Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

  Скачати повний текст

Висвітлено соціально-філософський аспект гуманізації процесу впровадження інформаційних освітніх технологій у суспільстві, що трансформується. Проаналізовано специфіку, сучасний стан і соціальні чинники активізації гуманістичної спрямованості інформаційних технологій у вітчизняній освіті. Розглянуто особливості інтенсифікації гуманістичної складової шляхів і засобів їх впровадження у навчальний процес.

  Скачати повний текст

Розглянуто гуманістичні засади самореалізації особистості, визначено роль в цьому процесі потреб, інтересів, цінностей. Проаналізовано філософські погляди на дану проблему в класичній філософії, визначено гуманістичне спрямування потреб, інтересів та цінностей в сучасній світовій філософії, висвітлено гуманістичні засади самореалізації особистості в історії української філософії. Визначено основні категоріальні поняття даної теми, розкрито діяльно-творчу сутність особистості. Формування ціннісної орієнтації особистості досліджено у взаємозв'язку з формуванням та усвідомленням потреб, інтересів. Показано, що в процесі самореалізації особистості відбувається гармонізація особистих і суспільних інтересів, гуманізація особистісної свідомості та самосвідомості, формується почуття патріотизму.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз феномену освіти у парадигмальному вимірі західного освітнього простору. Проведено міждисциплінарне дослідження з превалюванням філософської методології, що дозволило з використанням парадигмального підходу провести історико-філософський аналіз рефлексії освіти провідними філософськими плинами у контексті західноєвропейської та північноамериканської наукової думки. Уточнено понятійно-категоріальний апарат освіти. Досліджено аксіологічні засади змісту сучасної освіти. Висвітлено особливості сучасного освітнього простору Заходу та специфіку освітнього простору України. Висвітлено основні шляхи модернізації української моделі під впливом загальносвітових соціально-економічних і освітніх тенденцій. Обгрунтовано, що провідними концепціями реформування української освіти є фундаменталізація та гуманізація, спрямовані на формування гармонійно розвинутої цілісної особистості. Зазначено, що нова якість ціннісно й особистісно-орієнтованої освіти пов'язана з культурним контекстом, який надає освіті особистісний смисл, визначає рівень активності людини, міру її залучення до культури свого народу.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні соціально-філософські проблеми, пов'язані з жорстокістю сучасного суспільства, розривом поколінь, наростаючим відчуженням людини, небезпекою втрати гуманних загальнолюдських орієнтирів, вироблених століттями. Розглянуто основні підходи до феномена співчуття, наведено його базові характеристики як загальнолюдського соціального феномена. Висвітлено зародження співчуття, його історичний розвиток і значення для суспільства. Сформульовано оптимальну модель співчуття, що синтезує базові його елементи як загальнолюдського феномена. Досліджено парадигму соціального розвитку сучасного транзитивного суспільства, виявлено причини дегуманізації його ціннісно-нормативної системи. Сформульовано положення проекту гуманізації суспільства з використанням виробленої моделі співчуття як стабілізуючого чинника соціального розвитку.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній філософії здійснено цілісний аналіз соціальних, антропологічних, етичних, світоглядних проблем туризму. Доведено, що тимчасове та добровільне переміщення масових людських потоків до іншого географічного, природного та соціокультурного середовища з метою подорожі є новим глобальним соціокультурним явищем і вимагає належного філософського осмислення. Відзначено, що задовольняючи специфічний комплекс потреб людини, туристична діяльність підносить і розкриває та гуманізує ці потреби. Показано, що туризм, здійснюючи крос-культурну передачу екзистенційних цінностей, збагачує світогляд, систему цінностей людини, сприяє встановленню діалогічних відносин між представниками різних соціумів і народів, створює між ним атмосферу взаєморозуміння та довіри. Тому, на відміну від інших чинників глобалізації, які можуть загострювати конкурентні відносини між країнами, туристична діяльність сприяє кооперативній взаємодії індивідів, спільнот, культур, народів. Зроблено висновок, що міжнародні та національні туристичні організації, проводячи цілеспрямовану політику покращання взаємодії між народами, створюють засобами туризму умови для гуманізації цих відносин, активізації моделей співпраці у напрямку розв'язання загальних глобальних проблем світового соціуму, досягнення якісно нового рівня суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Показано, що досвід осмислення людської деструктивності свідчить про необхідність подолання занадто оптимістичних уявлень щодо природи людини, її місця та ролі в історії. Зазначено, що на відміну від модерністського проекту антропоцентризму, егології, самоцентрованості та самодостатності людини, інтегральною ідеєю сучасної гуманістики, яка поєднує поновлені християнську та секулярну гуманістичні традиції, повинна стати ідея нелінійності людського буття, відкритості назустріч Іншому, постійного подолання самототожності Я - Я. Людяність у такому розумінні - це гідні відносини з Іншим, не буття у собі, а буття для Іншого. Зроблено висновок, що жертовна любов до Іншого - головний заповіт християнства, та нові його інтерпретації спроможні ініціювати поновлення та відродження гуманізму, надати натхнення та сил для виходу з антропологічної кризи, для вирішення глобальних проблем і продовження людської історії.

  Скачати повний текст