Досліджено критерії та рівні сформованості відповідальності в учнів старшого шкільного віку. Висвітлено роль учнівського самоврядування у формуванні відповідальності в старшокласників і педагогічні умови підвищення ефективності його впливу на даний процес: структура організації сприяє залученню всіх старшокласників до активної участі в житті класу, школи та навколишнього середовища. Визначено етапи впровадження учнівського самоврядування у навчально-виховний процес загальноосвітнього закладу. Розроблено методичні рекомендації щодо виховання відповідальності у старшокласників у процесі діяльності учнівського самоврядування.

  Скачати повний текст

Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

  Скачати повний текст

Гуманізація взаємин учителів і старшокласників досліджувалась з позицій особистісно орієнтованого виховання. Технологія особистісно орієнтованого виховання розкрита через модель суб'єкт-суб'єктної взаємодії педагога і вихованця, співпраці, діалогового спілкування. Досліджені педагогічні умови гуманізації взаємин педагогів і старшокласників. Доведено продуктивність клубної організації життєдіяльності суб'єктів виховного процесу стосовно гуманізації їх взаємин. Ключовою умовою гуманізації взаємин учителів і старшокласників є демократизація шкільного життя шляхом розвитку учнівського самоврядування.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано дидактичну модель розвивальної взаємодії учителя й учнів у класній кімнаті з використанням засобів інноваційного програмово-методичного забезпечення, розроблених педагогами експериментальних шкіл і ліцеїв, які працюють за модульно-розвивальною програмою. Запропоновано теоретико-змістову характеристику інноваційних програмово-методичних засобів навчання, а також адекватну їх комплексному використанню модель дидактичних умов взаємодії учителя й учнів, що передбачає поетапне створення у процесі дидактичного експерименту чотирьох груп умов - розвивально-педагогічних, програмово-методичних, організаційно-психологічних і науково-експертних. За інноваційного навчання дидактичні умови реалізуються через відповідні різновиди змісту цієї взаємодії, а саме: психолого-дидактичний, навчально-предметний, методично-засобовий, управлінсько-технологічний. Доведено ефективність такої навчальної взаємодії за системою науково обгрунтованих параметрів і показників.

  Скачати повний текст

Встановлено, що індивідуальні відмінності учнів загальноосвітньої школи передусім визначаються інтелектуальними та творчими здібностями. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено, що виявлення зазначених здібностей під час комплектування профільних класів можливе за умови застосування спеціальних діагностичних методик та є необхідним для здійснення індивідуалізації навчально-виховного процесу. Розроблено й апробовано експериментальну технологію діагностування інтелектуальних і творчих здібностей, яка дозволяє на основних перехідних етапах розвитку дітей - від молодшого до середнього, та від середнього до старшого шкільного віку - визначити рівень розвитку здібностей, їх предметну спрямованість, індивідуальні особливості сприйняття та переопрацювання інформації, а також індивідуальний тип взаємозв'язку творчих та інтелектуальних здібностей.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз теоретико-методичних основ діалогічної взаємодії вчителя й учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Великої Британії. Охарактеризовано історико-педагогічний аспект комунікативної взаємодії в контексті розвитку середньої освіти поетапно. Визначено сутність педагогічного діалогу, його типи в діяльності вчителя Великобританії. Розкрито специфіку діалогічної взаємодії вчителя й учнів в урочній та позаурочній діяльності. Виявлено комплекс вимог до вчителя в її організації. Здійснено аналіз використання діалогічної взаємодії в школах Великобританії на основі розробленого локального пілотажного експерименту.

  Скачати повний текст

Висвітлено стан проблеми підготовки майбутніх учителів іноземної мови до педагогічної взаємодії з учнями у навчальній діяльності в педагогічній теорії та практиці, виявлено сутність і структуру поняття "педагогічна взаємодія вчителя та учнів", а також її роль в навчальному процесі. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до педагогічної взаємодії: формування іншомовної комунікативної компетентності відповідно до принципів контекстного підходу, організацію освітнього мікросередовища на засадах суб'єкт-суб'єктивної взаємодії викладача та студентів, активізацію когнітивної та комунікативної діяльності майбутніх учителів іноземної мови засобами інноваційних технологій. Експериментально доведено ефективність запропонованої гіпотези, розробленої моделі, критеріїв і показників її діагностики, педагогічних умов і механізмів проведення роботи.

  Скачати повний текст

Систематизовано теоретичні здобутки видатних представників української педагогічної думки другої половини XIX - початку XX ст. з проблеми педагогічного спілкування вчителя з учнем та їх реалізацію у шкільній тогочасній практиці. Визначено передумови зародження ідеї педагогічного спілкування в історії світової педагогіки й тенденції її розвитку впродовж існування людської цивілізації. Досліджено особливості становлення та розвитку проблеми взаємостосунків вихователя з вихованцем в історії педагогічної думки України, конкретизовано досягнення та безпосередній внесок у її вирішення видатних прогресивних представників України зазначеного періоду. Розглянуто напрями використання у практиці сучасної школи педагогічних здобутків з досліджуваної проблеми українських педагогів другої половини XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Виявлено, що соціальні уявлення про цінність "обдарованості" визначають діяльність педагога й учнівську поведінку. На підставі результатів спостережень і опитувань педагогів у всіх колективах були "обдаровані" учні, однак реалізація діяльності таких дітей була істотно відмінною. Це засвідчило загальність поняття "обдарованість" і його визначеність структурно-ієрархічними характеристиками класного колективу та соціокультурними експектаціями педагогів і учнів. З'ясовано, що педагогічний процес, у якому не враховано необхідність прояву "обдарованості" учня, взаємопов'язаний з конфліктами. Одним з конфліктогенних чинників є суперечність між загальними вимогами організації педагогічного процесу й уявленнями про необхідність проявлення обдарованості в освітньому процесі. Зазначено, що школа вимагає "обдарованості", однак вона створює умови, які блокують цю особистісну якість. Таким чином, соціальні експектації виявляються фрустрованими. Констатовано: учні, щодо яких висуваються вимоги виявляти "обдарованість", стикаються з істотним тиском. Вимоги й очікування педагогів і класних колективів ніколи не бувають реалізованими, що зумовлює дезадаптацію обдарованих дітей. З'ясовано, що творча діяльність є адекватною формою відносин між учителями й обдарованими учнями, оскільки уможливлює розкриття здібностей і проявлення особистісних рис обдарованих учнів. Експериментально доведено, що тренінг творчого потенціалу вчителя позитивно позначається на роботі з обдарованими дітьми.

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику наукового осмислення, проектування й експериментального впровадження системи навчальних задач в освітній процес загальноосвітніх навчальних закладів традиційного й інноваційного спрямування за змістом і організацією навчання. Теоретично обгрунтовано категорію "навчальна задача". Наведено визначення поняття "псхологічне проектування процесів формування та розв'язування системи навчальних задач". Запропоновано психодидактичну технологію його впровадження, в якій відображено основні аспекти психологічної організації інноваційного навчання. Експериментально доведено ефективність використання психологічного проектування системи навчальних задач у новаторській практиці модульно-розвивального типу.

  Скачати повний текст

Визначено показники соціально-психологічної детермінації конфліктності у педагогічній взаємодії. Розкрито чинники конфліктогенності учительської професії. Розроблено інтегральну оцінку вчительської конфліктності та негативного впливу конфліктних учителів на результати навчально-виховного процесу та становища в педагогічному колективі школи. Встановлено ефективні шляхи та способи запобігання конфліктам, розроблено інтегральну оцінку учительської конфліктності.

  Скачати повний текст

Наведено визначення поняття "психологічні засоби подолання конфлікту". Розкрито суть наукового поняття про педагогічний конфлікт та його деструктивні форми. Апробовано діагностичні методи визначення деструктивного конфлікту у педагогічній сфері. Виявлено психологічні закономірності формування та застосування психологічних засобів подолання конфліктності у педагогічному процесі. Розроблено систему процедур формування психологічних засобів подолання деструктивних конфліктів відповідно до генетичних закономірностей психічного розвитку у ранній юності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження педагогічної взаємодії як системного явища у навчально-виховному процесі, що формується під впливом соціальної системи (статусно-рольових відносин у суспільстві), регламентується нормативними документами в системі освіти, визначається практикою освітнього закладу та реалізується вчителем, діяльність якого є основою для розвитку учнівської активності. Показано, що загальна закономірність педагогічної взаємодії полягає у відтворенні та засвоєнні соціального, групового, міжособистісного досвіду вчителем і учнем. Визначено, що структуру педагогічної взаємодії утворюють взаємозалежності освітньої, педагогічної, соціально-психологічної, міжособистісної систем; особистості та діяльності вчителя і учнів; усвідомлення ними інтерактивного досвіду; регулятивних і виконавчих елементів взаємодії. Детально розглянуто моделі педагогічної взаємодії, обгрунтовано її визначення, встановлено особистісно-діяльнісні ознаки. З'ясовано, що педагогічна взаємодія є функцією установок суб'єктів і одержаних результатів і спрямована на розвиток особистісної та діяльнісної системи учнів. Аргументовано, що формою педагогічної взаємодії є мовленнєва діяльність вчителя та учнів, основним результатом якої є педагогічний дискурс. Експериментально визначено психологічні умови формування та розвитку досвідної бази педагогічної взаємодії.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему впливу взаємодії вчителя з учнями у процесі розв'язання "важких" задач молодшими школярами. Обгрунтовано положення про природу, структуру взаємодії. Розглянуто процес взаємодії у системі відношень та педагогічному процесі, виявлено її види. Проаналізовано проблему задачі у психологічних дослідженнях. Висвітлено зміст поняття "важка" задача. Розроблено і досліджено структурно-функціональну модель системи взаємодії, яка складається з інтелектуальних дій з боку вчителя: інформаційно-пізнавальних, контрольно-оцінних, стимульних і охоплює емоційно-вольовий аспект, комунікативно-сензитивний особистісний, спрямованих на підвищення ефективності процесу розв'язання задач школярами молодшого віку. Відзначено, що від виду взаємодії вчителя з учнями залежить рівень розв'язання задач та розвиток індивідуальних властивостей мислення дітей, зокрема, самостійність і гнучкість.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні умови розвитку комунікативної компетентності учителя. Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено залежність розвитку комунікативної компетентності від сформованості у вчителів рефлексивного ставлення до себе як до суб'єктів професійно-педагогічної діяльності, адекватності та повноти їх уявлень про власну особистість, специфіки їх "імпліцитної концепції особистості", на підставі якої оцінено партнерів у спілкуванні, за наявністю в них умінь диференціювати й адекватно виражати власні почуття та психоемоційні стани. Розроблено й апробовано методику розвитку у вчителів продуктивного рівня комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію навчального спілкування як системи "суб'єкт - предмет - суб'єкт". З'ясовано будову процесу навчального спілкування, його функції та властивості. Показано, що продуктивність навчального спілкування визначається рівнем опанування вчителем комплексу навичок, розкрито зміст цього комплексу. Виявлено, що функціональна структура дослідженого спілкування має грунтуватися на засадах майєвтики та сугестивності навчальних предметів. Запропоновано методику побудови майєвтичного діалогу й аналізу художнього твору в аспекті сприймання його учнем та у системі тріади: суб'єкт - предмет - суб'єкт. Розроблено методики діагностики ефективності процесу професійного становлення молодого вчителя, обгрунтовано методи вияву навчальної майстерності учителів. Запропоновано систему засобів розвитку навичок вчителя у навчанні, яка грунтується на механізмах розвитку комунікативної компетентності, а також розв'язування педагогічних задач.

  Скачати повний текст

Визначено стан і ступінь дослідження проблеми ідеї самоврядування учнів у педагогіці кінця XIX - першої третини XX ст. у педагогічній науці. Розглянуто педагогічні передумови виникнення та розвитку ідей самоврядування учнів, методичні основи організації самоврядування, провідні напрями, форми, особливості самоврядування учнів у зарубіжній і вітчизняній педагогіці кінця XIX - першої третини XX ст. Охарактеризовано погляди на проблему учнівського самоврядування представників зарубіжної та вітчизняної педагогіки різних напрямів, а саме: "вільного виховання", "нових шкіл" аристократичного та демократичного напрямку, консервативної педагогіки, трудових шкіл. Висвітлено розвиток учнівського дитячого самоврядування на території України нарикінці XIX - у першій третині XX ст. у різних освітніх установах. Увагу приділено нормативній базі, структурі самоврядування, цілям, змісту роботи його органів. Проаналізовано становлення шкільної кооперації як форми учнівського самоврядування, причини виникнення та розповсюдження, структури та типів дитячих кооперативів, специфіки їх діяльності та недоліків у їх роботі.

  Скачати повний текст

Досліджено роль учнівського самоврядування в сучасній українській школі. Розглянуто місце учнівського самоврядування від його зародження і до нашого часу. Висвітлено українську традицію у питаннях учнівського самоврядування. Визначено поняття "учнівське самоврядування" та проведено періодизацію його становлення і розвитку в національній школі. Особливу увагу приділено педагогічній спадщині А.Макаренка і В.Сухомлинського в контексті розвитку громадянських якостей школярів у системі демократичних відносин учнівського колективу на принципах самовизначення, самодіяльності, самоорганізації, самоствердження і самореалізації особистості.

  Скачати повний текст

Вивчено феномен взаєморозуміння як фактора вирішення педагогічних конфліктів між вчителями та учнями підліткового віку. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено наявність певних чинників, які зумовлюють причини, динаміку та конструктивність вирішення конфліктних ситуацій між педагогами та учнями підліткового віку. Визначено головні причини та види конфліктних ситуацій, які виникають у процесі взаємодії вчителя та учнів. Показано взаємозв'язок між рівнем сформованості у вчителя здатності до розуміння та вибором ним певної тактики поведінки в конфліктній ситуації, а також між рівнем розуміння особистості учня та здатності педагога до емпатії. Розроблено та апробовано систему вправ, спрямованих на формування у педагога здатності до розуміння особистості учня, емпатії та використання конструктивних тактик поведінки в конфліктних ситуаціях, що відповідає принципам індивідуалізації навчально-виховного процесу в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему становлення особистості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за умов виховання у дитячому будинку сімейного типу, визначено особливості виховного впливу даного специфічного соціального інституту на вихованців. Теоретично обгрунтовано об'єктивні переваги педагогічного впливу сімейної опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, перед іншими державними інституціями, що піклуються про дітей-сиріт. Розглянуто державну систему утримання та виховання таких дітей. Особливу увагу приділено сімейним формам опіки: усиновленню, піклуванню, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям. За результатами дослідження визначено особливості функціонування дитячих будинків сімейного типу, основні умови гармонійного розвитку у таких сім'ях особистості дитини, позбавленої батьківського піклування. Доведено необхідність та апробовано систему соціально-педагогічної підготовки кандидатів на створення дитячих будинків сімейного типу під час проведення соціально-педагогічних тренінгів.

  Скачати повний текст