духовних і світських хорових мініатюрах В. Зубицького.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес розвитку української пісенно-хорової музики для дітей. Проаналізовано й узагальнено тематику, образність, окреслено жанрові та стилістичні напрями музичних творів для дітей, написані упродовж XX ст. в контексті загальних тенденцій української музичної творчості. Виявлено основні тенденції у формуванні нових підходів до музичної творчості для дітей останньої третини XX ст. Визначено механізми структурування й особливості драматургії пісенно-хорових циклів і кантат для дітей порівняно з типологічними атрибутами дорослої музики, а також означено фактори жанрово-стилістичної змінності традиційних моделей пісенно-хорових циклів і кантат для дітей на підставі творів Л. Дичко та Б. Фільц.

  Скачати повний текст

Досліджено історію музично-хорового життя Миколаївського регіону кінця XVIII - початку XXI ст. Розкрито основні напрямки, форми та тенденції еволюційних процесів у галузі музично-хорового мистецтва регіону. З'ясовано роль військових диригентів, місцевих хормейстерів-аматорів і професіональних хорових диригентів у формуванні хорового мистецтва краю. Систематизовано й узагальнено відомості про численні хорові колективи Миколаївщини на підставі аналізу їх типологічних особливостей, концертної діяльності, репертуарної політики, соціального складу. Виявлено специфічні особливості розвитку хорового мистецтва. Запропоновано періодизацію (етапність) історії хорового руху в регіоні у динаміці історичних змін.

  Скачати повний текст

Розглянуто творчу спадщину західноукраїнських композиторів-практиків другої половини XX ст., що керували хоровими колективами та здебільшого для них писали свої твори. Розглянуто вплив і становлення їх стилю регіональної традиції Львова, Дрогобича, Чернівців і Закарпаття, а також багатовимірність і різновекторність взаємодії з соціокультурними процесами складного періоду української історії. Вивчено специфіку їх композиторського процесу та введено особливості давидіанський психотип творчого мислення. Проаналізовано численні твори хорових диригентів-практиків Є. Козака, І. Майчика, С. Стельмащука, Р. Сов'яка, А. Кушніренка, М. Попенка та В. Волонтира, частина яких знаходилась в рукописах у приватних архівах митців, завдяки чому введено в науковий обіг ряд нових фактів з музичного життя західних регіонів.

  Скачати повний текст

Досліджено методику застосування особистісно орієнтованих технологій навчання (ООТН) в процесі диригентсько-хорової підготовки майбутнього вчителя музики. Проаналізовано стан проблеми у теорії та методиці музичного навчання, визначено її специфіку, виокремлено сучасні підходи до підвищення ефективності фахової діяльності майбутніх учителів музики, уточнено базові поняття дослідження, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування механізму реалізації ООТН студентів. Зазначено, що подальших наукових пошуків потребують питання, пов'язані з вивченням ООТН з позицій аксіологічного підходу. Предметом дослідження є диференційовані методики підготовки студентів з урахуванням їх цілеспрямованого функціонування в освітніх закладів різного соціально-культурного призначення, особливості зарубіжного досвіду профільного навчання у багаторівневій системі педагогічної освіти.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти формування виконавської уваги. Розкрито сутність і зміст поняття виконавської уваги майбутніх учителів музики, розроблено основні характеристики проявів даного феномена. Визначено функції виконавської уваги в процесі виконавської диригентсько-хорової діяльності майбутніх учителів музики. Розроблено методичну модель стадіальної циклічності виконавської уваги майбутніх учителів музики, що забезпечується визначеними педагогічними умовами.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "професійно-особистісні якості", які розглянуто стосовно майбутніх учителів музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін. Висвітлено теоретичні аспекти їх формування на засадах системного, гуманістичного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного й акмеологічного підходів. Доведено залежність ефективності формування даних якостей від впровадження експериментальної поетапної методики, що передбачає стимулювання мотиваційної сфери студентів, впровадження інноваційних методів навчання, варіативність впровадження організаційних форм діяльності в процес навчання, підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки студентів, реалізацію набутих музично-педагогічних знань у практичній діяльності. Апробовано методи, зміст і форми поетапного формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін за розробленими критеріями та показниками дослідженого феномену.

  Скачати повний текст

Доведено залежність ефективності диригентсько-хорової підготовки студентів на музично-педагогічних факультетах і в інститутах мистецтв педагогічних університетів від упровадження експериментальної методики, що передбачає послідовність у набутті студентами вмінь стосовно хорової роботи з учнями, інтегрованість у засвоєнні знань, умінь і навичок у процесі диригентсько-хорової підготовки, формування практичних умінь роботи з хоровими колективами. Розвинуто методичні засади даної підготовки студентів до роботи за умов загальноосвітньої школи. Наведено визначення принципових підходів до змістової конкретики та структурної організації зазначеної підготовки. З'ясовано педагогічні умови її ефективного здійснення. Розроблено методики формування у студентів умінь і навичок керівництва дитячими хоровими колективами.

  Скачати повний текст

Висвітлено, що митець постає як універсальна особистість у різних жанрових контекстах. Встановлено, що творчий спадок А. Гнатишина у галузі релігійної та паралітургійної музики охоплює 23 богослужбових цикли (серед них - 15 "Служб Божих", 5 циклів інших відправ і 3 молебні), 42 зразки окремих літургічних піснеспівів і церковних пісень, велика кількість аранжувань й обробок пісень на церковні свята, дитячий релігійний репертуар, аранжування церковних пісень для камерного вокального ансамблю. Зазначено, що високохудожній рівень доробку та мистецької діяльності А. Гнатишина відіграли роль потужного імпульсу розвою не лише українського, але й світового хорового виконавства, збагативши його методи, палітру засобів виразності та накресливши перспективи глибшого осягнення національної автентики. Обгрунтовано, що А. Гнатишин підніс хорову культуру українських богослужінь у діаспорі, відновив її національну тотожність і увиразнив з-поміж національно-мистецьких традицій інших християнських країн.

  Скачати повний текст

Вперше простежено культуротворчу роль митця на різних етапах розвитку в фундаментальних галузях українського мистецтва, проаналізовано його ініціативну артистичну практику. Проаналізовано доробок О.Кошиця в галузі хорових аранжувань фольклору, проведено його зіставлення з творами сучасників. Висвітлено унікальність мистецьких концепцій та техніки Кошицевих літургійних композицій, що грунтувались на принципах давнього монодійного співу й корелювали з фольклорною стилістикою. Відзначено, що творча діяльність О.Кошиця піднесла імідж української культури, зміцніла її засади.

  Скачати повний текст