Вперше встановлено наявність зв'язку між типом реагування на захворювання та здатністю до антиципації в осіб з особливими потребами в юнацькому віці. Уточнено чинники, які пов'язані з порушенням антиципаційної спроможності та впливають на адаптаційні можливості особистості з особливими потребами: обмеження в кар'єрі, матеріальні збитки, обмеження у вільному часі, почуття неповноцінності. Вдосконалено питання про вплив антиципаційної спроможності на формування життєвих перспектив осіб з особливими потребами.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено розмежування свободи як об'єктивної реальності людського буття та свободи як феноменальної даності, до якої відносяться мислення та культуротворення. Уточнено зміст понять "сенс" і "значення" як нетотожних смислових аспектів у процесі культуротворення: значення як ідеального концептуального смислу, об'єктивованого в предметах культури, та сенсу як ціннісно-почуттєвого відношення суб'єкта. Обгрунтовано культуротворчий зміст поняття "мотивації", що виявляється у потребі самоздійснення та втілюється в актах вираження та розуміння. Виявлено характер культуротворення як відповіді Іншому та відповідальності перед Іншим. Визначено місце рефлексії у здійсненні свободи як прояснення й актуалізації смислів. Встановлено роль Іншого як межі свободи й об'єктивної умови культуротворення.

  Скачати повний текст

Розкрито проблему професійного удосконалення та самоудосконалення особистості засобами культури та мистецтв у системі освіти Франції. Зазначено, що даний процес визначає континіумне поняття "артистичне виховання". Доведено, що артистичне виховання засобами мистецтва, через позитивні естетичні почуття, розвиває здібності до творчої експресії та відчуття творчості, сприяє розквіту особистої незалежності та індивідуальності учня, урівноважує розумові та почуттєві можливості учнів, культивує способи мислення та дії, стає необхідним для уміння орієнтуватися та поводитися у сучасному суспільстві. Встановлено, що поступи у даному вихованні стають визначальними у міждисциплінарних зв'язках, акцентують увагу на численних формах і символах, що є ключем до багатьох знань і дій, одержаних у школі.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення концепту кохання в сучасній англійській мові як складного ментального поняття, представленого в єдності його змістового, образного, ціннісного складових і дискурсивній реалізації. Наукове дослідження проведено у межах когнітивного, аксіологічного та психолінгвістичного підходу щодо опису культурної специфіки мов світу. Особливу увагу приділено вивченню вербально-оформлених уявлень про концепт кохання, об'єктивований в сучасній англійській мові різнорівневими лінгвістичними засобами: від лексем на позначення самого почуття до дискурсивної взаємодії закоханих. Показано, що кохання як вербалізована універсалія позначена в англійській мові культурною специфікою на когнітивному та дискурсивному рівнях і безпосередньо пов'язана з системою цінностей англомовної лінгвокультури.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєві тактики (МТ) у комунікативній ситуації (КС) "освідчення в коханні" з урахуванням різноманітних факторів мовленнєвого спілкування - соціальних ролей комунікантів, лексико-синтаксичних засобів, невербальних компонентів комунікацій. МТ визначено як стереотипну модель мовленнєвої поведінки певного соціуму, за допомогою якої мовець намагається реалізувати свою комунікативну інтенцію у конкретній ситуації спілкування. На підставі аналізу фактичного матеріалу виділено МТ, яким користується ініціатор мовленєвих актів у КС "освідчення в коханні". Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти мовленнєвих актів і невербальні засоби спілкування комунікантів, які освідчуються в коханні. Завдяки здійсненому дослідженню встановлено залежність вибору МТ і невербальних засобів комунікації від соціальної ролі комуніканта. З'ясовано, що для успішного міжособистісного спілкування в КС "освідчення в коханні" вибір комунікантом найбільш психологічно доцільної форми вираження свого почуття має грунтуватися на експлікації емпатії, двоцентричного характеру любовних почуттів, здатності до ідентифікації та децентрації, що означає апріорне, безумовне прийняття іншої особистості, орієнтацію на її природну індивідуальну неповторність.

  Скачати повний текст

Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

  Скачати повний текст

Досліджено та узагальнено специфіку підготовки висококваліфікованих спеціалістів у наукових школах Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" і Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, яка сприяє якісному оновленню українських наукових кадрів. Здійснено дослідження життя та наукової діяльності всесвітньо відомих засновників харківських фізичних шкіл у контексті аналізу специфіки професійного становлення лідера наукової школи. Розроблено пізнавальну концепцію використання фізико-історичних матеріалів про вітчизняні наукові школи в підготовці майбутніх фізиків. Запропонована концепція на сучасному етапі розбудови національної освіти допомагає виплекати в учнів природне почуття національної гордості за визначні наукові досягнення вітчизняних учених, повернути історичну пам'ять про всесвітньо відомі наукові надбання українського народу, сформувати громадянську позицію та світогляд майбутнього творця Української держави.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу за умов загальноосвітньої школи. Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних досліджень, присвячених окремим аспектам даного процесу. Відзначено важливу роль моральних почуттів у формуванні сучасної особистості. Для діагностики вихованості моральних почуттів молодших школярів виділено 4 критерії: понятійний, емоційно-оцінний, емоційно-регулятивний, поведінковий, до кожного з них критеріїв розроблено показники. За результатами констатуючого експерименту визначено вихідні рівні вихованості моральних почуттів молодших школярів: високий, середній та низький. Кожний рівень характеризувався певними якісними ознаками, виявленими на підставі кількісних результатів. Науково обгрунтовано та практично апробовано педагогічну модель виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу. Педагогічну модель розроблено на основі визначених педагогічних умов: створення фону оптимізму, виявлення морального імпульсу казки й осмислення його динаміки, забезпечення рольового перевтілення школярів у казкових героїв. Розроблено дефініції понять "фон оптимізму", "моральний імпульс" і "ситуація ролі". Розкрито методи та прийоми реалізації виявлених педагогічних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття гумору, основними складовими якої є інтелектуально-емоційний, мотиваційний і комунікативний компоненти та їх реалізація у системі моральних стосунків і моральної діяльності. Визначено засоби педагогічного впливу та умови виховання почуття гумору. Наведено результати експериментального дослідження виховання почуття гумору на підставі системного підходу.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему виховання почуття корисності для іншого в учнів підліткового віку. Проаналізовано філософські та психолого-педагогічні аспекти досліджуваної проблеми. Розкрито сутність і структурні елементи поняття "почуття корисності для іншого". Визначено критерії, показники та рівні вихованості цього особистісного утворення в учнів підліткового віку. Виявлено стан вихованості почуття корисності для іншого у підлітків сільських і міських загальоосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Доведено, що за умов полікультурного регіону культурно-художні традиції (усна народна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, художні промисли та ремесла народу) відіграють велику роль у вихованні почуття патріотизму старшокласників. Використання цих традицій як засобу виховання створює умови для емоційних, естетичних і психологічних переживань і почуттів, що є базою для виховання почуття патріотизму, яке інтегрує почуття безкорисливої любові, прив'язаності до Батьківщини, поваги до землі своїх предків, повної віддачі в ім'я процвітання Батьківщини. Теоретично обгрунтовано систему роботи з метою виховання почуття патріотизму у старшокласників засобами традиційного народного мистецтва Донбасу як частини цілісного педагогічного процесу. На підставі результатів констатувального експерименту проведено формувальний експеримент, а саме: розроблено та впроваджено програму факультативного курсу, методичні рекомендації класним керівникам, організаційно-педагогічні форми та методи роботи.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано педагогічні умови виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Визначено зміст понять "шанобливе ставлення дитини до матері" (позитивне сприйняття дитиною емоційного, фізичного, психологічного образу матері, її статусу в родині та родинних стосунках, що засноване на моральних знаннях і досвіді дитини та відображається в моральних вчинках стосовно матері) та його структуру (світоглядно-пізнавальний, емоційно-вольовий і дієвий складники), а також "вихованість у дитини шанобливого ставлення до матері" (відчуття та прояв дитиною поваги, пошани до матері, піклування, ніжності та турботи про неї) та його компоненти (інформаційно-змістовий, емоційно-ціннісний, поведінковий). Розглянуто критерії (когнітивний, емоційно-почуттєвий, діяльнісний) і показники, охарактеризовано рівні (достатній, задовільний, низький) вихованості шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Розроблено експериментальну модель, що містить етапи (інформаційно-збагачувальний, рефлексивно-діяльнісний, інтегративно-творчий), форми та методи роботи з реалізації педагогічних умов виховання шанобливого ставлення до матері у дітей старшого дошкільного віку (інтегровані заняття, дидактичні ігри та вправи, ситуації морального вибору, повчальної історії, бесіди, читання й обговорення літературних творів).

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми національно-мовного виховання особистості в процесі вивчення творчої спадщини українського вченого та педагога Івана Огієнка. На підставі дослідження маловідомих архівних джерел, історико-педагогічної літератури першої третини XX ст. та сьогодення, раритетних мовно-освітніх видань розглянуто суспільно-політичні та соціально-педагогічні умови становлення І.Огієнка як педагога-мовознавця, визначено провідні напрями культурно-освітньої діяльності науковця, здійснено ретроспективний аналіз його поглядів на розвиток національної освіти, одним із шляхів реформування якої є рідномовне виховання українського шкільництва. На прикладі підручників і методик ученого проаналізовано виховний вплив лінгвістичних знань на формування високоосвіченої культурної особистості та розкрито пріоритетні напрями рідномовного виховання учнівської молоді. Висвітлено педагогічну спадщину І.Огієнка в аспекті рідномовного виховання: з погляду вивчення української мови як навчального предмета, у контексті аналізу його підручників і посібників з метою визначення ефективності виховного впливу на вияв національно-мовних почуттів і свідомості, визначення інноваційної технології навчання рідної мови за підручником; виявлення конкретних рекомендацій вченого щодо використання та посилення виховного потенціалу рідної мови як навчального предмета. Зважаючи на фундаментальну працю І. Огієнка "Наука про рідномовні обов'язки" проаналізовано погляди вченого на сутність людини та вплив на її формування рідномовного виховання, визначено принципи, методи та форми впливу на особистість у процесі засвоєння знань з рідної мови та обов'язків щодо її збереження.

  Скачати повний текст

Розглянуто стан українського суспільства напередодні Української Революції 1917 р., становлення системи військово-патріотичного виховання в Україні на різних етапах її діяльності. Значну увагу приділено питанням роботи вищих державних і військових структур з відновлення патріотичних та державотворчих почуттів у громадян України, налагодження формування національних військових кадрів та їх ідейно-патріотичного виховання, створення національної системи військової освіти, що сприяє утвердженню суверенітету Української держави. Зроблено висновок, що історичний досвід військового вишколу та національно-патріотичного виховання в період визвольних змагань сприяв продовженню національно-визвольної боротьби українського народу, а також є актуальним за сучасних умов реформування Збройних Сил України.

  Скачати повний текст

Досліджено творчі доробки, суспільно-політичні погляди, політичну доктрину та теоретичну спадщину та діяльність М.М.Аркаса. Надано характеристику процесу становлення громадсько-політичних поглядів М.М.Аркаса за умов соціально-економічного та політичного розвитку українських земель кінця XIX - початку XX ст. та показано роль родинного виховання у формуванні національно-патріотичних почуттів громадського діяча. Висвітлено взаємодію М.М.Аркаса з відомими сучасниками, здебільшого активними учасниками національного руху, з політичними та громадськими організаціями та рухами, ступінь впливу його ідей на громадсько-політичну думку та свідомість українського народу. Розглянуто головні напрямки громадсько-політичної діяльності М.М.Аркаса на ниві національно-культурного відродження кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто процес заснування, діяльність та склад Миколаївського товариства "Просвіта", ініціатором створення якого та головою був М.М.Аркас. Проаналізовано вплив просвітницької діяльності товариства у процесі популяризації української культури, історії, мови у південному регіоні України. Розглянуто соціально-політичні передумови написання "Історії України-Руси", визначено її роль і місце в українській політичній думці.

  Скачати повний текст

Вперше до наукового обігу введено поняття "життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення". Виділено й охарактеризовано суспільно-діяльнісний та індивідуально-психічний її рівні. Цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення). Досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту та характер взаємин між членами неповної сім'ї, вибір і тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чиники впливу) та позашкільну діяльність. Проаналізовано психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім'ї (виразність і стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків). Показано відмінності у життєдіяльності молодших школярів залежно від тривалості часового проміжку після розлучення батьків. Розроблено й апробовано психокорекційну програму надання таким дітям психологічної допомоги. Проаналізовано психологічні особливості розвитку особистості дитини у сім'ї після розлучення батьків. Визначено деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу її адаптації до нових стосунків з батьками у неповній сім'ї. Проаналізовано психологічні наслідки дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини у неповній сім'ї. З'ясовано, що розлучення батьків обумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають протягом тривалого часу після розлучення. Доведено можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодшого школяра шляхом проведення психокорекційної роботи з використанням когнітивно-поведінкового підходу з елементами арт-, казко- й ігротерапії, психодрами та психогімнастики.

  Скачати повний текст

Вивчено гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, засуджених за вбивство, що пов'язані з процесом сприйняття обставин власного злочину. Досліджено гендерні особливості змісту свідомого та неусвідомленого емоційного сприйняття важливих соціальних понять особами, що вчинили насильницькі злочини. Виявлено специфічні переживання, характерні для жінок та чоловіків, що вчинили вбивство, в момент, одразу після та набагато пізніше скоєного злочину. Вивчено гендерні особливості суб'єктивної картини насильницького злочину у порівнянні з об'єктивними даними за матеріалами кримінальних справ. Доведено необхідність психокорекційної роботи, спрямованої на розвиток самосвідомості, пробудження каяття, боротьбу з негативними почуттями та реконструювання ціннісної сфери у напрямку соціальної адаптації з урахуванням гендерних смислових схем. Розроблено психокорекційну програму "Вибір", здійснено її апробацію та показано ефективність застосування у виховній роботі з засудженими особами, що визнали свою вину. Наведено психолого-педагогічні рекомендації щодо проведення психокорекційної роботи пенітенціарним психологом з вбивцями з урахуванням їх гендерних особливостей.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу емоційних особливостей особистості, що розвивається. Уточнено суть поняття емоцій, розкрито концептуальні уявлення, які дозволяють зрозуміти механізми та умови їх виникнення у формі специфічного полімодального почуттєвого тону, спрямованого на дії внутрішніх і зовнішніх чинників життєдіяльності. Досліджено динаміку генези різних емоційних особливостей, визначено типові прогностичні тенденції у становленні емоційної сфери, уточнено наявні на означений період дані про особливості її розвитку в сучасних дітей.

  Скачати повний текст

Розглянуто генезу та розвиток українського верлібру щодо зміни художніх систем. Висвітлено верлібр як особливий жанр літератури; верлібр як визначник індивідуально-авторського світосприйняття, проявленого у віршовій формі; верлібр як спосіб образного висловлення думки та почуття, позначений своєрідним внутрішнім ритмом. Показано, що стильова специфіка розвитку українського верлібру зумовлює потужну родожанрову дифузію, результатом якої стає поява вільновіршових синтетичних жанроутворів; відкриває приховані потенціали зображально-виражальних засобів; сприяє взаємодії концептів поезії, науки та мистецтва у творенні словесної картини світу.

  Скачати повний текст