Розкрито феномен австрійської малої прози, специфіку їі рецептивної та генологічної парадигм у контексті німецькомовного літературного процесу. Уперше в українському літературознавстві на контекстуальному фоні розглянуто особливості поетики австрійської малої прози XX ст. у типологічних зрізах і зіставленнях з німецькою малою прозою аналізованого періоду, а звідси - і такі складники дослідження, як рецептивна естетика та генологічна парадигма. Аналіз історико-літературного матеріалу увібрав широке коло праць австрійських, німецьких, швейцарських, українських, польських, російських, словацьких, чеських, болгарських, угорських літературознавців. На основі детального розгляду дослідницького масиву, що містить розгалужений комплекс актуальних питань для словесної науки на новітньому етапі її розвитку, розроблено авторську концепцію інтерпретації художніх зразків малої епічної форми австрійських письменників (К. Е. Францоз, А. Шніцлер, Г. Гофманнсталь, Р. М. Рільке, Ф. Кафка, Р. Музіль, Й. Рот, І. Айхінгер, І. Бахманн, Т. Бернгард, А. Зєлінскі, П. Гандке, Е. Фітцбауер, М. Ган, Г. Кунер).

  Скачати повний текст

Досліджено поетику жанру автобіографії та розкрито поетикальні особливості автобіографій Еліса Канетті та книг спогадів Уласа Самчука у типологічному зіставленні. Порівняння базується на подібності творчих засад, головну увагу приділено механізмам проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах обраних письменників. Жанр автобіографії висвітлено у теоретичному аспекті (щодо її авторитету, взаємин з біографією, термінологічної парадигми, естетичних категорій, об'єктивації у компаративних студіях, впливу на створення та сприйняття образу письменника) у виконанні обраними авторами. Механізми самопроектування окреслено у вимірах зв'язків соціальних, ментальних і текстових структур, авторської специфіки дотримання жанрового канону та наповнення автобіографічного методу та рушія. У рецептивно-естетичному аспекті здійснено пошук авторської міри введення інстанції читача до твору, досліджено особливості руху автора до читача, а також у аспекті поетики відкритого твору автобіографії Е.Канетті та У.Самчука.

  Скачати повний текст

Розроблено методики темплатного синтезу 28 нових макроциклічних комплексів нікелю(II) та міді(II) на основі меламіну, його похідних і барбітурової кислоти, як замикальних фрагментів у реакціях макроциклізації, в тому числі гомо- та гетерометалічних біс- і трис(макроциклічних) сполук. Отримано адукти деяких з цих комплексів з неорганічними аніонами, бензолтрикарбоксилатом, поліціанометалатами та сечовиною. Молекулярну та кристалічну будову 14 сполук встановлено за допомогою методу рентгеноструктурного аналізу. Показано, що дані комплекси є перспективними об'єктами для створення матеріалів анізотропної будови. Виявлено наявність регіоселективної диференціації карбоксилатів меламінвмісними оліго(макроциклічними) комплексами міді(II) та отримано новий ефективний рецептор анону бензол-1,3,5-трикарбонової кислоти. Встановлено, що меламінвмісний трис(макроциклічний) комплекс міді(II) здатний бути молекулярним реактором, у порожнині якого відбувається синтез біядерних поліціанометалатів. Наведено модель розпізнавання сульфат-аніону меламінвмісним біядерним комплексом нікелю(II), що грунтується на кооперативній дії двох металічних центрів. Досліджено вплив зв'язування сечовини на координаційне оточення та спектральні властивості іона міді(II) у барбітуратвмісному комплексі. Запропоновано спосіб іммобілізації меламінвмісного біс(макроциклічного) комплексу міді(II) на поверхні нітриду кремнію.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного клінічного, імунологічного, біохімічного аналізу 125-ти хворих на акантолітичну пузирчатку (АП). На підставі вивчення перерозподілу рецепторів лектинів та взаємодії антитіл до антигенів епідермісу запропоновано високоінформативні методи ранньої диференційної діагностики АП. Описано формування акантолітичних клітин Тцанка шляхом апоптозу кератиноцитів. Установлено, що тяжкий проградієнтний перебіг АП корелює з високим рівнем аутоантитіл до одно- та двониткової ДНК (анти-ss-ДНК IgG і анти-ds-ДНК IgG), низьким рівнем антитіл класу IgM до ліпополісахариду кишкової палички (анти-ЛПС-IgM) та високим рівнем IgA, а також вираженим дисбалансом системи протеолізу, гемостазу, що супроводжувалось синдромом ендогенної інтоксикації. Виявлені порушення формують хибне патогенетичне коло у даної категорії хворих, створюють умови для важкого безперервно рецидивуючого перебігу захворювання та зниження ефективності традиційних схем лікування. Під час вивчення фенотипу Т-хелперів установлено можливість індивідуального підбору доз ГКС. З урахуванням виявлених патогенетичних механізмів проградієнтного перебігу дерматозу запропоновано комплексні індивідуалізовані методи терапії з використанням пара(аміометил)бензойної кислоти, свіжомороженої плазми, селективної гемоімуносорбції на ДНК-сорбентах, курантілу (дипірідамолу), які дають змогу одержати високу клінічну ефективность та ранню реабілітацію хворих.

  Скачати повний текст

Вивчено активність нейропептиду Y та добового профілю артеріального тиску у динаміці лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Досліджено рівень нейропептиду Y у крові цих хворих залежно від особливостей добового профілю артеріального тиску (АТ) та проведеного антигіпертензивного лікування. Виявлено більш високі рівні нейропептиду Y у хворих з порушеним добовим профілем АТ, що доводить вплив даного показника на формування структури добового ритму АТ. Установлено, що проведення антигіпертензивної терапії з використанням антагоністів рецепторів ангіотензину II і діуретиків сприяє нормалізації АТ, що супроводжується зниженням активності нейропептиду Y.

  Скачати повний текст

Досліджено компоненти ренін-ангіотензинової системи (РАС), клінічно та патогенетично вагомих показників у динаміці лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Визначено нові ефективні методи оцінки активності ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)-незалежних шляхів утворення ангіотензину ІІ (АІІ), виявлено критерії ефективності та раціональні схеми застосування антигіпертезивних препаратів на ГХ з урахуванням рівня активності ферменту АПФ-незалежних шляхів утворення ангіотензину ІІ - хімази. Доведено, що терапія інгібітором АПФ у поєднанні з beta-блокатором - небілетом, поліпшує трофіку ендотелію, яка створює передумову до синтезування alpha-l-інгібітора ротеіназа та участі даного інгібітора у пригніченні надмірної активності хімази. Встановлено, що комбінована терапія антагоністами рецепторів АІІ у сполученні з інгібіторами АПФ поряд з позитивним гіпотензивним ефектом пригнічує активність тканинної (фермент - хімаза) і циркулюючої (АПФ) РАС шляхом селективної блокади рецепторів АІІ та інгібування АПФ.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-статистичний аналіз, визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку гіперпластичних процесів ендометрія, встановлено їх окрему та поєднану значимість. Розроблено новий алгоритм діагностики патології ендометрія у жінок репродуктивного віку, шляхом застосування сучасних функціональних і малоінвазивних методик. Вперше здійснено порівняльний аналіз діагностичної значущості ультразвукових і ендоскопічних методів діагностики внутрішньоматкової патології. Запропоновано нову діагностичну програму, яка дозволяє моделювання оперативного втручання, підвищує його ефективність, дозволяє прогнозувати та проводити профілактичні заходи інтра- і післяопераційних ускладнень. Науково обгрунтовано та впроваджено в клінічну практику показники оцінки особливостей морфометричних станів клітин ендометрія, рецепторного статусу ендометрія та строми. Запропоновано нові сучасні підходи до діагностики та лікування гіперпластичних процесів ендометрія з урахуванням чутливості до гормональної терапії.

  Скачати повний текст

Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено рецептуру "Пектодент"-порошку, "Пектодент"-мармеладу для різних вікових груп населення, зокрема, для дітей та жінок у період вагітності та лактації. Доведено, що комплексна протикарієсна дія даних пектинвмісних засобів гігієни порожнини рота ентерального вживання полягає у: високій очищуючій здатності засобів у разі безабразивної дії на емаль тимчасових і постійних зубів; виключенні цукру; антибактеріальній активності, яка проявляється без порушення якісного складу аутофлори порожнини рота; стимуляції салівації; дії пектинів, як коректорів адаптаційних можливостей стану порожнини рота до протикарієсних умов; обмеженні впливів негативних факторів зовнішнього середовища на організм у період інтенсивного розвитку та формування твердих тканин зубів. Установлено, що карієспрофілактична ефективність пектинвмісних гігієнічних засобів "Пектодент" становить від 35 до 100 %.

  Скачати повний текст

Досліджено антигенні властивості дифтерійного токсину (ДТ) та його субодиниць у дітей з різними формами дифтерійної інфекції та після вакцинації, а також імунобіологічної активності ДТ, яка дозволяє йому протидіяти імунній системі. Розроблено імуноферментні методи виявлення ДТ й антитіл проти нього, які можуть бути використано з метою вдосконалення діагностики дифтерії. Створено комп'ютерну програму щодо кількісної оцінки результатів імуноблотингу. Проаналізовано сироватки крові дітей різних діагностичних груп стосовно вмісту ДТ, антитоксичних антитіл та їх специфічності до субодиниць ДТ. Встановлено, що антитіла хворих на дифтерію та носіїв відрізняються за специфічністю до субодиниць А та В ДТ. Запропоновано математичну модель дифтерійної інфекції для розрахунку терапевтичних доз антитоксичної сироватки коня. Вперше встановлено, що ДТ здатен проникати у фагоцити та специфічні до нього В-лімфоцити навіть за відсутності класичного рецептора для ДТ.

  Скачати повний текст

Виявлено та вивчено антидепресивні ефекти негативних модуляторів NMDA-глутаматних рецепторів, що належать до різних класів неконкурентних антагоністів N-метил-D-аспартату. З'ясовано, що тієнопіримідинові похідні монокарбонових амінокислот за умов in vitro демонструють властивості антагоністів NMDA. Антидепресантну активність виявлено у тієнопіримідинових похідних проліну (ТСВ 24.15, ТСВ 24.85) та гліцину (ТСВ 31.54), встановлено їх здатність знижувати сумарний час іммобілізації та індекс депресивності у тесті Порсолта, а також протидіяти ефектам резерпіну на моделі резерпінової депресії. Доведено, що антидепресивні ефекти сполук серії ТСВ пов'язані з їх здатністю блокувати гліцин-зв'язуючі сайти NMDA-рецепторів глутамату. Такі ж ефекти виявлено у блокатора відкритих кальцієвих каналів мемантину, проте як позитивні, так і негативні модулятори поліамін-зв'язуючих сайтів не сприячиняли антидепресивних ефектів ні в тесті Порсолта, ні в моделі резерпінової депресії. Встановлено, що антидепресивні ефекти негативних модуляторів гліцин-зв'язуючих сайтів (ТСВ 31.54 і ТСВ 24.85) та блокаторів кальцієвих каналів (мемантин) не залежать від функціонального стану моноамінергічної та ГАМК-ергічної систем. Зроблено висновок про імовірність їх впливу на прискорення початку клінічних ефектів та меншу терапевтичну резистентність у порівнянні з сучасними антидепресантами.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження стану антиендотоксинового імунітету у хворих з інфарктом міокарду. Проаналізовано результати обстеження та лікування 120-ти хворих осіб чоловічої статі з первинним інфарктом міокарда із зубцем Q, госпіталізованих у міську лікарню Сімферополя у 2003 - 2006 рр. Антитіла до ліпополісахариду (ЛПС) грамнегативної ентеробактерії Escherichia coli К30 класів A, M, G визначено з використанням методу твердовазного імуноферментного аналізу на першу, сьому та 21-шу добу. Для визначення концентрації ЛПС зв'язуювального білка (LBP) та розчинної форми CD14 рецептора (sCD14) використано тест-системи виробництва "Hucult biotechnology". З'ясовано, що рівні антиендотоксинових антитіл класів M і G у разі множинного порівняння достовірно відрізняються на першу, сьому та 21-шу добу. Доведено, що у хворих з інфарктом міокарда відбувається стимуляція неспецифічних компонентів антиендотоксинового імунітету: збільшення рівнів LBP та sCD14 на першу, сьому, 21-шу добу.Виявлено, що значення С-реактивного білка позитивно корелюють зі значеннями LBP, sCD14 і негативно - з анти-ЕТ-IgM, IgG. У хворих з летальним результатом у найгострішому періоді констатовано найнижчі значення анти-ЕТ-IgM, IgG і високий рівень LBP, sCD14.

  Скачати повний текст

Досліджено апоптоз, спонтанний та індукований різними факторами у мононуклеарних клітинах периферичної крові (МНПК) у разі атопічної бронхіальної астми (АБА), з'ясовано імунопатогенез цього захворювання. За результатами дослідження стану спонтанного апоптозу встановлено дисбаланс, який має прояв у пригніченні спонтанного апоптозу, що зумовлено підвищенням експресії білка Bc1-2, який є блокатором гіперекспресії білка p53 в МНПК хворих на АБА на відміну від здорових людей. Показано, що сироватка хворих на АБА блокує апоптоз за рахунок підвищення рівня експресії білка Bc1-2 та пригнічення рівня експресії білка p53 в МНП здорових людей і хворих на АБА. Встановлено, що зв'язування анти-CD95 моноклональних антитіл (мкАТ) з рецепторами Fas за присутності сироватки хворих на АБА зумовлює стійкість до апоптозу та підвищення експресії білка p53 в МНПК і здорових людей. Зв'язування анти-HLA-A,B,C мкАТ з молекулами МНС I класу за присутності сироватки хворих на АБА зумовлює стійкість до апоптозу, підвищення рівня експресії білка Bc1-2 в МНПК хворих на АБА та здорових людей. Зв'язування анти-HLA-DR мкАТ з молекулами МНС II класу за присутності сироватки хворих на АБА забезпечує резистентність до апоптозу, підвищення експресії білка Bc1-2 в МНПК хворих на АБА та здорових людей.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано необхідність врахування асоціативного зв'язку між HLA фенотипом і рівнем продукції IL-2 та експресії рецептора до IL-2 лімфоцитами периферичної крові хворих на хронічну ниркову недостатність (ХНН). Вперше обгрунтовано доцільність використання динамічного дослідження продукції IL-2 у хворих після пересадки алогенної нирки для прогнозу оберненості або необерненості гострої реакції відторгнення алотрансплантанту. Визначено, що після операції у хворих з АТН, незалежно від вихідного показника, спостерігається зростання рівня IL-2R+клітин.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість Б. Антоненка-Давидовича у контексті парадигми автор - герой - реципієнт. Виявлено взаємозв'язки долі та творчості та відповідно - біографічної та творчої сутностей митця. Відзначено, що у його ранній творчості автобіографізм набував експліцитних форм, а у пізній - біографічна подія слугувала лише імпульсом до реалізації задуму. Автобіографічний герой у ранніх творах був головним, а у пізніх - другорядним. Подробиці життя біографічного автора увиразнювали його характер, надавали зображеному вірогідності. Рецепція творчості Б. Антоновича-Давидовича відзначалася амбівалентністю, оскільки у межах двох дискурсів - ряданського та зарубіжного - склалися полярні інтерпретації. Виявлено три інтрепретаційні періоди (ранній, пореабілітаційний і пострадянський) і притаманні їм рецептивні стратегії. Полісимфонічний критичний (і читацький) дискурс визначався знаковими творами для письменника "Смерть", "За ширмою", "Сибірські новели".

  Скачати повний текст

Досліджено вплив рекомбінантного бета-дефенсина-2 людини, на життєздатність та проліферацію злоякісно трансформованих клітин in vitro та особливостей експресії hBD-2 на рівні мРНК та білка в пухлинах шлунка та шийки матки людини. Відзначено, що рекомбінантний hBD-2, який експресований в бактеріальній системі є біологічно активним пептидом, проаналізовано дозо-залежний вплив на життєздатність культивованих злоякісно трансформованих клітин: в концентраціях нижче 0,5 мкМ пептид стимулює, у вищих за 0,5 мкМ - пригнічує їх життєздатність, а також вплив інкубації клітин з бета-дефенсином-2 на морфологічні та адгезивні властивості злоякісно трансформованих клітин ліній А431 та HeLa. Показано, що дія hBD-2 на рівень фосфорилювання рецептора ЕФР у злоякісно трансформованих клітинах концентраційнозалежна. Виявлено експресію бета-дефенсина-2 на рівні мРНК та білка в 65

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено наукову гіпотезу набування електротехнічним металонасиченим бетоном підвищених радіаційно-захисних властивостей, які не забезпечують традиційні матеріали біологічного захисту за умов спільномірної густини. Розроблено технологічні основи створення спеціального бетону з оптимальною щільністю мікроструктури та необхідними фізико-механічними властивостями. Встановлено оптимальні рецептурно-технологічні параметри для виготовлення монолітного та збірного радіаційно-захисного покриття огороджувальних конструкцій з бетелу-м. Досліджено кількісні характеристики процесів послаблення іонізуючих випромінювань бетелом-м для енергій гамма-квантів 60 - 170 кеВ і рентгенівських випромінювань у режимі 76 кВ - 250 мА - 2 c. Товщина радіаційно-захисного покриття з металонасиченого композиту - 0,03 - 0,045 м.

  Скачати повний текст

Одним з механізмів біологічної дії низькоінтенсивного випромінювання міліметрового діапазону є збільшення функціональної активності системи опіоїдних пептидів, що є засобом успішної профілактики та корекції розвитку стрес-реакції та здійснюється за рахунок обмеження активності симпатоадреналової системи шляхом пригнічення процесів виділення та рецепції катехоламінів, шляхом підвищення показників неспецифічної резистентності й імунологічної реактивності, а також стимуляції утворення та виділення серотоніна та мелатоніна, тобто за рахунок потенціювання активації інших стрес-лімітувальних систем організму.

  Скачати повний текст

Досліджено нікотинові ацетилхолінові рецептори B-лімфоцитів у порівнянні з такими автономних гангліїв. На підставі результатів досліджень з'ясовано загальні механізми функціонування та взаємодії імунної та нервової систем, холінергічної регуляції процесів кровотворення та впливу нікотину на імунні реакції. Виявлено важливі структурні особливості нікотинових рецепторів, ідентифіковано їх головні субтипи у B-лімфоцитах і декількох автономних гангліях. Визначено, що вони регулюють формування й активацію B-лімфоцитів, впливають на експресію антиген-специфічних рецепторів і костимуляторних молекул CD40. Показано, що нікотинові рецептори, експресовані у ранніх мієлоїдних і еритроїдних попередниках клітин крові у кістковому мозку, регулюють дозрівання цих клітин. Виявлено, що автоантитіла проти нікотинових рецепторів можуть бути причиною зниження кількості цих рецепторів у крові деяких пацієнтів з хворобою Альцгеймера, що дозволяє розробити альтернативні методи діагностики цього захворювання.

  Скачати повний текст