Всебічно досліджено агарикоїдні базидіоміцети (Agaricales s.l.) лісів Українського Розточчя. Встановлено, що мікрофлора регіону налічує 341 вид з даної групи грибів, які належать до 88-ми родів 18-ти родин 5-ти порядків класу Basidiomycetes. Зазначено, що 330 видів - нові для району досліджень, 5 - для України. Проведено систематичний, екологічний та географічний аналізи мікрофлори регіону. Досліджено розподіл грибів за основними типами рослинних угрупувань, виділено специфічні для кожної формації комплекси макроміцетів. Проаналізовано сезонну динаміку плодоношення цих грибів у регіоні. Вивчено вплив доглядових рубок на видовий склад і плодоношення грибів. Проведено обстеження двох об'єктів природно-заповідного фонду Українського Розточчя (природного заповідника "Розточчя" та Національного природного парку "Яворівський"), де виявлено 234 види агарикоїдних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна стосовно грибів порядку Agaricales s.l.. Запропоновано заходи щодо охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності проходження процесів репродуктивної регенерації в сукупності ознак, які визначають формування у стеблових живців адвентивних коренів і розроблено окремі агробіологічні заходи прискореного розмноження перспективних гібридних форм і сортів жимолості їстівної на основі технології зеленого живцювання. За результатами досліджень визначено здатність стеблових живців, залежно від консистенції пагона, до репродуктивної регенерації. Встановлено морфологічні відмінності укорінювання різнотипних живців жимолості їстівної залежно від сортового складу та впливу рістактивуючих сполук ауксинової породи. Визначено оптимальні терміни заготівлі живців та їх висаджування на укорінювання з врахуванням біологічних особливостей сортового складу та фізіологічного стану маточних рослин та їх частин для підвищення регенераційної здатності. Розроблено агробіологічні заходи дорощування кореневласних рослин за умов Правобережного Лісостепу України. Довндено економічну ефективність вирощування садивного матеріалу перспективних форм та сортів жимолості їстівної на основі технології зеленого живцювання за умов Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Досліджено захисні реакції загального адаптаційного синдрому рослин і механізмів їх індукції екзогенними чинниками: посухою, фізіологічно активними речовинами, мінеральними добривами. Вивчення пристосувальних механізмів проведено на базі мультиваріантного підходу до регуляції фізіологічних функцій та комплексного аналізу трансформацій ліпід-пігментних компонентів фотосинтезуючих органів злакових культур. Виявлено залежності у ліпід-пігментному складі, які свідчать про те, що специфічними реакціями на посуху в загальному механізмі адаптаційного синдрому рослин виступили трансформації гліколіпідів і компонентів віолаксантинового циклу, зокрема, зменшення вмісту моногалактозилдіацилгліцеролу, ліноленової кислоти та віолаксантину, пов'язаних з продукуванням стресових гормонів та утворенням сигнальних інтермедіантів. За результатами проведених досліджень відібрано структурно-функціональні маркери ліпідного та пігментного комплексів фотосинтезуючих органів рослин для оцінки адаптивного потенціалу зернових за умов дії факторів посухи. Неспецифічна реакція сульфохіновозилдіацилгліцеролу, підвищення рівня насиченості його жирнокислотних залишків зумовили підтримання фотосинтетичної функції мембран хлоропластів чутливих сортів за умов посухи. Запропоновано концепцію реалізації адаптивного потенціалу фотосинтезуючих органів рослин у випадку дії стресових факторів посухи. Концепцію визначено теоретичною основою розробленої інформаційно-вимірювальної системи комплексної оцінки посухостійкості генотипів зернових культур, рекомендованої селекційним центром для практичного застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості азотного й енергетичного обміну у представників прісноводних водоростей (Cyanophyta, Chlorophyta, Bacillariophyta) у нормі та за дії іонів цинку та свинцю у концентраціях, які відповідають 1,2 та 5 ГДК, проаналізовано їх комплексну фізіолого-біохімічну відповідь на вплив даних металів. Встановлено, що у досліджених видів водоростей ферментні системи енергетичного обміну (сукцинатдегідрогеназа та цитохромоксидаза) більш чутливі до впливу підвищених концентрацій цинку та свинцю, ніж ферменти азотного обміну (глутаматдегідрогеназа та глутамінсинтетаза, яка виявилася визначальною в асиміляції амонійного азоту). Доведено, що цинк зумовлює менший негативний вплив на водорості, ніж свинець, даний ефект підтверджено змінами інтенсивності функціональних систем клітин та їх фізіологічним станом. Встановлено, що найбільш чутливими до дії іонів цинку та свинцю є представники зелених водоростей, найстійкішими - діатомових, синьозелені займають проміжне положення.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням трансформації флори Луганської області, закономірностям її формування під впливом адвентивного субелементу залізниць, тенденціям розвитку та виявлення місця адвентивного субелемента в загальній флорі регіону Луганської області. Уперше складений флористичний список рослин залізниць та прилеглих до них територій, який налічує 497 видів, які відносяться до 4 відділів, 5 класів, 41 порядку, 51 родини, 231 роду. Виділені нами 98 видів адвентивного субелементу флори залізниць об'єднані у 1 відділ, 2 класи, 17 порядків, 21 родину та 57 родів. Вперше для області наведено 20 нових видів рослин. Виконані систематичний, географічний, біоморфологічний, екологоценотичний, карпологічний аналіз флори та зроблена господарська оцінка адвентивного субелементу флори. Визначена ступінь натуралізації адвентивних рослин та розроблена класифікація по ступеню натуралізації.

  Скачати повний текст

Вперше складено анотований конспект адвентивної флори Чернівців, який включає 104 види вищих судиних рослин. На даній території виявлено Echinocystis lobata (Michx.) Torr. et Gray., Polygonum sachalinense Fr. Smidt, Geranium sibiricum L., Impatiens glandulifera Royle. Проведено систематичний, біоморфологічний, екологічний і географічний аналіз адвентивної флори Чернівців. Здійснено розподіл адвентивних видів за часом заносу та ступенем натуралізації, розглянуто способи розповсюдження діаспор адвентів. Встановлено господарське значення адвентивних видів Чернівців і виділено небезпечні види, що перебувають у стадії експансії. Вперше досліджено видовий склад судинних рослин Чернівців (427 видів). На території міста виявлено сучасні локалітети злісного карантинного бур'яну Ambrosia artemisіifolia L.

  Скачати повний текст

Вперше отримано повні дані про загальний видовий склад адвентивної фракції синантропної флори Київської міської агломерації (КМА) з використанням удосконалених критеріїв оцінки адвентивності рослин урбанізованих територій. Розроблено електронну базу даних адвентивних видів рослин КМА. Визначено склад сучасної адвентивної флори, її стабільного та нестабільного компонентів. Виявлено нові місцезростання для 17 видів адвентивних рослин, занесених на територію дослідження в останні десятиріччя. (Artemisia tournefortiana Reichenb., Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald, Myagrym perfoliatum L. тощо). Встановлено групу інвазійних, карантинних і потенційно небезпечних рослин (30 видів) для різних типів екотипів. Здійснено таксономічний та типологічний аналізи адвентивної флори КМА та її компонентів, зокрема, ареалогічний аналіз за оригінальною схемою. Висвітлено основні етапи формування флори й удосконалено категорії класифікації видів за часом занесення. Проаналізовано динаміку натуралізації адвентивних рослин на території КМА за 150 років.

  Скачати повний текст

Проведено систематичний, географічний, екологічний, біоморфологічний аналізи видів адвентивної фракції флори регіону. Проаналізовано розподіл видів адвентивних рослин за часом занесення та ступенем натуралізації, їх екотопологічною приуроченістю. З'ясовано шляхи та джерела поширення видів заносних рослин на території регіону, проаналізовано особливості видового складу адвентивної фракції флори у зв'язку з характером антропічного впливу. Встановлено, що провідними факторами адвентизації флори є аграрне виробництво, урбанізація, занесення транспортними шляхами та здичавіння інтродукованих видів рослин, помітну роль також відіграє проведення осушувальної меліорації. Проведено господарське оцінювання неаборигенних рослин.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню вкладу аккумуляційно-денудаційних факторів середовища до формування різноманіття рослинності Криму. Виявлено та охарактеризовано три моделі організування рослинних угруповань Південного Криму: C-S модель (ліса класів Querco-Fagetea і Erico-Pinetea) та аккумуляційно-денудаційні варіанти G-B моделі (гірські степи середньоземноморського типу, клас Thero-Brachypodietea) і абіотичної S-моделі (класи Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea, Thlaspietea rotundifoli і Festuco-Puccinellietea), дві останні моделі виявляються новими. Проаналізована екологія основних ценозоутворюючих видів за методами градієнтного аналізу і виявлені закономірності зміни флористичного складу (фітосоціологічний спектр, спектр життєвих форм, проективне покриття трав'яного ярусу та кількість видів) упродовж ведучих градієнтів екотопічних факторів (висота над рівнем моря, експозиція нахилу, крутизна нахилу, щебнистість поверхні). Розроблені рекомендації щодо раціонального природокористування з обліком різного вкладу аккумуляційно-денудаційних факторів середовища в формуванні рослинного складу.

  Скачати повний текст

Визначено особливості регуляції активності ключових ферментів азотного обміну - нітратредуктази (НР), глутамінсинтетази (ГС), глутаматдегідрогенази (ГДГ) нітратним і амонійним азотом окремо та разом з синтетичними цитокінінами. Встановлено активацію НР у коренях рослин за умов дефіциту нітратного азоту в середовищі на ранньому етапі розвитку. Доведено, що амонійний азот обумовлює низький фоновий рівень потенційної та реальної активності НР. Відзначено, що асиміляція амонійного азоту в органах салату зумовлюється ГС або ГДГ залежно від форми та концентрації азоту в середовищі. З'ясовано, що синтез глутамінової кислоти та її аміду - глутаміну сприяє розвитку пристосувальних реакцій рослин до змін умов вирощування. Встановлено, що формування запасного пулу нітратів не залежить від форми та концентрації азоту в середовищі. Проведено порівняльне дослідження впливу мономерної форми цитокініну-6-БАП та його полімерного аналога - полістимуліну К на активність ключових ферментів. Визначено однонаправлену дію синтетичних цитокінінів на показники азотного обміну, виявлено її специфічність залежно від форми та фону мінерального живлення. Показано вплив мономерного аналога цитокінінів на вказані параметри у фазі двох справжніх листків, а полімерного - у фазі технічної зрілості.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень алелопатичної дії едифікаторів злакових фітоценозів - м'якої та твердої пшениці і тритикале. Показано, що алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злакових фітоценозів обумовлена нуклеїновими кислотами, вітамінами, органічними кислотами, амінокислотами, гіберелінами, ауксинами, ліпідами, фенольними з'єднаннями та іншими сполуками. Установлено, що поглинальна здатність грунту забезпечує акумуляцію алелопатично активних речовин та їх накопичення в кореневовмісному прошарку, які є компонентами культурального середовища для поодиноких рослин інших видів. Зазначено, що адаптація цих рослин досягається шляхом модифікаційної та генетичної мінливості. Визначено, що генетична мінливість материнського організму внаслідок дії алелопатично активних речових призводить до підвищення схрещуваності різних видів пшениці, пшениці та жита і пояснює причини виникнення спонтанних віддалених гібридів різних видів злаків. Алелопатично активні речовини, діючи на материнську рослину, підвищують життєздатність і продуктивність гібридів першого покоління. Наведено методику допосівної обробки насіння екзометаболітами проростаючого насіння (екстрактом) озимої та ярої пшениці та їх вплив на ріст, розвиток, урожайність зерна та його якість.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку біосинтезу та виділення в навколишнє середовище алелопатично активних сполук (фенокарбонових кислот, флавоноїдів, амінокислот та ефірних олій) органами рослин T. erecta, T. patula, T. signata. Проведено оцінку алелопатичної та фітонцидної активності екзометаболітів даних рослин. Досліджено мікробіологічний та біохімічний склад грунту ризосфери видів Tagetes. Наведено дані стосовно перспектив використання інтродукованих видів Tagetes як фітосанітарних культур. Обгрунтовано перспективність використання видів Tagetes для оздоровлення грунту після вирощування айстр, гладіолусів і лілій, а також T. patula та T. signata - для санації приміщень. Показано перспективність вивчення ефірних олій T. patula та T. signata з метою їх застосування в практиці аромотерапії, а ефірної олії T. signata та T. lucida - для розробки фітогербіцидів. Надано рекомендації щодо збору рослинної сировини видів Tagetes.

  Скачати повний текст

Зроблено скринінг алелопатично активних сполук бур'янів і розроблено фіторегулятори з гербіцидною дією. З використанням відкритих рослин-донорів - осоту рожевого (Cirsium arvense (L) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R.Br), рутки лікарської (Furmaria officinalis L.) створено шість фіторегуляторів, які містять як діючу основу багатокомпонентну, синергетичну суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад цих рослин, виділено комплекс речовин ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. Установлено, що калусна маса, одержана з коренів молодих проростків суріпиці та осоту, а також поживні середовища з-під калусів мають рістінгібуючі властивості. Теоретично обгрунтовано та підтверджено практично суттєву ефективність фіторегуляторів, які селективно інгібують проростання насіння бур'янів і практично не впливають на ріст і розвиток основних зернових культур. На базі синтетично відтвореної природної діючої речовини, виділеної з Cirsium arvense (L) Scop., розроблено препарат "Алметид", який за даними польових випробувань виявився ефективним у боротьбі з дводольними бур'янами у посівах ярого ячменю та озимої пшениці. На підставі вивчення персистентності фіторегуляторів показано, що вони практично повністю інактивуються в грунті через 25 - 30 діб: а синтетичний аналог природної сполуки алметид - через 45 діб. За результатами дослідження їх токсикологічних властивостей віднесено фіторегулятори до мало небезпечних сполук (IV клас небезпеки).

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості накопичення алкалоїдів у біомасі та середовищі росту водяних рослин. Показано, що основним джерелом надходження алкалоїдів у воду дніпровських водосховищ є синьозелені водорості, які містять у своїй біомасі значно більше цих речовин, ніж макрофіти. Розроблено експрес-метод визначення вмісту алкалоїдів у воді. Виділено та ідентифіковано комплекси алкалоїдів і супутні їм біологічно активні речовини Nuphar lutea та Nymphaea candida. Визначено, що алкалоїди Nuphar lutea та Nymphaea candida залежно від концентрації можуть стимулювати або гальмувати фізіологічні функції гідробіонтів (гетеротрофні бактерії, водорості, зоопланктон, молюски, молодь та статевозрілі особини риб). Дія цих метаболітів зумовлена спупенем їх розчинності в воді. Хлоргідрати алкалоїдів більш активні, ніж їх вільні форми. Доведено, що комплекс алкалоїдів Nuphar lutea відносно розглянутих гідробіонтів мав вищу токсичність від одержаного з Nymphaea candida. Висвітлено питання перспективності застосування хлоргідратів алкалоїдів Nuphar lutea з метою запобігання грибковим ураженням ікри в процесі її інкубації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено вплив комбінованих магнітних полів (КМП) на біооб'єкти, генерацію електромагнітного поля (ЕМП) біооб'єктами, а також взаємодію цих явищ з використанням високочастотної техніки екранування, зокрема, надпровідної. ЕМП, що генерується біооб'єктами, реєстровано за допомогою ферозондового та СКВІД магнітометрів. Вивчено вплив КМП на біологічний процес - гравітропічну реакцію (ГТР) коренів крес-салату. За результатами дослідження виявлено, що біологічний ефект залежить від змінної складової КМП. Одержані дані дозволяють зробити припущення, що ці іони беруть участь у процесі ГТР, що підтверджується результатами світлової мікроскопії. Виявлено поріг впливу постійного МП на ГТР. Проведено вимірювання власного МП об'єкту та показано, що воно може суттєво викривлятися зовнішніми предметами. Проведено розрахунки таких викривлень для металу, діелектрика, магнетика та надпровідника. Розрахункові значення добре збігаються з виміряними.

  Скачати повний текст

Мета дослідження - побудова та експериментальне підтвердження кількісної моделі кріопошкодження суспензії дріжджоподібних грибів Saccharomyces cerevisiae у розчині "диметилсульфоксид (10 об.%) - 0,135 М хлориду натрію - вода" за лінійних та нелінійних режимів охолодження на етапі її кристалізації. Методами вольюмометрії, світлової мікроскопії та термодинаміки необоротних процесів визначено величину осмотично неактивного об'єму дріжджових клітин, значення коефіцієнтів проникності для води та кріопротекторів крізь плазматичну мембрану Saccharomyces cerevisiae та енергії активації процесів їх проникання. Показано, що 1,2-пропандіол впливає на плазматичну мембрану Saccharomyces cerevisiae, знижуючи енергію активації проникання молекул води крізь неї. Розроблено кількісну модель кріопошкодження клітин на етапі кристалізації, яка створює можливість визначати оптимальні умови їх охолодження, спираючись на невелику кількість даних про транспортні та геометричні параметри цих клітин. У моделі враховано внесок у кріопошкодження двох основних чинників, які протилежно залежать від швидкості охолодження - ефектів розчину та внутрішньоклітинної кристалізації. На основі моделі визначено оптимальні з точки зору двофакторної теорії кріопошкодження лінійний і нелінійний режими охолодження суспензії мікроорганізмів Saccharomyces cerevisiae. Доведено, що механізм кріозахисної дії швидкого двоступінчатого охолодження принципово не відрізняється від оптимального з точки зору двофакторної теорії кріопошкодження режиму охолодження зі сталою швидкістю.

  Скачати повний текст

Вперше проведено критичний аналіз ліхенофлори Таджикистану, з'ясовано її видовий склад. На підставі порівняльно-флористичного дослідження з'ясовано подібність ліхенофлор субаридних гір, аридних та субаридних середньогір'їв Таджикистану та ізольоване місце лізенофлори Східного Паміру. Встановлено подібність ліхенофлор Таджикистану та Киргизстану у складі Середньої Азії та Області Древнього Середзем'я. Виявлено провідну роль петрофітону у формуванні флори лишайників Таджикистану, встановлено чисельну перевагу гірськоаридної та монтанної груп видів. На підставі ареалогічного аналізу виявлено досить високу частку у ліхенофлорі досліджуваного регіону вузькоареальних видів. Проведено формаційне дослідження ліхенофлори, встановлено перевагу монтанних та гірськоаридних видів у петрофітоні, а також різко ізольоване положення лишайників лісових флороценотипів серед інших типів рослинності Таджикистану за спектром географічних груп лишайників. Виявлено ендемічні та субендемічні види лишайників Таджикистану та Середньої Азії, встановлено істотну роль автохтонного процесу у видоутворенні у Гірськосередньоазіатській провінції. Визначено вік реліктів ліхенофлори Таджикистану, серед яких виділено третинні неморальні, пліоценові та плейстоценові гірськоаридні релікти. Виявлено історичні та генетичні зв'язки ліхенофлори Таджикистану з ліхенофлорами прилеглих аридних гірських формувань Голарктики (Центральної Азії, Гімалаїв та нагірного Ірану).

  Скачати повний текст

Проаналізовано функціонування ценопопуляцій однорічного виду Salicornia europaea L. і вивчено залежності популяційних процесів від факторів зовнішнього середовища. Виявлено ряд механізмів популяційного рівня, спрямованих на підвищення виживання виду за екстремальних умов засолених місцевиростань. Серед них механізми, що забезпечують проростання насіння в момент найбільш сприятливих погодних умов, можливість існування у популяціях декількох когорт сходів. З'ясовано, що відмирання рослин протягом життєвого циклу носить щільнісно-незалежний характер. Встановлено високий ступінь залежності морфометричних і алометричних показників від двох провідних факторів середовища - вологості грунту та ступеня загущеності ценопопуляцій. Виявлено щільну залежність процесів розвитку особин Salicornia europaea від чинників зовнішнього середовища. У разі погіршання умов рослини прискорюють перехід від однієї фенологічної фази до іншої та проходять їх більш синхронно. Тривалість фаз, як правило, залишається незмінною. Адаптаційні механізми розвитку забезпечують дозрівання насіння в однакові строки протягом сезону в різні роки і у популяціях, що перебувають за різних екотопічних умов. Виявлено дві групи параметрів генеративної сфери, які по-різному реагують на варіювання середовища. Маса насіння, відсоток насіннєфікації та репродуктивне зусилля - стабільні показники, які мало залежать від оптимальності умов середовища. Величина врожаю насіння ценопопуляції пов'язана зі щільністю рослин, які приймають участь у репродукції, та їх реальною насіннєвою продуктивністю. У межах одного рівня значень екологічних факторів відбувається стабілізація розміру урожаю насіння у ценопопуляціях різної щільності.

  Скачати повний текст