Отмечено, что проблема достижения достаточной степени компенсации сахарного диабета с гарантией предотвращения гипогликемических состояний пациента все еще не решена. Эффективно нормализовать постпрандиальную гликемию пока не удается даже с помощью дозатора инсулина ни вручную, ни при его автоматизированном управлении. Для эффективной компенсации сахарного диабета предложено применение дозатора инсулина с режимом работы, близким к физиологическому, на основе математических моделей углеводного обмена в организме человека.

Приводится достаточно гибкая и предельно безопасная программа физических упражнений, которая в сочетании с рациональным питанием и соответствующим медикаментозным лечением способствует укреплению здоровья и увеличению уровня физической подготовленности. Описываются типы диабета, рассматриваются методы лечения, приводятся рекомендации по выполнению физических упражнений для предотвращения резких колебаний сахара в крови у больных сахарным диабетом, а также излагаются основные принципы безопасности при выполнении физических упражнений.

Освещены вопросы создания современных препаратов инсулина и их применения в медицинской практике с учетом достижений последнего десятилетия ХХ века. Изложена история открытия инсулина с оценкой вклада исследователей, имена которых были незаслуженно забыты. Приведены основные сведения о биосинтезе, секреции и структуре инсулина, о видах и типах лекарственных препаратов инсулина, их составе, профиле действия и возможном взаимодействии с другими фармакологическими средствами. Рассмотрены современные представления о структуре, свойствах, клиническом применении и перспективах создания аналогов инсулина. Представлены схемы проведения инсулинотерапии в различных условиях и ситуациях, а также возможные виды возникающих осложнений и их предупреждение. Особое внимание уделено описанию показателей качества препаратов инсулина, методам их определения и особенностям производства.

Наведено дані про особливості сучасної інсулінотерапії хворих на цукровий діабет. Подано інформацію про препарати інсуліну, методи їх введення, засоби контролю глікемії та глюкозурії у даних хворих. Охарактеризовано різні режими інсулінотерапії, особливості лікування інсуліном окремих категорій хворих.

Наведено результати клінічних випробовувань ефективності та безпечності застосування амарилу (глімепіриду) - похідного сульфонілсечовини III генерації. Встановлено диференційовану терапевтичну цукрознижувальну дію препарату залежно від рівня інсулінемії. Одержані дані свідчать про наявність певних переваг амарилу перед існуючими цукрознижувальними препаратами ІІ генерації та доцільність його використання в клінічній діабетології.

Проведено лікування вперше виявленого інсулінозалежного цукрового діабету методом трансплантації суспензії гемопоетичних клітин ембріональної печінки людини, які містять стовбурові клітини. Показано позитивну динаміку клінічних і лабораторних показників, а також зменшення лікувальної дози інсуліну. Трансплантація виявилась ефективнішою за умов зменшених метаболічних порушень і інсулінової недостатності на момент трансплантації, своєчасного встановлення діагнозу та початку лікування.

Наведено дані про лікування 108 хворих на цукровий діабет новим вітчизняним препаратом з ембріональної тканини великої рогатої худоби - "Ербісол" (протягом 20 діб по 2 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу). Встановлено, що препарат у комплексі з цукрознижуючими засобами сприяє досягненню стійкої та тривалої компенсації, проявляє антиатерогенну та гепатопротекторну дію, справляє позитивний кардіотонічний вплив, чинить антиоксидантний та імуномодулюючий ефект. Отримані результати дозволяють рекомендувати ербісол для широкого використання в терапії цукрового діабету.

Ключ. слова: цукровий діабет ІІ типу, ліпідний профіль, пероксидація ліпідів, <$Esymbol alpha>-токоферол, вітамін С.
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные о новом направлении в лечении больных сахарным диабетом - гликомодуляции с помощью ингибитора alpha-глюкозидаз препарата акарбозы - первого препарата новой группы лекарственных веществ, замедляющих всасывание глюкозы вследствие ингибирования alpha-глюкозидаз кишок. Содержится подробная информация о фармакодинамике и фармакокинетике акарбозы, ее клиническом применении.

Детально розглянуто інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД) - клінічний прояв аутоімунного діабету I типу. Для переривання аутоімунного процесу використано трансплантацію гемопостичних клітин, виділених з печінки людини. Запропоновано використовувати кріоконсервовані гемопостичні клітини печінки трупу ембріона людини. Наведена методика дозволяє у хворих із вперше виявленим ІЗЦД припинити аутоімунну атаку проти beta-клітин острівців латетанса підшлункової залози.

Ключ. слова: діабетична кардіоваскулярна автономна нейропатія, унітіол, спектральний аналіз серцевого ритму
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52 + Р410.1-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: хронічна серцева недостатність, інсулінорезистентність, клінічні прояви, триметазидин, метформін
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-52 + Р415.160.23-52

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено доклінічні дослідження нового інсулін-вмісного букального препарату для хворих на діабет I типу. Досліджено парадонтопротекторну дію препарату на щурах зі стрептозотоциновим діабетом. Результати свідчать, що локальний ефект від введення композиції аналогічний ефекту від ін'єкційного інсуліну і знижує ступінь атрофії альвеолярних відростків у щурів зі стрептозотоциновим діабетом до рівня недіабетичних тварин. Введення препарату діабетичним щурам протягом 70-ти діб вірогідно знижувало на 27 % відносну величину індукованої діабетом атрофії альвеолярних відростків. Дані дозволяють припустити, що парадонтопротекторна дія препарату забезпечується за рахунок проникнення інсуліну з препарату у тканини слизової оболонки порожнини рота. Це свідчить про те, що розроблено ефективний носій для інсуліну, який стимулює всмоктування гормону у слизову оболонку рота.

Проведены доклинические испытания нового инсулин-содержащего буккального препарата для больных диабетом I типа. Исследовано парaдонтопротекторное действие препарата на слизистую оболочку полости рта крыс со стрептозотоциновым диабетом. Результаты показали, что локальный эффект от препарата аналогичен действию инъекционного инсулина и замедляет атрофию альвеолярного отростка у диабетических крыс до уровня здоровых животных. Введение препарата диабетическим животным на протяжении 70-ти суток достоверно понижало относительную величину индуцированной диабетом атрофии альвеолярных отростков на 27 %. Данные позволяют предположить, что парадонтопротекторное действие препарата обеспечивается за счет проникновения инсулина из препарата внутрь тканей слизистой оболочки. Это свидетельствует о том, что нами разработан эффективный носитель для инсулина, который стимулирует всасывание гормона слизистой оболочкой полости рта.

A new insulin-containing buccal preparation has been developed and tested. The effect of our preparation on processes of resorption of the alveolar bone was studied in healthy and diabetic animals. We obtained results on paradontosis-protective activity of our preparation in diabetic animals. The obtained results suggested that the preparation has the effect on the mucous membrane of the oral cavity of diabetic rats similar to the injection of insulin due to the presence of insulin in composition. Buccal administration of the preparation during 70 days decreases the resorption of the alveolar bone by 27%. Pays attention those non-diabetic rats, which were treatment by preparation, is constant showed parameters worse than intact control animals. The obtained results suggest that the drug has the effect on the mucous membrane of the oral cavity of diabetic rats due to the transfer of insulin from the composition to the mucous shell of the cavity. It shows, that we have developed an effective carrier for insulin, which stimulated insulin absorption in buccal tissues

У межах доклінічних досліджень нового інсуліновмісного букального препарату для хворих на цукровий діабет було досліджено ранозагоювальну дію препарату на слизові оболонки порожнини рота щурів зі стрептозотоциновим діабетом. Результати досліджень показали, що зазначений препарат прискорює в 2 - 2,5 рази процеси загоєння травм слизової оболонки рота у тварин з діабетом. В той же час у недіабетичних щурів прискорення процесів загоєння не спостерігалось, що дозволяє віднести розроблений препарат до групи нормалізаторів метаболізму, а не стимуляторів загоєння. Отримані результати дають підставу припустити, що у тварин з цукровим діабетом препарат прискорює процеси загоєння ран за рахунок проникнення інсуліну з композиції у тканини слизової оболонки порожнини рота.

A new insulin-containing buccal drug has been developed and tested. The purpose of pre-clinical study was to investigate the influence of our preparation on healing of wounds of the tunica mucosa of mouth in rats with streptozotocin-induced diabetes mellitus. The data obtained showed 2-2,5 times acceleration of wound repair in oral cavity in diabetic rats. At the some time there was no effect diabetic animals that allows referring the preparation to metabolism normalizers but not to healing stimulators. The data obtained suggests that the preparation promotes wound repair in the tunica mucosa of mouth due to insulin transfer from the composition into the mucous membrane

Проаналізовано біофармацевтичні характеристики цукрознижувальних засобів, а також лікарських засобів для запобігання ускладненням цукрового діабету II типу. Представлено відмінності між фармакокінетичними параметрами для двох лікарських форм гліклазиду та їх вплив на якість і ефективність фармакотерапії. Проаналізовано інновації у сучасній технології інсулінів та їх вплив на покращання якості фармакотерапії цукрового діабету II типу та досягнення комплайєнсу пацієнта.

Проанализированы биофармацевтические характеристики сахароснижающих лекарственных средств, а также лекарственных средств, используемых для предупреждения осложнений сахарного диабета II типа. Представлены различия в фармакокинетических параметрах для двух лекарственных форм гликлазида и их влияние на качество и эффективность фармакотерапии. Проанализированы инновации в современной технологии инсулинов и обсуждена их роль в улучшении качества фармакотерапии сахарного диабета II типа и достижении комплайенса пациента.

Analysis of biopharmaceutical properties of antidiabetic medicines and those used for prevention of type 2 diabetes complications has been performed. Differences between certain pharmacokinetic parameters of two formulations of gliclazide tablets, as well as their impact on quality and efficiency of pharmacotherapy have been presented. Innovations in contemporary insulin technology have been analyzed and their role in quality improvement of the pharmacotherapy of type 2 diabetes and achieving of patient's compliance has been discussed.

Проанализированы современные представления о механизме действия гипогликемизирующих препаратов "Метформин" (бигуанид) и "Розиглитазон" (тиазолидиндион) в аспекте совместного применения для лечения сахарного диабета II типа. Оба препарата снижают глюконеогенез, уровень свободных жирных кислот и глюкозы. Розиглитазон повышает чувствительность к инсулину за счет увеличения количества Глют-4 и снижения продукции медиаторов инсулинорезистентности, активируя гликолиз, повышает уровень липопротеидов высокой плотности, способствует профилактике возникновения сахарного диабета II типа у лиц с повышенным риском заболевания, снижает микроальбуминурию и артериальное давление. В то же время розиглитазон повышает уровень липопротеидов низкой плотности, стимулирует липогенез. Последние свойства розиглитазона могут быть нивелированы метформином, который содействует снижению массы тела, подавляет продукцию липопротеидов низкой плотности и очень низкой плотности, триглицеридов, улучшает коагуляционные свойства крови, снижая активацию ингибитора активатора плазминогена-1. При этом метформин усиливает гипогликемизирующий эффект розиглитазона за счет увеличения свободной фракции инсулина без стимуляции его продукции бета-клетками поджелудочной железы.

The article gives a review of the modern views on the mechanism of action of hypoglycemic agents such as metformin (biguanid) and rosiglitazone (thiazolidinediones) in their combination for treatment of type 2 diabetes mellitus (DM). Both drugs decrease gluconeogenesis, free fatty acids and glucose levels. Rosiglitazone increases sensitivity to insulin because of augmentation of quantity of Glut-4 and decreases production of mediators of insulin resistance, activates glycolysis, increases HDLP, prevents type 2 DM in persons with high risk, decreases microalbuminuria and blood pressure. At the same time rosiglitazone raises LDLP level, stimulates lipogenesis. The latter effects of rosiglitazone can be counteracted by metformin, which promotes loss of body mass, suppresses production of LDLP, VLDLP and triglycerides, improves blood coagulation characteristics by decreasing of PAI-1 activation. In addition, metformin enhances hypoglycemic effect of rosiglitazone due to augmentation of free insulin fraction without stimulation of its production by beta-cells of the pancreas

Розглянуто нові підходи до застосування санаторно-курортної терапії у сполученні з питним прийманням мінеральних вод вітчизняного розливу на підставі зіставлення у динаміці клінічної картини перелому з показниками вуглеводного обміну і стану окремих ланок імунної системи. Роботу побудовано на клінічних спостереженнях за 166-ма хворими з переломами довгих кісток, з яких у 73-х проводились лабораторно-інструментальні і у 26-ти - імунологічні дослідження. Зроблено висновок, що залучення питних мінеральних вод "Поляна Купель" і "Аквавіта Плюс" до фізіофункціональної терапії у хворих з переломами довгих кісток і прихованою гіперглікемією призводить до нормалізації вуглеводного обміну і за відсутності питного, пом'якшення клінічного перебігу перелому, скорочення терміну появи опороспроможності, розширення частотності зрощення кісток і відновлення порушених функцій та підвищення активності і потенціальних можливостей клітинної ланки імунітету за відсутності динаміки у показниках процесів запалення, деструкції і аутоагресії.

Рассмотрены новые подходы применения санаторно-курортной терапии в соединении с питьевым применением минеральных вод отечественного розлива на основе сопоставления в динамике клинической картины перелома с показателями углеводного обмена и состоянием отдельных звеньев иммунной системы. Работа построена на клинических наблюдениях за 166-тью больными с переломами длинных костей, из которых у 73-х проводились лабораторно-инструментальные и у 26-ти - иммунологические исследования. Показано, что включение питьевых минеральных вод "Поляна Купель" и "Аквавита Плюс" в программу базового санаторно-курортного лечения больных с переломами длинных костей и скрытой гипергликемией приводит не только к нормализации уровня содержания глюкозы в крови, устанавливающейся и в отсутствие питьевого режима, но и способствует сокращению сроков восстановления устойчивой опороспособности, учащению случаев функционального эффекта, увеличению активности фагоцитарного процесса и повышению потенциала резервных механизмов системы иммунной защиты.

Досліджено вплив роздільного й сумісного введення окситоцину й інсуліну на глюкозний гомеостаз і глюкозотолерантність у діабетичних тварин. Встановлено, що двотижневе уведення окситоцину щурам зі стрептозотоциновим діабетом сприяло зниженню рівня базальної гіперглікемії та фруктозамінемії, підвищенню толерантності до навантаження глюкозою, збільшенню чутливості тканин до дії інсуліну у порівнянні з діабетичними тваринами, які одержували плацебо. Однак уведення лише окситоцину не дозволило досягти компенсації діабетичних порушень у тварин. Застосування інсуліну у поєднанні з окситоцином забезпечило стабільніші результати корекції гіперглікемії, ніж введення тільки інсуліну. Сумісна дія цих препаратів запобігала розвитку гіпоглікемічних станів у діабетичних тварин та дала можливість зменшити загальну дозу екзогенного інсуліну. В основі вказаних ефектів, ймовірно, лежить явище потенціювального синергізму препаратів на глюкозний гомеостаз.

The purpose of the present work was the investigation of separate and combined oxytocin and insulin administration on glucose homeostasis and glucose tolerance in diabetic animals. It has been established that oxytocin administration for two weeks promoted a decrease of basal hyperglycemia and fructosaminemia level, increased glucose tolerance and tissue sensitivity to insulin action as compared to diabetic animals receiving placebo. However, the injection of oxytocine alone failed to achieve the compensation of diabetic disorders in animals. The application of insulin in combination with oxytocin allowed to receive more stable results of hyperglycemia correction than administration of insulin alone. The combination of these two drugs prevented the development of hypoglycemic conditions in diabetic animals and allowed to reduce at total dose of exogenous insulin. These effects are probably based on the phenomena of potentiative synergism of the drugs on glucose homeostasis

Запропоновано фармакоекономічні аспекти покращення лікарського забезпечення хворих на цукровий і нецукровий діабет шляхом обгрунтування стандартизованих варіантів підбору лікарських засобів та витрат на їх придбання з урахуванням терміну лікування, результатів експертної оцінки терапевтичної ефективності їх поєднання у різних схемах лікування.

Предложены фармакоэкономические аспекты улучшения лекарственного обеспечения больных сахарным и несахарным диабетом путем обоснования стандартизованных вариантов подбора лекарственных средств и затрат на их приобретение с учетом продолжительности лечения, результатов экспертной оценки терапевтической эффективности их сочетания в разных схемах лечения.

The pharmacological aspects for improving the drug supply for patients suffering from diabetes mellitus and diabetes insipidus by substituating of the standardized variants of drug selection and expenses for their purchase, taking into account the term of treatment, the results of the therapeutic effectiveness expert evaluation in different treatment regimens, have been proposed.

Проаналізовано тенденції у розробці нових систем вимірювання рівня цукру у крові, приладів уведення інсуліну, неін'єкційних лікарських форм інсуліну, які використовуються за сучасних технологій лікування цукрового діабету, забезпечуючи найвищий "соmpliance" та покращуючи деякі критерії якості життя хворих.