На матеріалі британської та американської драми XX ст. розглянуто закономірності виникнення, функціонування різних типів асиметрії в українських перекладах дослідженої драми. Запропоновано поняття "рамка адекватності" для визначення відповідності перекладу драматичного твору авторському задуму оригіналу. Поглиблено класифікацію типів асиметрії та виділено додатну, нейтральну відповідність і невідповідність. Проаналізовано співвідношення перекладацьких трансформацій і типів асиметрії у перекладі на різних мовних рівнях. Обгрунтовано доцільність об'єднання, а не штучного поділу у перекладі драматичних творів певних параметрів, зокрема, "читабельність" і "сценічність".

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику відтворення словотвірних, семантичних і функціональних особливостей арготизмів в українських перекладах французької художньої прози. Узагальнено та класифіковано критерії ідентифікації одиниць французького арго. Підтверджено положення, що "арго" є національно маркованим терміном французької лінгвістики. Проаналізовано французьке арго як лінгвокультурний бар'єр, розкрито лінгвостилістичні та словотвірні особливості аргонізмів і динаміку їх статусу у контексті перекладу. Розглянуто українських сленг і просторіччя як можливі перекладацькі відповідники французького арго. Обгрунтовано стратегію і тактику перекладу арготичної лексики. Охарактеризовано основні способи і прийому відтворення структурної й етнокультурної специфіки арготичних лексем. Досліджено способи та засоби перекладу соціальних різновидів французького арго, показано специфіку передачі експресивного, полісемантичного, образного (лексичного й фразеологічного) навантаження арготизмів.

  Скачати повний текст

Досліджено засоби відтворення мовленнєвих актів директивів та експресивів в українських перекладах британських та американських невіршованих драматичних творів кінця XIX - XX ст. Виокремлено експресиви та директиви як основні рушії драматичної дії. Виявлено основні відмінності та своєрідність перекладу драматичного твору у порівнянні з художнім перекладом інших видів літератури. Експериментально доведено, що адекватний переклад драматичного твору не може бути здійснений без урахування прагматики та передбачає виконання умов сценічності, природності звучання та легкої вимови тексту перекладу. Виявлено, що у перекладі директивів та експресивів відбувається експлікація імпліцитних аспектів змісту висловлювання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що емфаза - універсальне різнорівневе семіотичне явище, яке створюється за участю вербальних і графічних знаків, і полягає в логічно-комунікативному виділенні певних сегментів вихідного повідомлення. Як маркери авторської інтенції емфатичні засоби в тексті оригіналу сприяють адекватному відтворенню іллокутивної сили висловлювання. Досліджено синтаксичні, лексичні, лексико-граматичні та графічні засоби емфази та способи їх відтворення на прикладах перекладів англомовних творів українською мовою. Виявлено та пояснено засоби створення емфази й алгоритм їх перекладу засобами цільової мови.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм інтертекстуальної іронії, яка виникає під час зіставлення двох різних за тональністю текстів, що містять спільний елемент, який функціонує як алюзія метатексту на прототекст. Зауважено, щоб зберегти в перекладі інтертекстуальну іронію, треба відтворити в цільовому тексті контраст між тональностями мета- та прототексту. Зазначено, що інтертекстуальна іронія створюється переважно посиланнями на прецедентні тексти культури. Показано, що під час інтерпретації та перекладу тексту з інтертекстуальною іронією доцільно застосовувати семіотичний підхід - тобто орієнтуватися на національно-культурні смисли інтертекстуальних посилань як знаків у контексті відповідної культури.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер сприйняття художнього доробку американського класика в літературному середовищі США, України, Франції, Німеччини, Англії, Польщі, Росії. Проаналізовано українознавчі поетичні твори та народні пісні та думи, які ввійшли до 31-томної антології "Вірші різних місцевостей", редагованої Г. Лонгфелло. Встановлено особливості відтворення стилістичних домінант в контексті діахронії, досліджено історію перекладних версій поеми "Пісня про Гайавату". Виявлено маловідомі переклади твору та лірики, зібрано біографічні відомості про маловідомих авторів перекладів.

  Скачати повний текст

Досліджено образні елементи поетичного тексту, які відображають фонетичні, просодичні, граматичні та лексичні особливості мовного матеріалу, з якого твориться словесний образ. Доведено, що розуміння взаємовідношення різних образотворчих критеріїв у структурі поетичного твору, виявлення на їх підставі функціонально значимих компонентів специфіки національної форми та встановлення їх ієрархічної залежності дало змогу розробити концепцію етномовного компонента у структурі словесних образів поетичного тексту, а також дійти певних висновків щодо засобів відтворення етномовної специфіки словесних образів на усіх рівнях мовної ієрархії. Встановлено, що застосування методів лінгвістичного аналізу для теоретичного вивчення перекладу допомогло визначити комунікативну сутність мови через опис її функціонування за умов міжмовної комунікації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано, що порівняльно-типологічний аналіз викладової манери новел О. Генрі та прозових текстів В. Підмогильного, О. Вишні, О. Слісаренка, А. Любченка проведено в контексті наратології (теорії оповіді). Простежено еволюцію інтерпретації творів західного новеліста засобами української мови шляхом компаративного зіставлення першотвору та його різночасових українських відповідників, з'ясовано значення перекладів О. Вишні, В. Горбатька та М. Дмитренка.

  Скачати повний текст

Досліджено усі опубліковані українські переклади поезій П.Верлена. Визначено основні тенденції та закономірності становлення українського поетичного перекладу з 1890-х років до сучасного періоду. Проаналізовано співвідношення змістової та функціональної адекватності у певному культурно-історичному контексті. Виявлено відмінності у перекладацьких підходах, пов'язані з асиметрією та асинхронією поетичних дискурсів першотвору та перекладу. Розроблено періодизацію українських перекладів П.Верлена відповідно до часу їх створення та змін досліджуваних перекладацьких стратегій. Проведено комплексний лінгвостилістичний і перекладознавчий аналіз адекватного відтворення поетичних образів П.Верлена на фонологічному, лексико-семантичному та композиційному рівнях.

  Скачати повний текст

Вивчено формування творчості К.Сенберга під впливом різних стильових течій американської поезії XX ст. Здійснено аналіз динаміки літературної рецепції К.Сендберга англомовними, україномовними та російськомовними літературознавцями та критиками. Визначено роль перекладу у літературній рецепції, проаналізовано особливості верлібрової поезії, також її функіонування в американському й українському літературному контекстах. Акцентовано увагу на діалоговості культури (українсько-американському діалозі) у сучасному літературознавстві. Досліджено на лінгво-літературознавчому рівні переклади поезії К.Сендберга українськими авторами.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний і поліаспектинй аналіз сприйняття творчого доробку М.Цвєтаєвої в російському та українському літературному процесі. Проаналізовано різні форми рецепції та фактори, що їх спричинили. Класифіковано типи рецепції першої половини XX ст., систематизовано досягнення літературно-критичної думки періоду 1910 - 2004 рр., простежено динаміку сприйняття творчості російського поета у другій половині XX ст. Досліджено україномовні переклади поезії М.Цвєтаєвої та висвітлено їх історичну роль у міжелітарному спілкуванні.

  Скачати повний текст

Структуровано цілісну діахронічну візію українського шекспірівського дискурсу, що формувався за умов жорсткого протистояння з ідеологічними дискурсами влади (імперським і тоталітарним) і в наші дні має яскраво виражений постколоніальний характер та несе відбиток постгеноцидної свідомості. Рецепція трагедії "Гамлет" розглядається як одне з ключових джерел дискурсивності, когнітивні резерви якого використовуються митцями (М. Рильський, С. Плужник, В. Стус, І. Драч, Д. Лавличко, О. Забужко) для означення важливих для українського інтелектуально-духовного простору екзистенційних проблем.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено рецепцію постаті та творчої спадщини В.С.Моема як цілісне художньо-естетичне явище в англомовному, українському, російському літературному та культурному дискурсах. З метою з'ясування особливостей рецептивної динаміки творчості В.С.Моема, що знайшла свій вияв у літературно-критичному осягненні та художній практиці, проаналізовано форми, способи, типи рецепції на контактно-генетичних і типологічних рівнях. Простежено історію творів В.С.Моема, критично осмислено їх історико-літературну та художню вартість в українському та російському процесі, а також здійснено порівняльно-типологічний аналіз перекладів романів В.С.Моема "Місяць і гріш", "Радощі життя або сімейна таємниця", "Театр", "На вістрі ножа", представлених кількома варіантами.

  Скачати повний текст

Вивчено питання щодо сприйняття творчості Е.Хемінгуея українськими літературознавцями, а також з'ясування типологічних збігів та відмінностей доробку американського та окремих українських прозаїків XX ст. З метою визначення ролі творчості Е.Хемінгуея в українському літературному процесі проаналізовано особливості рецепції та фактори, що їх спричинили, систематизовано досягнення українського літературознавства у вивченні спадщини Е.Хемінгуея, досліджено переклади творів письменника та їх роль у міжлітературному спілкуванні, розглянуто його образ в українській літературі. Виявлено суспільно-, літературно-, а також психологічно-типологічні збіги у творчості Е.Хемінгуея та українських прозаїків (В.Стефаника, О.Турянського, Ю.Покальчука) в аспектах семантики, проблематики, пафосу, сюжету, героїв, форми, що дало змогу з'ясувати суголосні тенденції розвитку української й американської літератур першої половини XX ст.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано генологічні джерела поезії київських митців-неокласиків О.Бургардта, М.Драй-Хмари, М.Зерова, М.Рильського, П.Филиповича. Проведено паралелі між двома феноменами класицистичного типу: українською неокласикою та античним класицизмом. Визначено типологічні сходження в літературно-мистецькому житті Риму "золотого віку" Августа II (I ст. до н.е. - I ст. н.е.) та України 1920-х рр. періоду "розстріляного Відродження", розглянуто основні аспекти естетико-поетологічної спадкоємності. Проаналізовано проблему трансформації в оригінальній поезії неокласиків таких античних жанрів, як елегія, епіграма, ідилія та жанрів панегіричної типології. Визначено та досліджено основні напрямки трансформації жанрів античної лірики: стилізацію (оду); карнавально-сміхову стилізацію та пародію (епітафію, елегію); наслідування (епіталаму, сколій, мім, буколіку); архаїзуючі інновації - суміщення античної жанрової домінанти з "молодшими" жанрами сонета (у випадку елегії) та сонетоїда (епіграми); інтерсеміотичну інтерпретацію жанрів - включення нелітературних дискурсів (архітектурного, скульптурного) у текст літературного твору (екфрасис).

  Скачати повний текст

Розкрито фундаментальні концептуальні засади прозових творів французьких письменників-екзистенціалістів, викладено художні засоби втілення базових концептів екзистенціальної прози в оригіналах і перекладах. Наведено прийоми відтворення концептуально маркованих лексичних і стилістичних елементів першотворів у цільових текстах. Проаналізовано специфіку ритмічної та синтаксичної організації художньої прози А.Камю та Ж.-П.Сартра, а також особливості її перекладання українською мовою.

  Скачати повний текст

Досліджено частково еквівалентні лексичні відношення в українському художньому перекладі. Часткова еквівалентність набуває поглибленого трактування, що базується на особливому типі співвідношень лексичних одиниць, які реалізуються на рівні компонентів лексичного значення. Уточнено визначення часткової лексичної еквівалентності, місце досліджуваного явища в системі перекладознавчих понять і причини його виникнення, надано його всебічну характеристику. Складено типологію частково еквівалентних відношень, визначено роль перекладача у появі частково еквівалентної лексики, а також наведено кількісні показники системи частково еквівалентних одиниць у зіставлюваних текстах залежно від їх структурної позиції, приналежності до різних лексико-семантичних груп.

  Скачати повний текст