Досліджено передумови, причини та час виникнення громад адвентистів сьомого дня на українських землях. Розглянуто створення їх церковної структури, трансформації в кількісному складі й історія зародження регіональних осередків. Виокремлено й охарактеризовано головні аспекти внутрішньоконфесійної діяльності адвентистів, зокрема, богословська освіта, місіонерська робота, видавнича справа, фінансова практика. Проаналізовано еволюцію взаємовідносин досліджуваної церкви з владою, зокрема, комплекс аспектів політики самодержавства щодо адвентистів кінця ХІХ - початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Створено нову концептуальну основу розуміння англіканства та може служити допоміжним матеріалом в історичних, соціологічних і релігієзнавчих дослідженнях трансформацій церкви за умов глобалізації. Встановлено, що феномен англіканства в його соціальних формах є похідним суспільно-історичних процесів, які зумовлюють унікальні конфесійні риси. Виникнувши на фоні національних демократичних рухів, англіканство пропонує богословське обгрунтування християнського гуманізму, прагнучи зафіксувати принципову рівність всіх людей перед Богом, незалежно від їх соціального стану, національності або релігії. Визначено, що відсутність оформленого та визнаного всіма англіканськими церквами віровчення, історично сформована залежність церкви від держави, вплив секуляризації на релігійне життя послаблюють значущість церковних традицій англіканства. Розкрито, що головним напрямом еволюції англіканства є послідовне перетворення традицій у відповідності з трансформаціями суспільства, яке обирає та зберігає базисні віросповідні принципи, запропонувавши їх більш актуальні формулювання.

  Скачати повний текст

Проведено цілісне філософсько-рілігієзнавче, історіософське дослідження особливостей еволюції віровчення антитринітаризму та социніанства в Україні. Розкрито ідейно-культурні, структурно-типологічні, світоглядно-доктринальні особливості антитринітаризму в Україні, його становлення й еволюції. Встановлено етапи трансформації антитринітаризму, які зумовлені процесами його адаптації до нових умов функціонування. Визначено джерела віровчення та форми ідеологічної трансформації антитринітаризму в Україні та проаналізовано його основні доктринально-інституційні моделі. Розглянуто антитринітарні течії, визначено їх місце в суспільному, духовному та міжконфесійному житті, спрогнозовано тенденції та динаміку їх розвитку. Встановлено процес інституалізації сучасного антитринітаризму в Україні на рівні релігійної свідомості, релігійних і позарелігійних відносин.

  Скачати повний текст

Виявлено, що понятійно-категоріальний апарат Г. Назіанзина за формою мав системний зв'язок із напрацьованою базою філософії античності, але з новим змістовним навантаженням у контексті вчення про людину апостола Павла та ряду інших християнських богословів. Встановлено місце антропологічних ідей, поглядів на богоподібність людини в творах ранньовізантійського філософа у загальному історико-філософському контексті. Доведено, що цілокупність (ціло-мудрість) людини, її виважений душевно-вольовий стан, і "просвітлений дух" мислиться Богословом як гарантія таємного спогляданням Бога на противагу зовнішнім, натуралістично-споглядальним, досвідно-логічним пошукам Істини як процесу, який іманентно містить в собі ряд неминучих похибок, помилок (гріха, зла). Реконструйовано особливості осмислення людського єства Г. Богословом, вказані ним шляхи до возз'єднання із первозданним Образом і Подобою (обожненням) на підставі базового синтезу мислительної тріади: віра - ум (розум) - розумна віра. Проаналізовано на прикладі Г. Назіанзина головну роль ортодоксального богословсько-містичного релігійного досвіду у становленні християнської антропології (богослов'я) на противагу релігійно-міфічним, еклектичним побудовам неоплатонізму. Доведено, що саме відношення до феномену магізму було одним із спонукальних чинників для Г. Богослова у пошуках та розумінні християнської духовності під час формування, ортодоксального вчення та ново-нікейських догматів.

  Скачати повний текст

Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості проявів інтересу до арістотелізму у філософських курсах Києво-Могилянської академії. Простежено поступове зацікавлення ідеями Арістотеля в Київській Русі, формування раціоналістичної традиції в українській духовній культурі. Визначено причини звернення професорів Києво-Могилянської академії до філософії Арістотеля, проаналізовано прояви схоластизованого арістотелізму та простежено його трансформацію в арістотелізм ренесансний і постренесансний.

  Скачати повний текст

Проведено релігієзнавчо-філософський аналіз християнських цінностей в інтерпретації української православної проповіді XVII ст., зокрема аскетичного ідеалу. Визначено місце аскетичного вчення у православній традиції богослов'я, розкрито сутність та особливості трактування аскетичного ідеалу. Висвітлено його структуру, показано можливості людини щодо досягнення аскетичного ідеалу. Розкрито зміст поняття "українська проповідницька культура XVII ст.", розглянуто її світоглядні детермінанти та філософське підгрунтя. З'ясовано культурний контекст аскетичного ідеалу в українській проповіді досліджуваного періоду. Встановлено його зв'язок з принципами духовного удосконалення людини та відсутність обмежень у сфері світської діяльності. Обгрунтовано наявність аскетичних цінностей та актуальних патріотичних мотивів, притаманних українській проповіді, у системі суспільної ідеології, виявлено посилення активності державницьких настроїв та зміцнення позицій української церкви.

  Скачати повний текст

Проаналізовано функціонування бібліїзмів як фрагментів прецедентного тексту (Євангелія від Матвія), в мові та мовленні. Досліджено семантичні процеси, які супроводжують трансформацію біблійних протоодиниць (слів, словосполучень, фраз як елементів Євангельського тексту) у біблійні фразеологізми (БФ) англійської мови, та їх подальше мовленнєве використання в англомовному газетному тексті. Здійснено класифікування бібліїзмів за походженням і способом утворення, за ступенем ідентичності їх тлумачення у словниках, виявлено кореляцію між представленістю БФ у довідковій літературі та частотністю їх вживання в газетному тексті, встановлено основні закономірності в семантичній трансформації БФ залежно від варіативності трактувань біблеїзмів у довідковій літературі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування біблійного антропоцентризму, протиставленого богоборчому за своєю суттю магізму - джерелу становлення секулярного антропоцентризму. У процесі вирішення проблеми антроподицеї Біблія переносить акцент з обожнення людини на її обоження, що кардинально змінює етичну парадигму Стародавнього світу. Показано, що біблійний антропоцентризм докорінно відрізняється від секулярного (прометеїстичного) варіанта антропоцентризму, який генетично сягає язичницької свідомості. Останній побудовано на наївному прагненні до могутності та всевладдя людини, яка вільно та необмежено заглиблюється в пізнання Добра та Зла, а перший невіддільний від розуміння дискретності людських можливостей, зречення пізнання глибин Зла. З'ясовано, що біблійна концепція людини базується на необхідності постійного духовного самовдосконалення, суворого дотримання моральних норм релігійного Закону та величезної відповідальності людини за все, що її оточує. Обгрунтовано, що біблійний антропоцентризм є переходом від наївного міфологічного мислення та прагматичних теургічних практик до умоглядних (теологічних) моделей світу, що раціоналізують осягнення істини.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення широкого кола джерел, більшість з яких вперше введено до наукового обігу, комплексно проаналізовано благодійну діяльність Православної Церкви в Харківській єпархії наприкінці XVIII - поч. ХХ ст. Визначено основні напрямки, форми та масштаби церковної та монастирської доброчинності, виявлено механізм створення, управління та фінансування органів станової, церковно-громадської опіки, парафіяльних та єпархіальних благодійних закладів і товариств Православної Церкви. Встановлено рівні взаємодії духовного відомства та світських установ у здійсненні благодійних ініціатив. Розкрито особистий внесок православного духовенства у підтримку народної освіти, у здійсненні матеріальної допомоги населенню та організації зборів пожертвувань. Висвітлено особливості доброчинної діяльності Церкви під час воєнних дій та стихійних лих. Доведено, що благодійна діяльність Православної Церкви в Харківській єпархії проявлялась у тісному взаємозв'язку із загальними тенденціями розвитку держави та суспільства, але мала власні регіональні особливості.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні етапи розвитку церковного благодійництва та доброчинства у визначений період, розкрито особливості, напрямки та форми діяльності Православної церкви. З'ясовано роль православних монастирів у здійсненні благодійництва та доброчинності. Розкрито динаміку розвитку церковно-парафіяльних опікунств і православних братств, визначено специфіку функціонування та фінансування благодійних товариств та установ Православної церкви під час воєн і лихоліть. З'ясовано внесок православного відомства у розвиток освіти Чернігівщини.

  Скачати повний текст

Визначено ступінь вивчення галицького богослужбово-хорового мистецтва ХІХ ст., розглянуто специфіку духовного хорового мистецтва краю як регіонально своєрідного явища та його зв'язок з побутуючими фольклорними та давніми церковно-співочими традиціями. Висвітлено особливості тогочасної співочої дяківської освіти в навчальних інституціях Галичини та роль дяків у розвитку богослужбового хорового співу. Реконструйовано естетику українського богослужбового виконавства регіону ХІХ ст. як систему з провідними жанровими та стильовими домінантами, з'ясовано критерії та чинники, що діяли в цій галузі хорової творчості. Досліджено характер і значення концертної практики, рівень виконавської майстерності й особливості функціонування галицьких церковних і провідних світських хорів у царині богослужбового виконавства.

  Скачати повний текст

Класифіковано напрямки розвитку богослужебного співу (БС) в музичній культурі Чернігівщини: концертна діяльність, музична освіта, Братський хоровий рух та музично-просвітницька діяльність. Встановлено зв'язки між сприйняттям та усвідомленням БС представниками різних суспільних верств. Визначено місце і роль співу в загальнокультурному процесі. Охарактеризовано Братський хоровий рух Чернігівщини. Введено імена видатних регентів-організаторів та керівників провідних храмових хорів Чернігова й губернії: М.Ступницького, Г.Іванцова, П.Зеленецького, Л.Тополя та інш.

  Скачати повний текст

На основі комплексного аналізу письмових, археологічних, речових, архітектурних і польових матеріалів і музейних колекцій висвітлено питання будівництва, утримання, постачання та охорони дерев'яних культових споруд Буковини. Значну увагу приділено формуванню та розвитку їх архітектурно-об'ємного планування й особливостей внутрішнього обладнання протягом XVII - XIX ст. у контексті взаємовпливів народних традицій, а також церковних канонів. Розглянуто традиційні способи оберігання дерев'яних культових споруд Буковини від пожеж, стихійного лиха, крадіжок та охарактеризовано перші пам'яткоохоронні заходи. З'ясовано роль культових споруд у житті традиційної буковинської громади та їх місце у формуванні духовних цінностей окремих її членів. Детально проаналізовано співвідношення канонічного та традиційного у процесі формування вертикального простору буковинських дерев'яних культових споруд, їх опорядження.

  Скачати повний текст

Досліджено основні аспекти діяльності василіанських монастирів на теренах Перемишльської єпархії впродовж кінця XVII - XVIII ст. Вивчено інституційний розвиток чернецтва, виокремлено певні періоди: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1745 рр.), пореформенний період (1745 - 1772 рр.). Вивчено економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: введенні фільваркового господарства, наявності різного роду допоміжних промислів і участь у тогочасних фінансово-кредитних відносинах. Розглянуто внутрішню, релігійну діяльність ченців. З'ясовано основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали певних змін від єпархіальної до централізованої системи управління з чітко регламентованим уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено чинники, які впливали на провадження духовного вишколу ченців: кіновіяльний (спільний) уклад життя, поміркованість у їжі, скромність в одязі, молитва, піст, реколекції та інші духовні практики. Зокрема, домінували внутрішні студії з риторики, філософії та богослов'я, які у другій половині XVIII ст. спричинилися до піднесення освітнього рівня василіанського чернецтва на теренах єпархії. Досліджено душпастирську працю отців-василіан, яка відобразилася в утриманні парафій, провадженні реколекцій, місій, проповідей, оповідей, служінні в жіночих монастирях та при єпископській кафедрі. Визначено внесок василіанських монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я, який висвітлено в аспекті функціонування освітньо-культурних осередків - скрипторіїв, хорових капел, шкіл.

  Скачати повний текст

Виявлено й обгрунтовано теоретичні ідеї, а також науково узагальнено практичний досвід вивчення педагогіки у духовних ВНЗ початку XIX ст. - 1920-х рр. Виявлено й обгрунтовано теоретичні ідеї вивчення морального богослов'я та практики виховання. Розкрито динаміку процесу вивчення педагогіки у даних ВНЗ України у зазначений період, з'ясовано його етапи. Виявлено й охарактеризовано творчі особливості особистостей - священнослужителів (архієпископа А. Знаменського, архімандрита Платону, протиєрея П. Солярського, протиєреєя І. Королькова); богословів і викладачів, авторів підручників і посібників з педагогіки (П. Блонського, С. Гогоцького, М. Демкова, П. Євстраф'єва, К. Єлницького, М. Зайцева, М. Маккавейського, І. Малишевського, М. Олесницького, В. Певницького, К. Скворцова, П. Юркевича, І. Янишева), які розробляли теоретичні та практичні основи вивчення педагогічних дисциплін, обгрунтували систему дидактичних принципів; науково узагальнили досвід вивчення педагогіки; визначали суть основних педагогічних понять через специфіку духовної діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст