На підставі вивчення автентичних джерел досліджено уявлення мислителів Київської Русі про духовно-символічні основи буття. Здійснено зіставлення філософських ідей досліджуваного періоду з українськими національними та загальнолюдськими поглядами на духовні цінності. Висвітлено ідеї духовного зростання ("обоження") у контексті символізму духовної культури Київської Русі X - першої третини XIII ст. Символіку Давньої Русі розглянуто як елемент комунікативно-діалогічного простору культури, спосіб подальшого єднання поколінь. З використаням феноменологічного підходу щодо явища "національного" зроблено припущення про наявність сталих самоочевидностей української нації, які репрезентують себе у символіці "софійного" періоду української філософської думки.

  Скачати повний текст

На основі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики Київської Русі, шо є важливим для розуміння ідейного контексту, у якому зароджувалася філософсько-етична думка давньоруського періоду. Здійснено спробу дати її визначення, досліджено взаємодію кількох відмінних ідеалів дружинної етики ("воїнства Христового", "ідеального князя" та мирського), проведено розмітку фундаментальних етичних категорій (доблесть, честь, слава), розглянуто їх зміст та еволюцію. Описано зв'язок розуміння імперативу у Київській Русі з уявленнями про сакралізовані межі у географічному просторі та часі, здійснено дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як зрілого кодексу імперативів давньоруської дружинної етики, установлено її можливі зв'язки з візантійською та античною спадщиною.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру просторово-часових уявлень давньоруського хронотопу. Визначено місце сакрального центру в системі просторово-часових уявлень давньоруської культури. Конкретизовано розуміння сакрального центру представниками книжної культури давньої Русі на прикладі уявлення про земний рай, Єрусалим - виокремлених смислових топосів зовнішнього просторового виміру. Проаналізовано генезу уявлень про сакральний центр книжної культури Давньої Русі на прикладі розуміння Києва - виокремленого смислового топосу внутрішнього виміру. Висвітлено особливості давньоруського паломництва, яке є своєрідним кроскультурним екзистенційним способом створення сприятливих умов для спілкування людини зі священним і змінює її релігійно-моральний статус. Показано можливість осмилювати актуальні проблеми сучасного українського суспільства та культури з залученням спадщини середньовічної вітчизняної думки.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто антропологічні ідеї Кирила Туровського (1130/1134 - 1184) на матеріалі його "слів" та притч в їх зв'язку з відповідними ідеями вчення про людину Святих Отців Східної Церкви. Зазначено, що для києворуського періоду в історії вітчизняної філософії характерним є взаємовплив філософських та богословсько-релігійних питань та їх укоріненість у давньоруській культурі. Праналізовано питання співвідношення душі та тіла в людниі, есхатологічна й еклезіологічна проблематика, проблема гріха, богопізнання, співвідношення віри та розуму в пізнанні. На підставі комплексного та контекстуального аналізу з використанням порівняльного та генетичного методів інтерпретації текстів доведено визначальний вплив уявлень про людину представників східної патристики на трактування аналогічних проблем давньоруським любомудром. Відзначено традиційні, ортодоксальні та оригінальні особливості тлумачення Кирилом Туровським окремих антропологічних положень. Акцентовано увагу на цінності та актуальності християнського розуміння людини, репрезентованого вибраними творами філософа.

  Скачати повний текст

На підставі результатів історико-філософського аналізу екзистенціалів києво-руської християнської культури виявлено коло умонастроїв, які дозволяють зробити висновок про необхідність доповнення наявного підходу щодо середньовічного типу особистості як корпоративно визначеного. Доведено, що характером християнського світогляду та специфікою його функціонування у філософській культурі Київської Русі закладено підвалини для формування особистісної свідомості та начала, які відображені у ряді літературно-філософських пам'яток даної епохи. Зазначено, що дані положення екстраполюються на текст, який раніше не залучався до складу джерелознавчої бази філософської культури Київської Русі (так званий "Раскольничий манускрипт", відкритий В.М.Татищевим, виписи з якого значно доповнюють текст Іпатіїського літопису).

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку раціоналістичних тенденцій в українській філософській думці зазначеного періоду як утвердження акценту на ролі розуму в осмисленні основної парадигми того чи іншого історичного періоду. На прикладі невербальних текстів Київської Русі доведено функціонування раціонального аспекту в художньо-образному сприйнятті дійсності. Встановлено існування в межах культури Київської Русі апостолоподібного шляху пізнання Бога, що допускав застосування розуму в межах християнського віровчення. Текстуально обгрунтовано раціоналістичний характер єресей XV - середини XVI ст. та поглиблено думку про те, що ідеї релігійного вільнодумства, раціоналізація таїн віри, ренесансна інтерпретація Бога, використання засобів логіки та науково-природничого знання в працях українських гуманістів є невід'ємною частиною утвердження раціоналістичних тенденцій. Розкрито зміст бінарних понять "внутрішній" та "зовнішній" розум у поглядах українських полемістів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив філософсько-релігійного принциру деміургізму Платона на погляди мислителів Київської Русі. На підставі аналізу релігійно-міфологічної та філософської свідомості зроблено висновок про єдність історико-культурного процесу формування деміургічних ідей і зв'язок вітчизняної релігійно-філософської традиції з найбільш якравими філософськими системами античних та середньовічних східнохристиянських теорій. Розкрито напрями еволюції деміургічної свідомості у досократівській філософській традиції та її вплив на систему поглядів Платона. Проаналізовано платонівські діалоги та запропоновано тезу про послідовний розвиток ідей деміургізму, яких обгрунтовано як творчу силу у різноманітних галузях філософського та філософсько-релігійного знання. Зазначено, що впливу деміургічної концепції зазнали гносеологічні, соціально-політичні, етичні, антропологічні, космологічні та теологічні погляди Платона. Виявлено розвиток деміургічних ідей у наступній релігійно-філософській традиції (елліністично-римській та східно-христянській). Розглянуто зв'зок між прийняттям християнства Київською Руссю та ретрансляцією через візантійську духовну культуру ідей Платона на давньоруських мислителів. Зокрема, проаналізовано "Повість врем'яних літ" Нестора, "Повчання" Володимира Мономаха, "Слово про Закон і Благодать" митрополіта Іларіона. Зазначено, що виявлення завдяки проведеному дослідженню специфічних особливостей деміургізму дозволяє зробити висновок про оригінальних характер давньоруської релігійно-філософської традиції, яка сформувалася під впливом платонізму.ь

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософський, порівняльний аналіз гносеологічних поглядів представників української філософської думки ХІ - ХІХ ст. Висвітлено питання співвідношення розуму та віри на різних етапах розвитку української культури. Розкрито зміст понять "розум" та "віра" у світовій та українській філософській культурі. Описано вплив на формування києво-руської традиції візантійсько-елінської культури, в подальшому активної взаємодії західноєвропейських філософських напрямків з вітчизняними.

  Скачати повний текст