Наведено результати комплексного дослідження української прози, присвяченої трагічним подіям голодомору, проаналізовано ідейно-естетичні тенденції в зображенні штучного голоду 1932 - 1933 рр. Системно осмислено пласт української епіки про голодомор у зв'язку з творами есхатологічного характеру української та зарубіжної літератури. Розглянуто специфіку авторського бачення цього вияву тоталітаризму, естетичні та етичні засади епічного відображення голодних років доби сталінізму.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі аналізу технологій і методів політики більшовицької влади щодо селянства доведено факт геноциду українського народу Голодомором у 1932 - 1933 рр. на прикладі Поділля. Проаналізовано 24 види державних фінансових визискувань з селянства (зокрема, сільськогосподарський податок, самообкладання, індивідуальне оподаткування, державні позики), які значно перевищували матеріальні можливості селянських господарств. Встановлено, що фіскальна заборгованість селянства більшовицькій державі започаткувала масовий терор в українських селах у формі конфіскацій власності, продовольства, розкуркулення селянських господарств. Описано механізми розкуркулення та депортацій подільського селянства у ході примусової суцільної колективізації, що призвели до знищення найбільш продуктивних сил села. Розкрито роль даних механізмів як засобу придушення селянського опору політиці більшовиків. Проаналізовано методи хлібозаготівель, показано значення "буксирних" бригад, розглянуто їх склад і специфіку діяльності як виконавців політики влади з вилучення продовольства у селянства. Визначено загальну кількість населення кожного з 71-го районів подільського регіону на початок 1932 р. і у 1934 р., що дозволило уточнити статистику жертв Голодомору та його демографічні наслідки. Показано перманентність селянського опору більшовицькій владі протягом 1920 - 1930-х рр., обгрунтовано значення даного явища як підстави для розправи з селянством шляхом організації штучного голоду.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичний аналіз і систематизовано провідні ідеї виховання дітей-безпритульників. Вивчено та узагальнено досвід виховної роботи колонії ім. В.Короленка та колонії ім.М.Горького, а також державних структур - Ради захисту дітей, комісій допомоги дітям та таких громадських організацій як "Ліга порятунку дітей", "Друзі дітей". Проаналізовано особливості виховання безпритульних дітей у даний період. Охарактеризовано основні етапи виховного процесу: I етап (друга половина 1918 р. - літо 1921 р.) - первинної допомоги "дітям війни" та всім нужденним дітям та підліткам, II етап (літо 1921 р. - кінець 1923 р.) - становлення профілактичної та виховної роботи серед "дітей голоду", III етап (початок 1924 р. - перша половина 1929 р.) - перевиховання "дітей непу", виховання "пролетарської дитини", IV етап (друга половина 1929 р. - 1939 р.) - загальної освіти та професійної орієнтації "дітей голодомору" та "дітей репресій". Визначено напрями виховання соціально не захищених дітей та підлітків (пріоритетні - трудове, суспільно-політичне, атеїстичне, патріотичне, а також розумове, моральне, естетичне, фізичне виховання). Встановлено провідні тенденції виховання дітей-безпритульників, зокрема, спрямованість на виховання людини нового соціалістичного типу, ідеологізації та політизації змісту освітньо-виховної роботи, розвитку дитячого самоврядування. Обгрунтовано можливості розвитку прогресивних тенденцій виховної роботи з дітьми-безпритульниками досліджуваного періоду. Розроблено елективні спецкурси, а також науково-методичні рекомендації для педагогів і соціальних працівників з питань ліквідації явища безпритульності за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення проблем голоду 1946 - 1947 рр. у південному регіоні УРСР. Доведено, що головною причиною голоду були надмірні хлібозаготівлі, жорстка регламентація діяльності колгоспів і радгоспів, а також у цілому антиселянська політика сталінського режиму. Досліджено демографічні втрати населення областей південного регіону. Розкрито економічні та соціальні наслідки повоєнного голодомору. Вивчено стан сільського господарства у перші повоєнні роки, висвітлено опір селянства владним структурам, розкрито репресивно-каральні акти, здійснені проти трудівників сільського господарства. Показано регіональні особливості голоду 1946 - 1947 рр. на Півдні УРСР.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, хід, наслідки та специфічні особливості у контексті загальноукраїнських подій останньої чверті 1920-х - початку 1930-х рр. Проаналізовано процеси занепаду продуктивних сил подільського села, дезорганізації сільського господарства, що призвели до катастрофічного зубожіння народних мас. Встановлено причини широкомасштабної трагедії 1932 - 1933-х рр. на Поділлі, зокрема, колективізацію, розкуркулення, хлібозаготівлю. Значну увагу приділено особливостям голодомору у прикордонній смузі та його багатонаціональному характеру. Висвітлено комплекс політико-економічних заходів щодо подолання наслідків голодомору 1932 - 1933 рр. на Поділлі.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджується голодомор 1932-1933 років на Харківщині. Проаналізовані причини голодомору, показано перебіг цього явища, виявлені його наслідки. Населення Харківської області в 1932-1933 рр. тяжко постраждало від штучно створеного голодомору. В першу чергу це стосується селянства. Прямі демографічні втрати за цей період на Харківщині складають не менше 1,5 млн. осіб. Наслідки голодомору відбилися на всіх сферах життя суспільства. В 1932-1933 рр. на території Харківської області мав місце акт геноциду.

  Скачати повний текст

Виконано комплексне дослідження явища голодомору в Україні 1932 - 1933 рр. як однієї з провідних тем української та світової журналістики. Проведено грунтовний аналіз його різних аспектів, зокрема національно-соціального, морально-правового, демографічного, історичного, інформаційного та мовно-концептуального. З'ясовано особливості висвітлення явища голодомору 1930-х рр. в українських і закордонних періодичних та монографічних джерелах (даного історичного періоду та сучасних). Охарактеризовано специфіку функціонування образу публіциста в газетному тексті доби тоталітарної журналістики (на прикладі львівського щоденника "Діло" 1932 - 1937 рр.). Вперше виконано мовно-концептуальний аналіз лексеми голод 1932 - 1933 рр. у художніх, публіцистичних і наукових текстах і досліджено її семантичне поле на підставі вивчення лексико-графічних праць. Доведено, що голодомор спричинив появу в українській мові специфічних неологізмів, абревіатур, стійких словосполучень і формування нових жанрів усної народної творчості.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз моделі державної регламентації шлюбно-сімейних відносин у контексті політичних, економічних, соціокультурних змін і перетворень. Досліджено засадничі принципи політики більшовиків щодо старих церковних законів про шлюбно-сімейні відносини. Вивчено трансформацію морально-ціннісних імператорів суспільства та шлюбно-сімейних відносин, вплив політичного режиму на розвиток селянських і міських родин, процес формування нової системи родинних потреб внаслідок Голодомору 1932 - 1933 рр., становище жінки-матері.

  Скачати повний текст

Уточнено визначення поняття "дитячої безпритульності" та класифікацію її видів. Виявлено політичні причини виникнення дитячої безпритульності та їх вплив на зростання зазначеного соціального явища. Досліджено фактори розвитку та шляхи подолання дитячої безпритульності в період голодомору 1932 - 1933 рр. Розкрито роль, значення й основні напрямки діяльності громадських організацій і об'єднань щодо ліквідації дитячої безпритульності.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрово-стильову специфіку прози Василя Барки. Висвітлено її зв'язки з його поетичною творчістю в контексті української літератури та на тлі трагічної дійсності ХХ ст. Особливу увагу надано аналізу роману "Жовтий князь", художній інтерпретації голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні. Обгрунтовано адекватність застосування жанру. Простежено здійснене митцем переосмислення культурологічних і літературних джерел, що сприяє виникненню багатопланової синкретичної структури епічного твору.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що радянська історіографія висвітлює зернову проблему в контексті колективізації, індустріалізації й обгрунтування переваг усуспільненого сектору над індивідуальним дрібним селянським господарством, а сучасна розглядає їх через виявлення причин і соціально-демографічних наслідків Голодомору 1932 - 1933 рр., а також відносин влади та селянства. Доведено основну причину виникнення зернової проблеми - послідовна класова політика в сільському господарстві протягом 1917 - 1927 рр., спрямовану на ліквідацію поміщицького землеволодіння й обмеження селянських господарств. Зазначено, що синхронне здійснення колективізації, політики розкуркулення, хлібозаготівель з використанням карально-репресивних методів є основною причиною поглиблення зернової кризи та загальної деградації сільського господарства.

  Скачати повний текст

Уперше всебічно висвітлено діяльність професора І.Шульги (1921 - 1993 рр.) як історика України, вивчено його творчу спадщину. З використанням матеріалів, виявлених в архівосховищах, з залученням спеціальної літератури проаналізовано всі аспекти наукової діяльності вченого, здійснено періодизацію його життя та творчості. Докладно охарактеризовано становлення та розвиток інтересів І.Шульги, його зв'язки з вітчизняними та зарубіжними вченими. Висвітлено різноманітність наукових інтересів історика в еволюції. Зауважено, що на ранньому етапі своєї творчості він розробляв питання соціально-економічної історії України, перебуваючи під впливом представників Львівської школи аграрної історії, а на пізньому етапі І.Шульга вивчав історію голодоморів початку - середини XX ст. Значну увагу приділено педагогічній діяльності І.Шульги, визначено його місце та роль у вітчизняній історичній науці.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні тенденції капіталістичної модернізації на теренах Донбасу, яка перетворила регіон на головний металургійний та вуглевидобувний центр Російської імперії. Визначено найголовніші чинники та передумови, що спричинили створення підприємств важкої індустрії у Донецькому басейні. Проаналізовано основні соціальні суперечності та конфлікти, які забезпечили підтримку місцевим робітництвом більшовицького заколоту. Висвітлено та інтерпретовано провідні тенденції, форми та методи здійснення радянським режимом соціалістичної індустріалізації, колективізації та повоєнної реконструкції у даному регіоні. Показано, що зазначені соціалістичні перетворення реалізовувалися на основі нещадної експлуатації людських ресурсів, упровадження надзвичайних методів керівництва економікою та жорсткої карально-репресивної системи. З'ясовано, що голодомори 1921 - 1923 рр., 1933 - 1934 рр., 1946 - 1947 рр. були спричинені передусім злочинною політикою правлячої комуністичної партії. Доведено, що внаслідок соціалістичних експериментів на Донеччині утворився техногенно перевантажений індустріальний комплекс, а також деформоване соціокультурне середовище.

  Скачати повний текст

Вперше у історіографії зроблено висновок, що у подільському та східноволинському селі не склалося матеріальних, політичних, психологічних передумов для переходу селян на колгоспно-радгоспну систему ведення сільського господарства. Зазначено, що суцільна колективізація у регіоні у своєму розвитку пройшла три етапи і тривала з листопада 1929 до середини 1930 - х рр., супроводжувалася розкуркуленням та депортацією селян. Встановлено, що селянство краю чинило опір колективізації та розкуркуленню, в арсеналі якого були активні та пасивні форми боротьби. Відмічено, що для його придушення було використано терор, зокрема голодовий, який на Поділлі вийшов за звичні рамки голодомору 1932 - 1933 рр. і переріс у голод. Виявлено, що за таких умов селянству Поділля і Південно-Східної Волині було нав'язано колгоспно-радгоспну систему ведення сільського господарства.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії комплексно досліджено форми та методи примусової колективізації сільського господарства на Півдні України, встановлено причини та наслідки голодного лихоліття 1932 - 1933 рр. для населення регіону. Опрацьовано маловідомі документи та матеріали вищого політичного керівництва, вищих органів державної влади та управління СРСР, УРСР, а також місцевих радянських та правоохоронних органів, що дозволило детально відтворити механізм проведення соціалістичних перетворень у селах Південного регіону України, оприлюднити нові дані про голод-геноцид 1932 - 1933 рр. З використанням сучасного теоретико-методологічного інструментарію та результатів аналізу значної кількості архівних джерел та історичної літератури показано шляхи формування репресивної політики радянської влади за умов масової колективізації українського села. Суттєво розширено складові системи "надзвичайних заходів" хлібозаготівельних кампаній 1929 - 1933 рр., уточнено масштаби їх застосування на Півдні України. Встановлено форми опору хліборобської людності регіону впровадженню антинародної аграрної політики тоталітарного режиму. Простежено трагічні етапи голоду в містах і селах південних областей України. Проаналізовано наслідки голодомору, підраховано кількість жертв, з'ясовано масштаби безпритульності та занедбаності сільськогосподарського виробництва.

  Скачати повний текст

Розглянуто становлення та розвиток німецького етносу у контексті суспільно-політичних і соціально-економічних реалій, що склалися за умов радянської дійсності та незалежної держави. На базі вперше введених до наукового обігу розкрито вплив політичних змін часів українських національно-визвольних змагань на німецьку спільноту. Розглянуто становище німців за умов катаклізмів XX ст., а саме, світових війн, революції, голодоморів, політичного та економічного терору влади. Проаналізовано реальні наслідки їх громадського життя, зазначено, що національно-політичні пріоритети радянської держави спрямовувалися на приниження етнічної самоідентифікації та підпорядкування цілям радянського будівництва. Охарактеризовано суспільний і національний розвиток німецької спільноти у період Другої світової війни. У контексті розгортання опозиційності у радянському суспільстві другої половини XX си. Розкрито специфіку громадського протесту німців в Україні. Значну увагу приділено місцю та ролі німців у багатонаціональному середовищі незалежної України наприкінці XX - початку XXI ст. Проаналізовано діяльність громадських органів самоорганізації. Описано процес заснування німецькомовної преси в Україні. Розглянуто основні зміни у соціально-демографічному середовищі німецького етносу в Україні у XX - XXI ст. Виявлено загальні тенденції та пріоритети розвитку етнокультури, релігійної самосвідомості, показано їх роль у загальноукраїнському духовному просторі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано на теоретичному та емпіричному рівнях психологічне розуміння феномену переживання людиною довготривалої фізіологічної депривації (на матеріалах голодоморів в Україні). Удосконалено структуру й уточнено функціональні характеристики психотравмуючих чинників голодоморів в Україні першої половини XX ст. Проаналізовано наслідки переживання людиною довготривалої фізіологічної депривації внаслідок голодоморів. Доведено їх негативний вплив на життєву самореалізацію прийдешніх поколінь.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії проаналізовано й узагальнено історію південноукраїнського селянства УССР у контексті його соціально-економічного розвитку. Розкрито специфіку морально-психологічного стану різних верств українського селянства Північного Причорномор'я у кінці 1920-х - першій половині 1930-х рр. Досліджено методи, принципи, характер та обсяги державної допомоги південноукраїнському селянству у період голоду 1928 - 1929 рр. З'ясовано, що найбільше постраждали внаслідок трагедії такі регіони, як Одещина, Миколаївщина, Херсонщина. Розкрито механізми масових репресій держави проти селян: незаконні обшуки, адміністративні штрафи, арешти, тюремні ув'язнення, депортація. На підставі вивчення кримінальних справ, порушених проти селян, відтворено масштабну картину терору, що мав місце на території України у кінці 1920-х - 1930-ті рр. Проаналізовано морально-політичну ситуацію на селі, розкрито негативне ставлення селянства до суспільної колективізації сільського господарства та державних репресій. Розглянуто побутові проблеми українського села, зокрема, виявлено низький рівень освітнього, культурного та медичного забезпечення сільських жителів. Описано активні та пасивні форми протесту населення південних областей України проти аграрного курсу держави у досліджений період. Зроблено висновок, що такі суспільні перетворення, як антиселянська хлібозаготівельна політика, суцільна колективізація 1929 - 1932 рр. обумовили штучний, небачений за масштабами та наслідками в історії людства Голодомор 1932 - 1933 рр.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування та реалізації податкової політики радянської влади в українському селі у період формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи в 1930 - 1939 рр. Розкрито причини проведення податкової реформи 1930 - 1932 рр. в Радянському Союзі та механізм її реалізації в УСРР (УРСР). Описано політико-правовий механізм запровадження обов'язкового виконання податкових стягнень, проаналізовано специфіку податкового тиску на селянство за умов голодомору 1932 - 1933 рр. Встановлено причини повернення до дворівневої системи оподаткування: натуральної та грошової, охарактеризовано етапи становлення податкового апарату. Переосмислено сутність і напрями реалізації заходів радянської влади у податковій сфері на селі. Зроблено висновок, що податкова політика радянської влади в українському селі за умов формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи мала відверто класовий, репресивний характер.

  Скачати повний текст