Книга є викладом історії Риму та його імперії від виникнення міста до утворення на його теренах республіки, яка перетворилася в імперію по суті, а далі й за формою. Автор, використовуючи доступний йому джерельний матеріал і сучасні дослідження показує ті перетворення які привели Рим до статусу світової наддержави, яка так чи інакше проіснувала чи не тисячу років. Розглядаються різні сторони її існування: насамперед політика, економіка, культура, причини піднесення і краху.

У монографії розглянуто науковий доробок відомого сучасного українського історика Валерія Степанкова у царині дослідження проблем історії національно-визвольної боротьби українців та державотворчих процесів XVII ст. Простежено становлення та еволюцію теоретико-методологічних засад роботи науковця в контексті суспільно-політичних процесів та розвитку української історіографії її половини 1960-х - на початку 2020-х рр. З’ясовано, що на сучасному етапі для його методологічного інструментарію є характерним ефективне комплексне поєднання позитивізму, неодержавницької школи, школи «Анналів», «нової соціальної історії» та цивілізаційного підходу. Виокремлено та проаналізовано на основі діахронного й компаративного методів стрижневі проблемно-сюжетні лінії в одноосібних працях вченого: селянство і соціальна боротьба; козацький стан; українська державна ідея; національно-політична свідомість; політична еліта; постаті Богдана Хмельницького та Петра Дорошенка; компарація Української революції з подіями в Європі; відносини між Українською державою та Московією, Османською імперією, Кримом, а також взаємини з Річчю Посполитою, Швецією й Трансільванією; авторські рецепції здобутків української та зарубіжної історіографії у висвітлені проблеми; авторські дискусії із сучасними колегами-істориками. Книга буде пізнавальною і корисною для науковців, студентів, усіх хто цікавиться історією.

Роман Ольги Кобилянської (1863-1942) «Апостол черні», останній великий твір письменниці, мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною – не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний». Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі? Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія – самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не втратили актуальності. У романі вони вплетені в захопливий сюжет про долю кількох поколінь української родини з Буковини.

На сторінках цієї книги висвітлено найважливіші події, пов'язані з історією українського козацтва від часу його виникнення на зламі XV-XVI от., зокрема запеклу боротьбу з войовничими кочівниками за рідну землю й православну віру. Особливу увагу приділено яскравим постатям Війська Запорозького, їхній політичній і державній діяльності. Відображено українсько-польсько-литовські взаємини, а, також місцеві традиції державотворення періоду Київської та Галицько-Волинської Русі. У книзі розкрито морально-етичний кодекс поведінки воїна-січовика – мужність, побратимство, лицарство, рівність, вірність, честь, добра слава, боротьба проти ворогів віри, оборона вітчизни; родинний принцип організації, демократизм; особливе ставлення до жінки, аскетизм, релігійність тощо. Значне місце відведено козацькій ментальності, способу життя, яке визначали воєнне ремесло й належність до військової спільноти. Зображено умови боротьби з кочовими народами Сходу, що змусили козаків оволодіти бойовим мистецтвом і створити власні збройні сили, зокрема потужний морський флот» які протистояли османсько-татарській агресії. Книга адресована широкому колу читачів.

У книзі розкрито військово-політичні стосунки України та Польщі впродовж 1500-х -1700-х років. Особливу увагу звернуто на союзницьку Гадяцьку унію 1658 року, яку було укладено між королівським і гетьманськими урядами задля утворення Украінсько-Польсько-Литовської феде¬ративної держави. Цікавими видаються положення мирних договорів між Козацькою Україною і Короною Польською в Чуднові (1660), Підгайцях (1667) й Острозі (1670). а також таємні переговори про союз між Батурином та Варшавою в 1707- 1708 роках. Досліджено спільну військову боротьбу українського козацтва та польської шляхти проти Стамбула під час тривалої війни 1684-699 років європейської Священної Ліги з Османською Імперією. Також висвітлено українсько-польську політичну і військову взаємодію проти Московського царства в ході Північної війни 1700-721 років. Видання адресоване всім, хто цікавиться історією України, Польщі та Східної Європи.

Видання присвячене одній з виняткових за своєю важливістю подій історії Центрально-Східної Європи – Хотинській війні 1621 р. між Османською імперією та Річчю Посполитою. Воно містить ряд нових наукових студій, у фокусі яких опинилися різні виміри цієї війни – дипломатичний, мілітарний, екологічний ти інші В окремій рубриці здійснено публікацію новознайдених історичних джерел, які стосуються тематики дослідження. Для науковців, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією України і Центрально-Східної Європи раннього нового часу.

Постать гетьмана Івана Мазепи є однією з основоположних у пантеоні історичної пам’яті української нації. Яскравий політик з блискучою освітою, талановитий керівник та полководець, він єдиний серед українських гетьманів правив Гетьманщиною понад 20 років, одночасно будучи близьким сподвижником та радником Петра І. Те, що вирізняло Мазепу серед багатьох можновладців-сучасників та нащадків — він керувався власними принципами й ідеалами та був у першу чергу державником. У цьому виданні відома дослідниця історії козаччини Тетяна Таїрова-Яковлєва, базуючись на широких та часто мало досліджених архівних матеріалах, розглядає період правління Івана Мазепи — обставини його приходу до влади, відносини з Петром І, московською владною верхівкою та козацькою старшиною. Зрештою, авторка відповідає на головне питання мазепознавства — чим керувався гетьман Іван Мазепа, переходячи на бік Карла XII. Книга буде цікавою дослідникам, викладачам, студентам та всім, хто цікавиться історією України.