Проведено соціально-філософське дослідження феномену аскетизму. Виконано філософсько-історичний аналіз виникнення, становлення та функціонування аскетизму, виявлено його основні історичні типи: архаїчний, імперативно-нормативний і любовно детермінований. Поняття аскетизму визначено як соціоморальний принцип, що базується на самообмежуванні та самопримушуванні; специфічний засіб самовдосконалення моральних, інтелектуальних, вольових і фізичних здібностей людини; свідома, вольова, морально спрямована діяльність. Залучення у науковий обіг теологічних і релігійно-філософських праць з аскетизму дозволило розкрити технологію аскетики, її сутнісні риси, зміст, усвідомити аксіологічну природу, особливості формування оцінки аскетизму на індивідуальному і соціальному рівнях, соціальний вплив цієї оцінки, а також механізм самореалізації особистості як творчої, аскетично зорієнтованої діяльності.

  Скачати повний текст

Виявлено сутнісні особливості релігійної віри (РВ) як релігієзнавчо-психологічного феномена на основі детального цілісного аналізу її структурованості та функціональності. Виокремлено різноманітні підходи до осмислення даного концепту. Доведено, що під РВ слід розуміти психічний стан, який має певні якісні характеристики, які зумовлені інтенціональністю та мають прояв у поведінці людини. Проаналізовано психологічний механізм формування РВ, його складові та специфічні особливості. Розглянуто місце РВ в контексті триєдності Віри, Надії, Любові, які є визначальним принципом формування духовності віруючої людини. Проведено реконструкцію крайніх форм прояву РВ, розкрито їх сутнісь із урахуванням їх впливу на людину, її психічне здоров'я. Відстежено психодинаміку РВ у адептів деструктивних культів у процесі їх входження в релігійну групу.

  Скачати повний текст

Встановлено головні моделі концепції еросу в православній тридиції. Виявлено та класифіковано її основні ознаки на підставі аналізу оригінальних грецьких текстів та їх перекладів на давньоруську й російську мови, а також подано чіткі визначення поняття еросу в православній тридиції. Розкрито релігійно-філософські витоки становлення православної концепції еросу, що дозволило обгрунтувати ступень її оригінальності. З'ясовано успадкування православної концепції еросу від візантійської до давньоруської традиції, української та російської релігійної філософії. Визначено аксіологічний статус і роль етико-сотеріологічної концепції еросу в становленні православної культури, що виявило перспективу для подальшого аналізу феномена еросу як одного з головних екзестенціалів буття людини.

  Скачати повний текст

Показано, що витоки й еволюційне становлення містичної лінії європейської філософії вказують на послідовне становлення та розвиток ірраціонально-інтуїтивного напряму філософії, який реалізується паралельно з раціональним типом філософування та презентує себе через історико-філософські трансформації неоплатонізму. Еволюційні зміни в онтогносеологічному й антропологічному аспектах ренесансного неоплатонізму формуються через синтез античного космізму та середньовічного теоцентризму. Вчення Н. Кузанського є яскравим втіленням ренесансного неоплатонізму в його трансформаційно-еволюційних змінах, що сформовано завдяки ідейним впливам і концептуальній близькості містичним напрямкам історико-філософського контексту. Неоплатонізм Н. Кузанського, вбираючи в себе досягнення неоплатонізму античності та середньовіччя, виявився у прагненні до принципу єдності через збіг протилежностей. Уведення принципу нескінченності сприяє переосмисленню ролі матеріальної компоненти світу й абсолютизації цінності його емпіричного пізнання. Містичний вимір антропогносеології та протонаукових тенденцій Н. Кузанського презентуються через обгрунтування принципової неможливості пізнання світу та Бога, стверджуючи таким чином активне суб'єктивне начало в людському пізнанні та цінність пізнання світу тільки в процесі богопізнання. Протонаукові погляди Н. Кузанського презентувалися через розробку ним проблеми можливості та природи пізнання та мислення, що значно випереджає аналогічну проблематику у І. Канта.

  Скачати повний текст

Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

  Скачати повний текст

Досліджено анторопологічну природу та культурний статус містичного досвіду на основі аналізу духовної практики ісихазму як християнської містичної традиції. Розглянуто антропологічні особливості, структуру та еволюційний характер містичної практики ісихазму. Виявлено, що антропологічною основою ісихастського містичного досвіду є досягнення практикуючим суб'єктом внутрішньої гармонії як цілісності, іманентної трансцендентному. Встановлено, що містичний досвід є специфічною властивістю людини, яка виявляється лише в певному стані свідомості як дійсно цілісному чи високоморальному. Розглянуто зв'язок змісту містичного досвіду та його антропологічного значення з ціннісними орієнтирами особистості та життєвою метою як сенсом самого життя.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків (Екгарта, Таулера, Сузо, Беме) і Г.Сковороди у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Розглянуто феномен містики як основи духовної культури, взаємопов'язаний з містеріями античності, гносеологічними пошуками божества, містичним богослов'ям Отців Церкви. Висвітлено місце містичних вчень німецьких мислителів та Г.Сковороди в історико-філософському контексті шляхом експлікації впливів неоплатонізму й ісихазму на формування основних положень містичної антропології Екгарта, Таулера, Сузо, космології Беме, а також ремінісценції їх ідей у філософії Сковороди. Запропоновано позитивний підхід до оцінки містичного світосприйняття, що виконує роль конструктивного принципу позараціональної організації антропного виміру буття.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку відображення ранніх форм релігійних виявів у культово-обрядовій практиці українських неоязичників. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства відродження форм первісних релігійних вірувань в українському неоязичництві має переважно штучний характер і є результатом сучасної свідомої релігієтворчості. Досліджено специфіку синкретичного характеру реліктових виявів первісних форм релігійних вірувань в сучасному православному християнстві України.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу проведення комплексного філософсько-релігієзнавчого аналізу демонології авраамістичних релігій. Доведено, що демонологія релігійних систем авраамістичних традицій є складним, динамічним явищем, розвиток якого в процесі історії доповнюється за рахунок зовнішніх релігійних впливів. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку авраамістичних релігій наявні тенденції переосмислення традиційних вірувань демонтології/ангелології та теорій пов'язаних з ними. З'ясовано, що на відміну від іудаїзму й ісламу, християнство є досить вразливим для виникнення та розвитку в його надрах культів зла. Досліджено функціонування узвичаєних демонологічних вірувань в сучасному сатанізмі. Ідейно-доктринальний базис неосатанізму відтворено на підставі відомостей з демонтологічної та теологічної літератури, даних про єресі та відьомство, фольклору, загальнопоширених знань з магії й окультизму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив релігійної освіти в Україні на формування суспільної моралі. Розглянуто історичну ретроспективу, сучасний стан і тенденції розвитку даної освіти. Вивчено стан навчально-виховного процесу у духовних навчальних закладах різних конфесій (православ'я, католіцизму, протестантизму), спрямованого на моральне виховання учнів зазначених навчальних закладів згідно до морально-етичних норм, що базуються на християнстві та розкриваються у змісті богословських предметів і комплексі духовних практик, пов'язаних з культовою діяльністю Церкви. Її специфіка полягає у конфесійній підготовці високоосвічених та глибоковіруючих випускників на потребу Церкви як основної складової механізму поширення Слова Божого та зміцнення моралі парафіян. Визначено, що Церква домагається використовувати освіту як найбільш ефективний засіб морального виховання на основі християнської етики та поширенні віровчення. Узгодження світської та релігійної освітніх систем в Україні - закономірний процес розвитку демократичного суспільства, у якому релігії та Церкві відводиться поважне місце. Вмотивованими напрямками взаємовпливу світської ра релігійної освітніх систем в Україні є запровадження християнської етики як навчально-виховної дисципліни до змісту української школи та відкриття загальноосвітніх навчальних закладів під опікою Церкви.

  Скачати повний текст

Проаналізовано питання щодо духовного світу особистості - найважливішого чинника визначення людини, який формується у процесі задоволення відповідних цінностей культури. Аргументовано, що релігія у контексті духовного світу особистості є фактором морального самовдосконалення на всіх рівнях її буття. Зазначено, що оскільки будь-який процес пізнання взаємопов'язаний зі свідомістю, у релігійному світогляді зміст інтелектуальних компонентів утворюють погляди й уявлення на предмет віри та будь-які об'єкти релігійного відображення. Обгрунтовано значення релігії як функціонуючого феномену індивідуального духовного буття людини. На прикладі християнства простежено трансформацію релігії у духовному світі особистості, що обумовлює своєрідне ставлення людини до навколишніх істин та явищ життя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні парадигми філософського розуміння свідомості та здійснено системну реконструкцію феномену свідомості у містичній традиції ісихазму з застосуванням феноменологічного та історіографічного методів, а також контент-аналізу концепцій свідомості у ісихазмі в його теологічному, праксеологічному, антропологічному і гносеологічному аспектах. Здійснено порівняння підходів до феномену свідомості філософсько-наукової та релігійної парадигм, формулювання визначення свідомості та систематизації її основних характеристик у ісихастському дискурсі. Основним відповідником філософського поняття "свідомість" у ісихазмі визнано сумління. Зроблено висновок про схожість розуміння феномену свідомості у межах ісихастського дискурсу та її постмодерної інтерпретації та про відмінність у трактуванні ними свідомості як ноумену. Розроблено епістемологічну стратегію теоретичного визначення свідомості як містичної й онтологічної універсалії, враховуючи полісемантичність існуючих підходів до її осмислення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформацію наповненості та співвіднесення понять "смерть" і "любов" у період античності, середньовіччя та сьогодення у теоретико-методологічних аспектах філософського та релігієзнавчого дослідження. Висвітлено особливості релігійного та міфологічного світосприйняття на різних етапах розвитку людської цивілізації у зв'язку з досліджуваною проблемою. Розкрито сутність поняття "любов", показано його функціональне значення в актуалізації буттєвості незалежно від релігійності світосприйняття, розглянуто трансформації й осмислення поняття "смерть". Проаналізовано співвіднесення цих феноменів з ідеями безсмертя, роду та цінності життя, особливу увагу приділено філософсько-релігійним основам осягнення місця та ролі Іншого. Проведено зіставлення понять "смерть" і "любов", сучасних тенденцій щодо осягнення їх сутності, зроблено висновок про існування ідеї світського безсмертя, в якій провідна роль належить актуалізації Іншого, що забезпечує здійснення буттєвості.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження есхатології як релігійний та культурно-історичний феномен, який супроводжує життя людства за всіма його етапами. Проведено релігієзнавчий аналіз суті та природи есхатологічного світоставлення. Розглянуто його роль як специфічного способу реагування на кризові чи перехідні стани буття, рефлекції невідповідності наявних життєвих устоїв і цінностей духовно-практичним потребам суспільства та необхідної їх зміни. Надкритичність і надвідчай есхатологіного світовідчуття спонукають до пошуку нових вищих смисложиттєвих орієнтацій (у межах відповідної релігійної доктрини), а також до творчості нових ідей і нових духовних сенсів, здатних сприяти засвоєнню великих суспільно-історичних трансформацій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми містики та містицизму в російській традиції філософування XIX - XX ст. Розглянуто методологічні засади дослідження таких проблем, виділено головні підходи до їх вирішення у російській традиції філософування (В. Соловйова, Л. Карсавіна, Л. Шестова). Проаналізовано погляди видатних російських мислителів XX ст. М. Бердяєва та С. Франка, а також існуючі інтерпретації проблеми містики та містицизму у зв'язку з проблемою людини. Виявлено рівні функціонування містики та містицизму як індивідуальний і теоретичний. Відзначено, що обгрунтованими є існуючі підходи до проблеми містики та містицизму у працях російських філософів, а також диференційований підхід до цієї проблеми у західноєвропейській і російській традиціях філософування. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що на базі творчої спадщини російських мислителів відбувається конкретизація методологічних і загальнотеоретичних положень проблеми містики та містицизму, а також виділено основні методологічні підходи.

  Скачати повний текст