Досліджено ефективність аутолейкоцитарну перфузію ліків за умов комплексного хірургічного лікування пацієнтів з синдромом діабетичної стопи (СДС). Визначено низьку обізнаність хворих на цукровий діабет (ЦД) щодо цієї патології, а також вплив на формування СДС взаємообтяжуючих показників ризику, а саме: наявності гіпертензії, ожиріння, ретинопатії та протеїнурії на тлі не компенсованого ЦД - гіперглікемії. Показано, що СДС супроводжується значними гемодинамічними змінами та зростанням показників ендогенної інтоксикації. Установлено, що СДС поглиблює ендогенну інтоксикацію та взаємообтяжує ЦД, призводить до значних гемодинамічних порушень, виявлених доплерометричними дослідженнями. З'ясовано, що використання у комплексі лікування СДС аутолейкоцитарної перфузії ліків сприяє покращенню загального стану пацієнта, прискоренню компенсації ЦД, зменшенню рівня ендогенної інтоксикації. Відзначено, що аутолейкоцитарна перфузія ліків дозволяє скоротити тривалість лікування, здійснює клінічний ефект і може бути рекомендована для міждисциплінарного застосування. Визначено, що дана стратегія дозволила скоротити кількість ампутацій у 1,4 разів. Зроблено висновок, що для підвищення ефективності комплексного лікування й усунення ендогенної інтоксикації у пацієнтів з СДС у процесі лікування необхідно використовувати даларгін, який здійснює анаболічний ефект і моделює опіатергічні процеси протеосинтезу у пацієнтів з СДС.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан глікемічної компенсації у хворих на цукровий діабет (ЦД), вивчено поширеність ЦД першого та другого типів, їх ускладнень та летальність хворих залежно від характеру отримуваної терапії на Полтавщині, проведено порівняльну характеристику по Україні. Висвітлено особливості клінічного перебігу І та ІІ типів, показники залежно від віку хворих та тривалості захворювання. Досліджено вплив гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої фетоплацентарної тканини на клінічний перебіг ЦД І та ІІ типів. Виявлено нормалізуючу дію фетоплацентарної тканини на метаболічні процеси у хворих на цукровий діабет, зокрема, позитивний вплив на вуглеводний, ліпідний обміни, сприяння гальмуванню процесів ліпідів. Доведено здатність фетоплацентарної тканини знижувати потребу в інсуліні, стабілізувати перебіг захворювання.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив різних рекомбінантних молекул, у складі яких присутній ген інсуліну людини, на зміну рівня глюкози у різних біологічних системах, а саме - у культурі клітин ссавців із штучно викликаним діабетом. За результатами проведених досліджень сконструйовано рекомбінантні молекули, які містять ген інсуліну людини та різні регуляторні послідовності - промотори, енхансери, сайти, що сприяють тривалому існуванню вектора у клітинах тощо. Визначено вплив різних молекулярних конструкцій на рівень глюкози у культурі та на рівні організму діабетичних мишей. Доведено: регуляторні послідовності геному вірусу гепатиту В здатні посилювати ефект за умов введення у модельні об'єкти гена інсуліну людини, що виражено у більш значному зниженні рівня глюкози та у зростанні тривалості даного ефекту.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування нового вітчизняного синбіотика "Біфтоп" під час лікування кишкового дисбактеріозу та стеатогепатозу, що виникли на фоні хронічного панкреатиту (ХП) та цукрового діабету (ЦД). Запропоновано використання деяких ферментів та фруктози для визначення функціонального стану печінки за порушеної екзокринної й ендокринної функцій підшлункової залози. Вивчено інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ) і стан мікробіоценозу у хворих на ХП та ЦД. Доведено високу ефективність біфтопу у лікуванні хворих на ХП та ЦД, зокрема, виявлено швидке відновлення мікробіоценозу кишечника, покращення глікогенізації печінки, її функціональних показників, а саме: нормалізацію ферментного спектра та стабілізацію системи ПОЛ - АОЗ.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з ознаками хронічної серцевої недостатності (ХСН) за наявності цукрового діабету (ЦД) ІІ типу. Визначено вплив комплексного лікування з застосуванням різних доз інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (і-АПФ) лізиноприлу та beta-адреноблокатора карведілолу на внутрішньосерцеву гемодинаміку, рівень цитокінів, функціонування ендотелію. Описано особливості клінічного перебігу, внутрішньосерцевої гемодинаміки, вуглеводного та ліпідного обміну, цитокінового балансу, функціонування ендотелію хворих на ІХС з ознаками ХСН за наявності ЦД ІІ типу в порівнянні з хворими на ІХС з ознаками ХСН без патології вуглеводного обміну та з хворими на ЦД ІІ типу без ІХС і ХСН. Обгрунтовано доцільність досягнення цільових доз лізиноприлу та карведілолу. Досліджено параметри внутрішньосерцевої динаміки, рівень ендотелійзалежних медіаторів і прозапальних цитокінів у процесі зменшення дисліпідемії, гіперглікемії та гіперінсулінемії. Доведено ефективність, безпечність і довготривалість даного методу лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему покращання результатів комплексного хірургічного лікування (КХЛ) хворих на цукровий діабет (ЦД), ускладнений некротично-запальними ураженнями стопи (НЗУС) шляхом чіткого окреслення даної патології, визначення критеріїв її класифікації у хворих на ЦД, обгрунтування механізмів виникнення НЗУС, частоти ранніх і пізніх ускладнень ЦД, порушень метаболізму та гомеостазу, ризику розвитку феномену взаємообтяження, розробки стратегічних принципів і критеріїв ефективності КХЛ. Проаналізовано результати застосування КХЛ, проведено обстеження 634-х хворих на ЦД (148-м осіб, хворих на ЦД типу 1 та 486 - типу 2), ускладнений НЗУС, за період з 1991 р. до 2002 р. Зокрема, виявлено, що НЗУС виникають пізніше у хворих на ЦД типу 1 молодших за віком зі збереженим кровопостачанням НК (ЗКНК), яким від початку захворювання постійно призначають інсулін, ніж у хворих на ЦД типу 2 старших за віком з порушеним кровопостачанням НК (ПКНК), які одержують пероральні гіпоглікемізувальні препарати. Підтверджено, що постійна гіперглікемія, необізнаність хворих про необхідність дотримання раціональної дієти та фізичної активності зумовлюють розвиток інших ускладнень ЦД (ретинопатії - у 14,7 Вперше для прогнозування перебігу захворювання здійснено комплексну оцінку значення наявності ішемії НК, протеїнурії, анемії, лімфоцитопенії, біохімічних та імунологічних маркерів запального процесу, ендогенної інтоксикації, розладів імунітету. Доведено, що численні некректомії за ПКНК безперспективні, а тривале неефективне лікування НЗУС збільшує ризик виникнення сепсису-синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), анемії, серцево-судинних ускладень, ниркової недостатності. З'ясовано, що за відсутності умов для реваскуляризації стопи вичікування вкрай небезпечне, показано здійснення високої ампутації нижньої кінцівки (ВАНК). Зазначено, що у межах компетенції та відповідальності хірурга під час лікування хворих на ЦД, ускладнений НЗУС, передусім є: збереження життя хворого, повне загоєння (епіталізація) операційної рани, збереження опороздатності стопи, зменшення тривалості стаціонарного лікування. Виявлено, що порушення даних стратегічних принципів обумовлює збільшення частоти повторних операцій, летальності та матеріальних витрат.

  Скачати повний текст

Вперше визначено вплив кверцетину на метаболічні та функціональні прояви синдрому інсулінорезистентності різного генезу, індукованого високожировою, високовуглеводною дієтою та їх поєднанням із гіпоестрогенією. Визначено закономірності зв'язку хімічної структури із антиоксидантною активністю для похідних різних класів флавоноїдів та синтетичних похідних флавон-3-олу, обгрунтовано вибір кверцетину для доклінічних досліджень як потенційного засобу для корекції проявів метаболічного синдрому. Встановлено можливі механізми реалізації кардіопротекторних ефектів кверцетину, які пов'язані з поліпшенням кардіоміоцитів за умов метаболічного синдрому.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічний ефект і механізм дії електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) міліметрового діапазону нетеплової природи шляхом впливу на біологічно активні точки у хворих на цукровий діабет і його ускладнення. ЕМВ НВЧ нормалізує фізико-хімічні властивості мембран еритроцитів, коагулювальну активність крові, знижує глікозилювання білків крові, у тому числі й інсулінів, покращує структурну впорядкованість поліпептидного ланцюга мембран еритроцитів, кінетичні властивості клітинних ядер букального епітелію, блокує ранні продукти глікозилювання. Запропоновано запровадження даного виду терапії в комплексне лікування хворих на цукровий діабет.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розробки та апробації способу імуномодулюючої терапії хронічного пародонтиту на основі вивчення його етіологічних та патогенетичних особливостей під час інсулінової недостатності. Проаналізовано роль анаеробних бактерій як етіологічних агентів захворювання, їх здатність руйнувати комплемент, лізоцим та імуноглобуліни. Відзначено, що включення в терапію хронічного пародонтиту під час інсулінової недостатності лісобакту та амізону позитивно впливає на імунні, метаболічні та клінічні показники.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано можливість і доцільність використання мембраностаблізатора антралю й імунокоректора ербісолу з метою лікування хворих на просту (непроліферативну) діабетичну ретинопатію. Встановлено, що використання антралю у комплексному лікуванні зазначених хворих, нормалізує показники системного та місцевого імунітету за рахунок зниження концентрації циркулюючих імунних комплексів, рівня аутоімунних реакцій до антигенів ока, підвищення активності захисних факторів сльози - лізоциму та секреторного імуноглобуліну А. Доведено вплив антралю та ербісолу у комплексному лікуванні хворих на просту діабетичну ретинопатію на вираженість синдрому метаболічної інтоксикації за рахунок зменшення рівня середніх молекул у сироватці крові, на показники вільнорадикального окиснення ліпідів,зі зниженням рівня проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ на тлі нормалізації активності ферментів антиоксидантного захисту. У разі включення мембраностабілізатора антралю та імунокоректора ербісолу до комплексного лікування хворих на просту діабетичну ретинопатію виявлено синергізм комбінованого застосування даних препаратів у вигляді сумації ефектів, що впливають на функціональні показники зорового аналізатора.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові методи діагностики та диференційовані підходи щодо лазерного лікування, а також способи лазерного лікування набрякових форм діабетичної макулопатії. Вперше встановлено переваги індивідуального вибору лазерної енергії для лікування даної патології методом мікрофлюоресцентної ангіоскопії. Вивчено товщину сітківки макулярної ділянки у нормі та у разі цукрового діабету за допомогою оптичної когерентної томографії. Встановлено можливості застосування даного методу для ранньої діагностики набрякових форм діабетичної макулопатії. На підставі клінічних досліджень вперше обгрунтовано ефективність селективної лазерної коагуляції за різних видів набрякових форм діабетичної макулопатії у порівнянні з існуючими методами лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено доцільність використання антиоксиданту тіотриазоліну, препарату метаболічної дії ловастатину та глімепіриду для підвищення ефективності фармакотерапії ішемічної хвороби серця (ІХС) у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) II типу з урахуванням поліморфізму N-ацетилтрансферази 2. Вперше проведено порівняльний аналіз структури фенотипового поліморфізму NAT2 в Центральному регіоні України у здорових осіб і його розподілу у разі ЦД та серед хворих на ІХС. Виявлено, що в Україні, як і в інших країнах Європи, є типовим бімодальний розподіл фенотипів NAT2. Вперше шляхом математичного моделювання створено прогностичну модель для визначення фенотипу NAT2 за антропологічними ознаками. Виявлено здатність тіотриазоліну вірогідно гальмувати метаболізм сульфаніламідного тест-препарату, тобто пригнічувати його ацетилювання у хворих на ІХС у поєднанні з ЦД II типу. З'ясовано, що розвиток толерантності до цукрознижуючих похідних сульфонілсечовини за більш стислі строки терапії у швидких ацетиляторах свідчить про меншу сприятливість даного фенотипу NAT2 для перебігу, прогнозу та фармакотерапії ЦД II типу. Вперше доведено доцільність і переваги сумісного використання трьох препаратів з різними механізмом дії - глімепіриду, тіотриазоліну та ловастатину в комплексній терапії хворих на ІХС у поєднанні з ЦД II типу, сумісний вплив яких обумовлює достовірну динаміку клініко-інструментальних і біохмічних показників.

  Скачати повний текст

Вивчено показники імунограми у хворих на цукровий діабет I і II типів, які перебували на стаціонарному та санаторно-курортному лікуванні у санаторії "Товтри" с.м.т. Сатанів, що на Хмельничшині. Досліджено вплив персантину та санаторно-курортного лікування із застосуванням мінеральної води Збручанького родовища на показники клініко-імунних проявів хвороби. Встановлено, що перебіг цукрового діабету як I, так і II типів перебігає з пригніченням клітинної ланки, неспецифічного захисту й активацією показників гуморальної ланки імунітету. На величину показників імунограми впливають тяжкість перебігу, тривалість хвороби, стан її компенсації та наявість супутньої патології. Виявлено порушення ультраструктури лімфоцитів крові хворих на цукровий діабет. Встановлено, що традиційне лікування сприяє покращанню показників клінічних проявів захворювання, біохімічних показників, але найменш сприяє нормалізації показників імунограми. Застосування персантину в комплексі з традиційним лікуванням сприяє покращанню імунологічного стану хворих. Санаторно-курортне лікування з використанням мінеральної води Збручанського родовища не лише сприятливо впливає на клінічний перебіг хвороби, але і проявляє неспецифічну імуноактивну дію, більш помітну в пацієнтів з цукровим діабетом II типу.

  Скачати повний текст

Висвітлено індивідуальні особливості функціонального стану серцево-судинної системи та патоморфологічних змін судин у хворих на цукровий діабет II типу з обгрунтуванням нових підходів до медикосоціальної реабілітації на етапах амбулаторного, стаціонарного та санаторно-курортного лікування. На основі комплексного дослідження функції міокарда виявлені вагомі порушення систолічної та діастолічної функції, ексцентричної та концентричної гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на цукровий діабет II типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця та концентричого ремоделювання лівого шлуночка в поєднанні з гіпертонічною хворобою. Проаналізовано особливості периферичної гемодинаміки та ендотеліальної дисфункції у хворих на цукровий діабет, виявлено виражені зміни кровообігу.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення результатів обстеження 123-х хворих на цукровий діабет (ЦД) II типу встановлено, що розвиток стеатогепатозу пов'язаний з тривалістю ЦД і ступенем абдомінального ожиріння, оскільки внаслідок посиленого ліполізу вісцерального жиру підвищується продукція вільних жирних кислот (ВЖК), які сприяють розвитку ліпотоксичності та дисліпідемії. Виявлено достовірний зв'язок між активацією процесів перекисного окиснення ліпідів і порушенням жирового та вуглеводного обмінів. З'ясовано, що внаслідок прогресування інсулінорезистентності на печінковому рівні погіршується перебіг основного захворювання. Встановлено, що рівень багатофункціонального гормону жирової тканини - лептину залежить від вмісту ВЖК, тригліцеридів і холестерину ліпопротеїдів високої густини, що є основою розладів регуляції метаболізму ліпідів, розвитку стеатогепатозу печінки. Додатково у хворих з вираженим ступенем абдомінального ожиріння зареєстровано достовірне підвищення рівня кортизолу сироватки крові, який інтенсифікує процеси ліполізу й опосердковано впливає на порушення функціональних змін печінки у хворих на ЦД II типу. Доведено доцільність використання базової терапії зі включенням симбіотику біфтопу й омега-3 поліненасичених жирних кислот (епадолу) у комплексній терапії хворих на ЦД II типу з наявністю стеатогепатозу з метою покращання компенсації вуглеводного та жирового обмінів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-неврологічні особливості перебігу діабетичної полінейропатії, досліджено вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків, стан антиоксидантної системи крові, функцію периферичних нервів за допомогою стимуляційної електронейроміографії у 126-ти хворих на діабетичну полінейропатію (ДП). З'ясовано, що у хворих на ДП є наявними активація процесів ліпопероксидації, пригнічення активності захисних антиоксидантних систем та підвищення окиснювальної модифікації білків крові, зниження амплітуди М-відповіді та швидкості проведення збудження руховими волокнами периферичних нервів. Доведено, що у разі використання в комплексному лікуванні хворих на ДП мілдронату або тіотриазоліну на відміну від звичайної базисної терапії, відбувається пригнічення процесів пероксидного окиснення ліпідів, підвищення активності захисних антиоксидантних систем, зменшення окиснювальної модифікації білків крові. Зазначено, що найкращий ефект є наявним у разі одночасного призначення мілдронату та тіотриазоліну. Виявлено покращення нервової провідності периферичних нервів під впливом даних препаратів у хворих з тривалістю цукрового діабету до 10-ти років, про що свідчить вірогідне збільшення швидкості проведення збудження та амплітуди М-відповіді. Розроблено та впроваджено в клінічну практику схему застосування мілдронату та тіотриазоліну у комплексному лікуванні хворих на ДП.

  Скачати повний текст

Встановлено, що до основних патогенитичних чинників розвитку та прогресування діабетичної ретинопатії належать порушення мікрогемоциркуляції сітківки ока, імунної реактивності та активація процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, пригнічення антиоксидантних систем захисту з розвитком синдрому капіляротрофічної недостатності, що в кінцевому результаті призводить до зниження гостроти зору, кольоросприйняття та контрастної чутливості у хворих на цукровий діабет. Показано, що включення в комплексну терапію інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту моексиприлу та препарату для системної ензимотерапії вобензиму дозволяє суттєво покращити або нормалізувати кровопостачання сітківки ока, параметри вільнорадикального окиснення ліпідів та імунної реактивності у всіх хворих з васкулярною діабетичною ретинопатією, у 92 % - з ексудативною, у 86,4 % - з геморагічною та в 50 % - з проліферативною ретинопатією, що супроводжується покращенням показників функціональної здатності зорового аналізатора.

  Скачати повний текст