Досліджено проблеми виховання громадянської самосвідомості старшокласників засобами символіки народного мистецтва України. Актуальність її дослідження зумовлена необхідністю створення нової системи громадянського виховання учнівської молоді, заснованої на ідеї розвитку самосвідомості особистості у незалежній державі. Визначено основні етапи розвитку ідеї громадянського виховання в Україні; обгрунтовано структуру громадянської самосвідомості старшокласників та особливості педагогічного впливу національних та загальнолюдських цінностей, відображених в символіці українського народного мистецтва, на її становлення. Запропоновано науково обгрунтовані та експериментально перевірені основні ланки нової технології виховання громадянської самосвідомості старшокласників засобами символіки народного мистецтва України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано педагогічні умови виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку (диференціація змісту художніх творів відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей, створення системи взаємодії дітей та дорослих під час ознайомлення зі змістом художніх творів, спонукання дітей до відтворення змісту художніх творів у різноманітних видах діяльності). Визначено поняття "вихованість інтересу дітей старшого дошкільного віку до змісту художнього твору", критерії, показники. Охарактеризовано рівні вихованості інтересу до змісту художнього твору (високий, достатній, середній, низький). Розроблено експериментальну модель виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку, форми, методи та прийому виховання інтересу до змісту художнього твору в дітей старшого дошкільного віку. Розкрито зміст понять "інтерес", "виховання інтересу", "вихованість інтересу", "художній твір", "зміст художнього твору".

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття гумору, основними складовими якої є інтелектуально-емоційний, мотиваційний і комунікативний компоненти та їх реалізація у системі моральних стосунків і моральної діяльності. Визначено засоби педагогічного впливу та умови виховання почуття гумору. Наведено результати експериментального дослідження виховання почуття гумору на підставі системного підходу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З метою вивчення особливостей інтерпретаційної активності учнів молодшого шкільного віку запропоновано використовувати музичний тест, який є експлікацією особистісних переживань і думок, втілених у музичну тканину твору, вихідна природа якого є інтонаційною. Особистісно-цілісна природа явища інтерпретації має історію становлення, яка виявляється в онтогенетичних особливостях розуміння й інтерпретації музичного художнього твору. Установлено психологічні характеристики особистості учня, взаємопов'язані з рівневою структурою інтерпретації музичного тексту. Здіснено кореляційний аналіз та виділено особистісні кореляти успішності інтерпретації музичного твору. Розроблено спеціальну програму тренінгового навчання, спрямовану на формування у молодших школярів готовності до інтерпретування музичного тексту. Установлено психологічні засоби, засвоєння та використання яких забезпечує досягнення суб'єктного рівня інтерпретації (аналіз, моделювання, рефлексія власних переживань).

  Скачати повний текст

Вивчено особистісні чинники (властивості), що зумовлюють успішність розуміння та інтерпретації суб'єктом хореографічного тексту як особливого соціокультурного феномену (форми суспільної свідомості) та специфічного каналу трансляції повідомлення (художнього образу дійсності) засобами пластики (виразних рухів). У ході експерементального дослідження встановлено певний симптомокомплекс спеціальних утворень (емпатійності, імпресивності, рефлексивності-імпульсивності), а також характеристик самоставлення (упевненості у собі, самоприйняття, відкритості, самокерування і самоцінності), які постають суб'єктивними детермінантами (корелятами) вибору певної стратегії (способу) інтерпретації суб'єктом хореографічного сюжету (значеннєвої, безпосередньо-чуттєвої, контекстуально-індикативної, діалогічної). Визначено та обгрунтовано перелік якісно-кількісних критеріїв успішності інтерпретації хореографічного тексту, що склали зміст відповідних психотехнічних процедур розробленої навчально-тренінгової програми. Наведено результати апробації даної програми та шляхи впровадження її у практику хореографічної підготовки учнів загальноосвітніх закладів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему психологічного здоров'я учнів підліткового віку, проведено його оцінювання за різних умов навчання та корекції засобами музики. Встановлено, що аналіз сучасного стану проблеми уможливив визначення місця психологічного здоров'я в системі психологічних знань. Визначено критерії оцінювання психологічного здоров'я підлітків, такі, як адекватність самооцінки, позитивне ставлення до інших, реалізація соціальних потреб, сформованість ієрархії цінностей, сформованість професійних інтересів і намірів, переважання внутрішньої мотивації навчальної діяльності над зовнішньою, емоційна стійкість, особливості особистості, що можуть бути розглянуті як передумови особистісної зрілості у дорослому віці. Зазначено, що найбільш відповідають визначеним критеріям психологічного здоров'я показники, одержані у групі учнів музичної школи, а найменше - учнів загальноосвітньої школи. Розроблено й апробовано комплекс корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики.

  Скачати повний текст

Досліджено формування символічного образу у художньо-графічній діяльності підлітків і представлено його як творчий процес символізації. Символізація як спосіб перетворення абстрактних понять, ідей в образ полягає у подвійному кодуванні, яке охоплює пошук образного аналога-репрезентанта та побудову його графічної форми. Установлено загальні закономірності процесу символізації у даній діяльності підлітків і створено класифікацію символічних образів. Виявлено багатофункціональність образу уявлення у процесі символізації, а також з'ясовано механізм формування символічного образу - мисленнєві дії аналогізування, які діють у процесі символізації. Здатність підлітків до пошуку аналогів можна розвивати, зокрема на базі адаптованої методики КАРУС на уроках образотворчого мистецтва, у позакласній і гуртковій роботі.

  Скачати повний текст

Встановлено й обгрунтовано сутність, зміст і функції музичного мислення підлітків. Визначено критерії, показники та рівні сформованості музичного мислення підлітків відповідно змістово-функціональної структурованості та специфіки особливостей даного феномену. Розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування музичного мислення підлітків у позашкільних навчальних закладах. Доведено ефективність даної методики формування музичного мислення підлітків.

  Скачати повний текст

Визначено умовну ієрархію цінностей народного мистецтва з точки зору їх значення для підготовки вчителя до виховної роботи з дітьми. Детально охарактеризовано поняття "цінності народного мистецтва" та "естетичні орієнтації особи". Розроблено критерії та виділено рівні сформованості естетичних орієнтацій дітей та молоді на цінності народного мистецтва. Обгрунтовано й експериментально перевірено комплексну модель підготовки студентів до формування естетичних орієнтацій молодших школярів на цінності народного мистецтва за умов позакласної діяльності.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання, а також основні завдання естетичного виховання підлітків, та сутність apт-терапії. Обгрунтовано можливість застосування ії засобів у професійній підготовці майбутньою вчителя музики та в естетичному вихованні підлітків. Виокремлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

  Скачати повний текст

Встановлено позитивний і негативний вплив егоцентризму на творчий розвиток юного музиканта. Доведено, що позитивний прояв когнітивного егоцентризму пов'язаний зі специфікою музичного мислення та уяви, віднайденням власної пізнавальної позиції. З'ясовано, що негативна роль особистісного егоцентризму проявляється у зосередженні підлітків на музичній діяльності, що обумовлено невмінням налагодити контакти з оточуючими. Виявлено, що як когнітивна властивість егоцентризм сприяє розумінню самодостатності, предметної визначеності та композиційних характеристик музичних творів, зосередженню на предметі творчості та прагненню до цілевизначеної організації діяльності, а також формуванню особистісного сприйняття музики. Встановлено, що як особистісна якість егоцентризм обумовлює такі позитивні прояви: представлення власної музичної творчості як соціально значущої, що накладає на соціальне середовище певні зобов'язання. Виявлено, що підлітки з високим показником егоцентризму найчастіше засвідчують достатньо високий і середній рівень музичного розвитку, домінування когнітивного, емоційного компонентів. Експериментально доведено, що оптимальним є середній рівень егоцентризму, пов'язаний з емоційним і поведінковим компонентами музичного розвитку. Виявлено неефективність поєднання низьких рівнів егоцентризму та показників музичного розвитку. Зроблено висновок, що розвиток рефлексії, децентрації, комунікативних умінь сприяють профілактиці та корекції егоцентризму, формують схильність до самоактуалізації та позитивне ставлення до соціальних стосунків.

  Скачати повний текст

Визначено особливості та рівні розвитку в розумово відсталих підлітків усвідомленого емоційного сприймання музики. Визначено найбільш значущі у корекційному відношенні психолого-педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності й емоційної сфери таких учнів у процесі музично-естетичного виховання. Розроблено систему спеціально організованої психолого-педагогічної роботи, показано її значення як суттєвої умови розвитку та корекції емоційної сфери у розумово відсталих підлітків на підставі формування емоційно-естетичного ставлення до музики. Розкрито властиву розумово відсталим учням специфіку слухання музики й емоційного реагування на неї. Обгрунтовано необхідність поетапного формування емоційно-естетичного ставлення до музики у таких дітей. Показано ефективність використання таких прийомів роботи, як музично-рольові ігри, психоемоційні етюди, вирішення різноманітних пізнавальних завдань на музичному матеріалі, які активізують мислення й уяву учнів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено умови корекційно-розвивальної роботи щодо формування емоційно-естетичного ставлення й усвідомленого емоційного сприймання музичних творів у розумово відсталих учнів 5 - 7-х класів допоміжної школи.

  Скачати повний текст

Показано, що становлення повноцінного сприймання поетичної форми підлітками має вияв у набутті ними певних навичок, зокрема, співвідносити форму твору з його змістом і задумом, адекватно сприймати конотативну семантику поетичної форми, вловлювати інваріантні особливості ідивідуального поетичного стилю різних авторів. Установлено критерії успішності сприймання школярами поетичної форми, якими є певна цілісність і повнота сприйняття форми, здатність вказувати на окремі образи, які найбільше сподобалися, та сприймати тонкі нюанси в описі природи, подій, почуттів і думок автора, його ставлення до зображуваного. Виокремлено рівні розвитку сприймання підлітками поетичного твору. Розроблено та апробовано у навчальному процесі програму "Поетика", яка передбачає ознайомлення учнів з системою виражальних засобів художньої літератури, передусім, поезії та формування в них схильності до роботи з цією системою й відповідних способів дій. Показано, що застосування вказаної програми зумовлює якісні позитивні зрушення у сприйманні поезії підлітками, які полягають у тому, що для учнів набуває значущості більша кількість вимірів поетичного тексту і вони краще співвідносять форму поетичного твору з його задумом і змістом.

  Скачати повний текст

Вперше визначено, що одночасна та цілеспрямована активізація творчої уяви, образного мислення і логічної пам'яті оптимізує розвиток здібностей в молодшому шкільному віці. Виявлено структуру, критерії та рівні, умови розвитку здібностей до словесної творчості у дітей молодшого шкільного віку. Доведено, що розвиток здібностей до словесної творчості здійснюється шляхом вдосконалення окремих структурних компонентів літературних здібностей: творчої уяви, образного мислення та логічної пам'яті. Досліджено вплив даних пізнавальних процесів на формування здібностей до словесної творчості у молодшому шкільному віці. Встановлено, що творча уява й образне значення мислення допомагають дитині створити новий оригінальний зміст. Обгрунтовано критерії оцінки успішності створення дітьми оригінальних текстів, що відображають два аспекти діяльності: дію породження нового змісту і дію його вираження (наявність задуму і ступінь його реалізації, ступінь оригінального сюжету, композиційні особливості, мовні особливості тексту, обсяг твору, його зв'язність).

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Запропоновано психологічну модель, виявлено умови, критерії, показники та рівні розвитку даних здібностей. Доведено, що розвиток музичних здібностей здійснюється шляхом удосконалення перцептивно-репродуктивних співвідношень компонентів музичного слуху (ладового, звуковисотного, ритмічного, гармонійного, динамічного, тембрового) емоційного відгуку на музику шляхом використання музично-інтелектуальних процесів (музичної пам'яті, музичного мислення, музичної уяви). Досліджено вплив співу та народної музики на розвиток музичних здібностей дитини шостого року життя. Виявлено психологічні умови цього розвитку у дітей старшого дошкільного віку, а саме: активізацію емоційного відгуку дитини на музику; актуалізацію перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичного й експериментального дослідження процесу формування гуманних взаємин підлітків у ході колективно-виконавської музично-аматорської діяльності. Розкрито специфіку їх розвитку серед підлітків - учасників аматорських музичних колективів. Розроблено модель формування гуманних взаємин підлітків у процесі колективно-виконавської музичної діяльності. Визначено шляхи та психолого-педагогічні умови ефективного формування таких взаємин підлітків на заняттях в аматорських колективах. Конкретизовано показники та критерії рівнів сформованості гуманних взаємин підлітків, отримано нові емпіричні дані про їх прояв. Встановлено, що на основі демократичного стилю керівництва музично-аматорським колективом успішно формуються гуманно-творчі взаємини, зокрема, між лідерами інструментальної підготовки та гуртківцями-початківцями підготовчої групи. Запропоновано шляхи створення сприятливого психологічного клімату, який спонукає підлітків до усталеної гуманної поведінки.

  Скачати повний текст

На засадах екзистенційно-гуманістичної психології здійснено емпіричне дослідження, спрямоване на вдосконалення педагогіки "театру, де грають діти" - явища культури, недостатньо вивченого психологами. Установлено, що креативність дітей і творчі успіхи колективів вище в тих театрах, керівники яких мають високий рівень сенсожиттєвих орієнтацій, а ціннісні пріоритети цих режисерів відмінні від їх менш творчо вдалих колег. Установлено, що режисери, які за тестовими методиками, створеними на підставі екзистенційно-гуманістичного психологічного підходу, одержали високі показники, у своїй педагогічній практиці частіше використовували діалогічні стратегії психологічних впливів. Результати дослідження дозволяють сторювати нові методи тестування рівнів досягнень театрів, розв'язання завдань професійної діагностики та професійного добору учнів для подальшої спеціалізованої театральної освіти, а також розробки програм психічної підготовки фахівців у сфері театрально-педагогічної освіти.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано модель комплексного дослідження еволюційного процесу з акцентом на ранньому хронологічному сегменті. Вивчено перші яскраві прояви музичної обдарованості, специфіку їх професійної реалізації. Акцентовано увагу на дитячо-юнацький вік як психоемоційний, ментальний і креативній категорії. Здійснено спробу окреслення визначної ролі початкової фази онтогенезу в проекції на творчу діяльність. Розглянуто образний зміст, жанрові пріоритети, особливостій кристалізації індивідуального стилю даного кола композиторських персоналій, що спрямовано на реалізацію одного з головних завдань. Проведено детальний аналіз моцартівської та бетховенської моделей соціалізації неординарної мистецької особистості.

  Скачати повний текст

В дисертації представлено матеріали експериментального вивчення особистісної рефлексії у підлітковому віці, рзширено теоретичні та методичні уявлення про особливості розвитку і сутності даного феномена та розроблено комплекс методик для його діагностики. Виявлено, що внутрішня природа даного феномена пов'язана з осмисленням і переосмисленням особистісних змістів (різних образів "Я") в минулому, реальному, майбутньому. Встановлені види особистісної рефлексії підлітків: ретроспективний, ситуативний, перспективний. Доводиться, що розвиток особистісної рефлексії відбувається опосередковано - через прийняття підлітком особистісної позиції (продуктивної чи репродуктивної) і мотивується сприйняттям музики. Визначені крітерії і рівні розвитку саморефлексії та її видів у підлітків. Доведена ефективність розробленої системи навчально-виховних заходів, яка включала в себе серії занять (твори, ігрові імітації, імпровізації, проекції) та психологічні техніки, вправи і прийоми щодо саморозвитку і самовиховання особистісної рефлексії підлітків при сприйнятті ними класичної і сучасної музики.

  Скачати повний текст