Розглянуто історію західноєвропейської музики від найдавніших часів до ХХ ст., наведено її періодизацію. Проаналізовано основні музичні жанри та особливості їх розвитку. Визначено характерні ознаки певної епохи, охарактеризовано творчість Ж.Б.Люллі, Г.Перселла, Л.В. Бетховена, Дж. Россіні, Ф.Шопена. Розкрито суть найпоширеніших музичних термінів.

Рассмотрена история западноевропейской музыки с древнейших времен до ХХ ст., приведена ее периодизация. Проанализированы основные музыкальные жанры и особенности их развития. Определены характерные признаки конкретной эпохи, охарактеризовано творчество Ж.Б.Люлли, Г.Перселла, Л.В.Бетховена, Дж. Россини, Ф.Шопена. Раскрыта сущность наиболее распространенных музыкальных терминов.

Здійснено теоретичне обгрунтування та запровоновано нове вирішення проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до українських трудових традицій та звичаїв. На підставі вивчення матеріалів психолого-педагогічних досліджень даного питання уточнено сутність і взаємозв'язок понять "традиція", "звичай", "обряд", "ритуал" та "свято", що визначають зміст народної системи трудового виховання підростаючих поколінь. Визначено основні напрямки удосконалення художньо-трудової діяльності учнів сучасної початкової школи. Досліджено чинники та умови формування позитивного ставлення молодших школярів до трудових традицій і звичаїв українського народу, охарактеризовано структуру, встановлено показники та критерії визначення рівня вихованості означеної особистісної якості. Розроблено методику виховання у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу на базі впровадження у виховну практику інтегрованого курсу "Український етнодизайн", в якому теоретичні матеріали навчальних дисциплін "Художня праця", "Я та Україна", "Музика та хореографія" вдало об'єднано та доповнено елементами українських традицій та звичаїв. Доведено необхідність динамічного оформлення соціального середовища розвитку дитини атрибутами календарно-обрядових свят українського народу протягом навчального року. Розроблено метод художніх проектів, який синтезує художньо-ігрову взаємодію вчителя та учнів у процесі відтворення українських календарно-обрядових свят.

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано шляхи поширення експресіонізму в багатьох видах мистецтва, що зумовило відображення в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експресіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відтворювали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

Висвітлено аспект зародження та розвиток сучасного хореографічного мистецтва XX ст. Систематизовано й узагальнено досвід дослідників у вивченні цієї галузі. Акцентовано на важливості подальших досліджень теорії та історії хореографії. Наведено визначення поняття сучасної хореографії, її джерела, етапи становлення. Розкрито чинники й особливості, а також новітні та синтезовані форми танцю XX ст. Визначено сучасний стан хореографічного мистецтва за напрямами, стилями, видами.

Проаналізовано документальні, етнографічні та хореографічні матеріали, досліджено становлення та тенденції розвитку народно-сценічної хореографії Прикарпатського регіону. Визначено особливості становлення хореографічних традицій Прикарпаття, які містяться в його прадавніх звичаях і традиціях, унікальності менталітету місцевого населення. Виявлено історико-географічний та етнографічний фактори процесів культурної консолідації населення, визначено місце та роль обрядів і звичаїв населення краю в формуванні танцювального мистецтва, які знайшли своє втілення у фольклорі населення, зокрема, в хореографії. З'ясовано стильові особливості народної хореографічної культури Прикарпаття, охарактеризовано сценічно-хореографічний досвід у контексті розвитку видовищних форм.

Досліджено проблему підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін у системі післядипломної освіти. Проаналізовано розвиток і становлення післядипломної освіти вчителів мистецьких дисциплін, розглянуто її сучасний стан. Визначено сутність феномену підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін як процесу розвитку особистісної, соціальної, предметної та метапредметної компетентностей на підставі даної міри засвоєння фаху (музика, образотворче мистецтво, хореографія), тобто володіння відповідною системою мистецько-професійних і психолого-педагогічних знань, професійно-виконавських умінь та навичок, особистих якостей, які забезпечують успішне вирішення професійних завдань в освітній галузі "Мистецтво - Естетична культура". Розкрито структуру професійної компетентності вчителів мистецьких дисциплін. Визначено критерії, рівні, показники підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін. Обгрунтовано педагогічні умови, які забезпечують підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін у системі післядипломної освіти.

Висвітлено результати дослідно-експериментальної роботи з методики формування музичного мислення підлітків у позашкільних закладах освіти. Розглянуто основні вимоги, враховані під час визначення загальної мети експериментальної методики й ідеї, що стали її стратегічними орієнтирами. Розкрито етапи вирішення конкретних завдань дослідження з урахуванням напрямів розгортання програми експериментальної роботи. Виявлено орієнтування підлітків у понятті "інтонація", наведено приклади творчих завдань для здійснення підлітками творчого пошуку в обгрунтуванні своїх позицій, пов'язаних із вираженням адекватності поняття "інтонація" різних видів мистецтва: музика, література, хореографія. Констатовано, що розроблена та впроваджена в навчальну практику позашкільних закладів освіти методика формування музичного мислення підлітків підтвердила свою ефективність, забезпечуючи активізацію інтегративно-функціональної системи музичного мислення у взаємодії пізнавальної, емотивної, аксіологічної, комунікативної, рефлексивної та перетворювальної складових.

Досліджено змістову характеристику поняття "хореографія", наведено таблицю змістового наповнення хореографії як навчального предмету у середній загальноосвітній школі для учнів I - IV класів. На підставі аналізу завдань щодо удосконалення підготовки вчителів початкових класів, хореографію у педагогічному контексті розглянуто як навчальний предмет, спрямований на виховання у молоді естетичних поглядів і смаків, любові до танцю і прекрасного; вироблення умінь примножувати культурно-мистецьке надбання українського народу та народів світу; утвердження здорового способу життя, повноцінного фізичного розвитку особистості, гармонії тіла і духу.

Исследована проблема профессионально-педагогической подготовки в общеобразовательной школе в контексте изучения комплекса категорий и понятий, среди которых ключевой является категория "хореография". Представлена смысловая характеристика выделенного понятия.

The problem of professionally-pedagogical preparation is Investigational at general school in the context of study of complex of categories and concepts among that key is category “choreography”. Semantic description of the distinguished concept is presented.

Навчання хореографії є одною із багатьох форм естетичного виховання підростаючого покоління, що розвивають образне мислення і фантазію, дають гармонійний пластичний розвиток. Навчання хореографії проводиться у три етапи: засвоєння азів ритміки, азбуки класичного, народного танцю; другий етап - удосконалення отриманих знань, продовження вивчення класичного екзерсису, засвоєння репертуару масових бальних танців, вивчення та удосконалення народних танців, знайомство з сучасними танцювальними напрямами, розвиток акторської майстерності; третій етап - це спеціалізовані заняття для дітей, які виявили здібності до танцю. Звернено увагу на важливість на початковому етапі навчання таких методів, як практичний показ та словесні пояснення, ефективним є метод, де враховуються емоційні та фізіологічні особливості дітей, рівень їх сприйняття та інтересів. Проаналізовано психологічні особливості формування музично-рухових навичок під час хореографічного екзерсису. Актуальним в цьому контексті є зв'язок пластичних та вольових якостей людини, без прояву яких неможливо досягти ефективності у навчанні хореографії.

На прикладі освітньої та виховної системи Харківського Імператорського університету ХІХ ст. розглянуто проблему розвитку педагогічної майстерності (ПМ) майбутніх учителів та викладачів ВНЗ. Увагу акцентовано на творчих пошуках формування професійної досконалості й майстерності як атрибутивного фактора педагогічної дії робітників освітньої сфери. Зазначено, що до педагогічної підготовки в педагогічному інституті при Університеті ставилися дуже серйозно та відповідально, курс базувався на дидактичних і виховних принципах німецьких педагогів Г. Німейєра та Й. Песталоцці, лекції з педагогіки студентам читали професори Ризький, Бален-де-Балю, Якоб, Каменський, Гулак-Артемовський, що на розвиток ПМ значний вплив здійснювали предмети культурологічного циклу - малювання, співи, хореографія. Підсумовано, що в Університеті поряд із загальнонауковою освітою розроблялися оригінальні творчі положення теорії і методики навчання та виховання, які було спрямовано на вироблення у студентів необхідних професійно-педагогічних знань, важливих умінь і навичок освітньої діяльності.

На примере образовательной и воспитательной системы Харьковского Императорского университета ХIХ в. рассмотрена проблема развития педагогического мастерства (ПМ) будущих учителей и преподавателей вузов. Внимание акцентировано на творческих поисках формирования профессионального совершенства и мастерства как атрибутивного фактора педагогических действий работников образовательной сферы в период начала национально-культурного возрождения. Указано, что к педагогической подготовки в педагогическом институте при Университете относились очень серьезно и ответственно, курс базировался на дидактических и воспитательных принципах немецких педагогов Г. Нимейера и И. Песталоцци, лекции по педагогике студентам читали профессора Рижский, Бален-де-Балю, Якоб, Каменский, Гулак-Артемовский, на развитие ПМ значительное влияние оказывали предметы культурологического цикла - рисование, пение, хореография. Подытожено, что в Университете наряду с общенаучным образованием разрабатывались оригинальные творческие положения теории и методики обучения и воспитания, которые были направлены на выработку у студентов необходимых профессионально-педагогических знаний, важных умений и навыков образовательной деятельности.

In the article authors considers the problem of development of pedagogical trade of future teachers and teachers of higher educational establishments in the educational and educate system of the Kharkov EmperorТs university in XIX age. Attention is accented on the creative searches of forming of professional perfection and trade as an attributive constituent of pedagogical action of workers of educational sphere of the marked history period.

Розглянуто компоненти складової художньо-естетичного досвіду особистості. Актуалізовано модель фахівців - педагога-хореографа та балетмейстера - на тлі цілеспрямувань та функціональної діяльності. Виокремлено набуття естетичного досвіду як специфічної програми соціальної поведінки особистості. Визначено функції універсальності хореографічного мистецтва, які впливають на формування високої організації особистості в суспільстві, інтегрують досягнення культури в основу діяльності людини. Зазначено, що хореографічне мистецтво є не лише предметом зацікавлення широкої глядацької аудиторії, а й спеціальністю в навчальних закладах освіти, певною формою занять в установах культури і мистецтва, що спонукає до його динамічного пропагування в соціумі.

Рассмотрены компоненты составляющей художественно-эстетического опыта личности. Актуализирована модель специалистов - педагога-хореографа и балетмейстера - на фоне функциональной деятельности. Выделено приобретение эстетического опыта как специфической программы социального поведения личности. Определены функции универсальности хореографического искусства, которые влияют на формирование высокой организации личности в обществе, интегрируя достижения культуры в основу деятельности человека. Указано, что хореографическое искусство является не только предметом интереса широкой зрительской аудитории, но и специальности в учебных заведениях, определенной формой занятий в учреждениях культуры и искусства, побуждает к его динамического пропаганды в социуме.

Сomponents are considered part of the artistic and aesthetic experience of the individual. Updated model experts - teacher-choreographer and ballet master - against functional activities. Marked the entry of the aesthetic experience as a specific program of social behavior. The functions of the universality of choreographic art that influence the formation of highly organized individual in society, integrating the cultural achievements of the basis of human activity. Stated that the choreographic artis not only a subject of interest to a wide audience, but also a degree in educational institutions, some form of training in cultural institutions and the arts and stimulates its dynamic propagation in the society.

Обгрунтовано значення принципів хореографічної освіти в професійній підготовці майбутнього вчителя хореографії. Звернено особливу увагу на комплексне використання їх у навчальному процесі. Виокремлено принципи хореографічної освіти в професійній підготовці майбутніх вчителів хореографії, а саме - поєднання традицій і новаторства, системності та послідовності навчання, індивідуалізації та диференціації, наочності, поєднання вербальних і невербальних факторів впливу, руху від простого до складного, багаторазового повторення та варіативності, міцності знань і умінь, міжпредметних зв'язків.

Обосновано значение принципов хореографического образования в профессиональной подготовке будущего учителя хореографии. Обращено особое внимание на комплексное использование их в учебном процессе. Выделены принципы хореографического образования в профессиональной подготовке будущих учителей хореографии, а именно - сочетание традиций и новаторства, системности и последовательности обучения, индивидуализации и дифференциации, наглядности, сочетание вербальных и невербальных факторов влияния, движения от простого к сложному, многократного повторения и вариативности, прочности знаний и умений, межпредметных связей.

Substantiated the principles of ballet education in the training of future teachers choreography. Highlighted the complex use of them in the learning process. Focuses on the principle of choreographic education in training future teachers choreographyand the combination of tradition and innovation, systematic and consistent training, customization and differentiation, visibility, a combination of verbal and non-verbal factors impact, moving from the simple to the complex, multiple repetition and variation, strength, knowledge and skills, interdisciplinary connections.

Висвітлено еволюцію європейського балетного мистецтва від витоків - до початку XX ст. Розглянуто особливості розвитку балету в певних країнах та узагальнено теоретичні здобутки з формування системи класичного танцю. Розкрито взаємозв'язки та взаємовпливи в становленні європейської та російської балетних шкіл, що виражають інтеркультурну специфіку зазначеного процесу. Виявлено характер прояву в балеті мистецьких стилів класицизму, передромантизму, романтизму, мистецтву модерн.

Проведено історико-педагогічний аналіз проблеми еволюції пластичного образу як підгрунтя професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до викладання хореографії. На основі обгрунтування теоретико-методологічних засад здійснено категоріальний аналіз таких базових понять: "хореографія", "професійно-педагогічна підготовка". Доведено необхідність удосконалення зазначеної підготовки майбутніх учителів початкових класів до викладання. Вивчено рівень професійно-педагогічної підготовки вчителів початкових класів до викладання хореографії як стратегічно розгорнутого процесу. Розроблено модель та на її основі педагогічну технологію такої підготовки вчителів початкових класів до викладання хореографії.

Обгрунтовано необхідність ознайомлення майбутніх учителів хореографії з основами етнодизайну. Визначено шляхи навчання студентів створення сценічних костюмів (СК) за мотивами народного вбрання. Поняття СК дефінійовано як комплекс одягу на людині, грим, зачіска та аксесуари, подані в ракурсі конкретного сценічного персонажа - образу в рамках конкретного хореографічного дійства. Розкрито зміст та наведено тематичний план навчальної дисципліни "Народний костюм та сценічне оформлення", метою якого є професійна підготовка студентів до викладацької роботи в ЗОШ та спеціалізованих мистецьких закладах: усвідомлення студентами різновиду народного мистецтва - костюма - за сучасних культурно-освітніх умов, набуття знань у галузі українського народного костюма та народних костюмів країн світу, навчання педагогічних технологій тощо. Відзначено, що застосування модульно-рейтингової системи навчання забезпечує обов'язкову для мистецьких дисциплін аудиторну роботу студентів під керівництвом викладача.

Обоснована необходимость ознакомления будущих учителей хореографии с основами этнодизайна. Понятие "СК" дефинировано как комплекс одежды на человеке, грим, прическа и аксессуары, представленные в ракурсе конкретного сценического персонажа - образа в рамках конкретного хореографического действа. Раскрыто содержание и приведен тематический план учебной дисциплины "Народный костюм и сценическое оформление", целью которого является профессиональная подготовка студентов к преподавательской работе в СОШ и специализированных художественных заведениях: осознание студентами разновидности народного искусства костюма, приобретение знаний в области украинского народного костюма и народных костюмов стран мира, обучение педагогическим технологиям и т.д. Отмечено, что применение модульно-рейтинговой системы обучения обеспечивает обязательную для художественных дисциплин аудиторную работу студентов под руководством преподавателя.

The article is devoted to the question of ethnodesign basis presentation while future dance teacher's education. The author proposes the methods of learning of stage costumes making. Elaborated by the motives of world countries folk costumes.

Проаналізовано особливості хореографічної культури в контексті провідної тенденції розвитку сучасної національної культури. Підсумовано, що сучасна хореографічна культура все більше набуває культуротворчого значення як показника світоглядних інновацій, які відбуваються в особистісних характеристиках її суб'єктів.

Висвітлено основні методичні прийоми навчання рухів танцю та екзерсису. Зосереджено увагу на змістовому наповненні навчальних рухів для формування часово-просторових уявлень та образного мислення дитини. Уточнено зміст спеціальних понять «зразок» та «показ». Наведено практичні рекомендації з використання вербальних засобів навчання хореографії та їх поєднання з методом показу. Розглянуто методичні аспекти використання музичного супроводу під час занять хореографічного гуртка та вікові психологічні особливості сприйняття музики. Виявлено особливості застосування ігрового методу у навчанні дітей молодшого віку хореографії. Проаналізовано роль викладача у підсвідомому хореографічному вихованні дітей. Розкрито значення занять з хореографії для зміцнення та збереження здоров’я дітей.

Освещены основные методические приемы обучения движениям танца и экзерсиса. Сосредоточено внимание на содержательном наполнении учебных движений для формирования временно-пространственных представлений и образного мышления ребенка. Уточнено содержание специальных понятий «образец» и «показ». Приведены практические рекомендации по использованию вербальных средств обучения хореографии и их сочетание с методом показа. Рассмотрены методические аспекты использования музыкального сопровождения во время занятий хореографического кружка и возрастные психологические особенности восприятия музыки. Выявлены особенности применения игрового метода в обучении детей младшего возраста хореографии. Проанализирована роль преподавателя в подсознательном хореографическом воспитании детей. Раскрыто значение занятий по хореографии для укрепления и сохранения здоровья детей.

Elucidated are the basic instructional techniques for training moves and dance routine. Attention is concentrated on the content of the training movements to form a time-spatial representations and creative thinking of the child. Clarified is the content of the special terms "sample" and "showing". Practical recommendations are given for the use of verbal learning choreography and a combination of the method of display. Considered are the methodical aspects of musical accompaniment during class and age group choreography psychological characteristics of music perception. Indicated are the features of the application of game method in teaching young children dance. Analyzed is the role of the teacher in the subconscious choreography parenting. Marked is the value of dance lessons to strengthen and preserve the health of children.

Розглянуто ряд проблем пов’язаних з історією та сучасним станом танцювальної культури лемків, з’ясовано шляхи її збереження та подальший розвиток.

Рассмотрен ряд проблем связанных с историей и современным состоянием танцевальной культуры лемков, выяснены пути ее сохранения, и последующее развитие.

Considered the problems by history and modern state of dancing culture of lemkiv, the ways of her maintenance and further development are found out.

Розглянуто проблему формування якісно нового підходу як до мистецької освіти, так і до хореографічної зокрема, яка на сучасному етапі формування потребує якісного вдосконалення та переосмислення. Наголошено на необхідності приділяти значну увагу перш за все формуванню національно свідомої та всебічно розвиненої, творчої особистості.

Рассмотрена проблема формирования качественно нового подхода как к художественному образованию, так и к хореографическому в частности, которое на современном этапе формирования требует качественного совершенствования и переосмысления. Отмечается необходимость уделять значительное внимание прежде всего формированию национально сознательной и всесторонне развитой, творческой личности.

The problem of the formation of a qualitatively new approach to art education, and to the choreography in particular, that at the present stage of the qualitative improvement and requires rethinking. The need to pay significant attention primarily theformation of the national conscious and fully developed, creative personality.

Розкрито етапи становлення художньої гімнастики, її перші кроки. Розкрито роль А. Дункан у створенні нового напряму (імпресіонізму) в балеті. Показано важливе значення в розвитку рухової гімнастики таких понять, як музика, пластика, хореографія. Одним із головних завдань, які потрібно вирішувати, є забезпечення в процесі підготовки більш тісного взаємозв'язку руху спортсменів із музикою та хореографічним образом. Для методичного виконання завдання підготовки спортсменів потрібно вирішити питання про технічну складову в художній гімнастиці, реальні дати початку спеціалізованих занять і про критерії ефективності методики тренувань на перших етапах спеціалізації та її складу.