Розроблено методику, яка дозволяє вибирати доцільний тип двигуна для вантажного автомобіля з урахуванням витрати палива, викидів шкідливих речовин та енергетичних показників двигуна автомобіля залежно від умов його експлуатації. Для реалізації методики уточнено математичну модель розрахунку витрати палива та викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами дизеля вантажного автомобіля. Запропоновано оцінювати доцільність двигуна з урахуванням його енергетичних показників під час руху вантажного автомобіля за їздовими циклами та експлуатаційних витрат. Показано, що у автомобіля з дизелем краща паливна економічність незалежно від умов його руху у порівнянні з автомобілем, на якому встановлено бензиновий двигун. На підставі вивчення екологічних показників і витрат на експлуатацію встановлено, що автомобіль з дизелем має переваги для експлуатації по магістральному їздовому циклу, а з бензиновим двигуном - по міському. Достовірність одержаних на математичній моделі результатів показників вантажного автомобіля з дизелем у міському їздовому циклі підтверджено задовільним збігом з результатами дорожніх випробувань вантажного автомобіля з дизелем за тим самим їздовим циклом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного, електрофізіологічного та біохімічного вивчення 120 хворих отримано дані про клінічний поліморфізм, психопатологічні різноманітності невротичних депресій, описано варіанти їх проявлень та динаміку розвитку. З'ясовано причини та умови формування невротичних депресій. Встановлено провідну роль емоційних розладів у формуванні клінічної картини різних варіантів невротичних депресій та її залежність від характеру психогенних впливів (ізольованих або поєднаних). Вивчено деякі патопсихологічні, біохімічні та нейрофізіологічні механізми патогенезу невротичних депресій. Науково обгрунтовано критерії диференційної діагностики та принципи терапії невротичних депресій.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз проблеми підготовки майбутнього учителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики. Обгрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики, а також шляхи їх впровадження у навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ. Визначено критерії та показники діагностики готовності майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики. Запропоновано визначення понять "готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики", "підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках музики", "творчий потенціал особистості", "розвиток творчого потенціалу молодшого школяра". Розроблено теоретичні підходи та принципи відбору змісту методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів до проведення уроків музики у початкових класах.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження спектральних характеристик смуг поглинання та випромінення, а також квантово-хімічного аналізу електронних переходів виявлено, що залежно від замісників довгохвильові смуги поглинання дифлавонолів обумовлені переходами, локалізованими на піронохромоновому фрагменті або переходами з міжфрагментним перенесенням заряду. За допомогою експериментальних і теоретичних методів встановлено, що молекули дифлавонолів мають симетричну електронну будову в основному та асиметричну у збудженому станах. Доведено, що зміни кислотно-основних властивостей дифлавонолів у разі збудження призводять до фотопереносу тільки одного з протонів та утворення тільки однієї з двох можливих фототаутомерних форм. На підставі квантово-хімічних розрахунків та аналізу спектральних характеристик комплексів зроблено припущення щодо їх вірогідної структури та запропоновано механізми комплексоутворення.

  Скачати повний текст

На основі комплексного аналізу клініко-неврологічних і лабораторних даних та застосування інструментальних методик вперше досліджено розвиток, динаміку та перебіг ангіоспазму у хворих з розривами артеріальних аневризм. Визначено частоту виникнення та розповсюдженість ангіоспазму у межах артеріального кола великого мозку в ранньому періоді розриву артеріальних аневризм судин головного мозку. Вперше розроблено клінічні критерії оцінки ішемічних ускладнень після розриву артеріальних аневризм. Доведено залежність результатів ранніх оперативних втручань за наявності судинного спазму від терміну виконання операції, характеру крововиливу, тяжкості стану хворого, розповсюдженості спазму й ішемічного ураження головного мозку. Розроблено принципи диференційованого підходу щодо лікування хворих з розривами артеріальних аневризм за наявності ангіоспазму.

  Скачати повний текст