Встановлено ступінь моральної заданості в етикетній імперативності, що редукує себе в систему соціальної комунікативності. Проаналізовано структурні складові етикету, його функціональне значення в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, колективних й індивідуальних видів поведінки. З'ясовано роль даного соціокультурного феномену у формалізації культурних еталонів і цивілізованих стереотипів моральних відносин, формуванні уявлень про належне в раціонально-емоційній сфері моральної свідомості.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність організаційної культури промислового підприємства, визначено соціально-психологічні умови її формування. Встановлено недостатній рівень привабливості організаційної культури в цілому та її окремих складових. Виділено основні типи персоналу промислового підприємства за рівнем привабливості для нього основних складових організаційної культури. Виділено психологічні чинники, які впливають на формування організаційної культури промислового підприємства. Розроблено програму соціально-психологічної підготовки керівників промислового підприємства до управління організаційною культурою. Наведено результати експериментального впровадження запропонованої програми підвищення професійного рівня керівних кадрів промислового підприємства у даній сфері.

  Скачати повний текст

Стереотип поведінки визначено як сукупність усталених, повторювальних дій, які безпосередньо пов'язані з історичними умовами життя суспільства, його культурним досвідом, та є способом кодування й трансляції інформації про цінності, норми, ідеали суспільства та людини. Поведінковий стереотип розглянуто як констутуюючий фактор у соціокультурний практиці людини та спільноти, який забезпечує культурну спадкоємність і збереження традицій. Стереотипну поведінку розглянуто як необхідну умову для здійснення самоідентифікації людини. Виявлено регулювальний потенціал поведінкових стереотипів у конфліктних ситуаціях.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано соціально-філософський підхід до дослідження феномену переговорів. Розкрито значення даної наукової роботи для аналізу особливостей комунікативних процесів сучасного суспільства. Визначено місце переговорної проблематики у соціальних і гуманітарних науках. Особливу увагу приділено дослідженню історико-філософського знання. Запропоновано новий підхід до інтерпретації переговорів як виду соціальної взаємодії та типу міжособистісних стосунків і зв'язків, які реалізуються вербально та посідають особиве місце у сучасній комунікаційній системі. Виявлено характерні риси та відмінні особливості переговорів як відносно самостійного соціального явища. Розкрито сутність переговорів як організованої й упорядкованої системи, що регулюється морально-етичною імперативністю й етикетом, зокрема мовленнєвим. Визначено роль особистісного потенціалу у переговорному процесі. У структурі мовленнєвої діяльності, що супроводжує переговорний процес, виділено вербальну та нонвербальну складові. До вербальної, яка припускає мовленнєву активність, віднесено мовленнєвий контакт, аргументації й оцінні думки, до нонвербальної, яка означає відмову від будь-якої активності, виправданої стратегією переговорів - мовчання та його модифікації - умовчання та паузу.

  Скачати повний текст

Визначено суть, структуру, критерії, показники та рівні сформованості культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування цього спілкування. Розроблено поетапну методику формування культури ділового спілкування студентів у процесі вивчення спецкурсу "Культура ділового спілкування міжнародників-аналітиків" та проведення занять з іноземної (англійської) мови. Доведено важливу роль вивчення іноземної мови як другої фахової дисципліни у формуванні даної культури у майбутніх міжнародників-аналітиків.

  Скачати повний текст