Експериментально вивчено ангіопротекторні властивості регуляторного пептиду, одержаного з аорт великої рогатої худоби - пептидної фракції аорти - за умов моделювання різних видів атероартеріосклерозу та аутоімунного васкуліту. Визначено, що пептидна фракція аорти (ПФА) являє собою комплекс водорозчинних поліпептидів з молекулярною вагою до 10 кДа, вона відноситься до класу цитомедінів та реалізує процеси саморегуляції клітинних популяцій у тканинах, з яких її виділено. Встановлено, що застосування ПФА в дозі 0,12 мг/кг за експериментального перекисного атеросклерозу призводить до нормалізації ліпідного спектру крові, перекисних процесів, коагуляційного гемостазу, відновлення еластичного каркасу та стану клітинних елементів стінки аорти. У разі експериментального холестеринового атероартеріосклерозу введення ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає подібні ефекти. У стінці аорти відбувається зменшення накопичення холестерину. Відзначено, що за умов експериментального аутоімунного васкуліту застосування ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає нормалізацію вищезазначених показників крові та морфофункціонального стану стінки аорти, а також відновлюються функціональна активність і кількісне співвідношення лейкоцитів крові та відбувається зменшення гематогенної клітинної інфільтрації стінки аорти.

  Скачати повний текст

Показано, що введення алогенної кріоконсервованої плаценти (АКП) кроликам з експериментальним атеросклерозом на першому тижні призводить до нормалізації ліпідного обміну, вірогідного підвищення рівня естрадиолу в сироватці крові. На третій тиждень після введення АКП кількість "ліпіднавантажених" лейкоцитів у периферичній крові наближалась до контрольних показників, вірогідно знижувалась площа ураження аорти без стадії атерокальцинозу. Через 6 місяців введення АКП спричинювало неоваскуляризацію міокарда та відновлювало структурно-функціональну цілісність судинного ендотелію аорти.

  Скачати повний текст

Встановлено прямий вплив системного запалення та пов'язаного з ним оксидантного стресу на реактивність судинної стінки та здатність ендотелію модулювати судинний тонус, а також на атерогенний потенціал крові та вміст в ній ліпідів - холестерину (ХС) і тригліцеридів (ТГ), модифікованих ліпопротеїнами (ЛП). За умов експерименту вірогідно визначено, що головними механізмами проатерогенного впливу системного запалення є активація моноцитів і нейтрофілів і розвиток оксидантного стресу в плазмі крові. Показано, що антиатерогенні властивості фібратів, які широко застосовуються для лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), пов'язані не лише з їх ліпідкоригуючою дією, але в значній мірі зумовлені протизапальною активністю та здатністю попереджувати ефекти активації вільнорадикальних процесів, зокрема, атерогенну модифікацію ЛП та пошкодження судинної стінки.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи до патогенетичного лікування гіпергомоцистеїнемії, базуючись на результатах вивчення ерадикації гелікобактерної інфекції хворих на хронічний атрофічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori на фоні атеросклерозу. З'ясовано, що перебіг H. pylori-асоційованого хронічного атрофічного гастриту на тлі найбільш розповсюдженої форми атеросклерозу - ішемічної хвороби серця - характеризується взаємообтяжливим впливом. Завдяки проведенню таким хворим антигелікобактерної терапії, яка передбачає використання рабепразолу, амоксіциліну, кларітроміцину, колоїдного субцитрату вісмуту одержано ерадикацію H. pylori у 86,9 % хворих. Виявлено, що запропонована терапія позитивно впливала на клінічну картину захворювання, у віддаленому періоді (через рік після закінчення курсу лікування) зменшувала запалення і атрофічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ). З'ясовано, що ця терапія сприяє позитивним змінам морфологічних показників СОШ і знижує рівень гомоцистеїну крові, що доводить про відновлення функціональної активності СОШ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку клінічних проявів, показників ліпідного та інших виглядів обміну у хворих на атеросклероз коронарних судин та судин нижніх кінцівок під час застосування лікувальної методики плазмообміну екстракорпорально модифікованою плазмою (ПОЕМП). Проведено комплексне обстеження 104 хворих на ішемічну хворобу серця та облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок. Визначено три групи порівняння відповідно до застосованого засобу лікування. Перша група - лікування з використанням засобу ПОЕМП, друга - комплексне лікування (ПОЕМП та ентеросорбція (ЕС)), третя - медикаментозна антиатеросклеротична терапія. Доведено: ПОЕМП є ефективним засобом лікування атеросклерозу, його ефективність щодо зменшення змісту атерогенних ліпопротеїдів перевищує ефективність медикаментозних засобів за елімінацією : холестерину (ХС) на 25,6%, тригліцериду (ТГ) на 40,8%, коефіцієнта атерогенності (КА) на 6%, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) на 22,5%. Ефективність комбінованої еферентної терапії з використанням ПОЕМП та ЕС перевищує ефективність медикаментозних засобів за елімінацією: ХС на 46,6%, ТГ на 33,8%, КА на 10%, ЦІК на 52,5%.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням атерогенезу і діагностики атерогенних дисліпідемій. Розвивається новий напрямок у рамках ліпідної теорії атеросклерозу на основі уявлення про ключову роль рідкокристалічних ліпідів у атерогенезі. Встановлено, що початок атеросклеротичного процесу асоційований з фазовим переходом ліпідів інтими з аморфного у рідкокристалічний стан; рідкокристалічні ліпіди артеросклеротичних уражень мають спонтанні електричні властивості, внаслідок чого здатні активувати клітинну проліферацію та ініціювати фіброз, що є суттю морфогенезу атеросклеротичної бляшки. Розроблено математичні моделі, що описують кристалохімічні властивості ліпідів. Дано інтерпретацію механізму посилення агрегації тромбоцитів (її I фази) при атерогенних дисліпідеміях. Запропоновано чутливий спосіб діагностики атерогенних дисліпідемій, що грунтується на визначенні здатності ліпідної фракції плазми крові до утворення рідкокристалічної фази.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості патогенезу атеросклерозу (АС) ураження судин у хворих на ревматоїдний артрит (РА) з наявністю метаболічного синдрому (МС). Вперше виявлено патогенетичний зв'язок між рівнем інсулінорезистентності (ІР) і проатерогенними змінами ліпідного профілю крові, показниками ПОЛ, ендотеліальною дисфункцією, рівнем лептин, адипонектин у пацієнтів з РА залежно від наявності МС і прогресування ІР на фоні системного запалення. Виявлено відсутність позитивного впливу базисної терапії на рівень ІР і дисліпідемії у пацієнтів з РА. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування в комплексі лікування хворих на РА з наявністю МС та АС ураження судин аторвастатину, який виявляє не тільки гіполіпідемічний, але також і протизапальний та інсуліносенситизувальний ефекти.

  Скачати повний текст

Доведено ефективність включення до комплексного лікування хворих на атеросклероз препарату кварцетину та настойки ехінацеї або їх поєднання. Встановлено, що препарати мають позитивний вплив на показники ліпідограми, зменшують прояви реактивно-запального синдрому, нормалізують імунограму та знижують надмірну активацію моноцитів/макрофагів - основних учасників атерогенезу.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості синдрому метаболічних розладів під час порушення мезентеріального кровотоку атеросклеротичного генезу (за даними кольорової допплероультрасонографії) шляхом визначення морфофункціонального стану еритроцитів, вираженості порушень процесів гемокоагуляції, фібринолітичної та протеолітичної активності плазми крові, стану процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, протирадикального захисту, порушення вуглеводного обміну, в тому числі на рівні мембранного травлення шляхом проведення тесту навантаження лактозою. Розроблено діагностичні критерії (за допплерографічними показниками) порушень прохідності черевного стовбура та верхньої мезентеріальної артерії з використанням провокаційного (навантажувального) вуглеводного тесту. Запропоновано метод скринінгового відбору хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з підозрою на судинну патологію кишечнику для подальшого допплерографічного підтвердження діагнозу атеросклерозу мезентеріальних артерій. Обгрунтовано необхідність призначення інгібітора ангіотензинперетворюючого ензиму еналаприлу малеату хворим на атеросклероз мезентеріальних артерій.

  Скачати повний текст

Вивчено роль аліментарного ліпідного фактора у розвитку найважливіших патогенетичних механізмів атеросклерозу - порушень метаболізму ліпідів, ліпопротеїнів (ЛП) та глюкози, активації системного запалення й оксидативного стресу, атерогенної та імуногенної модифікації ЛП крові. На підставі результатів клініко-експериментальних досліджень установлено роль і механізми дії аліментаринх ліпідів як фактора розвитку системних порушень, які мають проатерогенну спрямованість і зумовлюють розвиток атеросклерозу. Установлено, що гостре ліпідне навантаження має самостійну проатерогенну дію, основою якої є активація системного запалення й оксидативного стресу з розвитком інсулінорезистентності (ІР) та модифікацією ЛП, головним чином - ліпопротеїнів дуже низької щільності. Показано, що у хворих на ішемічну хворобу серця, а також у кролів, яких тривалий час утримували на дієті, забагаченій ліпідами, різко знижується толерантність до екзогенних ліпідів, що зумовлює зростання патогенетичної значимості їх надлишкового споживання як фактора прогресування атеросклерозу та розвитку його клініних проявів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що клінічний перебіг остеоартрозу в поєднанні з атеросклерозом і метаболічним синдромом характеризується тяжким ураженням колінних і тазостегнових суглобів, вірогідним збільшенням товщини інтими-медіа загальної сонної артерії на тлі зниження показників вазодилатації у порівнянні з хворими на остеоартроз. Патогенетичними механізмами прогресування синтропії є активація оксидатного стресу, атерогенна дисліпідемія, інсулінорезистентність і системне запалення. Включення піоглітазону та розувастатину до базисної терапії позитивно впливає на ключові ланки патогенезу поєднаної патології, що дозволяє покращити клініко-функціональний стан пацієнтів і запобігти розвитку ускладнень.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню особливостей пошкодження ендотелію і кальціємії, як характерні для артеріосклерозу Менкеберга. За допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії досліджено зміни структури ендотелію судин, чутливих і стійких до розвитку медіакальцинозу. За допомогою біохімічних методів досліджено вміст загального кальцію, активність лужної фосфатази і gamma-глутамілтрансферази в сироватці крові щурів в ранньому періоді розвитку експериментального медіакальцинозу аорти. Встановлено, що гостре масивне пошкодження ендотелію в аорті відбувається впродовж перших годин і доби після гіперадреналінемії. Отже, екстремальне пошкодження ендотелію як передумову перескорочення і некрозу ГМК аорти при катехоламіновій агресії слід вважати важливим механізмом в патогенезі "адреналінового" медіакальцінозу аорти. При МЙА-інтоксикації як механізм медіанекрозу більш вірогідна пряма дія МЙА безпосередньо на ГМК середньої оболонки аорти. Пошкодження ендотелію при цьому може виступати лише в ролі умови, яка сприяє розвитку медіакальцинозу. Отримані дані про коливання вмісту загального кальцію і підвищення активності кісткових ізоферментів ЛФ в сироватці дослідних пацюків слід оцінювати як вказівку на те, що зміни в системі кальціємії можуть мати патогенетичне значення в ранньому періоді артеріосклерозу Менкеберга.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано диференційоване лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутнім атеросклеротичним ураженням мезентеріальних судин і дисбактеріозом кишечника шляхом включення до схеми фармакотерапії амлодипіну та лактуози, що базується на встановлених патогенетичних механізмах взаємообтяження перебігу основного та супутнього захворювання.

  Скачати повний текст

Наведено результати макроскопічних, органометричних досліджень шлунків, аналізу морфо-функціонального стану епітеліальних клітин за допомогою гістологічних, гістохімічних, цитофотометричних, імуногістохімічних і морфометричних методів дослідження, а також охарактеризовано електронно-мікроскопічні особливості різних класів епітеліальних клітин слизової оболонки шлунка. У хворих на генералізований атеросклероз і злоякісні нешлункові новоутворення найбільший відсоток локалізації ерозивно-виразкових уражень припадає на тіло шлунка, з однаковою частотою виявлено виразки й ерозії, а у разі злоякісних нешлункових новоутворень домінують виразки шлунка. У слизовій оболонці шлунка таких хворих відзначено зниження захисної й репаративної функцій фовеолярних епітеліоцитів, пригнічення проліферативної активності шийкових епітеліоцитів більше за рахунок мікроциркуляторних порушень. У слизовій оболонці шлунка хворих на злоякісні нешлункові новоутворення виявлено тяжкі дистрофічні й деструктивні зміни зі зниженням морфо-функціональної активності фовеолярних епітеліоцитів і більше вираженим пригніченням проліферативних процесів у шийкових епітеліоцитах у порівнянні із змінами за генералізованого атеросклерозу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клініки та лікування пептичної виразки (ПВ) шлунку з супутнім атеросклерозом з симптоматикою ішемічної хвороби серця (ІХС). Проаналізовано результати комплексного обстеження 134-х хворих, серед яких 84 - з ПВ шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) з атеросклерозом/ІХС, 30 - з ПВ без ІХС, 20 - з ІХС без ПВ і 10 практично здорових осіб. Виявлено, що дуоденальні виразки суттєво спотворюють реакцію серцево-судинної системи на харчове навантаження, а шлункові більш часто сприяють розвитку порушень серцевого ритму. З'ясовано, що найбільш "аритмогенними" є виразки верхньої третини шлунка. Доведено негативний вплив "активної" пептичної виразки на частоту та тривалість епізодів ішемії міокарда у хворих з супутньою ІХС і зафіксовано більш суттєві зміни постпрандіальної реакції гемодинаміки та порушення ритму серця у пацієнтів з поєднаною патологією (ПВ та ІХС). Вперше доведено, що присутність інфекції Helicobacter pylory у хворих на ПВ та АС/ІХС асоціюється зі збільшенням частоти аритмій і погіршенням ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, негативно впливає на насосну функцію лівого шлуночка серця як натще, так і після прийому їжі. Встановлено, що інгібітори протонової помпи (ІПП) сприяють нормалізації постпрандіальної реакції гемодинаміки, суттєво зменшують порушення ритму серця у хворих на ПВ та ІХС, а також частоту виникнення епізодів ішемії міокарда. Виявлено, що додаткове введення у схему противиразкового лікування блокатора H2-гістамінових рецепторів фамотидину сприяє більш значному зменшенню частоти та тривалості епізодів ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ у даної категорії хворих.

  Скачати повний текст

Експериментально досліджено роль порушень ліпідного та ліпопротеїдного обмінів у розвитку найбільш поширених форм склеротичних уражень судин: артеріосклерозу Менкеберга й атеросклерозу. Вперше отримано дані про розвиток дисліпопротеїдемії (ДЛП) у процесі моделювання артеріосклерозу менкебергівського типу. Визначено особливості розвитку гіперліпідемії та ДЛП за умов індукування менкебергівського артеріосклерозу різними агентами. Висвітлено зміни ліпідного складу аорти у процесі моделювання менкебергівського артеріосклерозу. Доведено, що вміст окремих класів ліпідів у стінці аорти кролів у разі моделювання артеріосклерозу Менкеберга та за наявності комбінованого типу судинних уражень менш виражений у порівнянні з холестериновим атеросклерозом. Встановлено, що у відповідь на дію різних ангіосклеротичних агентів відбуваються близькі зміни у спектрі вищих жирних кислот, зокрема, зменшується вміст насичених і збільшується кількість ненасичених жирних кислот. Експериментально відтворено артеріосклероз Менкеберга, атеросклероз та їх комбінації супроводжувались тотожними змінами процесів перекисного окиснення ліпідів, які свідчать про їх активацію. Проведено біохімічні дослідження сироватки крові та тканин аорти, які дали підстави для розгляду ролі порушень обміну ліпідів і ліпопротеїдів, їх перекисного окиснення в розвитку атеросклеротичного і менкебергівського типів судинних уражень.

  Скачати повний текст

Розкрито значення й інформативність методу МСКТ у діагностиці ішемічної хвороби серця (ІХС) та її ускладнень. Розроблено критерії оцювання результатів МСКТ-коронарографій і МСКТ-вентрикулографій, які необхідні для створення бази стандартизованих протоколів кардіологічного МСКТ-обстеження. Визначено діагностичні можливості променевих методів у виявлені ознак ІХС і показання до проведення МСКТ-кардіологічного дослідження. Розроблено алгоритми застосування променевих методів дослідження із застосуванням методу МСКТ на етапах променевого діагностичного процесу ІХС. Запропоновано нові підходи щодо підвищення ефективності діагностики ІХС, обгрунтовано оптимальний комплекс променевих методів дослідження та доведено високу діагностичну цінність методу МСКТ у виявленні ознак коронарного атеросклерозу.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано склад і технологію нового лікарського засобу у формі настойки для лікування та профілактики атеросклерозу. Розроблено склад і раціональну технологію настойки, з пагонів і листя омели білої, трави хвоща польового, плодів софори японської, насіння гіркокаштана звичайного, плодів глоду криваво-червоного, квіток конюшини лучної, трави барвінку малого під умовною назвою равісол. Вивчено фізико-хімічні властивості настойки, стабільність у процесі зберігання. Фармакологічними дослідженнями встановлено антиатерогенну, гіполіпідемічну, помірну гіпотензивну, слабку кардіотонічну та діуретичну дії, сповільнення згортання крові.

  Скачати повний текст