Зазначено, що термін - це слово чи словосполучення, що виражає певне наукове поняття. Термінологічний словотвір відображає переважно свідомий, соціально прискорений процес термінотворчості. Засвоєння іншомовних термінів є показником певної фази запозичення світових культурних цінностей. Опрацьовані у європейському мовознавстві вимоги до стандартизації семантики та структури термінів передбачають послідовне проведення принципів номінації, оцінки, уніфікації. Проникнення первісно англійської термінології Інтернету до словників інших мов розглянуто як прояв процесів інтернаціоналізації за сучасних умов. Комп'ютерна термінологія у мовах різних систем формується стихійним шляхом, а також внаслідок цілеспрямованих заходів на основі словотвірних засобів конкрентної національної мови, шляхом калькулювання або прямого запозичення. Критерії формування термінів, затверджені Академією мови та літератури Ірану, свідчать про її подальшу пуристичну орієнтацію. Наявність англійських елементів у текстах перськомовного Інтернету є пояснимим явищем. Певна група назв-"етикеток" нового засобу масової інформації виявляє свої властивості як номенклатура. За критерієм структури загальною тенденцією є відповідність простому англійському терміну простого перського, а складному англійському - складного перського. Для перських термінів-словосполучень у комп'ютерній галузі властиве збереження перських граматичних (синтаксичних) морфем і вплив англійського прототипу. За семантичною характеристикою перська комп'ютерна лексика має адекватне відтворення англомовного оригінального масиву термінів.

  Скачати повний текст

Здійснено фоностилістичне дослідження усної англомовної проповіді, яку розглянуто як комунікативний мовленнєвий акт з урахуванням притаманних йому специфічних екстралінгвістичних і лінгвістичних особливостей. На підставі дослідження текстів проповідей на лексичному, синтаксичному та просодичному рівнях виявлено специфічні категорії тексту проповіді - категорію сакральності та категорію інтертекстуальності, а також визначено набір лінгвістичних засобів, які беруть участь у створенні текстів проповіді і у диференціації видів проповідей та їх структурних частин.

  Скачати повний текст

Розглянуто статус вигуків у системі частин мови, їх місце у цій системі, взаємодію з іншими членами цієї системи. Установлено комунікативно-прагматичні значення англійських вигуків: конвенційно-обумовлені та контекстуально-обумовлені. Серед вигуків/вигукових висловлень з конвенційно-обумовленими прагматичними значеннями проаналізовано вигуки-директиви та вигуки-експресиви. Установлено, що вигуки-директиви за своїм складом неоднорідні та відрізняються за ступенем категоричності, вживаністю в офіційній і неофіційній обстановці, за соціальним статусом комунікантів. Зазначено, що вигуки-експресиви відбивають багатий експресивний фонд сучасної англійської мови - від формул соціального етикету до емоційних реакцій і оцінок. Показано, що вигуки з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням залежать від контексту, ситуації, в яких виявляється їх конкретне значення. Вони класифікуються за емоційними характеристиками. Проаналізовано прагматичне варіювання та прагматичний синкретизм вигуків, їх місце у дискурсі. Виявлено типи прагматично істотних зв'язків вигукових висловлень з іншими компонентами дискурсу, зокрема відношення прагматичного узгодження й прагматичного неузгодження, особливості інтеракціональних ходів у процесі спілкування.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови виховання в учнів підліткового віку культури спілкування засобами мовного етикету. Визначено критерії та показники рівнів вихованості комунікативної культури. Розроблено організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету. Встановлено й експериментально апробовано методику діагностики рівнів вихованості школярів. Розглянуто, що матеріали дослідження впроваджено в даному й апробованому факультативному курсі "Морально-духовні скарби українського й англійського мовного етикету", який запроваджено в межах організаційно-педагогічної моделі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виділено основні аспекти мовленнєвого етикету, з'ясовано сутність поняття "мовленнєвий етикет дітей молодшого шкільного віку". Обгрунтовано роль сім'ї у вихованні даного явища в молодших школярів. Визначено й охарактеризовано критерії, компоненти та показники вихованості мовленнєвого етикету в молодших школярів, виявлено рівні вихованості даного явища в них. Досліджено сучасну практику виховання мовленнєвого етикету в учнів 1 - 4-х класів за умов сім'ї. Розроблено модель оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету у дітей молодшого шкільного віку в сім'ї.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивно-семантичні та прагма-дискурсивні особливості реалізації мовленнєвого акту (МА) натякання в сучасному німецькомовному дискурсі. Виділено натяк як концепт та імпліцитна пропозиція - імплікатура, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивна тактика. Запропоновано дефініцію МА натякання та визначено його лінгвістичний статус. Зазначено, що МА натякання є імпліцитним мовленнєвим актом та визначається як дискурсивно-мовленнєва взаємодія мовця і адресата, у процесі якої конструюється інтендована імпліцитна пропозиція. Описано концепт і когнітивний сценарій натякання. Розроблено підходи до класифікації та аналізу різних аспектів МА натякання і визначено основні типи натякання. Розглянуто провідні дискурсивні стратегії, що реалізуються за допомогою тактики натякання, зокрема, ввічливості, агресії, евфемізації, етична, уникання відповідальності, урахування третьої особи, які взаємодіють у дискурсі.

  Скачати повний текст

Встановлено ступінь моральної заданості в етикетній імперативності, що редукує себе в систему соціальної комунікативності. Проаналізовано структурні складові етикету, його функціональне значення в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, колективних й індивідуальних видів поведінки. З'ясовано роль даного соціокультурного феномену у формалізації культурних еталонів і цивілізованих стереотипів моральних відносин, формуванні уявлень про належне в раціонально-емоційній сфері моральної свідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено етикетизацію сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічну функціонально-комунікативну категорію, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленими, а також невербальні візуально-риторичні засоби. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної й деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання і гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації.

  Скачати повний текст

Розглянуто етикетні латиномовні твори української літератури, написані протягом XVI - XVIII ст., а саме різноманітні види етикетної поезії: панегірики (енкомії), епіталами, генеліакони, епіцедії, патетичні вірші, парамітетику, які оспівували людину, її земне життя і здобутки. До наукового обігу введено тексти української латиномовної етикетної поезії зазначеного періоду, здійснено їх опрацювання та детальне вивчення, що дало змогу реконструювати цілісну картину поступу українського письменства та простежити його тісний зв'язок з суспільними процесами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зіставному лексико-семантичному аналізу іменників на позначення етикету в українській, англійській та угорській мовах. Розроблено нову методику типологічного дослідження лексико-семантичних полів, що базується на поєднанні лінгвістичних методів з математичними теоріями. Виділено кількісні та якісні параметри міжмовного зіставлення іменників. Накреслено шляхи теоретичного і практичного розв'язання проблеми лінгвокультурологічного підходу до когнітивного аспекту вивчення міжмовних контактів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукову доцільність застосування гендерного підходу в історико-етнологічних дослідженнях української культури, що сприяє їх більшій об'єктивності та цілісності. Якісний зміст стереотипу фемінінності українців відповідає патріархальному канону внаслідок дії архаїчних та християнських світоглядних чинників. Висвітлено становище жінки у подружжі, зумовлене її значними майновими правами. Господарські обов'язки жінки визначені традиційним гендерним розподілом праці у сім'ї. В особистих стосунках та етикеті простежено дію подвійного морального стандарту поведінки чоловіків та жінок. Процес гендерної соціалізації дівчат завідчує етнокультурну специфіку форм та способів формування жіночої ідентичності в українській сім'ї (у ритуалах, іграх, іграшках, трудовому вихованні). Періоди життя жінки та її функції у сім'ї дозволили класифікувати базові соціально-вікові статуси (дівчинка, дівчина, жінка, баба) та ключові соціальні ролі (дружина, мати, господиня). Усталений сценарій реалізації жінкою гендерної програми передбачав життя у подружжі, тоді як самотні жінки (вдови, покритки) розглядались як соціальна аномалія. Розкрито особливості поведінки та контактів із соціальним оточенням згаданих категорій жінок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативно-прагматичні та лінгвокогнітивні особливості іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій на матеріалі прес-конференцій уряду Іспанії, очолюваного Х. Л. Р. Сапатеро, за період 2004 - 2009 рр. Проведено роботу в межах когнітивного та комунікативного підходів до опису мовних і мовленнєвих одиниць у сучасній лінгвістиці. Розглянуто прес-конференцію як мовленнєвий жанр дискурсу паблік рилейшнз. Досліджено лексичні, морфологічні, синтаксичні та стилістичні засоби, які застосовуються комунікантами іспаномовної урядової прес-конференції з метою реалізації їх комунікативних намірів і прагматичних установ, головними серед яких є збереження позитивного іміджу уряду та гормонізація його відносин з громадськістю. Визначено основні комунікативні стратегії та тактики, які використовують представник уряду та представник ЗМІ як комуніканти іспаномовної урядової прес-конференції. Виокремлено дискурсивну конфігурацію концептів, яка створює концептуальний простір іспаномовного дискурсу урядових прес-конференцій і лежить в основі його когнітивної карти.

  Скачати повний текст

Дослідження проведено у руслі когнітивно-комунікативного підходу до мови, що визначає його актуальність. Виявлено вербалізовану в сучасній англійській мові концептуальну модель неправди. Розглянуто комунікативну ситуацію неправди через змінні соціально-прагматичного контексту, виявлені та систематизовані мовленнєві стратегії, завдяки яким неправда знаходить своє дискурсивне втілення. Побудова концептуальної моделі здійснюється шляхом прототипічного моделювання на рівні дискурсу, що дозволяє чітко визначити прототип і маргінальні різновиди неправди. Виявлено, що гендерний параметр є найбільш вагомим соціальним параметром, який зумовлює використання прототипного та маргінальних різновидів неправди. Види неправди реалізуються через певні мовленнєві стратегії або групи мовленнєвих стратегій. Найбільший арсенал стратегій має прототипна неправда та різновиди неправди, що знаходяться найближче до неї - біла та етикетна неправди.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано комунікативні засоби відображення соціального статусу особи в художній прозі І. Франка. Побудовано теоретичну модель опису категорії "соціальний статус особи", яка передбачає характеризування вербальних (мовленнєвих і мовних) і невербальних засобів за асиметричних ситуацій спілкування. У соціально-комунікативному аспекті розглянуто матеріал дослідження та систематизовано мовленнєві засоби відображення соціального статусу особи, зокрема, категоричні, некатегоричні та пом'якшені директивні акти, оцінні акти, етикетні формули. Виявлено мовні засоби відображення зазначеного статусу на рівні найменування адресата мовлення з вищим і нижчим соціальним статусом (граматичні та лексичні маркери). Виокремлено соціально релевантні ознаки невербальної поведінки учасників комунікативного акту в межах просодики, кінесики, такесики та проксеміки. Зроблено певні висновки стосовно вербальних і невербальних засобів відображення соціального статусу особи, виявлених на матеріалі творів І. Франка.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльний аналіз лексико-семантичної структури російських та англійських дієслів мовлення. Виділено елементарні одиниці значення (семи) дієслів мовлення за допомогою компонентного аналізу та здійснено їх класифікацію. Дієслова мовлення поділяються на три класи: нейтральні (ядерні, наприклад, говорить, произносить), дескриптивні (які характеризують зовнішній аспект мовлення, тобто особливості артикуляції, наприклад, заикаться, шепелявить) та конкретизуючі (що описують внутрішні аспекти мовних актів, одним з найважливіших є комунікативна мета того, хто говорить), до складу яких входять дієслова спілкування (беседовать), повідомлення (сообщать), волевиявлення (приказывать), емоційного впливу (ругать) і мовного етикету (приветствовать). Структуру значення цих дієслів вивчено комплексно з урахуванням особливостей граматичної будови кожної з мов. Проаналізовано та порівняно семантику категорій граматичного виду, перехідності, зворотності, та засоби передачі в обох мовах кількісно-часових значень. У російській та англійській мовах зазначена лексико-семантична група є численним класом. Більшість сем характерні для обох мов, можуть відрізнятися лише варіанти їх комбінування.

  Скачати повний текст

Вперше визначено місце та роль пізнього вікторіанського дискурсу (ПВД) у соціокультурному просторі Великої Британії кінця XIX ст. Змодельовано концептуальний простір ПВД, у якому виділено й описано ментальні одиниці різного ієрархічного та ціннісного статусу з наголосом на шляхах і способах їх мовної об'єктивації. Розкрито дискурсотвірний потенціал концептів ПВД в єдності їх генеративних, комбінаторних і регулятивних властивостей, з'ясовано етикетні та тактико-стратегічні особливості комунікативної культури ПВД. Висвітлено мовленнєву специфіку таких конвенціонально значущих компонентів і принципів ПВД як ввічливість, комплімент, гендерна зумовленість спілкування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності. Науково обгрунтовано визначення категоріальних і сутнісних ознак понять "художньо-предметна діяльність", "мовленнєві жанри", "дитячий персональний дискурс" стосовно дітей третього року життя. Визначено критерії та показники розуміння (ступінь узагальнення та інтерес до мовлення) та активного мовлення (самостійність, ініціативність та адекватність) дітей третього року життя. Встановлено особливості прояву мовленнєвої активності дітей у даний віковий період. Підтверджено ефективність реалізації таких педагогічних умов розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності: поступове збагачення мовленнєвих жанрів дитячого мовлення (від елементарних етикетних моделей до участі у розмові з дорослим, іншою дитиною, іграшкою) у процесі художньо-предметної комунікації; поетапне формування персонального дискурсу дітей третього року життя методом застосування спонукальних мовленнєвих дій педагога; стимулювання мовленнєвої активності дітей засобами художнього слова.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на засадах теорії мовленнєвих актів, іронію трактовано як емоційно-оцінне ставлення мовця до дійсності та визначено як мовленнєвий акт з експресивною ілокутивною метою. Описано прямі та непрямі реалізації іронії у мовленні, мовні засоби вираження іронічної оцінки. Виявлено особливості емоційного стану мовця та його ставлення до слухача, які впливають на реалізацію іронії. Досліджено постактомовленнєві інтенції, що досягаються внаслідлк дії мовленнєвого акту іронії у комунікації, а саме підтримання неантагоністичних взаємин між комунікантами завдяки слідуванню стратегіям ввічливості, відсторонення від співрозмовника в конфліктній ситуації та інтимізація спілкування. Ілокутивну силу та імпліцитність детонації мовленнєвого акту іронії визначено як діахронічні константи, а змістову складність, мовні способи вираження та параметри комунікантів - історично змінними.

  Скачати повний текст