Вперше здійснено комплексний аналіз ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його різновидах (моноансамблю, малих форм, капели бандуристів, групи в оркестрі українських народних інструментів). Наведено психолого-фізіологічну оцінку координаційних функцій-дій бандуриста у вокально-інструментальному моноансамблі. Вперше ансамблеве виконавство розглянуто як джерело становлення та розвитку творчої особистості бандуриста у його професійній діяльності виконавця (соліста, ансамбліста сольного типу, учасника вокально-інструментального й інструментального колективу), педагога (який володіє вокальною, інструментальною, диригентською методиками), диригента (що володіє голосом, інструментом, предметно ознайомлений з основами педагогіки). Висвітлено особистий внесок Г.Хоткевича як засновника й організатора ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його формах, академічної школи гри на бандурі та її методичної бази.

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука та її виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

  Скачати повний текст

Досліджено та проаналізовано еволюційний шлях вокальної специфіки бандурного мистецтва як невід'ємної складової української культури. Визначено вплив українських національних засад як головних формуючих елементів на становлення та розвиток вокально-бандурного мистецтва. Проведено періодизацію формування жанрової системи вокально-інструментального репертуару кобзарів-бандуристів упродовж його становлення та розвитку. Доведено домінанту епічного репертуару як основу професійності співаків-бандуристів минулого та сьогодення. Визначено основні жанрові групи сольних й ансамблевих, оригінальних і перекладених творів вокально-інструментального бандурного репертуару. Розглянуто особливості інтерпретування співаком-бандуристом різноманітних жанрів, що виникають у контексті нових тенденцій академізації бандурного мистецтва та принципів збереження традиційного автентичного виконавства в рамках української національної вокальної школи.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано творчий процес перекладу, охарактеризовано його специфічні особливості у бандурному мистецтві. Жанр бандурного перекладу презентує особливий вид композиторської творчості, специфічною онакою якого є адаптування за темброво-фонічних умов національного інструменту світових музичних надбань людства, що відображено у змісті поняття рефлексивної "вторинної" творчості. У концептуально-теоретичному аспекті розглянуто сольно-інструментальний бандурний переклад, класифіковано його різновиди на підставі їх жанрових особливостей, що мають прояв у співвідношенні константних і релятивних ознак. Зазначено, що різновиди перекладу творять єдину систему, що складають строгі та вільні перекладення, строгі та вільні транскрипції, "твори на тему", строгі та вільні обробки. Осмислено характеристики засад бандурної композиторської творчості, визначальною рисою якої є повторне використання власного музичного матеріалу, що диференцієються як авторський переклад. Охарактеризовано його жанрові різновиди. Проаналізовано різностильові та різножанрові зразки різновидів бандурного перекладу, які є базою сучасного концертного та педагогічного репертуару бандуристів. Відзначено, що творчість у жанрі перекладу сприяла залученню бандурного мистецтва до загальної системи академічної професійної музичної культури, що зумовило привнесення до світового музичного контексту власної національно-культурної самобутності.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мистецтвознавстві проведено системне дслідження харківської бандури, висвітлено феномен цього явища у контексті світової культури. На підставі запропонованих джерельних матеріалів розкрито генезу й особливості розвиту харківського способу гри на бандурі. Досліджено способи гри, репертуар і побут традиційних народних кобзарів Слобожанщини, розвиток феномену сценічного кобзарства та початок бандурництва, створення перших академічних курсів гри на бандурі в Харкові та професійних кобзарських колективів. Висвітлено репресивні заходи, яких зазнала харківська школа гри на бандурі від політичних змін в Україні. Виявлено аспекти творчості представників харківської школи гри на бандурі в українській діаспорі (в Європі, Північній Америці й Австралії) на підставі аналізу рукописів і усних свідчень, взаємовідношень між діячами мистецтва України та діаспори, а також численні спроби відродити та відновити дану школу в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто лірницьку традицію як специфічне явище української духовної культури на стику епічного й християнського світовідчуття з виокремленою системою художньо-стилістичних закономірностей. Висвітлено особливості функціонування українського лірництва в процесі історичного розвитку. Подано науково обгрунтовану класифікацію вербально-інтонаційної системи українського репертуару, досліджено динаміку варіативних еволюцій лірницького фольклору на рівні жанрових трансформацій. Проведено систематизацію та оцінку лірництвознавчої літератури, встановлено провідні проблеми та аспекти студіювання лірницької традиції. На підставі аналізу тематичних, інтонаційно-стильових, виконавських, функціональних особливостей лірницької музичної практики в Україні відновлено цілісну панораму даного явища та започатковано окрему сферу фольклористичної науки - лірництвознавство.

  Скачати повний текст

Уперше розглянуто оригінальну інструментальну творчість українських композиторів для бандури в її жанрово-стильовій еволюції. Визначено спадкоємність і основні етапи розвитку в тісному взаємозв'язку із соціальними функціями цієї групи творів у виконавському процесі, вдосконалення конструкції інструмента, професіоналізацією фахової освіти та концертної практики. Аналіз оригінальної інструментальної бандурної творчості грунтується на взірцях доробку В. Кирейка, С. Баштана, О. Герасименко, В. Зубицького, М. Дремлюги, І. Шамо, серед яких композиції різних жанрів і стильових орієнтирів (неоромантизму, неофольклоризму, нової фольклорної хвилі, необароко, джаз-, поп-, ф'южн-стилістик у поєднанні з привнесенням кобзарської традиції та надбаннями європейського академічного інструменталізму).

  Скачати повний текст

Прослідковано передумови становлення кобзарства, що бере початок від мистецтва народних співців-боянів періоду Київської Русі. Охарактеризовано основні етапи розвитку кобзарського мистецтва: кобзарство часів Козацької держави (XVI - XVIII ст.). Розглянуто діяльність братств як центрів професійної кобзарської освіти в Україні (Богодухівське братство, центр кобзарства в Мені). Визначено роль української інтелігенції, а також теоретиків і практиків кобзарського мистецтва в розвитку його традицій (XIX - початок XX ст.). Проаналізовано реформаторську діяльність Г.Хоткевича в справі пропаганди професійних засад кобзарського мистецтва (створення наукової, методичної та виконавської бази).

  Скачати повний текст

Досліджено творчу діяльність фундатора та лідера київської школи академічного бандурного виконавства, народного артиста України, професора С.В.Баштана в процесі її становлення. Висвітлено творчі здобутки київської школи академічного бандурного виконавства, особливу увагу приділено вивченню досягнень професора С.В.Баштана та його учнів. Визначено джерела, умови та напрямки формування методико-педагогічних і концертно-виконавських традицій київської школи академічного бандурного виконавства С.В.Баштана, визначено її специфічні ознаки, доведено її продуктивний характер і провідну роль у розвитку сучасного українського бандурного мистецтва.

  Скачати повний текст

Розглянуто творчу спадщину відомого українського композитора XX ст. М. Дремлюги в її взаємозв'язках з процесами формування та розвитку нових тенденцій бандурного мистецтва, що призвели до становлення його професійно-академічного напрямку. Творчість М. Дремлюги висвітлено в аспекті проблем традицій та новаторства, співвідношення фольклорного та композиторського начал. Доведено, що звернення композитора до бандури мало глибоко обумовлений характер та стало важливим етапом у розвитку нового бандурного репертуару.

  Скачати повний текст

Розглянуто фізіологічні особливості природних конституційних типів тіла людини, визначено різноманітні форми кистей рук і пальців з позиції найбільшого їх пристосування до виконавства на бандурі. Проведено диференціацію аплікатури лівої та правої рук бандуриста, розкрито специфіку її утворення залежно від типу інструментарію та способів гри. Проаналізовано аплікатуру на традиційних старосвітських музичних інструментах (кобзі, торбані, діатонічній бандурі). Творчість для бандури Г. Хоткевича розглянута з позиції широкого застосування лівої руки та варіантності аплікатури на бандурі харківського типу. Запропоновано раціональне вирішення аплікатури в популярних творах для сучасної бандури київського типу українських композиторів ХХ - ХХІ ст., актуалізовано оптимальні аплікатурні комбінації для вирішення технічних і художніх завдань в аналізованих творах.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз світоглядної системи носіїв співоцької традиції Слобідської України (кобзарів, лірників, стихівничих). Визначено основні чинники формування світогляду слобідських традиційних співців (сліпота, старцівська субкультура, культура українського бароко, козацтво). Запропоновано структуру та визначення світогляду кобзарів та лірників Слобідської України. Проаналізовано сакральний та профанний модуси буття українського традиційного співця. Досліджено аксіологічну складову співоцького світогляду, запропоновано поняття співоцького етосу. Визначено соціокультурні функції кобзарів і лірників в українському традиційному суспільстві.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто процес генези й еволюції, стагнації та ренесансу ладкової кобзи як цілісного художньо-естетичного явища української культури. На численних прикладах показано шляхи історичної міграції української кобзи й її перетворення в російську домру, а також сучасний ренесанс інструмента та повернення його з небуття. З'ясовано вплив кобзи на розвиток історичного інструментознавства в його українській ментальності. Надано дефініцію та визначено наукову концепцію класичної кобзи як сольного, тембрового, народного інструмента, що має квінтовий стрій, який відповідає ладовим особливостям української народної музики та дозволяє інтерпретувати фольклорні, академічні та сучасні авторські опуси. Здійснено методичні узагальнення процесу кобзового конструювання та виконавсько-педагогічного досвіду на кафедрі народних інструментів Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Доведено, що класична кобза, порівняно з чотириструнною домрою, має свою виконавську та педагогічну специфіку, не дивлячись на загальні методичні підходи, які допомагають у формуванні академічного статусу обох інструментів. Представлено взаємну підпорядкованість всіх супутніх даному феномену елементів у єдиному комплексі, що надає даному явищу особливої, символічної значущості й унікальності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст