Проаналізовано філософські, історичні, політологічні, правові та психолого-педагогічні проблеми функціонування університету як важливого соціального інституту, що формує інтелектуальну еліту нації. Висвітлено роль та суспільну місію університету в історії європейської цивілізації, вказано на напрями та тенденції розвитку університетської освіти в ХХ - ХХІ ст. Визначено складові модернізаційної стратегії розвитку системи вищої освіти України. Акцентовано увагу на європейських стандартах сучасної університетської освіти, соціальній відповідальності суб'єктів освітнього процесу за якість вищої освіти, специфіці фахової підготовки студентів у закладах вищої освіти України та впровадженні інноваційних технологій навчання в освітній процес з метою забезпечення конкурентоспроможності випускників на ринку праці. Важливе місце приділено проблемі збереження національної ідентичності університетської освіти України в контексті інтернаціоналізації освітнього простору, національно-культурній ідентичності студентів в полікультурному соціальному просторі сучасного університету та важливості національно-патріотичного виховання студентської молоді в умовах глобалізації.

Розглянуто першу крайову задачу для квазілінійного рівняння другого порядку з параметром у правій частині та нелінійного степеневого зросту. За допомогою операторних методів доведено теорему існування класичного розв'язку задачі. Наведено методично-теоретичні аспекти застосувань отриманого результату для розв'язання відповідних задач.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)261.551 + У9(4УКР)497.4

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: РА453931 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано наявні вітчизняні та зарубіжні праці науковців щодо існування різних форм зв'язку між фінансуванням системи освіти впродовж усього життя та індикаторами соціально-економічного розвитку. На основі цього висунуто ряд гіпотез, які перевіряються за допомогою інструментів кореляційно-регресійного аналізу для України. Це надає можливість підтвердити значимість сукупного фінансування системи освіти впродовж усього життя для соціального та економічного розвитку країни в цілому.

На сьогоднішній день жоден сектор господарювання в країні не може ефективно функціонувати без належного забезпечення фінансовими ресурсами, врегульованого на рівні державної політики. Освітня система не є виключенням, адже від того, як розподілені різного характеру кошти, залежить розвиток та діяльність освітніх установ та провайдерів. Враховуючи, що знання або інтелектуальний ресурс та їх розвиток і застосування в економіці знань набувають все більшого значення для соціально-економічного розвитку як на мікро-, так і на макрорівнях, підтверджується актуальність даної теми дослідження. Грунтовно досліджено узагальнюючу сутність державної фінансової політики на основі аналізу наукових праць численних науковців, виділено основні підходи до встановлення суб'єкту та об'єкту фінансової політики та досліджено їх суть. Окремо розглянуто основні складові фінансової політики за різними ознаками та встановлено місце в них галузі освіти, її основні завдання та принципи. Проаналізовано основні підходи науковців щодо сутності фінансового механізму як засобу реалізації фінансової політики, та основні його складові, в тому числі фінансове забезпечення. Додатково було розглянуто основні форми фінансового забезпечення галузі освіти, що формує базу для подальших досліджень у цій сфері.

Мікрооточення пухлинних клітин (МПК), що походять з епітеліальної тканини, є осередком клітинних і гуморальних чинників, які за епігенетичними механізмами контролюють проліферативну активність пухлинних клітин і їх фенотипові характеристики. Зміна фенотипових властивостей клітин від окремих мезенхімальних ознак до повного стовбурового фенотипу становить основну визначальну характеристику злоякісної пухлини, що призводить до певної автономності її клітин, їх метастазування і резистентності до лікарських засобів. Окремі фактори МПК можуть виступати як маркери ступеня злоякісності пухлини та як мішень для протипухлинних засобів. Наведено результати визначення біомаркерних елементів МП К у кістковому мозку хворих на рак молочної залози ще до оперативного втручання. Це надало змогу достовірно прогнозувати можливий ризик рецидиву захворювання і сприяло раціональній корекції протипухлинної терапії, знизило ризик метастазування. На моделі пухлин інших локалізацій продемонстровано зв'язок маркерів епітеліально-мезенхімального переходу (ЕМП) з клінічним перебігом захворювання. В експериментах in vitro показано активацію ЕМП прозапальними цитокінами і клітинами кісткового мозку хворих, у яких існує ризик метастазування, а також показана анти-ЕМП дія протипухлинних засобів, використаних у лікуванні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.869

Рубрики:

Мікрофлора сечостатевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено досвід лікування хворих на метастатичний рак прямої кишки (мРПК) (стадії TТ1-4N0-2M1) з використанням метрономного режиму хіміотерапії. За таким режимом проведено лікування 168-ми хворих із застосуванням різних схем, які включали циклофосфан, іринотекан з нистатином та поєднання цих препаратів з інтерфероном. Встановлено, що розроблені схеми метрономної терапії подовжують тривалість часткового клінічного ефекту, сприяють стабілізації захворювання та збільшують виживаність хворих на мРПК, шо підлягали лише симптоматичній терапії. Прояви загальної токсичності та побічні ефекти не перевищували I ступеня. Застосування інтерферону в схемах метрономної хіміотерапії достовірно підвищувало їх ефективність. Медикаментозну терапію у метрономному режимі може бути рекомендовано для хворих на мРПКза умов неефективності традиційних схем медикаментозного лікування і подальшого прогресування пухлинного процесу.

Установлено, що включення інтерферону (ІФН) до індивідуалізованих протоколів хіміотерапії хворих на рак молочної залози (РМЗ) підвищує загальну виживаність пацієнтів і пригнічує рецидиви захворювання. Висока ефективність ІФН проявляється за умов застосування схем CMF, AC, AT і була відсутня за умов застосування препаратів платини з гемцитабіном. Виявлено, що ІФН в індивідуалізованих схемах гормонотерапії хворих на РМЗ сприяє підвищенню ефективності гормонотерапії, причому цей ефект ІФН спостерігається навіть за умов відсутності експресії на пухлинних клітинах рецепторів стероїдних гормонів (РЕ-, РП-), проте тривалість життя таких хворих є найнижчою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-52

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-52

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено исследование особенностей экспрессии РЭ, РП, Bcl-2, Her2/neu, E-кадгерина и Ki-67 в опухолевых клетках больных РМЖ, комплексное лечение которых было дополнено применением рекомбинантного интерферона-альфа (Лаферобиона). Установлено, что использование ИФН в неоадъювантном режиме у больных РМЖ способствует увеличению в опухолевых клетках уровня экспрессии рецепторов стероидных гормонов и молекул межклеточной адгезии E-кадгерина, и снижению пролиферативной активности исследуемых опухолей, что в свою очередь свидетельствует о благоприятном прогнозе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

У больных раком молочной железы (РМЖ) после проведения повторной радикальной операции, обусловленной уточнением диагноза, риск прогрессии заболевания в течение полугода возрастает более чем в 2 раза и в значительной степени определяется степенью исходного метастатического поражения регионарных лимфоузлов. Появление рецидивов и метастазов РМЖ у больных происходит на фоне всплеска (в ближайший послеоперационный период) и последующего повышенного уровня фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) в сыворотке крови (СК). Включение интерферона (ИФН) в комплексные схемы лечения предотвращает повышение уровня VEGF в СК независимо от характера хирургического лечения (одномоментная или отсроченная радикальная операция) и на 33,4 - 50,0 % увеличивает количество больных, пребывающих в полугодовой ремиссии, несмотря на двухэтапную, отсроченную радикальную мастэктомию. Обсуждена целесообразность включения ИФН в комплексные схемы лечения больных РМЖ в качестве средства, обладающего высокой антиангиогенной активностью и снижающего риск прогрессии заболевания у больных РМЖ, перенесших обычную и, особенно, отсроченную, двухэтапную операцию.

Исследована эффективность использования интерферона (ИФН) в качестве модификатора метастатического процесса у 557 больных раком молочной железы (РМЖ). Установлено, что включение ИФН в комплексные схемы неоадъювантной и адъювантной терапии пациентов с РМЖ сопровождается увеличением средней продолжительности ремиссии на 24 мес и повышением 3-летней выживаемости больных на 19,9 %. Изучение влияния ИФН на фенотипические особенности опухолевых клеток, определяющие их метастатический потенциал, показало, что цитокин оказывает ингибирующее влияние на экспрессию фактора роста эндотелия сосудов и одного из основных маркеров высокометастатического фенотипа опухолевых клеток Her2/neu.

Під час лікування 131-го хворого на місцево-поширений рак прямої кишки показано, що використання в неоад'ювантному режимі ендолімфатичної поліхіміотерапії (ПХТ) супроводжується підвищенням протипухлинного ефекту у порівнянні з таким у разі системного введення цитостатиків: кількість випадків повної регресії пухлин збільшується на 13,34 %; доповнення такого лікування ендолімфатичною неоад'ювантною інтерферонтерапією підвищує зазначений ефект до 20,4 %. Використання запропонованих схем неоад'ювантної ендолімфатичної ПХТ з включенням інтерферону альфа-2b підвищує можливість проведення радикального хірургічного втручання на 8 - 18 % (відповідно) у порівнянні з такою у хворих, що одержують системну ПХТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-52

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що включення у схеми лікування хворих на рак молочної залози рекомбінантного інтерферону альфа-2b супроводжується зниженням експресії онкогена c-erbB-2/neu (HER-2/neu) у тканині пухлини у 2 рази, достовірним зниженням експресії маркера проліферативної активності PCNA та індексу проліферації. Доведено також достовірне підвищення експресії антигена Fas/APO-1 (CD95) та апоптотичного індексу. Встановлено кореляцію змін цих маркерів зі сприятливим перебігом захворювання та зниженням частоти виникнення метастазів. Одержані дані свідчать про певні молекулярно-біологічні механізми впливу інтерферону на ефективність протипухлинної терапії у пацієнток з раком молочної залози.