Розкрито сутність та особливості функціонування процесу переживання у мистецтві актора. З використанням методу психологічного аналізу діяльності людини (за О.Леонтьєвим) проведено спостереження за творчістю акторів і самоспостереження та встановлено, що у процесі переживання актора у ролі актуалізуються окремі, психічно відмежовані актором одна від одної різні види його діяльності, які визначено як "діяльність-творчість" і "діяльність-гра". На підставі дослідження процесу функціонування даних видів діяльності актора виявлено їх вплив на внутрішню "психорефлективну організацію" актора як людини. Встановлено, що дане відображення, пов'язане з аналогічністю фізичних дій актора з фізичними діями персонажа ролі, проектується на дії актора у формі реакцій організму, адекватних до реакцій ролі, що і становить сутність психологічного стану переживання актора у ролі. Вперше методом визначення "катарсису" (за Л.Виготським) проаналізовано емоційний стан переживання актора у ролі. Доведено належність емоційного стану переживання до одного з різновидів катарсису.

  Скачати повний текст

Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

  Скачати повний текст

Розкрито роль фрустраційної толерантності у структурі особистості потенційних емігрантів. Показано, що фрустаційна толерантність здійснює детермінувальний вплив на їх соціальне становлення. У контексті вікової та педагогічної психології фрустація є наслідком певної якості соціальної структури, а також індивідуально-психологічною детермінантою, що визначає певні особистісні прояви. Експериментально доведено, що як спосіб запобігання та корекції фрустаційних станів є розвиток рефлекції, а саме: тією самою мірою, якою депривація виступає об'єктивним фактором виникнення фрустацій; депривація - як усвідомлена проблемність; розрив у відлагодженій діяльності є актуалізуючим чинником щодо звертання до засобів рефлексії.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості впливу професійної діяльності та її правової регламентації на психічне здоров'я інкасаторів. Проведено порівняльний аналіз психологічної готовності інкасаторів до службової діяльності та розроблено психограму успішного інкасатора. Запропоновано програму спеціальної психологічної підготовки інкасаторів та обгрунтовано умови збереження їх психічного здоров'я. Дістало подальшого розвитку уявлення про специфіку діяльності фахівців, яка здійснюється за небезпечних умов, та вплив на їх психічне здоров'я психолого-правових чинників. Уточнено психологічний зміст специфіки юридичної відповідальності інкасаторів за наслідки своїх дій під час виконання службових обов'язків.

  Скачати повний текст

Уперше теоретично та емпірично розглянуто структуру емпатії на формально-динамічному, якісному, а також змістовому рівнях. Змістовний рівень представлено показниками емпатичної спрямованості, досліджено її компонентний склад. Визначено характер взаємовідносин між якісними та змістовими показниками емпатії, здійснено диференційно-психологічний аналіз їх поєднань. Доведено та вивчено взаємозв'язки змістових показників з широким спектром властивостей особистості, проаналізовано психологічні портрети осіб з різною індивідуальною структурою емпатії (своєрідність якісно-кількісного поєднання її показників). Розвинуто уявлення про емоційність (стійка властивість індивідуальності) як фактора, що структурує показники емпатії. Розроблено тест-опитувальник показників емпатичної спрямованості (методику діагностики змістових показників емпатії).

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

  Скачати повний текст

Наведено основні результати емпіричного дослідження формування життєтворчої позиції особистості під впливом переживання екзистенційної кризи (ЕК). Виявлено етапи ЕК (мобілізаційний, дезінтеграційний, інтеграційний), встановлено специфіку їх впливу на формування творчої життєвої позиції особистості. Доведено, що ЕК є чинником формування творчої життєвої позиції особистості. Показано, що під час ЕК спостерігається специфічна зміна структури життєтворчих компонентів у особистостей з різними типами життєтворчої стратегії. Сформульовано рекомендації щодо психологічної допомоги під час ЕК, що включає до себе методи, які сприяють розвитку життєтворчого потенціалу особистості.

  Скачати повний текст

На базі теоретичного й емпіричного дослідження функціональних станів людини як форми інтегрованого виявлення стійких властивостей особистості й особливостей перебігу психічних процесів, детермінованих можливою зміною психічних станів, зумовленою ускладненням ситуації професійної діяльності або життєдіяльності у цілому, обгрунтовано новий підхід до опосередкованої (відображеної) діагностики стійкості людини. Виникнення стану емоційної напруженості у разі ускладнень професійної діяльності або життєдіяльності чи збереження стану оптимального функціонування (гомеостазу) розглянуто як прояви відповідно емоційної вразливості й емоційної стійкості. Розроблено комп'ютерну модель для прогнозування емоційної стійкості людини за характеристиками ефективності виконання нею інформаційно-переробної когнітивної діяльності за умов передбаченої у моделі загрози стресу "неуспіху". Валідність моделі перевірено емпірично. Виявлено різноманітні форми відображеної (опосередкованої) оцінки емоційної стійкості людини за параметрами рівнів сформованості емоційного інтелекту, переважання в індивідуальному досвіді людини проблемно-орієнтованої стратегії стресоподолання, відсутності ознак психосоматичних розладів, особливостей реалізації вищих психічних функцій (мовлення, стилей гумору).

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості та виявлено взаємозв'язки між складовими комунікативної та соціальної компетентності, складовими соціального інтелекту, комунікативними уміннями та рівнем емоційного інтелекту студентів. Виявлено взаємозв'язки між рівнем складової емоційного інтелекту розпізнавання емоцій інших людей й окремими елементами комунікативної та соціальної компетентності та соціального інтелекту. Одержані результати підтверджують наявність взаємозв'язку між складовими емоційного інтелекту та складовими соціальної та комунікативної компетентності, складовими соціального інтелекту та комунікативними уміннями. Встановлено двофакторну структуру, яка включає різні компоненти комунікативної компетентності як складного утворення та дозволяє констатувати, що однією з її складових є емоційний інтелект.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості емоційного інтелекту студентів гуманітарних спеціальностей. Виявлено, що найменш вираженою у досліджуваних є здатність до розуміння власних емоцій. Висвітлено зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та характеристиками соціально-психологічної адаптації особистості - процесуальними (уникнення або прийняття дискомфортних емоційних станів у стресових ситуаціях міжособистісної взаємодії), результативними (співвіднесення особистісної конгруентності та соціометричного статусу). Запропоновано авторську програму розвитку емоційного інтелекту студентів-першокурсників, результати апробації якої свідчать про доцільність її використання з метою оптимізації соціально-психологічної адаптації особистості до стосунків у навчальній групі.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив емоційних і психосоціальних чинників на ставлення дорослих осіб до здоров'я. Розглянуто основні підходи до вивчення впливу психологічних, демографічних і соціальних факторів на здоров'я та ставлення до нього. Показано, що окремі характеристики індивідуального ставлення (модальність, інтенсивність і її компоненти) зазнають впливу широкого спектра тривалих і домінуючих емоційних станів (психоемоційної напруги, тривоги соматичної та нейротичної спрямованості, бадьорості-смутку, задоволеності-незадоволеності). З'ясовано, що вони значною мірою залежать від стійкості емоційного тону та пов'язані з психосоціальним статусом особи (статтю, віком, рівнем освіти та доходів) та її локусом контролю стосовно здоров'я. На підставі модальності, інтенсивності та психологічного змісту виділено чотири типи індивідуального ставлення до здоров'я. Вивчено специфіку емоційного стану, психосоціальні характеристики, співвідношення показників локусу контролю стосовно здоров'я та компонентів інтенсивності ставлення осіб з різними типами ставлення до здоров'я.

  Скачати повний текст

Описано симптомокомплекс характеристик атрактивності, в яких, наряду з іншими, провідними виступають емоційно-комунікативні (зовнішня привабливість, оптимістичність, експресивність, впевненість у собі, доброзичливість, відкритість, комунікабельність, щирість, культурність). Розкрито чинники, що сприяють і перешкоджають розвитку атрактивності та виявлені певні її види та рівні її самооцінки. В емпіричному дослідженні встановлено зовнішні та внутрішні фактори специфіки атрактивності (фемінність, андрогінність, екстравертованість, агресивність, емоційна лабільність, експресивність, емпатичність, товариськість, відкритість, самооцінка атрактивності). Розроблено й апробовано систему психокорекції, яка спрямована на розвиток емоційно-комунікативних особливостей атрактивності та позитивної "Я-концепції". Доведено, що впровадження запропонованої програми сприяє значному підвищенню самооцінок учасниць за більшістю виявлених характеристик симптомокомплексу атрактивності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження якісних і процесуальних параметрів інтелекту у осіб з різними індивідуально-типовими особливостями емоційності (емоційною диспозицією) на прикладі вибірки педагогів та студентів. Розглянуто співвідношення якісних і процесуальних параметрів інтелекту та якісних параметрів емоційності. Встановлено, що характер зв'язків між емоційністю та інтелектом є стійким. З'ясовано, що представників різних типів емоційності відрізняє індивідуально-специфічна структура інтелекту. Виявлено, що у вибірці студентів емоційність виступає як індивідуально-типологічний фактор стосовно інтелектуальної продуктивності. У зрілому віці спостережено певне згладжування відмінностей в інтелектуальній продуктивності. Встановлено, що типи емоційності співвідносяться з когнітивними типами у межах стилю "імпульсивність - рефлексивність". З'ясовано, що якісні параметри емоційності є однією з детермінант якісних і процесуальних (стильових) параметрів інтелекту. Встановлено, що даний вплив має складний, неоднозначний характер, й опосердкований рівнем інтелектуального розвитку. Розроблено оригінальні процедури діагностики параметрів соціального інтелекту, а також параметрів когнітивного стилю "імпульсивність - рефлексивність", складено програму тренінгу деяких якостей предметного та соціального інтелекту дорослих, доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Виділено два профілі (внутрішньо-векторний та зовнішньо-векторний) розуміння переживань психотравмуючих ситуацій. Визначено типи переважаючих переживань, пов'язані з баченням особливостей їх виникнення. Розглянуто шляхи спрямування переживань, пов'язані зі спрямованістю їх у часі, та форми засобів переживань, пов'язані з подоланням проявів негативних емоцій. Показано, що детермінантами особливостей змістових характеристик проявів переживань є спрямованість особистості на себе, мотиваційні тенденції (зокрема, мотивація досягнення), типи емоційності та статеві чинники, властивості (чутливість) нервової системи. Вираженість змістових проявів переживань та їх детермінанти розрізняються залежно від значимих сфер діяльності особистості.

  Скачати повний текст

З метою визначення індивідуально-психологічних особливостей переживання провини досліджено характеристики почуття провини на різних рівнях розвитку структури особистості. Встановлено, що найбільш тісний взаємозв'язок поєднує почуття провини з особливостями нервової системи. Розроблено типологію переживання людиною даного почуття та виділено два його типи, а саме: спрямованість провини на саму себе та спрямованість провини на інших людей. Установлено три особистісні профілі переживання почуття провини - лідируючий, збудливий і вразливий. На підставі результатів дослідження статевих відмінностей з'ясовано, що жінки мають більш високі кількісні показники переживання почуття провини, ніж чоловіки.

  Скачати повний текст

На базі формальної психологічної моделі емоційних станів розроблено формальну модель мімічних проявів даних емоційних станів - зроблено перехід від простору ознак, що описують базові емоції з точки зору ситуацій, в яких вони виникають, до простору ознак, які характеризують візуальну, мімічну складову для базових емоційних станів. Для уникнення неоднозначностей під час аналізу, зроблено перехід від феноменологічного визначення характеристичних мімічних ознак до певної їх формалізації за допомогою NURBS-кривих. Запропоновано загальну формальну модель мімічних проявів емоційних станів у вигляді простору ознак, визначено базис цього простору. Запропоновано нову мультимедійну технологію та засіб штучного інтелекту для аналізу мімічних проявів емоцій.

  Скачати повний текст

Уперше одержано експериментальні дані про депресивну дію психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність (за морфофункціональними показниками букального епітелію) організму ліцеїстів віком від 14 до 16-ти років та його диференційований вплив відповідно до типологічних властивостей і психофізичних якостей підлітків. Виявлено, що найбільш оптимальним засобом корекції величини психоемоційного (екзаменаційного) стресу й імунобіологічних властивостей організму (неспецифічної резистентності) є індивідуально дозовані анаеробно-аеробні фізичні навантаження (за показниками соматичного здоров'я й рівня розвитку фізичних якостей) у поєднанні з дихальною гімнастикою. За допомогою комп'ютерної електрокардіографії розширено уявлення про реакцію серцево-судинної системи підлітків на психоемоційні стреси за умов зменшення рухової активності. Показано взаємозв'язок між індивідуально-типологічними якостями учнів ліцею та їх фізичним (соматичним) здоров'ям. Доповнено уявлення про структуру мотивів, які визначають потребу ліцеїстів віком від 14 до 16-ти років у систематичних заняттях фізичними та спортивними вправами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування та перебігу невротичних розладів, пов'язаних зі стресом (НРПС) у жертв сімейного насильства (ЖСН). Одержано нові дані про клінічну структуру, клініко-феноменологічні особливості непсихотичних розладів в осіб, що зазнали насильства в сім'ї. Вперше виділено клінічні варіанти НРПС, визначено їх синдромологічну структуру та симптоматичні прояви в рамках кожної окремо виділеної форми невротичних розладів у ЖСН. Проведено їх систематизацію за рубриками МКХ-10. Вперше виявлено особливості клінічних проявів невротичних розладів залежно від форми сімейного насильництва. Вперше визначено віктимно-невротичний комплекс ЖСН з невротичними розладами. Запропоновано оригінальну схему комплексного (медичного, правового, соціального) підходу до надання кваліфікованої допомоги ЖСН. Вперше науково обгрунтовано та розроблено систему етапної психокорекції психічних розладів в ЖСН. На основі одержаних даних запропоновано модель психолого-психіатричної допомоги ЖСН з НРПС.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємозв'язки електричної активності мозку з характеристиками тривожності в людини з використанням підходу, який базується на порівняльному аналізі ЕЕГ-потенціалів людини та різних психологічних характеристик, що відображають стан тривожності. Досліджено механізми зазначених психологічних характеристик з використанням експериментальних парадигм, пов'язаних з суб'єктивною реакцією на зовнішні та внутрішні подразники, а також з урахуванням самооцінюваних довільних рухів. Під час проведення дослідження рухи були обмежені певними часовими параметрами, про успішність їх виконання інформували позитивні чи негативні сигнали зворотного зв'язку. Виявлено особливості зв'язків електричної активності мозку з рівнем тривожності й особливостями психологічних рис людини. Показано, що риси особистості, які характеризують стан тривожності, взаємопов'язані зі зниженням потужності частотних компонентів ЕЕГ. Ці особливості зумовлені діяльністю лобових, скроневих, тім'яних і центральних зон кори головного мозку. Характеристики спричинених і взаємопов'язаних з подією ЕЕГ-потенціалів свідчать про особливості реакції тривожних випробуваних осіб, а саме: реакція в них починається раніше, однак аналіз інформації вимагає більшого часу.

  Скачати повний текст