Вивчено клініко-імунологічні особливості бронхіальної астми (БА) у дітей великого промислового центру Східної України на сучасному етапі. Доведено ефективність лікування дітей, хворих на БА, відповідно до рекомендацій Міжнародного Консенсусу з проблем діагностики та лікування БА (1992). З урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання до схеми внесено доповнення, що дозволяють підвищити ефективність лікування БА у дітей: навіть на I ступені БА тривалість лікування "Інталом" повинна складати щонайменше 3 місяці; поряд із beta 2-агоністами короткочасної дії, за наявності нічних нападів БА, слід вживати beta 2-агоністи і теофіліни пролонгованої дії вже при I ступені БА; для зменшення поліпрагмазії в лікуванні хворих на БА II-III ступеня і дифренційованого призначення beta 2-агоністів і холінолітиків слід використовувати показники вегетативного стану за модифікованою таблицею Вейна.

  Скачати повний текст

Представлені результати клінічного і параклінічного обстеження 147 дітей в міжприступному періоді бронхіальної астми. ФЗД досліджували методом комп'ютерної флоуметрії і "відкритим" методом обривання потоку. Підвищену реактивність бронхів виявляли за допомогою функціональної проби з бронхолітиком, розраховуючи коефіцієнти покращання. Встановлений позитивний вплив методів гіпобаричної гіпоксії, аерозольтерапії 3% розчином магнію сульфату, фітотерапії солодкою і лікувального масажу, які застосовувалися роздільно і в єдиному лікувальному комплексі, на клінічну картину захворювання, систему зовнішнього дихання, бронхіальну гіперреактивність і процеси адаптації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей патогенезу, перебігу і лікування бронхіальної астми у дітей пубертатного віку. Визначені причини, що призводять до зміни перебігу цього захворювання в період статевого дозрівання, показані відмінності клініки у хлопчиків і дівчаток, зумовлені особливостями їх гормонального статусу у пубертаті. Запропоновано спосіб індивідуального прогнозування розвитку важкої форми бронхіальної астми у дітей цієї вікової групи. Розроблено програми лікування та навчання в "астма-школі", які дозволяють ефективно контролювати перебіг бронхіальної астми і значно поліпшують якість життя підлітків.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню ефективності лікувального мікроклімату модифікованих палат алерговідділення (дрібнодисперсний іонізований аерозоль натрію хлориду з постійною фільтрацією повітря). Доведено, що 10 годиний режим перебування дітей, хворих на БА, в умовах лікувального мікроклімату протягом 15 днів, здатний поліпшувати як безпосередні, так і віддалені результати терапії: бронхіальна прохідність відновлюється на 10 день, добові її біоритми - на 5 день, нормалізується мікробіоценоз слизових верхніх дихальних шляхів, розвивається толерантність до фізичного навантаження, у 72,7% хворих тривалість ремісії більш ніж 6 міс. В палатах забруднення продуктами життєдіяльності кліщів побутового пилу зменшується до слідових концентрацій (0,05 мг/г основи).

  Скачати повний текст

Розроблено диференційно-діагностичні критерії формування рецидивуючого, хронічного бронхітів і бронхіальної астми у дітей на підставі обстеження 177 хворих віком від 3 до 15 років з клінічними ознаками рецидивуючого бронхолегеневого процесу. Визначено особливості показників лізосомально-катіонних білків, мієлопероксидази нейтрофілів у обстежених груп хворих, які вплинули на перебіг запального процесу. Встановлено особливості адаптаційних процесів в організмі на підставі вмісту гормонів - трийодтироніну, тироксину та кортизолу у взаємозв'язку з клінічними проявами та показниками імунної системи у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт (РБ), хронічний бронхіт (ХБ) та бронхіальну астму (БА). На підставі отриманих результатів розроблено основні напрямки лікувально-профілактичних заходів у хворих на РБ, ХБ та БА для запобігання прогресуванню хвороби.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження загальноклінічних, імунологічних показників та інструментальних методів дослідження 144 дітей, хворих на гострий стенозувальний ларинготрахеобронхіт (ГСЛТБ). Наведено порівняльну оцінку клінічних симптомів та показників у 69 дітей, яким проводилось комплексне лікування ГСЛТБ із застосуванням запропонованого методу внутрішньотканинного фонофорезу лікарських речовин (кортекостероїдів та антибіотиків), а також у 75 дітей з ГСЛТБ, яким проводилось традиційне лікування вказаного захворювання. Катамнез простежено протягом 3 років. Переваги запропонованого методу внутрішньотканинного фонофорезу лікарських речовин для лікування дітей з ГСЛТБ підтверджено в експерименті на лабораторних тваринах (пацюки породи Wistar). Результати лікування дітей з ГСЛТБ із застосуванням внутрішньотканинного фонофорезу виявились статистично задовільними: не спостерігалось переходу запального процесу з компенсованої стадії в декомпенсовану, скоротилась тривалість стенозу та інтубації гортані, завдяки чому не виникла необхідність виконання трахеостомії, зменшилась можливість виникнення ускладнень і поява рецидивів вказаного захворювання, скоротились строки лікування хворих на ГСЛТБ.

  Скачати повний текст

Досліджено протизапальну й імунологічну активність кетотифену у випадку експериментальної бронхіальної астми та за клінічних умов у дітей, які страждають на бронхіальну астму, а також шляхи оптимізації способів його призначення. Встановлено, що кетотифен у разі тривалого застосування у тварин з модульованим хронічним алергічним бронхопневмонітом виявляє виражену протизапальну дію. Обстежено 21 здорову дитину, 101 хвору на бронхіальну астму дитину, які мешкають у Лівані (м.Сайда), а також 162 хворі дитини - мешканців Запоріжжя. Тривалість застосування кетотифену - від 6 місяців до 2 років у дозі 1,0 - 2,0 мг на день. Тривале застосування кетотифену виявляє імуномодулюючий ефект, підвищує толерантність до фізичного навантаження у дітей, хворих на бронхіальну астму, не впливає на концентрацію уваги та процеси зосередженості. Застосування кетотифену відповідно до запропонованої схеми лікування бронхіальної астми є ефективним для 88,9 % хворих в Запоріжжя та дозволяє знизити утричі дозу бронхолітичних засобів, дозу системних глюкокортикоїдів, поліпшити перебіг хвороби, продовжити ремісію та підвищити ефективність специфічної гіпосенсибілізації.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання оцінки стану дитини, хворої на бронхіальну астму в період загострення, з урахуванням розвитку легеневих і позалегеневих порушень. Вивчено стан кардіореспіраторної функціональної системи, що саморегулюється, за інтегральними показниками діяльності її ланок. Розроблено спосіб оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи (КРС) за інтегральними показниками діяльності її ланок. Встановлено, що оцінка функціонального стану КРС за інтегральними показниками діяльності її ланок відображає компенсаційно-пристосувальні реакції різного рівня до умов мінливого середовища. Інтегральним показником діяльності КРС є дихальний коефіцієнт, який відбиває досягнення кінцевого корисного результату діяльності системи - рівня споживання кисню та адекватного виведення метаболітів. Виділено симетричну та асиметричну компенсацію (субкомпенсацію), асиметричну (респіраторну, гемодинамічну, метаболічну, тканинну) та симетричну (тотальну) декомпенсацію роботи системи. У періоді загострення бронхіальної астми у дітей компенсаційний процес у відповідь на порушення вентиляційної функції легень забезпечується всіма ланками КРС. Встановлено респіраторний, респіраторно-гемодинамічний з метаболічним компонентом і без нього, респіраторно-тканинний з метаболічним компонентом і без нього, а також тотальний типи декомпенсації системи. Визначено, що у період загострення бронхіальної астми у дітей порушуються кореляційні відносини між елементами кардіореспіраторної системи. Повне зникнення прямої кореляції є несприятливою прогностичною ознакою. Запропоновано алгоритм оцінки функціонального стану КРС і алгоритм терапевтичної корекції порушень функціонального стану КРС у період загострення бронхіальної астми у дітей. Основні результати впроваджено у клінічну практику для визначення патологічних змін, режимів компенсації та призначення індивідуалізованої терапевтичної корекції з відновленням дезінтегрованої діяльності складових системи і запобіганням розвитку позалегеневих порушень.

  Скачати повний текст

Вивчено властивості неспецифічної бронхіальної гіперчутливості, поглиблено уявлення про її природу. Обгрунтовано доцільність використання в терапії бронхіальної астми у дітей засобів, спрямованих на відновлення порушеного функціонального стану бронхіальних рецепторів. За результатами тестів з ацетилхоліном та гістаміном визначено, що у хворих на бронхіальну астму та рецидивний бронхіт бронхіальна гіперчутливість має зворотний та постійний компоненти. Відносно постійного рівня її вираженість може не тільки фазово зростати, а і зменшуватись. Показано, що стан бронхіальної гіперчутливості спостерігається у більшості хворих на бронхіальну астму, але притаманний і частині респіраторно асимптомних новонароджених та дітей шкільного віку. Не виявлено прямої залежності базальних рівнів бронхіальної гіперчутливості від функціонального стану системи імунітету, особливостей секреції кортизолу та гормонів щитовидної залози, а також від особливостей біоелектричної активності неспецифічних структур головного мозку. Доведено, що стан бронхіальної гіперчутливості може поліпшуватися не тільки у разі використання протизапальних засобів, а й завдяки досягненню ефекту тахіфілаксії, викликаного тренуваннями бронхіальних рецепторів ендогенними біологічно активними подразниками.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення функціонального стану зовнішнього дихання, вегетативного гомеостазу, імунологічного та психологічного статусів визначено клініко-патогенетичні особливості періоду ремісії в дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Науково обгрунтовано доцільність використання методів фізичного лікування та психокорекції в реабілітаційних програмах, призначених для поліпшення стану хворих дітей. Досліджено індивідуальну реакцію організму (психічний стан, імунний статус, стан вегетативної нервової системи, імунний статус) на вплив фізичних факторів у дітей, хворих на БА, з використанням методів регламентованого дихання та гідролазерного душу. Розроблено критерії диференційованого призначення методів психокорекції за системою "астма-школи", зважаючи на виявлені особливості психоемоційного реагування на хворобу. Запропоновано реабілітаційні комплекси для дітей шкільного віку з БА з використанням нових технологій відновлюваного лікування з застосуванням фізичних факторів та методів психокорекції.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему лікування бронхіальної астми у дітей зі застосуванням сучасних інгаляційних глюкокортикостероїдів (ІГКС). Не виявлено клінічних і лабораторних ознак негативної системної активності ІГКС у разі застосування низьких і середніх терапевтичних доз протягом 3 міс. Визнано новий препарат "Флютиказону пропіонат" ефективним для дітей раннього віку та хворих з тяжким перебігом бронхіальної астми. На базі отриманих результатів розроблено диференційовану методику застосування ІГКС у базисній терапії бронхіальної астми залежно від віку та тяжкості перебігу захворювання.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу фуросеміду, застосованого у вигляді інгаляцій, на функціональний стан бронхів у хворих на бронхіальну астму (БА) дітей у різні періоди перебігу захворювання. Встановлено, що фуросемід у разі його інгаляційного введення здатний запобігати виникненню бронхообструктивних реакцій, які є наслідком дії бронхоконстриктивних подразників у дітей, хворих на БА. Доведено, що інгаляційне застосування фуросеміду безпечно для дітей з бронхіальною астмою. Розроблено та впроваджено в клінічну практику оптимальні методики інгаляційного застосування фуросеміду як профілактичного та бронхолітичного засобу у дітей, хворих на БА.

  Скачати повний текст

З'ясовано об'єктивні критерії важкості патологічного процесу бронхіальної астми (БА) у дітей у разі алергічного запалення. На підставі аналізу стану системи пероксидної оксидації ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту в периферичній крові у різні періоди захворювання встановлено, що у дітей спостерігалося кілька видів дисбалансу, які корелювали з важкістю та перебігом БА. Зокрема, пригнічення активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), зростання концентрації продуктів ПОЛ (гідропероксидів, кетодієнових кон'югатів, кон'югатів тіобарбітурової кислоти) асоційовано з погіршенням перебігу хвороби, посиленням вентиляційних та гемодинамічних розладів у легенях і навпаки. Отримано дані про послаблення симптомів захворювання, дихальних розладів, зменшення частоти вживання бронхолітичних препаратів під впливом кромоглікату натрію, що відбувалось паралельно до нормалізації вмісту продуктів ПОЛ та активності антиоксидантних ферментів, які підтверджують роль процесів ПОЛ у патогенезі БА в дітей. Запропоновано використовувати відповідні показники для оцінки ступеня важкості БА в дітей та прогнозувати ефективність застосування кромоглікату натрію, зважаючи на конкретні форми дисбалансу у вільнорадикальних процесах.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у разі загострення бронхіальної астми (БА) має місце колонізація бронхолегеневої системи різноманітними мікроорганізмами, що є підставою для виникнення вторинного інфекційного процесу, який ускладнює перебіг БА у 41,9 % обстежених дітей та потребує призначення антибактеріальної терапії. Вперше вивчено та проаналізовано мікробіологічний і клітинний склад бронхіального вмісту під час загострення БА різного ступеня тяжкості у дітей. Визначено клініко-параклінічні особливості респіраторної інфекції, яка викликана Chlamydia spp. і Mycoplasma pneumoniae на фоні БА. Доведено, що за умов різної тяжкості БА у бронхіальному вмісті переважають різні мікроорганізми, у разі легкого та середнього перебігах - пневмокок, гемофільна паличка, B.catarrhalis. Для тяжкого перебігу БА характерне підвищення питомої ваги грамнегативної флори (ентеробактерій та синьогнійної палички). На підставі серологічного обстеження у певного відсотка дітей виявлено "атипові" патогени - Chlamydia spp., Mycoplasma pneumoniae - за умов легкого перебігу у 6,7 % випадках, у разі середньоважкого перебігу - у 42,9 %, а внаслідок тяжкого перебігу - у 23,6 % спостережень.

  Скачати повний текст

На підставі даних комплексного (клініко-функціонального, алергологічного, мікобіологічного, імунологічного) обстеження 117 дітей, хворих на бронхіальну астму грибкового походження (БАГП), встановлено високий рівень грибкової сенсибілізації з домінуванням алергії до грибів Candida, Penicillium і Cladosporium, клініко-функціональні зміни, зниження показників системної та місцевої імунологічної реактивності, дисбіоценоз дихальних шляхів. Розроблено схему послідовного відновлення лікування дітей, хворих на БАГП, на санаторно-курортному й амбулаторно-поліклінічному етапах з застосуванням імуномоделюючої аерозольтерапії циклофероном, елімінаційних антимікотичних заходів та аромофітотерапії.

  Скачати повний текст

Обстежено 300 дітей методом спелеотерапії в умовах соляних шахт м.Соледара Донецької області. Розкрито механізми дії спелеотерапії на організм. Досліджено вплив даного методу в поєднанні з базисною терапією на особливості перебігу бронхіальної астми у дітей. Розроблено індивідуальні режими спелеотерапії, що дозволяють уникнути побічних реакцій у хворих на мікроклімат соляних шахт. Представлено показання для проведення повторних курсів спелеотерапії. Доведено клінічну ефективність пропонованого методу, що полягає у підвищенні тривалості міжприступного періоду, зменшенні частоти, тривалості та тяжкості приступів. Найбільший ефект досягнуто при застосуванні спелеотерапії та базисного лікування. Обгруттовано імуно- та ендокриномоделювальну дію спелеотерапії.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні та імунохімічні маркери запалення дихальних шляхів у разі бронхіальної астми (БА) в дітей та особливості їх корекції під впливом антагоністів лейкотрієнових рецепторів. Встановлено клініко-анамнестичні особливості перебігу БА та фактори, які обумовлюють тяжкість перебігу хвороби та призводять до хронізації запального процесу. Визначено стан клітинної, гуморальної, фагоцитарної ланок імунітету та продукції маркерів запалення дихальних шляхів, особливості обміну пептидних лейкотрієнів, тенденцію його змін залежно від тяжкості перебігу БА та характеру протизапальної терапії. Обгрунтовано доцільність використання в комплексному лікуванні астми в дітей антагоністів лейкотрієнових рецепторів. Проведено порівняльну оцінку клінічної ефективності та протизапальної активності монтелукасту, кромогліката натрію та теопеку в базисній терапії БА. Виявлено позитивний вплив цих препаратів на якість життя дітей з БА.

  Скачати повний текст

Розроблено програму етапного відновлювального лікування дітей, хворих на бронхіальну астму (БА), з урахуванням вегетативних дисфункцій із застосуванням фізичних факторів. На підставі результатів комплексного обстеження 183 дітей, хворих на БА, поряд з порушеннями церебральної гемодинаміки, бронхіальної прохідності, інтенсифікацією процесів пероксидації та зниженням антиоксидантного захисту, встановлено зміни функціонального стану вегетативної нервової системи, характер яких залежить від ступеня тяжкості захворювання та віку дітей. Розроблено програму етапного відновлювального лікування дітей, хворих на БА, з комплексним послідовним застосуванням на санаторно-курортному етапі ендоназального електрофорезу пікамілону й електропунктури. Доведено, що застосування розробленої програми сприяє стабілізації вегетативного гомеостазу, зменшенню частоти симптомів бронхообструкції, подовженню періоду ремісії, зменшенню медикаментозного навантаження та покращанню якості життя дітей, хворих на БА.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз чинників, які мають значення у розвитку бронхіальної астми в дітей з атопічним дерматитом, за результатами математичного моделювання розроблено таблицю диференційованого прогнозування розвитку дермато-респіраторного синдрому (ДРС). Вивчено вікові особливості етіологічної еволюції сенсибілізації, стану імунної та вегетативної систем у дітей з ДРС, а також ефективність застосування циклоферону в дітей з атопічним дерматитом в дітей з груп ризику. Встановлено, що за умов застосування препарату зменшується кількість випадків гострої респіраторної вірусної інфекції, збільшується термін міжрецидивних проміжків, прискорюється трансформація шкірного процесу. За результатами вивчення імунного статусу виявлено зміни показників, що проявляється збільшенням кількості CD3+, CD4+, CD8+, CD16+ клітин, фагоцитуючих нейтрофілів, зменшенням експресії CD23+ клітин, зниженням рівня імуноголобуліну E та інтерлейкіну-4 в сироватці крові. Патогенетично обгрунтовано та розроблено комплексну систему диспансерного спостереження дітей з атопічним дерматитом з використанням привентивного реабілітаційного комплексу призначень, який включає гіпоалергенний побут, індивідуальну гіпоалергенну дієту, загальнооздоровчі заходи, диференційовану імунокоригувальну терапію. Розроблено критерії для включення цикроферону в комплексну лікувально-профілактичну програму для дітей з атопічним дерматитом.

  Скачати повний текст

Досліджено поширеність епідермальної сенсибілізації у дітей із бронхіальною астмою, визначено роль спільного проживання з тваринами та інших факторів ризику у формуванні та перебігу бронхіальної астми з сенсибілізацією до епідермальних алергенів, встановлено способи й інформативність різних методів діагностики епідермальної алергії. Доведено можливість проведення специфічної імунотерапії епідермальними алергенами котів і собак у лікуванні бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією цими алергенами. Проведено клініко-імунологічне обгрунтування цього способу лікування. Розроблено схеми проведення та оцінки ефективності специфічної імунотерапії епідермальними алергенами у даної групи хворих. Наведено практичні рекомендації щодо діагностики, лікування та профілактики епідермальної алергії. Запропоновано схеми лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією епідермальними алергенами котів і собак, що дозволять диференційовано та індивідуально підходити до вибору терапії.

  Скачати повний текст