Проведено наукове дослідження антропософських тенденцій в українському мистецтві 1920-х рр. Українське мистецтво даного періоду розглянуто в контексті загальноєвропейської тенденції модернізму - пошуку "нової духовності". Доведено, що у сценічному мистецтві "Молодого театру" та театру "Березіль" використовувались прийом евритмії та елементи містерійного театру. Показано вплив евритмії на становлення методу перетворення Л.Курбаса. Досліджено антропософські мотиви та специфіку образотворення у творчості М.Хвильового, М.Куліша, П.Тичини. Проаналізовано творчість митців-"двадцятників" у театрі, живописі, скульптурі та літературі. Виявлено тенденцію свідомого творення мистецтва та його сакралізації. Доведено, що світоглядні, зокрема антропософські, аспекти у мистецтві даного періоду виступають не стільки філософськими категоріями, скільки засобами художнього вираження.

  Скачати повний текст

З'ясовано культурно-історичні умови, що спричинили трансформації в художній культурі України. Виявлено тенденції та специфіку розвитку образотворчого мистецтва періоду незалежності. Визначено вплив соціокультурних, економічних, демократичних процесів на стан і перспективи розвитку художньої культури України. Розкрито причини виникнення різноманітних стилів і напрямів в образотворчому мистецтві. Вивчено специфіку появи нових термінів і понять в сучасному образотворчому мистецтві України, зокрема в таких його видах як живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво.

  Скачати повний текст

Подано узагальнену характеристику археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. Проведено комплексне дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури з метою створення історико-культурного портрета даної держави. Доведено: в Марі виникають перші палаци в Месопотамії, що пов'язано з особливостями географічного положення держави та раннім формуванням класового суспільства. Виявлено характерні риси техніки будівництва, виготовлення і добування будівельних матеріалів, спорудження царських палаців, сакральних будівель та жител. Висвітлено принципи та закономірності формування "культурного феномену" Марі як цивілізації, що існувала на межі месопотамського та сирійського світів і створила своє особливе та неповторне історичне явище.

  Скачати повний текст

Джерельною основою дослідження є свідчення античних авторів, епіграфіка, зображення римської скульптури (колона та трофей Трояна), нумізматичні та речові матеріали, а також військово-оборонні пам'ятки. Розглянуто історичну ситуацію в Карпато-Дунайському ареалі та викладено у хронологічній послідовності події протистояння даків і римлян, кельтських племен бойїв і таврисків, населенням міст - полісів Західного та Північно-Західного Понту, сарматських племінних об'єднань язигів і роксолан. На підставі аналізу речей озброєння встановлено особливість екіпірування й складу дакійського війська. За результатами дослідження реконструйовано зразки військового зодчества. Розглянуто місцеві традиції зброярства, військового будівництва й виділення елементів, запозичених під час контактів з кельтами, греками, римлянами та сарматами. З метою з'ясування місця дакійського війська серед озброєних формувань варварського й античного світу проаналізовано здобутки військового навчання римлян, сарматів і германців. Зроблено висновок, що військова справа даків відповідала рівню своєї епохи, а дакійське військо може бути віднесеним до найбільш боєздатних формувань варварського світу.

  Скачати повний текст

Досліджено художні особливості кам'яної скульптури Півдня України скіфо-сарматського періоду. Поєднано мистецтвознавчий та історико-археологічний методи, де пріоритет надається мистецтвознавчим методам дослідження. Розглянуто еволюцію формо- та образотворення кам'яної пластики Півдня України VIII ст. до н.е. - IV ст. н.е. Проаналізовано етапи її розвитку й уточнено територіально-хронологічні межі побутування пам'яток. Виявлено композиційні принципи побудови художнього образу, та на цій базі розкрито видові особливості кам'яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду. Проаналізовано скульптурний декор VIII ст. до н.е. - початку IV ст. н.е. та розкрито його символіку і художні особливості. Виявлено та проаналізовано найхарактерніші прийоми образотворення атропоморфного образу скіфо-сарматської кам'яної скульптури в контексті тогочасних уявлень та розкрито особливості композиційно-змістової побудови тамг на базі трансформації образу людини-воїна в схематичний період.

  Скачати повний текст

Визначено функції та художні принципи китайської монументальної скульптури на різних історичних етапах розвитку. Вперше в українському мистецтвознавстві висвітлено розвиток монументальної скульптури та спеціальної художньої освіти в Китаї XX - на початку XXI ст., визначено їх періодизацію й особливості засвоєння європейського естетичного досвіду. Розглянуто розвиток міської скульптури. Проведено критичний аналіз сучасних об'єктів. Введено до наукового обігу матеріали, документи, твори та прізвища китайських скульпторів XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості народної меморіальної різьби в камені як родове відгалуження художньої обробки каменю з використанням матеріалів експедицій по історичних місцях Галичини. Виявлено загальноетнічні та локальні художньо-стилістичні риси, характерні для вітчизняного каменеобробництва новітнього часу. Розширено та конкретизовано попередні дані про персональний склад ремісничих колективів кожного пам'ятникарського осередку. Укладено словник спеціальної каменярської термінології, вивчено творчість провідних майстрів меморіальної скульптури. Застосовані в оформленні надгробків засоби художньої виразності проаналізовано відповідно до призначення меморіального об'єкта як одного з компонентів поховальної обрядовості.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження інтертекстуальних елементів у поезії І.Калинця, які функціонують у тексті як метафоричні вирази. Творчий доробок поета розглянуто як цілісну структуру, підпорядковану одній ідеї - побудові текстуального простору для існування ідеальної України. Зроблено висновок, що інтертекстуальні елементи є засобом для руйнування навколишньої реальності та будівельним матеріалом для формування текстової. З'ясовано, що у перших збірках митець намагається створити замкнений у минулому світ на підставі використання інтертекстуальних зв'язків різного типу з фольклором, слов'янськими міфами, біографіями українських культурних діячів. Подальший творчий період характеризується усвідомленням екзистенціального відчуження від світу та поступовим витісненням реальності у текстовий простір. Встановлено, що основним прийомом є квазіінтертекстуальність і використання як передтекстів публіцистичних статей і документів. З'ясовано, що у другій частині творчого доробку, написаного в ув'язненні, поет створює текстовий простір у географічному, історичному, аудіовізуальному та символьному аспектах з використанням різноманітних типів інтертекстуальних зв'язків, зокрема інтермедіальних. З'ясовано, що передтекстами є легенди, казки, твори української літератури, а також скульптурні й архітектурні витвори, живописні полотна українських та європейських майстрів, знаки зодіаку, букви й числа.

  Скачати повний текст

Введено до наукового обігу твори іконопису, портретного малярства, скульптури, графіки Острожчини другої половини XVI - першої половини XVII ст., які досі були невідомі в мистецтвознавчій літературі. Комплексно висвітлено мистецтво Острозького осередку епохи академії в аспекті взаємодії з релігійно-філософськими концепціями всесвіту, Бога та людини середньовічної, а також ренесансної культури. Взаємодію західноєвропейських ренесансних та середньовічних (греко-слов'янських та візантійських) художніх традицій розглянуто через призму взаємозв'язків світоглядів двох епох. Проаналізовано механізм ідейного та художнього синтезу двох культур, шлях трансформації ідей середньовіччя в ідеї Відродження та відображення цього процесу в пам'ятках мистецтва. Виявлено глибинні внутрішні аналогії в розвитку філософської думки та художньої творчості, у процесах мисленно-логічного та художньо-образного пізнання світу. Визначено місце Острозького осередку в мистецтві та культурі України XVI - XVII ст., його роль в ствердженні ренесансного стилю в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто міфопоетику як тип модерністського мислення XX ст. Показано прояв міфологем і архетипів у скульптурі українських майстрів О.Архипенка та І.Кавалерідзе (мати, герой, жертва, мандрівник, гора) у взаємозв'язку зі світовим образотворчим мистецтвом. Показано архетипічну основу художніх образів скульпторів. Виявлено глибинні національні витоки їх творчості. Висвітлено роль міфопоетики у формуванні нових стилістичних засобів вираження. На підставі порівняльного художнього аналізу виявлено загальне й особливе в міфопоетичній спрямованості їх творчості. Розкрито гуманістичний, життєстверджуючий характер скульптури О.Архипенка та І.Кавалерідзе в контексті кризової ситуації XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення та систематизації спеціальних досліджень з питань теорії та методології формоутворення, геометричного моделювання, технічної естетики, науки та техніки, психофізіології сприйняття розв'язано задачу створення моделей виявлення динамічних властивостей круглої скульптури в архітектурно-природному середовищі. Формалізовано ознаки статики-динаміки у зовнішній та внутрішній формі творів об'ємної пластики, виявлено параметри співвідношення основних конструктивних осей фігури та зсуву центру ваги (за межами або у кордонах його), що використані для створення базової моделі прогнозування візуального ефекту від сприйняття скульптури у проектованому просторі. Розроблено "стрічку Максо" - формалізований комп'ютерний шаблон, що уможливлює узагальнення й уніфікацію спектру художньо-виразних характеристик скульптури як структурно-образної домінанти ландшафтного простору. Представлено методику проектування архітектурно-природного середовища, організованого за допомогою скульптурного об'єму, що спрямовує, координує й акцентує ландшафтну композицію. Методика дозволяє кількісно, а не суб'єктивно, оцінювати динаміку пластичних форм у просторі та доводити ефективність знайдених рішень у ході обчислювальних експериментів.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість М. Яцкова як цілісного модерністського феномену в українському та зарубіжному літературному контексті, синхронному та діахронному. Розкрито два взаємовизначальні фактори в його прозі, що знаходяться у модерністському каноні, зокрема, концепти, образи та мотиви, базові для суб'єктивної онтології письменника (з їі антропологізмом і метафізичністю), і пошуки нової комунікації (вербалізація станів мовчання персонажів і ситуацій тиші, звернення до взаємодії літератури з суміжними мистецтвами: музикою, малярством, скульптурою). Наведено інтерпретацію явища дисоціації складників особистості в художніх текстах М. Яцкова (на душу, дух і тіло), висвітлено особливості зв'язку людини з Трансцендентом і функціонування концепту долі, осмислено трактування феномену смерті, викладено вплив авторської онтології на поетику простору.

  Скачати повний текст

Уперше проаналізовано архітектурно-містобудівні та історико-культурні чинники, що вплинули на формування архітектури Львова кінця XVIII - першої половини XIX ст., виявлено її закономірності та особливості, а також етапи розвитку. Уперше введено до наукового обігу матеріали стосовно 16-ти об'єктів, установлено типологічні групи споруд, характерні для архітектури Львова зазначеного періоду. З'ясовано характерні стилістичні риси громадських, житлових споруд і скульптури кінця XVIII - першої половини XIX ст. у Львові.

  Скачати повний текст

Проведено фауно-систематичне, еволюційно-морфологічне та стратиграфічне вивчення Viviparoidea пізнього кайнозою південного заходу Східно-Європейської платформи. Охарактеризовано біорізноманіття групи в регіоні, наведено монографічний опис 76-ти видів з трьох родин. Обгрунтовано доцільність використання мікроморфології (насамперед скульптури протоконха) та мікроструктури черепашки Viviparoidea з метою уточення системи та реконструкції філогенії цих молюсків. Уточнено уявлення щодо неодноразового вселення сільного (морського) предка вівіпароідей у континентальні водойми в різних частинах океану Тетис. Кілька разів і незалежно у вівіпароідей протягом мезозою-кайнозою виявлено сплески видоутворення та розвиток скульптурованої черепашки. З'ясовано, що скульптуровані Viviparoidea є мешканцями водойм озерного типу, нескульптуровані - річок. Доведно, що відновлення озерних умов надає можливість повторного формування втрачених скульптурних елементів. За перебудовами систематичного та зоогеографічного складу, а також зміною домінантів у розвитку вівіпароідей у пізньому кайнозої виділено чотири великі межі. У просторовій еволюції вівіпароідей визначено три історико-зоогеографічні центри - північноамериканський, європейський та азійський, між якими існував суттєвий фауністичний обмін. Встановлено, що широкі міграції молюсків групи були приурочені до регресій морських басейнів і фаз їх опріснення. Виділено ряд фауністичних комплексів, які відображають еволюційні та міграційні зміни фауни Viviparoidea. Виявлено, що великі перебудови у фауні досліджених молюсків приурочені до суттєвих кліматичних флуктуацій.Розроблено зональну шкалу пізньокайнозойських відкладів досліджуваного регіону за Viviparoidea. Доведено, що алювіальні, озерні та лиманні відклади пізнього кайнозою південного заходу Східно-Європейської платформи корелюються з регіоярусами Східного Паратетиса.

  Скачати повний текст

Монографічно досліджено піздньокрейдові короткопетельні теребратуліди (Brachiopoda) Украіни зм надродини Cancellothyridoidae. Встановлено паралельний розвиток в мезозої двох гілок скульптурованих короткопетельних теребратулід - Cancellethyridoidae та родини Cnismatocentridae (Terebratuloidea), до останнього включено підродину Inopinatarculina з родом Prochlidonophora. Відновлено морфогенез і розроблено варіант схеми філогенезу надродини. Прослідковано історичний розвиток морських пізньокрейдових басейнів на України та сусідніх тереторіях. На підставі стратиграфічного аналізу вивчених видів у розрізі верхньокрейдових відкладів запропоновано виділити шари з фауною канцеллотиридоідей, які простежуються на території Донбасу, а деякі фіксуються на теренах України.

  Скачати повний текст

Запропоновано системний аналіз художніх втілень смерті у поезії першої половини ХІХ ст. Виділено особливості романтичної свідомості, які вплинули на формування образу смерті. Розкрито причини підвищеного інтересу романтичної літератури до смерті як до явища та як до персони. З'ясовано, що російська романтична поезія уявляє смерть божеством найвищого рівня (позитивні та негативні антропоморфні типи), в пушкінському варіанті смерть зображено божеством другого рівня. Розглянуто варіанти інтерпретації поетами добового та річного календарних циклів, що асоціюються з загробним життям. Вперше визначено символи смерті, які є знаковими у творчості Пушкіна і Жуковського. Особливу увагу приділено втіленню ідеї смерті у пейзажній ліриці К.М.Батюшкова: елементи мистецтва (живопису, скульптури, театрального дійства) проникають у лірику. Містична віра в можливість спілкування живих з душами померлих зробила цвинтар зосередженням культу мертвих: явлення душі на цвинтарі - улюблена тема романтичної поезії. Уперше виявлено основні риси ідеального з точки зору російської романтичної поезії поховання.

  Скачати повний текст

Наведено визначення поняття "художнього образу міста", яке базується на принципах ситезу образотворчих мистецтв і архітектури. Виявлено принципи та форми синтезу мистецтв як образного діалогу різних художніх складових образу міста. Проаналізовано художні прийоми формоутворення, гармонізації, а також принципи зображальності у пластиці середовища. Введено до наукового обігу поняття "зображальність" в архітектурі. Проаналізовано змістовно-семантичні та пластичні особливості скульптури й архітектури та їх функції у створенні художнього образу міста. Проведено комплексний мистецтвознавчий аналіз пам'ятника Лівану - міста Сонця (Геліополіса) у Баальбеку як артефаку. Виявлено основні риси "зображальності" його художніх форм, а також принципи гармонізації у системі синтезу образотворчих мистетв і архітектури. Висвітлено основні тенденції у формуванні художнього образу міста Баальбека, наявні у трьох рівнях синтезу, а саме: синтезу культур місцевої, єгипетської, грецької, римської, ранньохристиянської; синтезу стилів, у яких з'ясовано вплив цих культур; синтезу мистецтв.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генологічні джерела поезії київських митців-неокласиків О.Бургардта, М.Драй-Хмари, М.Зерова, М.Рильського, П.Филиповича. Проведено паралелі між двома феноменами класицистичного типу: українською неокласикою та античним класицизмом. Визначено типологічні сходження в літературно-мистецькому житті Риму "золотого віку" Августа II (I ст. до н.е. - I ст. н.е.) та України 1920-х рр. періоду "розстріляного Відродження", розглянуто основні аспекти естетико-поетологічної спадкоємності. Проаналізовано проблему трансформації в оригінальній поезії неокласиків таких античних жанрів, як елегія, епіграма, ідилія та жанрів панегіричної типології. Визначено та досліджено основні напрямки трансформації жанрів античної лірики: стилізацію (оду); карнавально-сміхову стилізацію та пародію (епітафію, елегію); наслідування (епіталаму, сколій, мім, буколіку); архаїзуючі інновації - суміщення античної жанрової домінанти з "молодшими" жанрами сонета (у випадку елегії) та сонетоїда (епіграми); інтерсеміотичну інтерпретацію жанрів - включення нелітературних дискурсів (архітектурного, скульптурного) у текст літературного твору (екфрасис).

  Скачати повний текст

Уточнено та науково обгрунтовано суть і структуру поняття "просторове мислення". З'ясовано роль просторового мислення у профільній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Виявлено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості просторового мислення у студентів. Розроблено й обгрунтовано модель його формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Виявлено педагогічні умови її реалізації.

  Скачати повний текст

Зазначено, що всезагальність часу реалізується через особливості його існування та функціонування в різних сферах буття. Віддавна спроби оволодіння часом здійснювалися різними способами. Проаналізовано специфічну форму часу - художній час, який є способом існування мистецтва та відіграє роль каркасу художньої реальності світу мистецтва та окремих творів. Художній час є одним із засобів оволодіння соціальним та індивідуальним часом, його відтворення та творення, збереження та перетворення. У ХХ ст. відбуваються суттєві зміни в художній практиці. Поширюється вільна (монтажна) форма композиції літературних творів. Майже одночасно з'являються безсюжетна література, безпредметний живопис, атональна музика, абстрактна скульптура. Здійснений аналіз показує, що зміни, які відбулися, свідчать про трансформацію художнього часу, а не про його знищення чи руйнування.

  Скачати повний текст