Здійснено теоретичне обгрунтування та запровоновано нове вирішення проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до українських трудових традицій та звичаїв. На підставі вивчення матеріалів психолого-педагогічних досліджень даного питання уточнено сутність і взаємозв'язок понять "традиція", "звичай", "обряд", "ритуал" та "свято", що визначають зміст народної системи трудового виховання підростаючих поколінь. Визначено основні напрямки удосконалення художньо-трудової діяльності учнів сучасної початкової школи. Досліджено чинники та умови формування позитивного ставлення молодших школярів до трудових традицій і звичаїв українського народу, охарактеризовано структуру, встановлено показники та критерії визначення рівня вихованості означеної особистісної якості. Розроблено методику виховання у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу на базі впровадження у виховну практику інтегрованого курсу "Український етнодизайн", в якому теоретичні матеріали навчальних дисциплін "Художня праця", "Я та Україна", "Музика та хореографія" вдало об'єднано та доповнено елементами українських традицій та звичаїв. Доведено необхідність динамічного оформлення соціального середовища розвитку дитини атрибутами календарно-обрядових свят українського народу протягом навчального року. Розроблено метод художніх проектів, який синтезує художньо-ігрову взаємодію вчителя та учнів у процесі відтворення українських календарно-обрядових свят.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано документальні, етнографічні та хореографічні матеріали, досліджено становлення та тенденції розвитку народно-сценічної хореографії Прикарпатського регіону. Визначено особливості становлення хореографічних традицій Прикарпаття, які містяться в його прадавніх звичаях і традиціях, унікальності менталітету місцевого населення. Виявлено історико-географічний та етнографічний фактори процесів культурної консолідації населення, визначено місце та роль обрядів і звичаїв населення краю в формуванні танцювального мистецтва, які знайшли своє втілення у фольклорі населення, зокрема, в хореографії. З'ясовано стильові особливості народної хореографічної культури Прикарпаття, охарактеризовано сценічно-хореографічний досвід у контексті розвитку видовищних форм.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін у системі післядипломної освіти. Проаналізовано розвиток і становлення післядипломної освіти вчителів мистецьких дисциплін, розглянуто її сучасний стан. Визначено сутність феномену підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін як процесу розвитку особистісної, соціальної, предметної та метапредметної компетентностей на підставі даної міри засвоєння фаху (музика, образотворче мистецтво, хореографія), тобто володіння відповідною системою мистецько-професійних і психолого-педагогічних знань, професійно-виконавських умінь та навичок, особистих якостей, які забезпечують успішне вирішення професійних завдань в освітній галузі "Мистецтво - Естетична культура". Розкрито структуру професійної компетентності вчителів мистецьких дисциплін. Визначено критерії, рівні, показники підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін. Обгрунтовано педагогічні умови, які забезпечують підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін у системі післядипломної освіти.

  Скачати повний текст

Висвітлено аспект зародження та розвиток сучасного хореографічного мистецтва XX ст. Систематизовано й узагальнено досвід дослідників у вивченні цієї галузі. Акцентовано на важливості подальших досліджень теорії та історії хореографії. Наведено визначення поняття сучасної хорегорафії, її джерела, етапи становлення. Розкрито чинники й особливості, а також новітні та синтезовані форми танцю XX ст. Визначено сучасний стан хореографічного мистецтва за напрямами, стилями, видами.

  Скачати повний текст

Об'єкт − фізкультурно-оздоровчі заняття для жінок другого періоду зрілого віку; мета дослідження − підвищити ефективність фізкультурно-оздоровчих занять пілатесом для жінок другого періоду зрілого віку та поліпшити їхній фізичний і психоемоційний стан завдяки використанню індивідуальних програм занять пілатесом різного цільового спрямування; методи: теоретичний аналіз та узагальнення; педагогічне спостереження; соціологічні; емпіричні: морфофункціональні, педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики; новизна: уперше доведено доцільність використання індивідуальних програм різного цільового спрямування у фізкультурно-оздоровчих заняттях пілатесом для жінок другого періоду зрілого віку; уперше визначено пріоритетні мотиви занять пілатесом у жінок другого періоду зрілого віку, що полягають у корекції постави та усуненні больових відчуттів у різних ділянках хребта; нормалізації маси тіла, зміні рельєфу і пружності м'язів; підвищенні працездатності та підтриманні або поліпшенні рівня розвитку фізичних якостей; уперше систематизовано завдання й об'єкти тренувального впливу індивідуальних програм занять пілатесом для жінок другого періоду зрілого віку, створених з урахуванням пріоритетних мотивів занять та фізичного стану жінок другого періоду зрілого віку; результати: удосконалено процес розроблення фізкультурно-оздоровчих тренувань для жінок другого періоду зрілого віку з використанням індивідуальних програм занять пілатесом різного цільового спрямування, що позитивно впливають на поліпшення показників їхнього фізичного та психоемоційного стану; результати досліджень упроваджено у практичну діяльність фахівців сфери фітнесу та рекреації, у практику фітнес-центрів «Престиж», «Ківі-фітнес», Міжнародного центру корекції постави Оксани Слінько «Академія Грація» (м. Львова), у навчальний процес студентів ЛДУФК ім. Івана Боберського з дисциплін «Реабілітаційно-відновлювальна підготовка в хореографії» (спеціальність 024 – хореографія); «Рекреаційно-оздоровча діяльність» і «Оздоровчий фітнес» (спеціальність 017 – фізична культура і спорт, 227 – фізична терапія і ерготерапія та 014.1 – середня освіта); галузь – фізичне виховання та спорт.^UThe object is fitness classes for women of the second period of mature age. The goal of the research is to increase the effectiveness of physical training and Pilates training for women of the second period of mature age and to improve their physical and psycho-emotional state by using individual programs of Pilates classes of different targeting. The methods are theoretical analysis and generalizations; pedagogical observation; sociological; empirical: morphofunctional, pedagogical testing; pedagogical experiment; mathematical statistics methods. The novelty is that the expediency of using individual programs of different targeting in physical training classes of Pilates for women of the second period of mature age is proved; the priority motives of Pilates training in women of the second period of mature age, which are correction of posture and elimination of pain in different parts of the spine; normalization of body weight, changes in relief and muscle elasticity; to increase the capacity for work and maintain or improve the level of development of physical qualities; systematized tasks and objects of training impact of individual Pilates classes for women of the second period of mature age, created taking into account the priority motives of employment and physical condition of women of the second period of mature age. The results are improvement of the process of development of physical and fitness trainings for women of the second period of mature age with the use of individual programs of Pilates classes of different target direction, which positively influence on improvement of indicators of their physical and psycho-emotional state. The results of the study were implemented in the practical activity of specialists in the field of health-related physical culture, in the practice of the fitness centers «Prestige», «Kiwi-fitness», The International Center for Posture Correction, Oksana Slinko «Academy of Grace» in Lviv, were used in the educational process of the students of LSUPC named after I. Boberskyi in the disciplines «Rehabilitation and restorative training in choreography» (specialty 024 Choreography); disciplines «Recreational-health activity» and «Health-related fitness» (specialty 017 Physical education and sports, 227 Physical therapy and ergotherapy and 014.11 Secondary education), which is confirmed by the acts of implementation. The branch is physical education and sport.

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз розвитку теорії і практики хореографічної освіти в Галичині 1919–1939 рр.; досліджено й класифіковано історіографію проблеми і джерельну базу, визначено найбільш оптимальні методологічні підходи до розв'язання проблеми; проаналізовано тенденції розвитку педагогічних ідей і досвіду діяльності хореографів Галичини 1919–1939 рр.; виявлено особливості діяльності шкіл товариських танців у Галичині зазначеного періоду; визначено внесок хореографів Галичини у розвиток вітчизняної педагогічної думки досліджуваного періоду; виявлено й узагальнено сутність і зміст принципів навчання та виховання, що реалізовувалося у кількох напрямах – модерному танці, українському національному танці та товариських танцях; проаналізовано низку архівних документів, пов'язаних із проблемою розвитку хореографічної освіти Галичини 1919–1939 рр., які не розглядалися в українських історико-педагогічних працях.Ключові слова: хореографія, хореографічна освіта, хореографічна культура, танець модерн, ритмопластичний танець, виразний танець, український національний танець, товариський танець, школа танців.^UIn the thesis the complex analysis of development of the theory and practice of choreographic education in Galicia of 1919–1939 is carried out; the socio-political, socio-cultural preconditions for the development of the theory and practice of choreographic teaching are determined and the directions of choreographic education and upbringing in Galicia of the studied period are analyzed; the educational principles of choreographic education of interwar Galicia were actualized into modern educational practice.The theoretical significance of the obtained results lies in the fact that for the first time a comprehensive analysis of the formation and development of choreographic education in Galicia in 1919–1939 is conducted holistically and systematically in domestic pedagogical science, namely: the historiography of the problem and the source base approaches to solving the problem; the tendencies of development of pedagogical ideas and experience of activity of choreographers of Galicia 1919–1939 are researched; features of activity of schools of friendly dances in Galicia of the specified period are revealed; the contribution of Galician choreographers to the development of domestic pedagogical thought of the studied period is determined; the essence and content of the principles of teaching and education, which was implemented in several areas – modern dance, Ukrainian national dance and social dances are identified and generalized; a number of archival documents related to the development of choreographic education in Galicia in 1919–1939 are studied (archival documents DALO: Fund 110, description 4, case № 648; Fund 1, description 54, case № 2028; Fund 1, description 54, case № 7035, etc., archival documents of the CDIA in Lviv Fund 179, description 4, case № 2606).Scientific definitions of such concepts as "stage choreographic culture", "choreographic education", "choreographic education", "cultural and educational life", "dance schools" are specified; the contribution of domestic scientists to the development of the theory and practice of choreographic education in Galicia is clarified.Ukrainian historiography of the history of education and pedagogical thought, pedagogical personology, historical and pedagogical source studies in the context of covering the creative activity of Galician teachers and dancers, who contributed to the development of choreographic education in Galicia, are further developed.New facts, theoretical ideas and approaches to the study of choreographic education in Galicia in 1919–1939, based on historical, scientific and pedagogical literature, etc enriched pedagogical theory with scientific knowledge about the trends of choreographic education and the activities of cultural, educational, sports societies in the interwar period, the introduction of innovative methods, forms and means of dance teaching in the Galician practice of the period under study.It is determined that the choreographic education of Galicia in 1919–1939 kept pace with world and European trends in the development of choreographic culture of its era, while preserving the national, cultural and historical traditions of the Ukrainian people. The interwar period in Galicia was marked by the true flourishing of sociable (salon) dance schools, which popularized the best European and world traditions of the dance movement of the 20s and 30s.Formed by various factors of socio-cultural and socio-political order, the process of formation of choreographic education in Galicia in 1919–1939 is a complex, multifaceted phenomenon, which is a separate bright page in the history of Ukrainian pedagogy and art history. Due to the integration of the powerful potential of European and domestic choreographers, we consider it as a unique productive component of the development of national pedagogical thought in Ukraine.Key words: choreography, choreographic education, choreographic culture, modern dance, rhythmoplastic dance, expressive dance, Ukrainian national dance, sociable dance, dance school.

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Обґрунтовано основні принципи, закономірності й методологічні підходи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Уточнено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізичної культури» як процесу, що передбачає формування професійної спрямованості особистості, засвоєння нею сукупності теоретичних знань, формування практичних умінь і навичок, накопичення досвіду, результатом якого є готовність майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності.Встановлено, що готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності – це інтегральне особистісне утворення, що містить знання сутності народної хореографічної діяльності, характеризується зацікавленістю студентів та їх активною участю у творчій діяльності, застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок.Обґрунтовано структуру готовності майбутніх вчителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва в єдності її компонентів: мотиваційно–ціннісного, когнітивного і діяльнісного.Ураховуючи напрацювання науковців і компонентний склад готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено критерії її сформованості, зокрема: особистісний, змістовий і творчий. Диференційовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності.Проведено діагностику аналізованого процесу визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови, спроектовано модель підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва (лексика народного танцю, хореографічні композиції, рухи народних танців, музика).Ураховуючи результати аналізу наукової літератури, досвіду роботи закладів вищої освіти, результатів констатувального етапу експерименту щодо підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено педагогічні умови: формування позитивної мотивації майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі впровадження міждисциплінарного спецкурсу «Танцювальний хортинг»; використання інноваційних методів навчання у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності.Теоретично обґрунтовано авторську модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у єдності її складових: цільової, теоретико-методологічної, організаційно-змістової та діагностично-результативної.У цільовому блоці моделі відображено соціальне замовлення суспільства на підготовку конкурентоздатних і висококваліфікованих учителів фізичної культури, мета і завдання освітньої діяльності. Теоретико-методологічний блок містить методологічні підходи і принципи організації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. В організаційно-змістовому блоці моделі конкретизовано зміст, форми, методи і організацію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Діагностично-результативний блок моделі репрезентує очікувані результати впровадження педагогічних умов шляхом виявлення рівнів (високий, середній, низький). За результатами формувального етапу експерименту підтверджено дієвість запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Його методика охоплювала сукупність комплексних і системних педагогічних заходів впливу на майбутніх учителів фізичної культури з метою поетапного формування в них усіх компонентів готовності до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності.Удосконалено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, зокрема розроблено: авторський спецкурс «Танцювальний хортинг»; методичні рекомендації «Ритміка і хореографія: методичні вказівки до вивчення дисципліни та самостійної роботи для студентів спеціальностей 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» і 017 «Фізична культура і спорт»».^UThe research makes theoretical generalization and accomplishes the scientific task in training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art on professional activities.The research substantiates the main principles, consistent patterns and methodological approaches of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities.Itclarifies the essence of the concept “training of future Physical Training teachers” as the process that provides professional orientation of a personality, their acquiring of accumulated theoretical knowledge, formation of practical skills, gaining experience resulting in readiness of future Physical Training teachers for professional activities.It is determined that readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities is an integral personal entity comprising knowledge of the essence of folk choreographic activity and is characterized with application of necessary professional and pedagogical skillsand means of their usage.The research substantiates the structure of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in integrity of its components:motivational and axiological, cognitive and activity-oriented.Taking into consideration best practices of scientists and composition of the readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined criteria of its formedness including incentive, content-related and creative.There were differentiated the levels (high, medium, low) of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities.There was made the diagnosis of the analyzed process,were identified and scientifically grounded pedagogical conditions and was designed the model of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art (lexis of a folk dance, choreographic compositions, movements of folk dances, music).Taking into consideration the results of the analysis of scientific literature, work experience of higher educational institutions, results of the ascertaining stage of the experiment concerning training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined the following pedagogical conditions: formation of positive motivation of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities; updating of the contents of educational and instructional materials of the educational process of future Physical Training teachers and implementation of an interdisciplinary special course “Dancing khorting”; usage of innovative methods of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities.There was theoretically grounded an authoring model of training futurePhysical Training teachers for using means of folk choreographic art in unity of its components: target, theoretical and methodological, organizational and content, diagnostically resultative.The target block of the model reflects social demand of the society for training competitive and highly qualified Physical Training teachers, aims and tasks of educational activities.Theoretical and methodological block comprises methodological approaches and principles of organizing the process of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities.Organizational and content block specifies content, forms, methods and organization of training future Physical training teachers for using means of choreographic art in professional activities. Diagnostically-resultative block of the model represents the anticipated results of implementation of pedagogical conditions by identifying the levels (low, medium, high). According to the results of the forming stage of the experiment, there was confirmed the efficacy of the suggested pedagogical conditions of training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. It was proved that implementation of pedagogical conditions of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities contributed to statistically significant changes.There were elaborated educational and instructional materials for training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities including the special course “Dancing khorting”; methodological recommendations “Eurhythmics and Choreography”: methodological recommendations for teaching the discipline and independent study of students of the specialty 014.11 “Secondary Education (Physical Training)” and 017 “Physical Training and Sport”.

Лук'яненко К. А. Балетний театр у культурі України середини 50-х–70-х років ХХ століття. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 «Теорія та історія культури». – Київський національний університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2021.У дисертації розглядається нова художня концепція українського балетного театру, що базується на інтегруванні інноваційних для радянського балетного мистецтва прийомів та методів, зумовлених прагненням побудови художньо-цілісної та глибоко образної балетної вистави, підґрунтям якої є національна культура. В даному контексті особливий акцент зроблено на процесі формування естетичного бачення балетного театру в культурі України середини 50-х – 70-х рр. ХХ ст. як унікального явища, що розвивалося та оновлювалося під впливом історико-культурних та суспільно-політичних реалій, отримавши можливість вивчення, освоєння, запозичення і творчого переосмислення специфічних елементів сучасного йому хореографічного мистецтва інших культур. Балетний театр середини 50-х – 70-х рр. ХХ ст. розглянуто як феномен української культури; виявлено і проаналізовано його універсально-художні та унікально-специфічні характеристики. Простежено еволюціонування основних виражальних засобів хореографії протягом означеного періоду та розглянуто вплив цих змін на мову та форму балетної вистави. Виявлено особливості взаємодії народного і класичного танцю в постановках балетмейстерів-шістдесятників.Ключові слова: український балет, балетний театр, культура України, балетмейстер, хореографія, класичний танець, хореографічний симфонізм, балетмейстери-шістдесятники.^ULukyanenko K. A. Ballet Theater in the Culture of Ukraine in the mid-50s-70s of the XX century. – Qualification scientific work on the rights of a manuscript.Dissertation for the degree of candidate of art history, speciality 26.00.01 “Theory and History of Culture”. – Kiev National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kiev, 2021.The dissertation considers a new artistic concept of Ukrainian ballet theater, which is based on the integration of innovative techniques and methods for Soviet ballet, due to the desire to build an artistically holistic and deeply figurative ballet performance, which is based on national culture. In this context, special emphasis is placed on the process of forming an aesthetic vision of ballet theater in the culture of Ukraine in the mid-50's and 70's of the twentieth century. as a unique phenomenon that has developed and renewed under the influence of historical, cultural and socio-political realities, gaining the opportunity to study, master, borrow and creatively rethink the specific elements of contemporary choreographic art of other cultures.Ballet Theater of the mid-50's and 70's of the twentieth century. considered as a phenomenon of Ukrainian culture; its universal-artistic and unique-specific characteristics are revealed and analyzed. The evolution of the main means of expression of choreography during this period is traced and the influence of these changes on the language and form of ballet performance is analyzed. Peculiarities of the interaction of folk and classical dance in the productions of choreographers of the sixties are revealed.Key words: Ukrainian ballet, ballet theater, culture of Ukraine, choreographer, choreography, classical dance, choreographic symphony, choreographers-sixties.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 014 Середня освіта (фізична культура). – Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Чернігів, 2021.Дослідження присвячено теоретичному та експериментальному обґрунтуванню педагогічних умов здоров'язбереження молодших підлітків засобами сучасного танцю в закладах позашкільної освіти. Створено модель здоров'язбереження молодших підлітків засобом сучасного танцю в закладах позашкільної освіти, що включає взаємопов'язані елементи – мету, завдання, методологічні підходи, компоненти здоров'язбереження (мотиваційно–когнітивний, фізично-руховий, психо-соціальний) та засоби діагностування рівнів їх сформованості (високий, вищий за середній, середній та низький), методику здоров'язбереження дітей засобами сучасного танцю, яка передбачає раціональне застосування відповідних методів, форм та засобів навчання, методику навчання сучасного танцю, що під час створення відповідних організаційно-педагогічних умов забезпечують досягнення головної мети – підвищення рівнів сформованості компонентів здоровязбереження молодших підлітків засобом сучасного танцю. Для досягнення поставленої мети формування високого рівня здоров'язбереження молодших підлітків засобами сучасного танцю в закладах позашкільної освіти окреслені такі педагогічні умови: 1) створення позитивного соціального середовища шляхом формування мотивації до спільної творчої діяльності в процесі навчання сучасного танцю; 2) спрямування змісту навчання сучасного танцю на формування емоційної-вольової сфери та духовний розвиток молодших підлітків на засадах особистісно орієнтованого підходу; 3) упровадження в зміст навчання технік та прийомів сучасного танцю, спрямованих на психофізичний розвиток та використання імпровізації, як засобу для самовираження. Розкрито вплив педагогічних умов та створеної моделі здоров'язбереження на показники фізичного здоров'я та фізичної підготовленості молодших підлітків, біодинамічної та координаційної структури основних рухових елементів сучасного танцю, рівень мотивації до ведення здорового способу життя, психоемоційного стану та процес соціалізації, що дозволило встановити зміни в рівнях сформованості здоров'язбереження молодших підлітків на формувальному етапі експерименту в досліджуваних групах. Отримані результати підтвердили ефективність упровадженої моделі та відповідних педагогічних умов здоров'язбереження молодших підлітків засобами сучасного танцю в закладах позашкільної освіти. Динаміка рівнів сформованості компонентів здоров'язбереження свідчить про те, що наприкінці педагогічного експерименту збільшилась кількість дітей ЕГ з високим і середнім рівнями її сформованості та зменшилась із низьким.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше: обґрунтовано зміст та структуру моделі здоров'язбереження молодших підлітків засобами сучасного танцю в закладах позашкільної освіти; виявлено й науково обґрунтовано педагогічні умови здоров'язбереження молодших підлітків засобами сучасного танцю в закладах позашкільної освіти; розроблено методику навчання сучасного танцю як засобу здоров'язбереження молодших підлітків в закладах позашкільної освіти; розкрито особливості біомеханічних параметрів рухових якостей молодших підлітків, біодинамічної та координаційної структури рухових елементів сучасного танцю. Уточнено змістові характеристики базових понять «здоров'язбереження», «сучасний танець», «здоров'язбереження молодших підлітків засобами сучасного танцю в закладах позашкільної освіти». Удосконалено організаційно-методичний інструментарій щодо діагностування фізичного здоров'я, фізичної підготовленості, психоемоційного стану та процесу соціалізації молодших підлітків. Подальшого розвитку набули: новітні підходи в організації занять сучасним танцем у закладах позашкільної освіти; шляхи підвищення мотивації до занять хореографією молодших підлітків; наукові дані про динаміку фізичного здоров'я, фізичної підготовленості, психоемоційного стану та соціальної адаптованості молодших підлітків під час занять сучасними танцями в закладах позашкільної освіти.Ключові слова: здоров'я, здоров'язбереження, педагогічні умови, хореографія, сучасний танець, позашкільний навчальний заклад, підлітковий вік, молодші підлітки.^UThesis for scientific degree of Doctor of Philosophy, Field of Study – 01 Education/Pedagogy, Programme Subject Area(s) - 014 Secondary Education (physical training) - T. H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, Chernihiv, 2021.The study is devoted to theoretical and experimental justification of pedagogical terms on health preservation of younger teenagers – by means of contemporary dance, at out-of-school educational institutions.The developed model of pedagogical terms on health preservation of young teenagers, using contemporary dance at out-of-school educational institutions is presented. It consists of individual but interconnected elements, which ensures integrity of process on forming the health preservation of young teenagers by means of contemporary dance at out-of-school educational institutions, namely: goal, tasks, methodological approach, pedagogical terms, contemporary dance teaching methods, health preservation components (motivational-cognitive, physical-motional, psychosocial) and their formation levels (high, above average, medium, and low), the method of health preservation of young teenagers by means of contemporary dance, which provides using appropriate methods, forms and teaching aids, method of teaching of contemporary dance that provided the specific pedagogical terms ensure the achievement of the main goal – increasing the level of formation of health preservation components of young teenagers, using contemporary dance at out-of-school.To achieve a goal of forming the high level of health preservation of young teenagers, using contemporary dance at out-of-school educational institutions, the following pedagogical terms were defined: forming positive social environment via motivation to joint creative activities in contemporary dance teaching; directing the content of contemporary dance teaching process to forming the emotional and volitional sphere and spiritual development of young teenagers on the basis of person-centered approach and implementation of techniques and forms of contemporary dance teaching directed psychophysical development and using improvisation as a means of self-expression.Reveals the influence of the pedagogical terms and the model of health preservation on physical health and physical fitness of young teenagers, dynamics in biodynamic and coordination structure of the main motor elements of contemporary dance, level of motivation to healthy lifestyle, psycho-emotional state and socialization process, which ensured defining the formation of health preservation in young teenagers, at forming stage of experiment.Obtained study results confirmed the effectiveness of developed model and specific pedagogical terms on health preservation of young teenagers, using contemporary dance at out-of-school educational institutions. The dynamics of the levels of formation of health preservation's components indicates that at the end of the pedagogical experiment the number of children with high and medium levels of experimental group increased and with low levels decreased.Scientific novelty of obtained results is that the content and structure of health preservation in young teenagers, by means of contemporary dance at out-of-school educational institutions, were justified for the first time; pedagogical terms of health preservation in young teenagers, by means of contemporary dance at out-of-school educational institutions were detected/scientifically justified; method of contemporary dance teaching, for health preservation in young teenagers at out-of-school educational institutions was developed; biomechanical and coordination structure in basic motional elements of contemporary dance was revealed.The essence of basic concepts «health preservation», «contemporary dance», «health preservation for younger teenagers by means of contemporary dance at out-of-school educational institutions» is specified. The organizational and methodological tools for diagnosing physical health, physical fitness, psycho-emotional state and the process of socialization of young adolescents have been improved, ways for increasing motivation for choreography classes for younger teenagers, scientific data on the dynamics of physical health, physical fitness, psycho-emotional state and the process of socialization of young adolescents are implemented at out-of-school educational institutions.Keywords: health, health preservation, pedagogical terms, choreography, contemporary dance, out-of-school educational institution, adolescent age, young teenagers.

Дисертаційна робота присвячена особливостям використання технології відеопроєкційного меппінгу в контексті розвитку мультимедійного мистецтва в Україні та аналізу перспективних напрямків інтегрування інноваційних інформаційних технологій відповідно до специфіки вітчизняного соціомистецького простору ХХІ ст. Досліджено та проаналізовано технологію відеопроєкції в усіх аспектах, починаючи з цільових питань та відповідно до модульної структури, що посприяла розумінню її функціонування та використання.Запропоновано використовувати термін «відеопроєкційний меппінг» (за В. Сансоне), оскільки, з одного боку, він є поєднанням двох термінів, що наразі найчастіше використовуються, а з іншого – повноцінно розкриває означену технологію, пояснюючи її особливості. Відеопроєкційний меппінг – це проєкція відеоматеріалів, що, на відміну від звичайних відеопроєкцій, адаптується до форм та обсягів проєкційної поверхні, якою може стати будь-який за формами та обсягами об'єкт чи суб'єкт.Розроблено методологію, що дозволяє дослідити відеопроєкційний меппінг як технологію мультимедійного мистецтва в Україні. Вона заснована на застосуванні міждисциплінарного підходу і передбачає дослідження означеного питання в єдності художньо-естетичних, методологічних та технологічних проблем.Розглянуто технологію мультимедійного мистецтва як сценографію, в контексті дії на сцені за допомогою інтерактивних технологій, а також архітектурний меппінг як театральну мову, що надає життя новим формам драматургії простору. Проаналізовано особливості створення простору театральних постановок предметно-орієнтованого театру в контексті специфіки архітектурного відеомеппінгу. За результатами дослідження доведено, що інноваційна технологія відеопроєкційного меппінгу наразі широко використовується у світовому соціокультурному та соціомистецькому просторі. З'ясовано, що найпопулярнішими галузями застосування новітньої технології є: масові мультимедійні шоу-програми та музичні шоу; архітектурний меппінг; ландшафтний та інтер'єрний дизайн; театральні постановки; сценічна хореографія; зовнішня реклама.Виявлено, що відеопроєкційний меппінг – це не лише новаторський технологічний гаджет, оскільки в процесі гібридизації з іншими засобами масової інформації та виконавським мистецтвом стає метафоричною мовою, що долає межі власного технологічного рівня для створення значень та передачі ідей. Здійснено аналіз театрального відеопроєкційного меппінгу. Внаслідок дослідження історії сценографії, екстраполювавши та проаналізувавши деякі рішення, констатовано, що відеопроєкційний меппінг діє як нова машина, що створює нові розширені простори і водночас відтворює лінгвістичні функції сценографічних машин минулого, діючи як синтез.На основі мистецтвознавчого аналізу сценічних постановок драматичних, хореографічних театрів, мультимедійних вистав, а також постановок просторово-орієнтаційного театру виявлено, що деякі українські режисери використовують відеопроєкційний меппінг у власних сценічних творах, зберігаючи його онтологію, але змінюючи функцію та перетворюючи зі звичайного технічного пристрою на метафоричну мову. Це засвідчує тенденцію використання відеопроєкційного меппінгу як частини традиційної концепції сценографії та інтерактивного елементу в перспективі інтерактивного дизайну.Дослідження архітектурного меппінгу виявило дві тенденції посилення ним театральності урбаністичного простору: в контексті новаторських форм сценічного мистецтва та в контексті створення нової форми міської театральності. На основі мистецтвознавчого аналізу інсталяцій українського архітектурного меппінгу компанії «Magic Innovations» з'ясовано, що для сучасного вітчизняного соціокультурного простору характерна драматургія простору двох типів: візуально-наративна драматургія, основою якої є місце, його історія, архітектура, прихована та очевидна пам'ять, що реорганізує все у вигляді наративу через образи візуального оповідання; суто візуальна драматургія, в якій важливою є не стільки історія місця, скільки його сприйняття глядачем – у цьому випадку візуальні інсталяції зазвичай демонструють абстрактні елементи, що проєктуються на архітектуру, нейтралізують її, перетворюють і роблять мобільною, динамічною.Охарактеризовано основні тенденції розвитку відеопроєкційного меппінгу в найближчому майбутньому. Показано, що найбільш перспективні сценарії його розвитку безпосередньо залежать від новаторських технологічних розробок. Оскільки сучасний глядач звик бачити зображення та спецефекти, майбутній розвиток відеопроєкційного меппінгу залежить від наративу – лише якщо технології будуть використовуватися з метою його реалізації, вони набудуть драматургічний та лінгвістичний заряд, що сприятиме перетворенню відеопроєкційного меппінгу з інструменту (техніки) на практику мультимедійного мистецтва.Ключові слова: відеопроєкційний меппінг, мультимедійне мистецтво, проєкційний дизайн, сценічне мистецтво, інноваційні технології, аудіовізуальне мистецтво, художній образ, метафоризація.^UThe dissertation is devoted to the peculiarities of the use of video projection mapping technology in the context of the development of multimedia art in Ukraine and the analysis of promising areas of integration of innovative information technologies in accordance with the specifics of domestic socio - artistic space of the XXI century.The video projection technology has been researched and analyzed in all aspects, starting from the target issues and in accordance with the modular structure, which contributed to the understanding of its functioning and use. It is proposed to use the term «video projection mapping» (according to V. Sanson), because, on the one hand, it is a combination of two terms that are currently most commonly used, and on the other - fully discloses this technology, explaining its features. Video projection mapping is the projection of video materials, which, unlike conventional video projections, adapts to the shapes and volumes of the projection surface, which can be any object or subject in terms of shapes and volumes.A methodology has been developed to study video projection mapping as a technology of multimedia art in Ukraine. It is based on the application of an interdisciplinary approach and involves the study of this issue in the unity of artistic, aesthetic, methodological and technological problems.The technology of multimedia art as scenography, in the context of action on the stage with the help of interactive technologies, as well as architectural mapping as a theatrical language that gives life to new forms of space drama are considered. The peculiarities of creating a space of theatrical productions of subject-oriented theater in the context of the specifics of architectural video mapping are analyzed.According to the results of the research, it is proved that the innovative technology of video projection mapping is currently widely used in the world socio-cultural and socio-artistic space. It was found that the most popular areas of application of the latest technology are: mass multimedia shows and music shows; architectural mapping; landscape and interior design; theatrical productions; stage choreography; outdoor advertising.Video projection mapping has been found to be more than just an innovative technology gadget, as in the process of hybridizing with other media and performing arts it becomes a metaphorical language that transcends its own technological level to create meaning and convey ideas.The analysis of theatrical video projection mapping is carried out. As a result of researching the history of scenography, extrapolating and analyzing some of the most commonly used solutions, it was found that video projection mapping acts as a new machine that creates new expanded spaces and at the same time reproduces the linguistic functions of scenographic machines of the past. , all the functions and metaphorical meanings that in the past depended on various devices and practices.Based on art analysis of stage productions of drama, choreographic theaters, multimedia performances, as well as spatial theater productions, it was found that some Ukrainian directors use video projection mapping in their own stage works, preserving its ontology but changing its function and transforming from ordinary technical language. This shows the trend of using video projection mapping as part of the traditional concept of scenography and interactive element in the perspective of interactive design.The study of architectural mapping revealed two tendencies to strengthen the theatricality of urban space: in the context of innovative forms of performing arts and in the context of creating a new form of urban theater. It was found that the modern domestic socio-cultural space is characterized by two types of space drama: visual-narrative drama based on place, its history, architecture, that reorganizes everything in the form of a narrative through the images of the visual story; purely visual drama, in which it is important not so much the history of the place as its perception by the viewer - in this case, visual installations usually show abstract elements projected on architecture, neutralize it, transform and make it mobile.The main trends in the development of video projection mapping in the near future are described. It is shown that the most promising scenarios of its development directly depend on innovative technological developments. As modern viewers are accustomed to seeing images and special effects, the future development of video projection mapping depends on the narrative - only if technology is used to implement it, they will acquire dramatic and linguistic charge, which will transform video projection mapping from a tool (technique) to multimedia practice.Key words: video projection mapping, multimedia art, projection design, stage art, innovative technologies, audiovisual art, artistic image, metaphorization.

Дослідження присвячене виявленню ролі кафедри хореографії Київського державного інституту культури у розвитку національної хореографічної школи у 1970 – 1990-х рр. У роботі проаналізовано літературу та джерела з проблеми становлення та розвитку кафедри; визначено методологічні засади дослідження, уточнено поняття «національна хореографічна школа»; охарактеризовано соціокультурні передумови відкриття кафедри хореографії; виявлено роль К. Василенка, Г. Березової, А. Гуменюка у становленні кафедри хореографії та національній хореографічній школі в цілому; висвітлено теоретико-практичну діяльність викладачів кафедри крізь призму їх внеску в національну хореографічну школу; проаналізовано педагогічну діяльність на кафедрі її випускників. Зроблено висновок, що діяльність кафедри як сформованої мистецько-педагогічної школи стала вагомим внеском у розвиток національної хореографічної школи, стимулювавши становлення вищої хореографічної освіти в Україні, підвищення рівня фаховості керівників аматорських хореографічних колективів, накресливши перспективи підготовки професійних артистів, балетмейстерів, викладачів фахових хореографічних дисциплін, посприявши розвитку хореографічної культури в цілому.Ключові слова: кафедра хореографії, Київський державний інститут культури, національна хореографічна школа, хореографія, танець, українська культура.^UThe study is devoted to identifying the role of the Department of Choreography of the Kyiv State Institute of Culture in the development of the national choreographic school from the 1970s to 1990s. The work analyzes the literature and sources on the problem of the formation and development of the department; the methodological principles of the research were determined, the concept of "national choreographic school" was clarified; the socio-cultural prerequisites for the opening of the choreography department are characterized; the role of K. Vasylenko, G. Berezova, A. Gumenyuk in the formation of the department of choreography and the national choreographic school as a whole is revealed; the theoretical and practical activity of the department's teachers is highlighted through the prism of their contribution to the national choreographic school; the pedagogical activity of its graduates at the department was analyzed.The author's definition of the term "national choreographic school" is presented: a dynamic system of methodological foundations of choreographic activity (performing, choreographic, teaching, etc.) related to the historical and cultural environment of the nation, archetypes of Ukrainian culture, features of the national character, etc.The cultural prerequisites that led to the appearance of the first choreography department in the Ukrainian SSR at the KDIK are indicated: the selection in the 1930s in the USSR of a vector for the development of mass forms of artistic self-activity, where folk choreography occupied one of the leading places, including as a means of realizing the Soviet " national cultural policy"; a significant increase in the number of amateur artistic groups in the post-war period (after the Second World War), led by non-specialists, mostly on public grounds; failure of temporary measures (courses) to meet the need for managers, etc.It was noted that the activity of the department was based on the achievements of the national choreographic school, such as: the formed technique of classical dance in educational institutions and the practice of opera and ballet theaters; approval of the principles of creating a national ballet performance; choreographic and pedagogical methods of P. Virskyi; organizational and methodical principles developed in choreographic education institutions and the system of dance artistic self-activity; integration of materials from folklore and ethnographic expeditions and recordings of authentic dances into choreographic practice, etc.It was emphasized that it was important for the development of the department to invite not only the leading specialists of the field to the teaching staff, but also talented own graduates, which contributed to the inheritance of generations, the constant dialectical interaction of traditions and innovations.The features that testify to the formation at the department of the art and pedagogical school are noted: K. Vasylenko is the founder and leader of the school as a creative association of artists; the presence of students-followers who spread and developed methodical approaches, traditions formed at the choreography department; unification of teachers and students in the development of higher choreographic education in Ukraine, solving various artistic and pedagogical tasks, in particular, improving the methodology of teaching Ukrainian folk and stage dance; provision by teachers of advisory assistance to leaders of amateur dance groups, which contributed to the spread of the department's influence on the artistic space; numerous performances on stage venues (academic concerts, report concerts) as a demonstration of the results of the department's artistic and creative activities, etc. The activity of the department as an art and pedagogical school influenced the development of the national choreographic school, choreographic culture as a whole, contributing to the formation of higher choreographic education in Ukraine.It is concluded that the activity of the department has made a significant contribution to the development of the national choreographic school, stimulating the formation of higher choreographic education in Ukraine, increasing the level of expertise of the heads of amateur choreographic groups, outlining the prospects for the training of professional artists, ballet masters, teachers of professional choreographic disciplines, contributing to the development of choreographic culture as a whole .Keywords: department of choreography, Kyiv State Institute of Culture, national choreographic school, choreography, dance, Ukrainian culture.

Дослідження присвячене теоретичному осмисленню сценічної бальної хореографії як явища сучасних видовищних мистецтв, відтворенню загальної картини сценічної бальної хореографії в її динаміці, виявленню стильових та жанрових особливостей, основних тенденцій розвитку. Розглянуто сценічну бальну хореографію крізь призму концепції видовища як візуальної естетики; проаналізовано специфіку сценічної бальної хореографії в екранних формах видовищ; досліджено особливості хореографії в телевізійних виступах в прямому ефірі та музичних кліпах; проаналізовано розвиток бальної хореографії в сценічних мистецько-видовищних формах (2000 – поч. 2020-х рр.); охарактеризовано форми освоєння естетики та презентації бального танцю театром танцю; простежено особливості розвитку сценічної бальної хореографії перших двох десятиліть ХХІ ст. в Україні. Ключові слова: сценічна бальна хореографія, бальний танець, видовищність, видовищні мистецтва, екранні мистецтва, театр танцю, телевізійні шоу.^UThe dissertation is devoted to the theoretical understanding of stage ballroom choreography as a manifestation of modern visual arts, the creation of a global picture of stage ballroom choreography in its dynamic, the revealing stylistic and genre features, the main trends of the development. Peculiarities of stage ballroom choreography as a phenomenon of the performing arts of the first two decades of the 21st century have been studied and theoretically substantiated.In the dissertation, for the first time in Ukrainian art studies, the peculiarity of the formation and regularity of the development of stage ballroom choreography, as a manifestation of performing art, has been comprehensively studied; the stage ballroom choreography was examined through the prism of the performing aesthetics; the specificity of the on screen stage ballroom choreography forms of the performing was revealed; the specifics of media choreography in television performances in live broadcasts and music videos were examined; the development of the ballroom choreography in stage performing forms was analyzed (2000– early 2020s); the form of mastering the aesthetics and presentation of ballroom dance on the stage of the dance theater was revealed; the specificities of the development of the stage ballroom choreography of the first decades of the 21st century in Ukraine were revealed.It has been proven that the American entertainment culture of the first decades of the 20th century and stage dance performance had an impact on the performing arts of Europe, which motivated the development of stage ballroom choreography in the field of mass culture. The periodization of the development of stage ballroom choreography in the 1910s-1950s is proposed. An author's typology of the types of the stage ballroom choreography is proposed, according to its representation in the system of performing arts: stage ballroom choreography in screen arts (television, cinema); stage ballroom choreography in the performing arts (theater of the dances, music-dramatic theater, variety show). In turn, each of these directions has its own ramifications according to the specifics of genres and formats of film and television art (the first type) and the features of the music, theater and pop scene (the second type).Features of show of the stage ballroom choreography is considered as a property that contributes to the adaptation of ballroom dance in modern sociocultural system. The spectacle of stage ballroom dancing is explained by the fact that choreographic art belongs to spatiotemporal types of art, in which the artistic image is characterized by bodily implement and duration in time and its affinity with theatrical art, which is based on the general principles of the structural and stylistic organization of artistic imagery.The forms of stage ballroom choreography in the performing arts are singled out and analyzed: choreographic performances of the theater of ballroom dances, musicals (music-theatrical scene); concert performances (independent choreographic projects, programs and numbers and additions to the performances of pop artists), casino shows, variety shows, nightclubs (pop scene).It has been found that in the domestic performing arts of the mid-2010s – early 2020s there is a tendency of a deep modern reading of ballroom dance, a rethinking of the dancer's performance capabilities, and a search for new sensuality. A characteristic feature of stage ballroom choreography is eclecticism, since many dance numbers and programs use elements not only of various social and sport ballroom dances, but also diverse styles (modern and classical). The destruction of the originality of pure genres, the synthesis and emergence of the so-called universal genre coverage determines the general cultural prerequisite for the establishment of a stage ballroom dance of a new formation.Keywords: stage ballroom choreography, ballroom dance, spectacle, performing arts, screen arts, dance theater, television shows.

У дисертації проведено комплексне дослідження функціонування бального танцю в Радянській Україні 1950-х – 1980-х рр. з урахуванням соціокультурної детермінації та внутрішньомистецьких чинників; з’ясовано основні стратегії розвитку бального танцю в Україні 1960-х – 1980-х рр.; запропоновано його періодизацію за радянських часів; подано основні напрями розвитку бального танцю в 1960-х–1980-х рр. з ду на «радянську програму».Виявлено, що бальний танець в Радянській Україні упродовж кінця 1950-х – 1980-х рр. пройшов декілька етапів: впровадження бальних танців у дитячий та дорослий репертуар, становлення колективів власне бального танцю (гуртки, студії, ансамблі та ін.), формування системи бально-танцювальної художньої самодіяльності, запровадження спортивних форм змагань, але з обов’язковою «радянською програмою», що створювалась за принципом стилізації народних зразків. Задля створення радянського бального танцю як самостійного феномену, опозиційного західній бальній хореографії, було застосовано механізми державного регулювання та ідеологічного тиску. Однак вже сам факт поширення бально-спортивного танцювання в УРСР свідчить про процеси демократизації та лібералізації у мистецтві, розширення діапазону дозволених форм художньої діяльності у сфері хореографії.Стверджується, що сприйняття бального танцю лише як мистецького феномену, засудження стандартизації, змагальності, впровадження масових спрощених форм гальмувало розвиток техніки бального танцю, спричинило відставання українських пар у виконавській майстерності від західноєвропейських. Ключові слова: бальний танець, Радянська Україна, бальна хореографія, радянська програма бальних танців, танець, хореографія.^UThe dissertation comprehensively studied the functioning of ballroom dancing in Soviet Ukraine from the 1950s to the 1980s, considering sociocultural determinations and intrinsically artistic factors; the main strategies of the development of ballroom dance in Ukraine from the 1960s to the 1980s were clarified; a periodization of the development of ballroom dance during the Soviet era was proposed; the main directions of the development of ballroom dance from the 1960s to the 1980s concerning the "Soviet program" were revealed.It is noted that the modern Ukrainian scientific discourse of ballroom choreography is developing dynamically, and shows tendencies to expand the thematic field, but a comprehensive study of the functioning of ballroom dance in Soviet Ukraine from the 1950s to the 1980s has not been executed so far.It was found that ballroom dancing in Soviet times went from complete non-recognition (the 1920s), through a certain weakening of the categorical attitude (1930s to the first half of the 1940s), through the attempts to destroy the Western repertoire of ballroom dancing and creation an exclusively Soviet one (late 1940s to the early 1950s), and in the second half of the 1950s embarked on a path of compromise development, considering the political and ideological attitudes of the state-party nomenclature, which combined the mastery of standardized Western dances and dances of the "Soviet program".It is argued that the perception of ballroom dancing only as an artistic phenomenon, the condemnation of standardization, competitiveness, the introduction of mass simplified forms inhibited the development of ballroom dancing techniques, and caused Ukrainian couples to lag behind Western European couples in performing skills. Coercive state policy about spreading the "Soviet program" encountered a nihilistic attitude towards such a repertoire, the desire to perform standardized ballroom dances of the international program. However, rejecting categoricity, we can also talk about some positive aspects of this program: the possibility of a certain balance between native and foreign dances, expansion of the lexical and figurative range of performers, development of the choreographer's opinion, work on the path of stylization, democratization, the possibility of performing in mass forms, etc. Many peculiar compositions of the "Soviet program", which were created to recognizable music and are easy to perform, successfully implemented a developmental and hedonistic function, especially for children's audiences.It is indicated that the presented dissertation does not claim to be exhaustive; among the promising directions of further scientific research are consideration of the personal development of heads of creative centers of ballroom dance and performers, comparison of the development of ballroom dance in the Ukrainian SSR and other republics of the USSR, identification of the training specifics of the ballroom dance teachers, artistic analysis of performance skills representatives of various regional ballroom dance schools, etc.Keywords: ballroom dance, Soviet Ukraine, ballroom choreography, Soviet ballroom dance program, dance, choreography.

Дослідження присвячено проблемі синтезу музики і танцю у мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Схарактеризовано синтез музики і танцю у мистецтві як мистецтвознавчо-теоретичну проблему. Окреслено поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Систематизовано історіографічну базу дисертації за чотирма групами за хронологічним і проблемним критеріями. З’ясовано історичні особливості розвитку синтезу мистецтв та виявлено сутнісні характеристики останнього за первісних часів, а також в роки Середньовіччя, Відродження, Романтизму. Розглянуто взаємозв’язок мистецтв кінця ХІХ – початку ХХ століття та його особливості на початку ХХІ століття. Висвітлено можливі шляхи синтезу музики і танцю з різними видами мистецтв та встановлено, музика спроможна взаємодіяти із просторовими (архітектура, живопис), тимчасовими (література) та просторово-часовими (театр, кіно) видами мистецтв. Танець здатний до синтезу із просторовими (архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-прикладне мистецтво), тимчасовими (література), просторово-часовими (театр) видами мистецтв. Результатом синтезу музики та просторових видів мистецтв є створення мультимедійних інсталяцій. Синтез танцю з архітектурою передбачає використання простору як полотна для танцю. Синтез танцю та живопису передбачає створення відповідних спектаклів. Результатом синтезу музики і танцю з літературою є лібрето до балету чи опери. Розглянуто генезу та особливості синтезу мистецтва музики і танцю. Аргументовано, що синтез музики і танцю має тривалу історію, яка зародилася за первісних часів та стародавніх цивілізацій. Вагоме значення для синтезу мистецтва музики і танцю мала поява балету, який об’єднав представлені види мистецтва у стилізовано-формалізовану манеру, котра відзначається технічно складною хореографією, що поставлена на класичну музику. Продемонстровано сутність синтезу мистецтв музики і танцю в роки модернізму та його особливості за постмодерного часу. Проаналізовано взаємозв’язок музики і танцю на прикладі балетного та оперного мистецтва. Встановлено, яскравого поєднання музика і танець набуває в балетному спектаклі, який демонструє взаємозв’язок хореографії та музикальності, де танцювальні рухи гармоніюють з ритмом, мелодією та динамічними відтінками музики, яка створюється спеціально для спектаклю. Здійснивши аналіз найбільш яскравих балетних зразків (Жізель», «Дон Кіхот», «Лебедине озеро», «Баядерка», «Спляча красуня», «Лускунчик», «Весна священна», «Ромео і Джульєтта», «Попелюшка», «Сон літньої ночі») встановлено, останні тісно поєднують музику і танець. Балетні сцени демонструють складну танцювальну техніку, яка цілком відповідає музичним варіаціям, що забезпечує цілісну і синхронізовану сюжетну лінію спектаклю. Спосіб інтеграції танцювального руху до загальної основи постановки, де центральне місце займають музика і драматургія, відображено в оперних спектаклях, а саме: «Весілля Фігаро», «Дон Жуан», «Чарівна флейта», «Ріголетто», «Травіата», «Аїда», «Кармен», «Мадам Баттерфляй», «Турандот». Доведено, танцювальні сцени в зазначених операх не тільки взаємодіють із музичним супроводом, а й візуально доповнюють та посилюють сюжетну лінію спектаклю. Виявлено специфіку синтезу музики і танцю на сучасній сцені Китаю. З’ясовано, інноваційні комп’ютерні технології стали частиною мистецтва, зокрема танцювальних постановок. Останні синтезують в собі не тільки музику і танець, а й технології інноваційного характеру, серед яких першість належить проекційному мапуванню, технології захоплення руху та інтерактивним мультимедійним засобам. Проаналізовано сучасні китайські танцювальні постановки «Відлуння вічності» та «Перезавантаження» та доведено, синтез музики і танцю посилюється за рахунок використання світлодіодного екрану, який виступає фоновим оформленням спектаклів, а також завдяки технології захоплення руху, сутність якої полягає в тому, що рухи танцівників перетворюються на анімацію в реальному часі, яка взаємодіє з зображенням на екрані, створюючи безшовний синтез не тільки між фізичним і цифровим світом, а й мистецтвом музики і танцю. Крім того, синтез музики і танцю в запропонованих постановках полягає в тому, що хореографія синхронізована з осучасненою музичною партитурою, яка реагує на рухи танцівників.^UThe study is devoted to the problem of synthesis of music and dance in the art of the second half of the XX – early XXI century. The synthesis of music and dance in art is characterized as an art historical and theoretical problem. The conceptual and terminological apparatus of the study is outlined. The historiographical base of the dissertation is systematized into four groups according to chronological and problematic criteria. The historical peculiarities of the development of the synthesis of arts are clarified and the essential characteristics of the latter in primitive times, as well as in the Middle Ages, the Renaissance, and Romanticism are revealed. The interrelation of the arts of the late nineteenth and early twentieth centuries and its peculiarities in the early twenty-first century are considered.The article highlights possible ways of synthesizing music and dance with different types of art and establishes that music is able to interact with spatial (architecture, painting), temporal (literature), and spatio-temporal (theater, cinema) art forms. Dance is capable of synthesizing with spatial (architecture, painting, sculpture, graphics, decorative arts), temporal (literature), and spatio-temporal (theater) arts. The result of the synthesis of music and spatial arts is the creation of multimedia installations. The synthesis of dance with architecture involves the use of space as a canvas for dance. The synthesis of dance and painting involves the creation of appropriate performances. The synthesis of music and dance with literature results in a libretto for a ballet or opera.The genesis and peculiarities of the synthesis of music and dance are considered. It is argued that the synthesis of music and dance has a long history, which originated in primitive times and ancient civilizations. The emergence of ballet, which united the presented art forms in a stylized and formalized manner, characterized by technically complex choreography set to classical music, was of great importance for the synthesis of music and dance. The essence of the synthesis of the arts of music and dance in the years of modernism and its peculiarities in postmodern times is demonstrated.The article analyzes the relationship between music and dance on the example of ballet and opera. It is established that music and dance are most vividly combined in a ballet performance, which demonstrates the relationship between choreography and musicality, where dance movements harmonize with the rhythm, melody and dynamic shades of music created specifically for the performance. Having analyzed the most striking ballet examples («Giselle», «Don Quixote», «Swan Lake», «Bayaderka», «Sleeping Beauty», «The Nutcracker», «The Rite of Spring», «Romeo and Juliet», «Cinderella», «The Midsummer Night’s Dream»), it was found that the latter closely combine music and dance. The ballet scenes demonstrate a complex dance technique that fully corresponds to the musical variations, which ensures a coherent and synchronized storyline of the performance. The way in which dance movement is integrated into the general framework of the production, where music and drama are central, is reflected in opera performances, namely: «The Marriage of Figaro», «Don Giovanni», «The Magic Flute», «Rigoletto», «La Traviata», «Aida», «Carmen», «Madama Butterfly», «Turandot». It is proved that the dance scenes in these operas not only interact with the musical accompaniment, but also visually complement and enhance the storyline of the performance.The specifics of the synthesis of music and dance on the contemporary Chinese stage are revealed. It has been found that innovative computer technologies have become part of art, in particular dance performances. The latter synthesize not only music and dance, but also innovative technologies, among which the first place belongs to projection mapping, motion capture technology and interactive multimedia. The article analyzes the contemporary Chinese dance productions «Echoes of Eternity» and «Reboot» and proves that the synthesis of music and dance is enhanced by the use of an LED screen, which acts as a background for the performances, as well as through motion capture technology, the essence of which is that the dancers' movements are transformed into real-time animation that interacts with the image on the screen, creating a seamless synthesis not only between the physical and digital worlds, but also between the art of music and dance. In addition, the synthesis of music and dance in the proposed productions is that the choreography is synchronized with a modernized musical score that responds to the movements of the dancers.