За результатами дослідження визначено поняття "навчальна активність", види та критерії активності, умови та структуру активізації навчальної діяльності молодших школярів. Розглянуто дидактичні ігри як засіб активізації навчальної діяльності. Охарактеризовано види та структуру дидактичних ігор, методику використання їх у навчальному процесі початкової школи. Надано рекомендації вчителям початкових класів щодо керівництва дидактичним іграми на уроках. Розроблено систему дидактичних ігор, які доцільно використовувати на уроках математики та природознавства з метою активізації навчальної діяльності. Визначено основні рівні активності на різних етапах дослідницько-експериментальної роботи. Наведено результати впровадження нових форм і методів навчальної роботи, спрямованої на активізацію навчальної діяльності. Обгрунтовано ефективність використання дидактичних ігор з метою активізації навчальної діяльності молодших школярів.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено систему пізнавальних завдань випереджального характеру з урахуванням психофізіологічних особливостей 6-річних учнів, використання якої забезпечує перспективну спрямованість процесу навчання. Розкрито сутність дидактичних функцій пізнавальних завдань випереджального характеру (освітньої, розвивальної, виховної, евристичної, мнемічної, системотворчої). Визначено особливості застосування пізнавальних завдань випереджального характеру з метою створення розвивального середовища для навчально-пізнавальної діяльності 6-річних учнів. Уточнено сутність і структуру дефініції "пізнавальне завдання випереджального характеру". Удосконалено засоби формування та активізації навчально-пізнавальної діяльності 6-річних учнів, розвитку їх пізнавальної активності та самостійності, розумових і творчих здібностей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування та запровоновано нове вирішення проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до українських трудових традицій та звичаїв. На підставі вивчення матеріалів психолого-педагогічних досліджень даного питання уточнено сутність і взаємозв'язок понять "традиція", "звичай", "обряд", "ритуал" та "свято", що визначають зміст народної системи трудового виховання підростаючих поколінь. Визначено основні напрямки удосконалення художньо-трудової діяльності учнів сучасної початкової школи. Досліджено чинники та умови формування позитивного ставлення молодших школярів до трудових традицій і звичаїв українського народу, охарактеризовано структуру, встановлено показники та критерії визначення рівня вихованості означеної особистісної якості. Розроблено методику виховання у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу на базі впровадження у виховну практику інтегрованого курсу "Український етнодизайн", в якому теоретичні матеріали навчальних дисциплін "Художня праця", "Я та Україна", "Музика та хореографія" вдало об'єднано та доповнено елементами українських традицій та звичаїв. Доведено необхідність динамічного оформлення соціального середовища розвитку дитини атрибутами календарно-обрядових свят українського народу протягом навчального року. Розроблено метод художніх проектів, який синтезує художньо-ігрову взаємодію вчителя та учнів у процесі відтворення українських календарно-обрядових свят.

  Скачати повний текст

Експериментально вивчено вплив авторської програми "охорона життя і здоров'я" та навчальних програм з валеології на якісні показники фізичної культури молодших школярів. Запропоновано рекомендації щодо покращання змісту освіти з питань фізичної культури у предметах "валеологія", "охорона життя і здоров'я", "фізична культура", підготовки вчителів з валеології, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів за народним християнським календарем. Вдосконалено контрольні якісні показники фізичної культури молодших школярів, паспорт здоров'я.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження особливостей становлення самооцінки в дітей молодшого шкільного віку, зокрема, у разі несприятливої ситуації розвитку, викликаної хронічною шкільною неуспішністю. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи самооцінки, детермінант недостатнього рівня в оволодінні шкільною програмою, засобів корекції навчальної неуспішності школяра. На підставі теоретичного й експериментального аналізу впливу низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра виявлено, що учні з низькою навчальною успішністю мають викривлення в особистісній сфері, що є наслідком психотравмуючої ситуації неуспіху. Встановлено, що перешкодою у підвищенні навчальної успішності дітей (з нормальним інтелектуальним розвитком) є неадекватне самосприйняття, недостатній розвиток саморегуляції, знижена розумова працездатність. Визначено шляхи оптимізації засвоєння знань учнями завдяки поєднанню валеологізації навчально-виховного процесу з розвивальним навчанням та психокорекційними заняттями.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему вступу дитини до школи в історії розвитку початкового навчання в Україні у XX ст. З'ясовано сутність даного дослідження, охарактеризовано психолого-фізіологічні особливості майбутнього першокласника. Структуровано компоненти та критерії фізичної та психологічної готовності дитини до початку шкільного навчання. Проведено ретроспективний аналіз проблеми вступу дітей до школи в педагогічній теорії та практиці. Вивчено досвід реформування зарубіжної системи освіти, стратегічних напрямів і пріоритетів здійснюваних перебудов. Виділено основні періоди реформування початку шкільної освіти в історії розвитку початкового навчання в Україні в XX ст. Узагальнено соціально-історичні та педагогічні аспекти, що впливали на вирішення даної проблеми.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано дидактичне забезпечення розуміння навчальних текстів молодшими школярами, експериментально перевірено його ефективність за різних умов організації роботи учнів над текстом. Методика полягає у визначенні об'єктом дослідження процесу взаємодії вчителів і учнів під час роботи над навчальним текстом, опрацювання якого здійснювалось як поетапна пізнавально-комунікативна діяльність, що охоплює текст як цілість. Дидактичне забезпечення даних етапів дозволило читачу осягнути складові тексту: від розуміня фактичного змісту прочитаного до діалогічної взаємодії, визначити відповідну систему прийомів, критерії та рівні розуміння учнями навчального тексту.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, історію розвитку та використання інтерактивних методів навчання, визначено їх структуру та розроблено класифікацію за критеріями чисельності учасників, характеру завдань, методичної мети й етапу уроку. Обгрунтовано дидактичні засади застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів. Визначено цілі, принципи, дидактичні умови, зміст, засоби підвищення комунікативної компетенції учнів і форми навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних методів навчання у процесі мовної освіти молодших школярів. Запропоновано визначення поняття взаємодії як процесу спільної комунікативної діяльності, який реалізується шляхом обміну інформацією та використання індивідуального внеску кожного у рішення спільної проблеми. Охарактеризовано основні компоненти взаємодії - спілкування та спільну діяльність, показано їх взаємозв'язок і взаємообумовленість. Розкрито особливості дітей молодшого шкільного віку в аспекті можливостей використання інтерактивних методів навчання. Виявлено взаємозв'язок між рівнем сформованості в учнів комунікативної компетенції та використанням на уроках інтерактивних методів навчання. Запропоновано систему уроків української й англійської мови для учнів 3-х класів загальноосвітньої школи. Розроблено й експериментально перевірено системно-методичну модель реалізації дидактичних засад застосування інтерактивних методів навчання у процесі мовної освіти молодших школярів.

  Скачати повний текст

Установлено психолого-дидактичні засади процесу іншомовного читання молодшими школярами, з'ясовано особливості сприйняття й осмислення відповідної друкованої інформації учнями початкових класів. Проаналізовано методи навчання зазначеного читання у педагогічній теорії та практиці та зазначено щодо їх недостатньої ефективності. Визначено дидактичні принципи цього виду мовленнєвої діяльності на основі особистісно орієнтованої технології навчання, а також компоненти змісту навчання іншомовного читання на початковому етапі вивчення іноземної мови. Обгрунтовано необхідність виокремлення цих компонентів з самого процесу читання та із загально-дидактичної концепції змісту навчання іноземних мов. Визначено умови здобуття лінгвістичних знань, формування мовних навичок та розвитку рецептивно-репродуктивних мовленнєвих умінь у молодших школярів. Розроблено дидактичну модель навчання іншомовного читання, а також систему взаємопов'язаних послідовних дій учителя та учнів у дослідженому процесі.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні закономірності вивчення елементів графічної грамоти молодшими школярами на уроках трудового навчання, математики та образотворчого мистецтва. Визначено показники та рівні засвоєння цього виду навчального матеріалу означеною віковою групою учнів. Запропоновано різні види завдань до даних предметів, які сприяють розвитку абстрактного мислення, уяви та здатності до самостійного вирішення навчальних завдань. Розроблено показники рівнів засвоєння графічної грамоти учнями початкової школи, що дозволяє діагностично працювати з ними вчителям для забезпечення наступності у навчанні з основною школою. Теоретично обгрунтовано та визначено поняття "графічна грамота", яке визначає діяльність молодших школярів, а також проаналізовано розвиваючі можливості навчання графічної грамоти молодших учнів. За результатами дослідження створено робочий зошит з елементів графічної грамоти для молодших школярів, який дозволяє вчителю забезпечити диференційований підхід щодо організації їх графічної діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958 - 1991 рр.). Проаналізовано основні аспекти теорії підручника, різноманітні підходи до розробки дидактичних засад його створення. Обгрунтовано доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад навчальних книг природничо-математичного циклу для початкових шкіл України досліджуваного періоду. Охарактеризовано дидактичні засади побудови підручників з природознавства та математики. Визначено основні функції підручників (інформаційну, розвивальну, мотиваційну та виховну), досліжено їх взаємозв'язок та особливості реалізації у структурі навчальних книг. На підставі структурно-функціонального аналізу підручників з предметів природничо-математичного циклу досліджуваного періоду обгрунтовано можливості використання історичного досвіду в сучасній навчальній практиці.

  Скачати повний текст

Досліджено дидактичний аспект проблеми забезпечення емоційності навчання молодших школярів. Уточнено педагогічну сутність поняття "емоційність навчання". Розроблено дидактичну модель забезпечення емоційності навчання учнів початкових класів, що охоплює змістовий, процесуальний та мотиваційний компоненти навчальної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови забезпечення емоційності навчання молодших школярів. Визначено дидактико-методичні засоби забезпечення емоційності процесу навчання у початкових класах.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми організації навчального діалогу учнів віком 6-ти - 8-ми років. Теоретично обгрунтовано суть поняття "навчальний діалог". Розкрито суть поняття "організація навчального діалогу". Науково обгрунтовано дидактичні умови організації навчального діалогу дітей даного віку, а саме: забезпечення спільної діяльності учнів і вчителя як взаємодії смислових позицій суб'єктів, незбіжних рівноправних точок зору на проблему, що дозволяє розглянути її з метою виділення суттєвих ознак поняття та сприйняття учнями діалогу як способу учіння; розробку та наукове обгрунтування технології організації навчального діалогу учнів віком 6-ти - 8-ми років. Упроваджено технологію організації даного діалогу, яка передбачає певні етапи, а саме: проектувальний, мотиваційно-орієнтувальний, дискусійно-пошуковий, рефлексивно-підсумковий, контрольно-корекційний. Охарактеризовано організацію навчального діалогу учнів I - III класів (систему розвивального навчання Д. Ельконіної - В. Давидової). Уточнено критерії та показники ефективності організації навчального діалогу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано дидактичні умови організації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників. Проаналізовано досліджувану проблему, розкрито суть і зміст поняття "особистісно орієнтована навчально-пізнавальна діяльність шестирічних першокласників". Удосконалено організацію навчально-виховного процесу початкової школи. Розроблено технологію проведення особистісно орієнтованого уроку в першому класі. Вдосконалено методи й організаційні форми навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "допитливість". Визначено місце допитливості у структурі особистості дитини віком 6 - 7 років. Виявлено ознаки, передумови та поетапність її розвитку. Розроблено й експериметально перевірено систему діагностики та дидактичну модель розвитку допитливості першокласників. Деталізовано дидактичні умови її функціонування. Доведено, що цей розвиток відбувається завдяки включенню до процесу навчання інтегрованих курсів "Вступ до шкільного життя" та "Дитяча філософія", а також поетапному впровадженню творчого проектування як засобу організації дослідно-творчої діяльності першокласників за умови забезпечення інтерактивного спілкування суб'єктів педагогічного процесу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему становлення алгоритмічної культури, апробовано новий підхід до процесу її формування в учнів початкової школи. Розкрито суть, структуру і зміст даної культури. Обгрунтовано найсуттєвіші компоненти алгоритмічної пропедевтики, засвоєння яких сприяє формуванню операційного стилю мислення, розвитку загальних способів розумової діяльності, творчих здібностей молодших школярів. Розроблено критерії визначення рівнів сформованості алгоритмічної культури учнів початкових класів. Теоретично обгрунтовано сукупність дидактичних умов, що забезпечують ефективність процесу формування даної культури, розроблено експериментальну методику їх реалізації у початковій школі. Структуровано алгоритмічний матеріал навчальних предметів початкової школи. Обгрунтовано вимоги до організації алгоритмічної діяльності у комп'ютерно орієнтованому навчальному середовищі. Сконструйовано та практично реалізовано систему вправ для формування елементів алгоритмічної культури. Обгрунтовано взаємозв'язки між компонентами процесу її формування у молодших школярів.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування полікультурної компетентності молодших школярів. Уперше обгрунтовано сутність поняття "полікультурна компетентність", визначено її структурні компоненти (когнітивний, афективний, операційний, поведінковий). Визначено дидактичні умови формування полікультурної компетентності молодших школярів, якими є забезпечення інтеграції полікультурної інформації з основним програмовим матеріалом навчальних предметів; забезпечення взаємозв'язку навчальної та позанавчальної діяльності у процесі формування полікультурної компетентності. Встановлено критерії сформованості основних компонентів полікультурної компетентності молодших школярів, зокрема, когнітивного (етнічного самовизначення, етнокультурної поінформованості зі своєю етнічною культурою та культурою інших етнічних груп, знання полікультурної термінології), афективного (пізнавального інтересу та бажання вивчати етнокультурну спадщину своєї та інших етнічних груп; ставлення до представників інших етнічних груп), операційного (етноспецифічних, етнонеспецефічних, інформаційних умінь), поведінкового (досвіду міжкультурної взаємодії). Визначено показники рівнів сформованості полікультурної компетентності молодших школярів (початковий, нижче середнього, середній, вище середнього, високий). Обгрунтовано напрями впровадження основних ідей полікультурної освіти у навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу: виховання міжетнічної толерантності, полікультурної просвіти, етнічної ідентифікації особистості за умов поліетнічного середовища.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано дидактичні умови формування просторових уявлень учнів початкової школи, що полягають в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з використанням єдиної уніфікованої термінології й однозначності формування уявлень під час вивчення різних предметів, у збагаченні змісту інтегрованими знаннями, у забезпеченні наступності початкової школи з дошкіллям у цілісній системі формування просторових уявлень, у впровадженні диференційованого управління процесом формування просторових уявлень на основі різнорівневої системи завдань з застосуванням дослідницьких методів навчання під час вивчення всіх предметів у початковій школі. На основі вмінь читати графічні зображення та вмінь їх будувати визначено критерії та рівні сформованості просторових уявлень, їх повноти, осмислення, дієвості. Удосконалено зміст, форми та методи цілеспрямованого формування просторових уявлень та оперування ними у найрізноманітніших змодельованих нестандартних навчальних і життєвих ситуаціях, що попереджує виникнення помилкових уявлень на всіх етапах навчального процесу та забезпечує необхідний розвиток графічної, алгоритмічної грамотності, просторового бачення, мислення.

  Скачати повний текст