Вперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах, якими є впровадження інтегрованої навчально-вихованої програми; спрямування змісту практичної діяльності учнів на розширення їх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; поєднання у навчально-виховному процесі традиційних й інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов'язаний з вихованням національної самосвідомості школярів. Розкрито зміст поняття "національна самосвідомість" як самоідентифікації особистості, що виражається в усвідомленні підлітками належності до поліетнічної української нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, мови та звичаїв свого народу, спільності історичної долі та майбутнього. Удосконалено методику виховання підлітків за умов позашкільних навчальних закладів, що передбачає проведення навчально-виховної роботи за певною системою з дотриманням принципів наступності та логічної єдності навчання та виховання. Розкрито сутність понять "нація", "етнос", "самосвідомість", "ідентифікація". Розроблено критерії та визначено рівні вихованості національної самосвідомості підлітків. З'ясовано, що найбільш сприятливим соціокультурним середовищем для виховання національної самосвідомості підлітків є гуртки декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних навчальних закладів. Розроблено й апробовано нові форми та методи виховної роботи з учнями позашкільних навчальних закладів, обгрунтовано педагогічні умови їх реалізації, впровадження яких сприяє збільшенню кількості учнів експериментальної групи з високим рівнем національної самосвідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Здійснено теоретичний аналіз поняття "національна самосвідомість" на міждисциплінарному рівні наукового знання. Систематизовано сучасні підходи щодо тлумачення сутності понять "нація" та "самосвідомість" як базових категорій національної самосвідомості. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості даної якості з урахуванням специфіки її вияву у таких сферах: інформаційно-когнітивній, емоційно-чуттєвій та рефлексивній. Вперше розроблено модель виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови як систему взаємопов'язаних компонентів: когнітивного (змістовно-інформаційного), технологічного, соціально-педагогічного (виховного), аксіологічного (емоційно-ціннісного). Доведено, що впровадження запропонованої моделі сприяє підвищенню рівня національної самосвідомості учнів старшого шкільного віку. Сформовано комплекс вимог щодо добору українознавчого компонента змісту з іноземної мови. Удосконалено форми, методи навчання та виховання національної самосвідомості старшокласників.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади, форми практичної реалізації, суспільні функції та особливості розвитку баскського націоналізму як політичного феномену та його вплив на еволюцію конфлікту в Країні Басків. Розкрито сутність націоналізму, зокрема, проаналізовано співвідношення понять "етнос", "нація", "національна держава". Сформовано понятійно-категоріальний апарат дослідження націоналізму. Систематизовано та класифіковано концептуально-теоретичні підходи щодо вивчення націоналізму, виявлено закономірності функціонування даного явища в житті суспільства. Визначено передумови зародження націоналізму в Країні Басків та основні чинники радикалізації баскського націоналізму в контексті трансформації внутрішньонаціонального політичного простору Іспанії. Розглянуто етнонаціональні причини виникнення конфлікту в Країні Басків та простежено загальнополітичний контекст його розвитку. Визначено на концептуальному рівні вплив європейської інтеграції на розвиток баскського націоналізму та показано роль інтеграційних процесів у політичній сфері функціонування баскської автономії. На підставі аналітичних моделей з'ясовано характер розвитку етнонаціонального конфлікту в Країні Басків. Проаналізовано та систематизовано основні політико-правові механізми врегулювання конфлікту та окреслено перспективи його розв'язання.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історіософської спадщини І.Лисяка-Рудницького у контексті вивчення проблем формування української нації та державності. Проаналізовано еволюцію та основні підходи щод визначення змісту понять "народ", "нація" та "модерна нація", досліджено історичні умови їх виникнення та розвитку. Реконструйовано процес становлення української нації як прояву загальноєвропейського національного руху. Розглянуто елементи культури, що суттєво вплинули на формування української нації. Проаналізовано концепцію націостановлення І.Лисяка-Рудницького, з'ясовано внутрішні та зовнішні чинники тривалого бездержавного статусу українського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз концепції особи в українознавчо-освітніх дослідженнях С. Русової. Доведено, що її твори є важливим джерелом української освітньої думки, яке містить ідеї та підходи, що відповідають потребам сучасної трансформації системи освіти в Україні. Встановлено, що як предмет українознавчо-філософського аналізу освіти погляди С. Русової недостатньо досліджені. Відзначено щодо наявності спроб, зроблених з метою визначення особливостей світоглядно-філософського підгрунтя творів С. Русової та тлумачення в них особи. Зазначено про методологічну значущість для освіти та виховання особи ідей С. Русової, яка визначається їх пиродовідповідним, державницьким, правовим і гуманістичним змістом відповідно до єдності концентрів: Україна - етнос; Україна - природа; Україна - мова; Україна - нація та держава; Україна у міжнародних відносинах; Україна - ментальність, доля; Україна - історична місія. Обгрунтовано, що людина постає в освітній системі С. Русової як мікрокосм і розглядається у аспекті її суті, саморозвитку. Відзначено, що С. Русова ототожнює тип нової людини з сильною національно-орієнтованою особистістю, яка занурена в глибини національного світобачення, а також широко відкрита до досягнень європейської духовної культури. Визнаючи людський організм фізіологічним носієм, суть особи С. Русової вбачала у соціокультурній діяльності, яка спрямовує здібності організму до реалізації у певному національно-культурному середовищі. Розкрито вирішальну роль освіти як основного способу включення людини в соціокультурний простір та способу засвоєння загальнолюдських і національних моральних цінностей і норм у становленні особи. Згідно з вченням С. Русової, саме школа є одним з могутніх факторів виховання особи, формування її життєвих компетентностей і орієнтирів, духовності, моральності, національної гідності та патріотизму. Враховуючи залежність освіти від держави, вирішення проблеми соціокультурного спрямування освіти С. Русова знаходила в її гуманітаризації. Показано теоретичну та практичну значущість одержаних результатів і можливості їх використання для подальшого дослідження освітніх процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено мову наукових і художніх творів І. Франка. Проаналізовано структуру лексико-семантичного поля (ЛСП) "народ", змодельованого на підставі вивчення текстів даних творів, розглянуто асоціативні семантичні зв'язки його складників. Визначено семантику багатозначної лексеми народ за словниками й авторськими текстами, досліджено лексичний склад описуваного поля, синонімічні й антонімічні відношення між складниками ЛСП, проаналізовано структуру метафоричних словосполучень з відповідними лексемами, розглянуто метонімічні перенесення у лексико-семантичних групах (ЛСГ), порівняння. Простежено вплив контексту на реалізацію семантичної структури слів народ, нація, люди, народність, національність, показано специфіку функціонування досліджуваних лексем у наукових і художніх текстах І. Франка. Узагальнено наукові здобутки лінгвістів у галузі досліжнення лексики за полями. Обгрунтовано визначення понять "лексико-семантичне поле" й "асоціативне поле". Розглянуто ЛСП як множину близьких за семантикою однорідних елементів, об'єднаних спільним родовим значенням. Асоціативне поле, змодельоване на матеріалі наукових і художніх текстів І. Франка, детерміновано сукупністю вторинних значень слів, складників відповідного ЛСП.

  Скачати повний текст

Досліджено, що філософія нації в історії соціальної філософії може формуватися як альтернатива класично універсалістським проектам. Визначено, що філософія нації виступає безпосередній прояв людства, його "тіла", тому розглядається як явище нелінійного глобалізму. Висвітлено, що сучасний рівень цивілізації знаходиться лише на самому початку науки про людство на основі фундаментальної "етичної інфраструктури" в процесі становлення глобального етосу. Зазначено, що філософія нації є не лише раціональним конструктом недавнього модернізму, а й наративом історико-філософського напряму. Встановлено, що саме через взаємодію націй людство почало усвідомлювати свою планетарність та продовжує дані процеси у формі глобалізації. З'ясовано, що глобалізаційні проекти лише тоді можуть зреалізуватися, коли нація буде відігравати ще й свою творчо-філософську місію.

  Скачати повний текст

Досліджено новий етнополітичний феномен - модель етнонаціональної політики на прикладі держав пострадянського та постсоціалістичного простору. Здійснено комплексний політологічний аналіз етнічності у аспекті формування даної політики окремої країни. Наведено визначення поняття етнонаціональної політики як цілеспрямованої діяльності стосовно врегулювання взаємовідносин між націями, етносами, етнічними групами, меншинами, зафіксованої у політичних документах і правових актах. Розкрито її діалектичний взаємозв'язок з етнонаціональними процесами, які коригуються за допомогою етнонаціональної політики, а також впливають на неї та зумовлюють вектор її розвитку. Досліджено особливості формування моделей етнонаціональної політики окремих країн постсоціалістичного простору, зумовлені історичним досвідом. Показано, що більшості з них доводилося розв'язувати аналогічні етнонаціональні завдання за різними шляхами, зумовленими особливостями етнонаціональних процесів. Виявлено подібні/відмінні риси, особливості моделей етнонаціональної політики кожної країни та здійснено їх типологію і класифікацію. Досліджено правову базу такої політики постсоціалістичних країн. Запропоновано політичні та правові шляхи виходу зі складних етнополітичних ситуацій, які гальмують розвиток країни та консервуються наявною моделлю етнонаціональної політики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив історико-культурного, соціально-політичного, релігійного чинників на формування уявлень про національний ідеал в масовій та філософській свідомості українського суспільства. Доведено, що національний ідеал розглядався вітчизняними мислителями як складна ціннісно-світоглядна категорія, що виражає прагнення до досконалості, уявлення про зразкове у суспільно-політичному та духовно-моральному бутті нації та її представників. Категорія національного ідеалу у вітчизняній філософії першої половини XX ст., втілюючи специфіку української ментальності та культури, знайшла свій прояв через два виміри - суспільно-політичний та особистісний. Зазначено, що суспільно-політичний вимір національного ідеалу характеризувався українськими філософами у контексті таких цінностей як нація, свобода, державність, а особистісний вимір знаходив свій прояв в образі української людини, яка формувалася на традиціях виховного та цінностях християнського та морально-політичного ідеалів особистості.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз впливу романтичного світобачення на формування таких понять, як держава, право, нація, громадянські засади суспільства, а також на способи, умови їх онтологізації, підсумком якого є твердження, що романтизм становив особливий вид світорозуміння, в якому відображені ідеї свободи, рівності, справедливості, ідея толерантності, самодостатності, самовизначеності держави та домінантності культурних чинників у її формуванні. Сформульовано та виокремлено основні ознаки та критерії політичного романтизму, зокрема, критерій "народності" світобачення, тобто звернення до народних, релігійних джерел; критерій відчуття цінності людського буття, суспільства, нації, держави, а також критерій надання пріоритету моралі у політиці та праві. Запропоновано авторське визначення політичного романтизму, під яким розуміється традиція трактування або ж апелювання до практики у межах розуміння державної системи, влади, політико-правових відносин, де системовизначальною основою є феномен культури, історії, релігії, нації, традицій, ментальності, психології, де стан відчуттів, переживань, захоплень може переважати раціоналізм. Проаналізовано політичні теорії І.Канта, Й.Фіхте, Ф.Шеллінга, Г.В.Гегеля. По-новому досліджено суб'єктивні (розум, рівність, свободу) й об'єктивні (політико-правові норми, систему політичних інституцій, владу) чинники трансформації системи політичних відносин, зумовлених романтичним світобаченням. З'ясовано певну подібність суспільно-політичного розвитку Німеччини XVIII - початку XIX ст. і державотворчих процесів в Україні даної доби.

  Скачати повний текст

Вперше надано та обгрунтовано визначення концепту національних міфів, який складається з наступних компонентів: понятійно-категоріального апарату концепту з авторськими визначеннями головних рядотвірних (насамперед, понять "міф", "нація", "національний міф") та похідних понять; переліку видів національних міфів, адаптованого до емпіричної верифікації під час дослідження сучасних суспільств; типології соціальних функцій національних міфів та їхній зміст і наповнення за сучасних умов; типології національних ідентичностей як наслідок специфікації національної ідеї в межах суспільства, що пов'язана зі ступенем впливу та поширеністю національних міфів. Проаналізовано роль і місце національних міфів у підтриманні існування соціальної системи: забезпечення дотримання ритуалів, легітимізація існування нації, надання престижу нації, підтримання національної солідарності, нав'язування моделей поведінки (авторитарності, ксенофобії, самопожертви, самообмеження).

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури, показу основні підходи до розуміння еліти. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

  Скачати повний текст

Досліджено цілісний мистецько-духовний феномен В.Барвінського як одного з рушіїв музично-культурних процесів України у першій третині XX ст. у контексті особливостей українського менталітету як основи національного стилю. Розглянуто стилістику митця в аспекті трьох кардинальних первнів становлення творчої особистості: автентичному, релігійному та світському у тривимірному історико-часовому континуумі (минуле - сучасне - майбутнє). Досліджено вплив на світогляд і стиль музики Б.Барвінського ментальних особливостей національного українського характеру. Розглянуто концепт природи як мегатекст українського мистецтва першої половини XX ст., його значення у творчості В.Барвінського. Розглянуто жанрову музичну палітру. Визначено роль і місце творчості В.Барвінського у становленні та розвитку багатьох жанрів національної музики. Здійснено аналіз творів різних жанрів на базі принципів формотворення, засобів виразності у аспекті поєднання національних і загальноєвропейських традицій музичного мистецтва, ступеня новаторства композитора, уперше введено до наукового обігу невідомі та маловивчені твори В.Барвінського, висвітлено нові факти з творчої біографії митця, сформульовано стильові засади композиторського письма. Розглянуто творчість митця у широкому полі художньо-естетичних напрямків першої третини XX ст., а також визначено роль В.Барвінського у структурі художнього національного стилю. Запропоновано напрямки осмислення взаємодії опозицій: "митець - суспільство", "митець - нація", парадигми "митець і час".

  Скачати повний текст

Визначено проблему етнічності в історичній ретроспективі. Встановлено основні підходи до трактування етнічності. Проаналізовано складові та категорії етнічності: етнос, нація, етнічність, етнічна група, етнічна ідентичність. Вказано на важливість дослідження поняття "етнічна група" як базового компонента етнічності в сучасних концепціях. Встановлено, що етнічність виражається через ідентичність, яка певною мірою простежує процес ідентифікації та самоідентифікації особистості в межах етнічної групи. Описано особливості формування українського національного характеру. Обгрунтовано прояв національного характеру в духовній культурі українського етносу.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні ідейні складові економічного націоналізму в програмах українських політичних партій, професійних і громадських організацій і рухів. Встановлено етапи його розвитку та практичного втілення. Визначено вплив економічного націоналізму українців на формування їх взаємин з поляками й євреями. Доведено, що основними виявами економічної конкуренції українців із даними націями є: боротьба за землю та з алкогольним бізнесом поляків та євреїв, конкуренція за встановлення домінування в містах та у сферах торгівлі та підприємництва. Зазначено, що український економічний націоналізм трактується явищем амбівалентним.

  Скачати повний текст

Доведено, що категорія Іншого маніфестує себе через характеристики раси, нації, гендера, сексуальності. Виділено серед методологічних причин актуалізації філософії Іншого у ХХ ст. кризу Модерного проекту культури, деконструкцію епістемологічних стандартів, активізацію емансипаторних рухів, які вводять у центр уваги Іншого як суб'єкта академічного знання. Висвітлено концепцію, згідно з якою Друга світова війна актуалізувала тему Інших і створення постмодерної мови в другій половині ХХ ст. Проведено типологізацію концептуально-хронологічних підходів до проблеми Іншого у ХХ ст. (феноменологія, психоаналіз З. Фройда, філософія М. Бубера, концепція Школи Анналів, екзистенціалізм, критика влади М. Фуко, деконструкція Ж. Дерріди, постколоніалізм, фемінізм, квір-теорія, кібер-філософія).

  Скачати повний текст

Розглянуто релігієзнавчу спадщину подвижників українського національного відродження початку ХХ ст. М.Грушевського, В.Липинського, О.Лотоцького, А.Річинського, М.Шаповала як осібне явище в історії вітчизняного вчення про релігію. З'ясовано спільність та відмінність концептуальних положень вчених і мислителів про сутність та функціональність релігії, її взаємодію з такими сферами суспільного буття, як соціальне життя, культура, політика, нація, а також проаналізовано їх погляди на церкву й секту, як типи релігійної організації.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження функціонування фразеологічних одиниць офіційно-ділового стилю української мови на базі текстів документів першої половини XX ст,. Проаналізовано основні аспекти та напрямки вивчення фразеології. Розглянуто проблеми розмежування фразеологізмів, мовних кліше та штампів. Запропоновано визначення фразеологічної одиниці у тексті службового документа. З'ясовано місце фразеологізмів офіційно-ділового стилю у системі функціонально-стилістичної диференціації української фразеології. Значну увагу приділено особливостям функціонування фразеологічних утворень політичного дискурсу в аналізованих документах зазначеного періоду. Визначено особливості дослідження певних фразеологічних одиниць студійованого періоду як показників повноти картини соціального світу. Досліджено концепт "держава" як один із домінантних в українській мовній свідомості, українському ментальному світобаченні. Проаналізовано основні концептуальні кластери концепту "держава", якими є: державна мова, нація, народ, влада, закон, дипломатія, моральність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ціннісну природу усвідомленого саморозвитку особистості за різних типів суспільства. Висвітлено методологічні засади дослідження проблеми ціннісної природи усвідомленого саморозвитку особистості, його сутнісні риси, розкрито зміст та описано основні форми. Досліджено основні компоненти внутрішнього світу людини, структуру ціннісного блоку, які суттєво впливають на саморозвиток особистості. Обгрунтовано значущість світогляду та сенсу життя у ціннісних механізмах усвідомленого саморозвитку особистості, проаналізовано його стратегії, технології та моделі за різних типів суспільства. Відзначено, що у ХХ ст., зокрема в Україні, стратегії саморозвитку особистості реалізовувалися в напрямках "людина - суспільство", "людина - техніка", "людина - природа", "людина - релігія", "людина - нація", "людина - людина".

  Скачати повний текст

У сучасному суспільстві відбувається трансформація соціальних цінностей, серед яких усе частіше домінують турбота про здоров'я, гармонійний розвиток людини. Провідними чинниками таких змін є порушення екологічного балансу в природі й забруднення навколишнього середовища, серійне виробництво на підприємствах продуктів сумнівної якості, збільшення частки розумової праці в економічному секторі, що спричиняє гіподинамію. Зазначені процеси зумовлюють актуальність дослідження феномена здоров'я. Особлива увага приділяється формуванню здорового способу життя учнів початкової школи, оскільки основи культури здоров'я особистості, дотримання режиму дня закладаються в ранньому віці.Водночас надмірне використання сучасних інформаційних технологій, зменшення рухової активності школярів, деструкція в ціннісній свідомості, вікові функціональні зміни в діяльності різних систем організму, особливо учнів молодшого шкільного віку, спричинили погіршення стану здоров'я дітей. Саме тому актуалізується проблема формування здорового способу життя учнів початкової школи як однієї з ключових компетентностей, зазначених у Державному стандарті початкової освіти.Конструктивний пошук шляхів формування здорового способу життя школярів у галузі педагогічної, культурологічної, валеологічної освіти недостатньо висвітлений в історико-педагогічних дослідженнях, що ускладнює створення цілісної картини наукових поглядів на цю проблему.Об'єкт дослідження – процес формування здорового способу життя школярів. Предмет дослідження – зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття. Мета дослідження – на основі цілісного ретроспективного аналізу розкрити зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття та визначити основні напрями екстраполяції конструктивного досвіду в сучасну освітню галузь.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його результати відображені в спецкурсі «Здоровий спосіб життя – здорова нація» та методичних рекомендаціях «Зміст, форми і методи формування здорового способу життя школярів: історико-педагогічна ретроспектива». Розроблені матеріали можуть використовуватися в закладах вищої освіти під час підготовки вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури, у системі післядипломної педагогічної освіти та при організації роботи з педагогами закладів загальної середньої освіти.Ключові слова: здоров'я, здоровий спосіб життя, формування здорового способу життя, учні початкової школи, молодші школярі.^UIn modern society there is a transformation of social values, among which are increasingly dominated health care, harmonious human developments. The leading factors of such changes are the violation of the ecological balance in nature and environmental pollution, mass production of products of dubious quality at enterprises, the increase in the share of intellectual labor in the economic sector, which entails hypodynamia. These processes determine the relevance of the study of the phenomenon of health. Particular attention is paid to the formation of a healthy lifestyle of primary school pupils, as the fundamentals of a personal health, culture, compliance with the regime of the day are made at an early age.At the same time, the influence of modern information technologies, reduction of motor activity of schoolchildren, destruction in the value consciousness, age-related functional changes in the activities of various body systems, especially primary school pupils, led to deterioration in the health of children. That is why the problem of forming a healthy lifestyle of primary school pupils as one of the competencies of the State Standard of primary education is actualized.The object of research is the process of forming a healthy lifestyle of pupils. The subject of research is the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century. Research aim – on the basis of a holistic retrospective analysis of pedagogical theory and practice to reveal the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century and to determine the main directions of extrapolation of constructive experience in the modern educational industry.The practical significance of the results of the research lies in the fact that its results are reflected in the special course «Healthy lifestyle – healthy nation» and methodological recommendations «Content, forms and methods of forming a healthy lifestyle of pupils: historical and pedagogical retrospective». The developed materials can be used in institutions of higher education in the training of primary school teachers and teachers of physical culture, in the system of postgraduate pedagogical education and in the organization of work with teachers of General secondary education.Key words: health, healthy lifestyle, formation of healthy lifestyle, primary school pupils, primary school schoolchildren.