Досліджено питання створення комп'ютерної системи психодіагностики цілепокладання, придатної для широкого використання у педагогічній практиці. Теоретично досліджено принципи, на підставі яких може бути створена така система. Визначено, що топологія тестового поля повинна являти собою гіпертест. Детально розглянуто ситуаційні фактори психодіагностики. Наведено деталізоване визначення ситуації, розглянуто питання складу психіки на підставі ситуаційного аналізу, введено поняття ситуаційного феномену як психічного механізму здійснюваного суб'єктом оволодіння інструментарієм. Виконано типологізацію ситуацій за трьома параметрами. Сформульовано поняття ситуаційної валідності. Надано задачу для комп'ютерної системи психодіагностики, що відповідає розробленим теоретичним вимогам. Охарактеризовано процедуру фільтрації як засіб контролю вірогідності результатів тестування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що індивідуальні відмінності учнів загальноосвітньої школи передусім визначаються інтелектуальними та творчими здібностями. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено, що виявлення зазначених здібностей під час комплектування профільних класів можливе за умови застосування спеціальних діагностичних методик та є необхідним для здійснення індивідуалізації навчально-виховного процесу. Розроблено й апробовано експериментальну технологію діагностування інтелектуальних і творчих здібностей, яка дозволяє на основних перехідних етапах розвитку дітей - від молодшого до середнього, та від середнього до старшого шкільного віку - визначити рівень розвитку здібностей, їх предметну спрямованість, індивідуальні особливості сприйняття та переопрацювання інформації, а також індивідуальний тип взаємозв'язку творчих та інтелектуальних здібностей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади та можливості застосування особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки майбутніх сходознавців у загальноосвітніх навчальних закладах. Проаналізовано специфічні особливості навчального процесу за даних умов. Розроблено ідеальну модель професійно важливих якостей особистості фахівця-сходознавця та встановлено рівень їх розвитку в учнів, які навчаються у школах з поглибленим вивченням східних мов. З'ясовано вплив психолого-педагогічних засобів, розроблених у межах концепції Школи діалогу культур, на розвиток особистісних професійно-важливих якостей учнів. Показано пріоритетне значення у процесі професійного становлення фахівця-сходознавця таких чинників, як особистісно-культурологічна орієнтація, гуманістична спрямованість та використання діалогічних стратегій міжособистісного та міжкультурного спілкування. Встановлено, що провідною метою сходознавчої освіти є формування гуманістично налаштованої, зорієнтованої на діалогічні відносини особистості фахівця-сходознавця. Розроблено психологічний та психорозвивальний компоненти тренінгу діалогічного, а також особистісного та культурологічного спілкування учнів для освітніх закладів допрофесійної підготовки за сходознавчим профілем. Експериментально підтверджено ефективність використання особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки старшокласників як майбутніх сходознавців.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості структури мотиваційної сфери школярів раннього юнацького віку з різною результативністю навчання. Охарактеризовано вікові зміни у змісті й інтенсивності вияву далекої та близької мотивації учнів старших класів за впливу їх потреби в особистісному й професійному самовизначенні. Визначено суттєву диференціацію за змістом і темпами розвитку складових мотиваційної сфери школярів залежно від рівня навчальних досягнень. З'ясовано, що розвиток окремих мотивів у межах різних за своєю успішністю групах старшокласників набуває своєрідних особливостей, які насамперед зумовлюють переструктурування мотиваційної сфери у цілому як новоутворення раннього юнацького віку. Проаналізовано конструктивні та деструктивні тенденції розвитку окремих груп мотивів, які є домінувальними у мотиваційній сфері учнів старших класів. Розроблено й апробовано програму активізації конструктивних тенденцій даної сфери, що сприяє підвищенню результативності їх навчання.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано й експериментально перевірено ефективну модель підготовки майбутніх учителів іноземної мови до застосування особистісно орієнтованих технологій навчання, визначено критеріальні характеристики у структурі професійно-особистісного становлення майбутніх учителів іноземної мови. Визначено рівні підготовки майбутніх учителів іноземної мови до застосування особистісно орієнтованих технологій навчання. Запропоновано методику констатувального та формувального експериментів, наведено рекомендації щодо їх використання у практиці роботи вищої та середньої школи та ВНЗ з метою створення комплексу навчально-методичного забезпечення системи професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземної мови. Удосконалено науково-методичне забезпечення навчального процесу фахової підготовки майбутніх педагогів.

  Скачати повний текст

Одержано показники розвитку простої моторної активності, сприймання інформаційних сигналів, обсягів короткочасної слухової і зорової пам'яті, логічного мислення і деяких мислительних операцій та властивостей уваги, а також рівень сформованості мотиваційної сфери як однієї з детермінант навчальної успішності. Виявлено внутріфункціональні зв'язки між цими психічними детермінантами, встановлено мікровікові та індивідуальні відмінності в досліджуваних психологічних явищах, вплив динаміки їхнього розвитку на навчальну успішність молодших школярів.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічні засади індивідуалізації навчального процесу дітей шестирічного віку. Проаналізовано основні концептуально-теоретичні підходи щодо дослідження проблеми розвитку особистості, розкрито сутність поняття індивідуалізації навчального процесу. Визначено специфіку особистісного онтогенезу в шестирічному віці та роль навчальної діяльності як основного фактора розвитку шестилітніх першокласників. Обгрунтовано критерії, показники та рівні сформованості готовності дітей до школи, виявлено причини неуспішності у першому класі, визначено місце та роль учителя у розвивальній та особистісно-орієнтованій системі навчання. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що процес психологічної готовності першокласників шестирічного віку до навчання залежить від їх індивідуально-психологічних особливостей. Зроблено висновок, що індивідуалізація є дієвим психолого-педагогічним засобом запобігання неуспішності та поглибленню процесу розвитку шестиліток. Обгрунтовано психолого-педагогічні рекомендації щодо індивідуалізації навчального процесу шестирічних дітей. Основні результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес загальноосвітніх шкіл і дитячих установ, а також педагогічних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив темпераменту на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів з позицій всебічного, гармонійного розвитку учнів. Висвітлено педагогічні умови та способи розвитку даної проблеми. Запропоновано схему цілісної характеристики індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів. Доведено, що індивідуально-типологічні особливості учнів закономірно впливають на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів, що і покладено до основи побудови типології індивідуальних стилів залежно від типу темпераменту та створення перспективних моделей формування в молодших школярів індивідуального стилю.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості становлення суб'єкта учбової діяльності у молодшому шкільному віці й обгрунтовано шляхи ефективного формування особистісних якостей, необхідних для успішного виконання навчальних завдань. З'ясовано рівень сформованості у молодших школярів пошукової активності, самостійності та ініціативності, досліджено вплив основних якостей суб'єкта учіння на процес і результати учбової діяльності. Для визначення рівня їх сформованості показано доцільність використання спеціально підібраних діагностичних задач, що відрізняються від традиційних навчальних завдань за предметним змістом і способом розв'язку. Встановлено, що у більшості учнів рівень суб'єктності низький та середній. Виявлено, що участь школярів у навчальному процесі сама по собі не забезпечує підвищення рівня їх суб'єктності. Розроблено й апробовано систему навчання, що спряє формуванню у школярів основних якостей суб'єкта учіння та забезпечує успішне досягення навчальної мети - засвоєння узагальнених способів розв'язання учбових задач певних типів. Експериментально підтверджено ефективність використання нової методики, що сприяє значному підвищенню рівня сформованості якостей суб'єктності та забезпечує оволодіння учнями узагальненим способом розв'язання математичних задач.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему функціонування механізму оцінювання успішності шкільної діяльності, формування шкільної оцінки як об'єктивного показника рівня навчання. Обгрунтовано оригінальну гіпотезу щодо оцінювання інтегральним показником, що відбиває не тільки рівень знань учнів, але й наявність у вчителів суб'єктивних шкал оцінювання та психологічної стійкості учнів до ситуації опитування. Доведено, що суб'єктивізм учителів і стійкість учнів обумовлені низкою особистісних особливостей і тактикою (стилем) оціночної діяльності вчителя. Розроблено оригінальну методику опитування та анкетування вчителів, учнів та їх батьків.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження ефективності психолого-педагогічних критеріїв диференціювання молодших школярів під час їх відбору до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів. Запропоновано й апробовано критеріальну модель диференціювання молодших школярів під час профілювання після початкової школи, яка передбачає врахування "спеціальних здібностей", "інтересу до профілюючого навчального предмета", "соціометричних взаємовиборів" учнів. Визначено ефективність психолого-педагогічних критеріїв диференціювання молодших школярів у порядку зростання значущості - відсутність критеріїв, "соціометричні взаємовибори", "спеціальні здібності", "інтерес до профілюючого навчального предмета", система критеріїв - під час відбору до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів. Розроблено методичні рекомендації для вчителів та психологів щодо здійснення ефективного відбору молодших школярів до 5-х класів з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано феномен "ставлення до навчання", виділено когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти такого ставлення, позитивний, нейтральний, амбівалентний і негативний типи ставлення молодших школярів до навчання. Констатовано: ставлення до навчання вирізняється асинхронністю розвитку своїх компонентів - учням I - II класів притаманний низький рівень розвитку когнітивного та поведінкового компонентів, а для школярів III - IV класів є характерними негативні складові у змісті емоційно-оцінного компонента у поєднанні з негативними тенденціями вікової динаміки розвитку. З'ясовано, що провідними чинниками розвитку позитивного ставлення школярів до навчання є: принципи та технології в діяльності вчителя, стиль спілкування між учителем і учнями, оцінка результатів учбової діяльності з боку вчителя та батьків, інтереси школяра, а психологічними механізмами - самоусвідомлення, самооцінювання, саморегуляція. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови та розроблено й апробовано програму розвитку позитивного ставлення до навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативний, емоційний та поведінковий компоненити стилю педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів. Розглянуто динамічні аспекти формування та особливості прояву мотивації учіння молодших школярів, встановлено взаємозв'язки її основних параметрів (рівнів мотивації та ієрархії учбових мотивів) зі стилем педагогічного спілкування вчителя. Визначено та систематизовано варіанти суб'єктивної інтерпретації бажання вчитись молодшими школярами у закладах інтернатного типу. На базі методики активного соціально-психологічного навчання Т.С.Яценко розроблено тренінг оптимізації педагогічного спілкування вчителів початкових класів як чинника формування мотивації учіння молодших школярів і доведено його ефективність.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен учіння як психолого-педагогічного явища, розкрито сутність мотивації учіння та особливості її формування у школярів. Висвітлено стан розкриття проблеми формування мотивації учіння гри на фортепіано в теорії та методиці інструментально-виконавської підготовки. Обгрунтовано педагогічні умови формування мотивації учіння гри на фортепіано у школярів, визначено критерії та показники її сформованості. Наведено результати констатувального експерименту, розкрито методику та зміст дослідної роботи, проаналізовано результати формувального експерименту, доведено їх статистичну достовірність.

  Скачати повний текст

Наведено структурно-логічну модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності та виділено її складові: компоненти пізнавальної мотивації, комплекс педагогічних умов, організацію навчально-пошукової діяльності. Визначено педагогічні умови, спрямовані на формування пізнавальної мотивації у процесі навчально-пошукової діяльності: орієнтація учнів на активне мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності, застосування дослідницького методу навчання у поєднанні індивідуальних і групових форм організації навчально-пошукової діяльності, створення ситуацій успіху в навчально-пошуковій діяльності, орієнтованих на зміцнення мотиваційного підгрунтя пізнавальної активності. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що дотримання зазначених педагогічних умов у процесі навчально-пошукової діяльності впливає на ефективне формування пізнавальної мотивації учнів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історічний розвиток поглядів щодо проблеми формування мотивів учіння у молодших школярів та узагальнено концепції та підходи до вивчення суті, ролі, структури й вікових особливостей формування мотивів учіння дітей даного віку. Виявлено, що специфіку мотивів учіння (на матеріалі природознавства) відображають пізнавальні мотиви, взаємопов'язані зі змістом даного навчального предмета, а також з процесуальними аспектами учіння. Досліджено рівні розвитку мотивів учіння молодших школярів у процесі навчання природознавства. Доведено, що формування мотивів даного учіння у молодших школярів відбувається більш ефективно у разі комплексної психолого-педагогічних впливів з метою розвитку особистісного ставлення до природи, цілеспрямованого опанування дітьми системою відповідних навчальному матеріалу розумових операцій, реалізацію діяльнісно-проблемного підходу у засвоєнні знань про природу.

  Скачати повний текст