Визначено рівень сформованості та якісної своєрідності музично-естетичної культури. Розкривається вплив виділених факторів у системі формування музично-естетичної культури. Зроблено аналіз педагогічного змісту процесу формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах дитячих дозвіллєвих колективів.

Визначено та обгрунтовано зміст та структурні компоненти музично-естетичної культури молодших школярів (інформаційний, почуттєво-емоційний, комунікативний), критерії та рівні сформованості музично-естетичної культури, а також педагогічні умови її формування у молодших школярів під час дозвілля. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено та впроваджено у практику цілісну методику організації музично-естетичної діяльності дітей у клубному об'єднанні на основі розвитку їх творчо-пізнавальної активності.

Містяться дані клінічного, імунологічного, алергологічного та біофізичного обстеження хворих на медикаментозну алергію, яка виникла під час проведення наркозу. Були проаналізовані частота, структура, фактори ризику, клініко-імунологічні особливості медикаментозної алергії під час проведення різних видів анестезії та можливість її прогнозування. Встановлено, що серед застосованих під час хірургічного лікування різних видів анестезії (2063 випадки) розвиток медикаментозної алергії спостерігався частіше під час проведення ендотрахеального наркозу (9,77%), в основному, у формі анафілактичного шоку. Посиндромний аналіз даних імунологічного обстеження показав, що розвиток медикаментозної алергії під час наркозу супроводжувався гострою комбінованою імунною недостатністю з ознаками алергії. Виявлено, що серед антигенних чинників медикаментозної переважали медикаментозні засоби для премедикації, анестетики, атарактики, антистресорні засоби. За допомогою секвенціального статистичного аналізу доведено можливість прогнозування ризику виникнення медикаментозної алергії під час проведення наркозу.

Проаналізовано стан наукової розробки проблеми діяльності дворянства в органах державного управління регіону від часу створення Подільської губернії до початку ХХ ст. Показано рівень висвітлення даного питання у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників дорадянського, радянського та сучасного періодів.

Розглянуто роль сприйняття у процесі формування музично-естетичної культури молодших школярів. Зазначено, що проблема сприйняття передбачає як багатоаспектність розглядання, так і комплексний підхід до її цілісного вивчення. Окреслено різні підходи щодо природи сприйняття, які дають підстави зробити висновок: сприйняття є неодмінним етапом пізнання та складовою практичної діяльності особистості. Визначено деякі особливості художнього сприйняття як специфічного виду художньо-практичної діяльності. Охарактеризовано музичне сприйняття дітей молодшого шкільного віку з урахуванням їх вікових і пcихологічних особливостей: перевага сенсомоторного характеру музичного сприймання, поверхове сприйняття музичних звучань та їх слухове розрізнення, досвід спілкування з музикою, який набувається під впливом сім'ї, залежність внутрішньої діяльності щодо переосмислення власного емоційного та інтелектуального досвіду від спрямованості особистісно-рефлексійного ставлення до мистецтва. Розкрито значущість педагогічного керівництва процесом формування музично-естетичної культури молодшого школяра.

Розглянуто проблему невідповідності реальної підготовки випускників ВНЗ культури і мистецтв до практичної діяльності (кваліфікованого керівництва вихованцями середніх спеціальних закладів). Проаналізовано різні підходи до тлумачення поняття "готовність до педагогічної діяльності" у контексті зазначеної проблеми. Охарактеризовано основні компоненти якостей, що складають структуру "готовності", а саме: мотиваційний, пізнавальний, вольовий, емоційний і операційний. Висвітлено динамічний і структурний аспекти процесу формування зазначеної готовності. Акцентовано увагу на інтеграції виконавства й одержання спеціалізації педагога, що має прояв у педагогічно-виконавській майстерності.

На основі вивчення архівних джерел, історіографії, а також матеріалів статистичних видань та мемуарів здійснено комплексний теоретичний та фактологічний аналіз процесу формування подільського дворянства й органів станового самоврядування регіону за умов інкорпорації та русифікації регіону наприкінці XVIII - на початку XX ст. Здійснено дослідження процесу юридичного оформлення подільського дворянства, який відбувався у межах діючого російського законодавства, а саме складних процесів декласації та легітимації польської шляхти, нобілітації й інкорпорації регіональних представників привілейованого стану. Визначено особливості формування дворянського самоврядування до та після Листопадового 1830 - 1831 рр. та Січневого 1863 - 1864 рр. польських повстань. Розглянуто структуру, склад, функції, повноваження дворянських зібрань, а також участь дворянства Подільської губернії в системі органів місцевої влади залежно від урядової політики самодержавства. Встановлено значення дворянських корпоративних органів влади як механізму доведення та відстоювання привілейованого стану місцевої знаті. Проведено просопографічний аналіз життєдіяльності предводителів дворянства, що перебували на посаді тривалий час. Уточнено списки дворян, які брали участь в органах державного управління та станового самоврядування регіону, списки дворян-виборців до Державної Думи.

Статистичний аналіз інклюзивного розвитку (IDI) пов'язаний із низкою питань, зокрема й теоретико-методологічного характеру. Одна з основних проблем визначення такого аналізу - побудова його основи, відправним початком для розробки якого є визначення поняття інклюзивного розвитку. Мета роботи - огляд й упорядкування сформованих за визначеними критеріями напрямів та підходів до визначення поняття інклюзивного розвитку, висвітлення його соціального, економічного, екологічного змісту для вироблення цілісного розуміння зазначеного поняття та його класифікацію. Поставлена задача викласти авторське бачення щодо оптимальної методологічної основи вимірювання показника інклюзивного розвитку, яка має базуватися на проведенні аналізу і врахуванні мікро- та макрорівневих нерівностей, що відбивають темпи і рівень економічного, соціального та екологічного розвитку країни і визначають її рейтингове місце у світовій економіці за цим індексом. Оцінено єдину міру інклюзивного зростання для ринків, що розвиваються, інтегруючи їх результати економічного зростання та розподіл доходу. Розподіл країн калібрується комбінуванням ВВП на душу населення та розподілом доходу. Застосовується мікроекономічна концепція функції соціальної мобільності на базі макроекономічного рівня для вимірювання інклюзивного зростання, ближчого до абсолютного визначення зростання.

Розглянуто теоретико-методологічні засади, методичні положення та інформаційно-аналітичне забезпечення механізму управління об’єктами державної власності. Проаналізовано процеси реформування державного сектору, приватизації, моніторингу управління об’єктами державного сектору, особливості визначення та реформування стратегічно важливих підприємств для економіки та безпеки держави. Обґрунтовано наукові рекомендації щодо стратегії реформування державного сектору, напрямів удосконалення механізму управління об’єктами державної власності, формування сучасної моделі управління, особливостей приватизації на її завершальному етапі; методичні положення щодо раціоналізації розміру та структури державного сектору, визначення його розміру; моніторингу управління об’єктами державного сектору та стратегічно важливих підприємств, застосування щодо них регулюючих інструментів.

Проаналізовано окремі аспекти діяльності українських гетьманів, розвиток козацького ладу та збереження козацьких традицій на теренах України. Висвітлено основні вектори політики козацької України XVI - XVIII ст., балансування старшинської верхівки між національними інтересами та геополітичними реаліями, а також особливості офіційного церемоніалу та важливі питання сучасної історіографії, передусім постаті гетьмана Петра Дорошенка. Подано інформацію щодо висвітлення гетьманату Петра Дорошенка в тогочасних польських листах (дещо з польських архівосховищ). Простежено еволюцію взаємовідносин Дем'яна Ігнатовича та Петра Дорошенка (березень - вересень 1668 р.). Розкрито питання суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку козацької України у XVII - XVIII ст.: від образу козака як християнського воїна у проповідях до ляльки-мотанки в польській та українській традиціях. Розглянуто певні аспекти рецепції козацьких традицій в українській культурі. Досліджено державотворчий процес Гетьманщини крізь призму інформаційного потенціалу поштових марок України як історичного зображального мистецтва.

Досліджено процес застосування допплеровської радарної системи зовнішньотраєкторних вимірювань типу MFTR-2100/40, в якій технічно реалізована одночасна сумісна робота радіолокаційного та оптико-електронних каналів, які окрім траєкторних параметрів дозволяють отримати відеозапис (кінограму, фотографічний портрет) об'єкту супроводження, що дає можливість проведення аналізу його просторової орієнтації у русі, траєкторії, динаміки руху, розділення, підриву, руйнування, пуску. та запропоновані рекомендації щодо її застосування на основі проведеного аналізу випробувань зразків озброєння та військової техніки на полігонах Збройних Сил України.

Розглянуто методику розрахунку параметрів руху вертольоту після часткової або повної відмови двигунів. Основним результатом є визначення зміни обертів несучого гвинта, висоти польоту, швидкості зниження та інших параметрів руху по часу. Для вирішення рівнянь динаміки вертольоту знаходяться коефіцієнти сил і моментів. Результати роботи дають можливість чітко спрогнозувати рух вертольоту, а також визначити дії льотчика по безпечному польоту або приземленню.

Визначено сутність цифровізації економіки і цифрової трансформації країни. Запропоновано власну оригінальну методику побудови й розрахунку композитного Індексу цифрової трансформації країни, якій не притаманні недоліки існуючих підходів. За результатами здійсненого аналізу визначено місце України у світовому розподілі країн за рівнем цифровізації їх національних економік і цифрової трансформації.