Ніщо не вказує на те, що еволюція мала на меті виникнення людини. І ніщо не вказує на те, що життя обертається навколо одного-єдиного індивідуума. То чому ж ми самі вважаємо себе такими важливими, такими унікальними? Хоча поведінка групи людей виявляє структурну подібність з тим, що називають супер-організмом, проте кожний індивідуальний член такої групи твердо переконаний, що цілком контролює власні думки, власні дії та власні почуття. Про цей дещо незручний парадокс і йдеться в Homo urbanus. З майстерністю вправного оповідача та екскурсовода Йелле Роймер веде нас повз події нашої епохи, в якій доведена до абсурду індивідуалізація начебто збігається з майже примусовою груповою поведінкою, що нагадує поведінку табуна риб або зграї шпаків. Чи завжди людина прагне жити відлюдно у вибраному нею просторі, а чи вона перетворюється на все краще пристосовану ланку супермозку, створеного із мізків усіх людей, сполучених між собою невидимими дротами комунікації? У своїх пошуках пояснення цього парадоксу Роймер бачить виникнення нового, раніше не описаного виду людини, який еволюціонує більшою мірою, аніж нам того хочеться. Homo urbanus не є ані футуристичним, ані апокаліптичним сценарієм. Йелле Роймер дотримується тих самих фактів, яких упродовж еволюції дотримувалося життя, оскільки наше майбутнє за еволюцією.

Навчальний посібник охоплює такі розмовні теми як «Англійська – мова міжнародного спілкування», «Освіта та виховання», «Людина, її характер, емоції та почуття». Головна мета – взаємозв’язаний розвиток навичок усного та писемного мовлення на основі оволодіння лексико- граматичним матеріалом. Навчальний посібник розраховано на студентів 3-х курсів факультет іноземних мов педагогічних ЗВО.

Одного дня спокійне життя молодого письменника Тімоті порушують двоє. Агенти ФБР з'являються біля його дверей із проханням допомогти... Знайти особу, відому на весь світ невловимістю. І, несподівано для себе, Тімоті погоджується на авантюру. Проте спершу він має пристати до секретної програми, спеціалізація якої – люди з феноменальними інтуїтивними здібностями. Люди, що відчувають матерію цього світу інакше за решту. Непомітно для себе Тімоті оволодіває цією потужною силою інтуїції. Почуттям, здатним показати життя таким, яким воно є насправді, – надзвичайним. Та чи стане Тімоті сил пройти шлях до самого кінця? Шлях, який до снаги лише обраним.

Французького драматурга румунського походження Ежена Йонеско (1909-1994) справедливо називають одним із творців «нового» театру – театру абсурду. Персонажі Йонеско – або, як він їх називав, «маріонетки» – безпорадно борсаються в абсурдності буття: ірраціонального, кумедного, гротескного, сповненого непорозуміння й болю. Комедія, за словами автора, трагічніша від самої трагедії, адже остання має правила, а біль – межу. Комедія натомість – гра без правил. За численними каламбурами, химерною грою слів, двозначними жартами й аж ніяк не двозначними натяками криються примітивні й водночас складні почуття. Занадто банальні. Занадто людські. Як розпізнати їх за масками? Як відчути під ногами ґрунт у цьому хисткому, до смішного абсурдному світі, де Оратор – глухонімий, Учитель – нетямущий, Король – немічний, а Детектив – не спроможний арештувати безжального Вбивцю, дарма що знає все про кожен його крок?. Ця книжка – для тих, хто, шукаючи чітких відповідей, знає, що їх немає і бути не може.