Розкрито суть еквівалентності обміну, запропоновано теоретичну інтерпретацію генезису нееквівалентності міжгалузевих відносин, виявлено методологічні особливості регулювання міжгалузевого обміну. З використанням системного підходу обгрунтовано принципи формування міжгалузевих зв'язків, проаналізовано їх поточний стан в АПК. Визначено методологічні передумови формування економічного механізму в агропромисловому виробництві та напрями його вдосконалення в сфері ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Висвітлено методологічні аспекти дослідження щодо Марксового механізму функціонування економіки. Обговорено особливості формування ціни виробництва як регулятора міжгалузевого обміну.

У контексті теорії економічної організації розкрито методологічні засади поглиблення міжгалузевих відносин. Запропоновано систему важелів їх державного регулювання. Розкрито суть та цільове призначення аграрної політики, висвітлено її досвід у розвинутих країнах, наведено основні результати аграрної реформи в Україні. Обгрунтовано концепцію ініціативного вдосконалення інституційної структури АПК через поглиблення вертикальної координації та розвиток саморегулювальної діяльності товаровиробників.

В контексте теории экономической организации раскрыты методологические основы углубления межотраслевых отношений. Предложена система рычагов их государственного регулирования, проанализированы его особенности. Раскрыты содержание и целевое назначение аграрной политики, освещен ее опыт в развитых странах, приведены основные результаты аграрной реформы на Украине. Обоснована концепция инициативного усовершенствования институциональной структуры АПК на основе углубления вертикальной координации и развития саморегулирующей деятельности товаропроизводителей.

Висвітлено основні методологічні напрямки системного дослідження сільськогосподарської кооперації. Виявлено закономірності розвитку кооперації товаровиробників у практичному та теоретичному аспектах. Уточнено обгрунтування специфічної функціональної ролі кооперації у системі аграрних перетворень і аграрної політики. Визначено особливості дії соціальних факторів кооперації. Встановлено механізм впливу кооперації сільськогосподарських товаровиробників на підвищення їх конкурентоспроможності. Уточнено категоріальну структуру концепції кооперативного підприємства. Розроблено комплекс напрямків активізації сільськогосподарської кооперації: методологічні підходи до освітньої роботи, удосконалення фінансового механізму (обгрунтування оптимальної структури власних коштів, оптимальної стратегії повернення паїв), дії соціальних факторів та урахування зарубіжного досвіду в напрямку застосування процедур повернення паїв і пропорційного голосування.

Досліджено вплив суспільно-історичних процесів на виникнення назв населених пунктів Волині. Проаналізовано топоніми краю від літописних часів до 1991 р. Поетапно висвітлено обставини, які впливали на формування назв міст і сіл, проведено історико-філологічну класифікацію топонімів за морфологічним і словотворчим принципами, проаналізовано природно-географічне середовище виникнення населених пунктів. У алфавітному порядку подано історичні топоніми Волині, час їх першої згадки у історичних документах, версії їх походження.

Проаналізовано топоніми Волині від літописних часів до 1991 р. Висвітлено історичні факти, які мали безпосередній вплив на формування назв міст і сіл. Проведено історико-філологічну класифікацію топонімів за морфологічним і словотворчим принципами. Акцентовано увагу на аналізі природно-географічного середовища, в якому виникали населені пункти.

Досліджено етнічну толерантність у концептуальних межах поняття етнічно толерантної особистості. Запропоновано визначення етнічно толерантної особистості та сконструйовано її концептуальну модель. Розроблено програму формування етнічної толерантності у студентів.

Толерантність як соціально-психологічний конструкт охарактеризовано складною природою, яка визначається переважно через антонімічні поняття ксенофобії та інтолерантності. Результати аналізу різних видів толерантності дозволили встановити особливості етнічної толерантності та розробити і впровадити експериментальну програму, спрямовану на її формування у студентів.

Висвітлено становлення топоніміки як спеціальної історичної дисципліни. Розкрито закономірності та особливості походження назв географічних об'єктів, зокрема українських. Більш детально розглянуто виникнення слов'янських топонімів та розвиток української топоніміки як історичної науки. Акцентовано на зв'язку топоніміки з історією, географією та лінгвістикою. Охарактеризовано основні напрямки пошукової роботи студентів. Значну увагу приділено класифікації та створенню картотек і каталогів топонімів (гідронімів, ойконімів).

Досліджено еволюцію контрактних відносин в агропромисловому комплексі (АПК) у напрямку поглиблення вертикальної координації. Запропоновано теоретико-методологічне обгрунтування вертикальної координації як чинника збалансування міжгалузевих відносин в АПК. На підставі емпіричного аналізу встановлено, що головними проблемами розвитку вертикальної координації є недосконалість інфраструктури, високі трансакційні витрати, невисока якість продукції і процесів, недовіра в партнерських стосунках, а також фінансові аспекти.

Показано результати застосування психолінгвістичного дослідження поняття "етнічна толерантність" як когнітивного компонента етнічно толерантної особистості.

Проаналізовано досвід розвинутих країн світу щодо співвідношення можливих негативних і позитивних факторів ефективності регулювання цін на продукцію сільського господарства. Обгрунтовано напрями формування системи регулювання цін в АПК України.

Розроблено методологічні підходи щодо математичного програмування параметрів цінової підтримки сільськогосподарського виробництва. Запропоновано формулювання прямої задачі як максимізації добробуту товаровиробників, і зворотної - як мінімізації витрат розробки та реалізації аграрної політики.

Разработаны методологические подходы к математическому программированию параметров ценовой поддержки сельскохозяйственного производства. Предложено формулирование прямой задачи как максимизации благосостояния товаропроизводителей, и обратной - как минимизации издержек разработки и реализации аграрной политики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-37

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - уточнення варіантів фенотипів дисліпідемії (ДЛП), стану ліпідного обміну та внеску окремих факторів ризику (ФР) в атерогенність ліпідного спектра крові у пацієнтів з високим кардіометаболічним ризиком (КМР). До ретроспективного дослідження за даними історій хвороб увійшли результати обстеження 1029-ти пацієнтів (410 (39,8 %) жінок і 619 (60,2 %) чоловіків віком від 30 до 69-ти років (середній вік (57,3 +- 0,24) року) з гіпертонічною хворобою II - III стадій, яка поєднувалася з метаболічними ФР (надмірною масою тіла (НМТ), абдомінальним ожирінням (АО), цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) і вторинною ДЛП, яку виявлено у 937 (91,1 %) пацієнтів). Серед складових КМР додатково аналізувалося куріння, яке було присутнім серед 192 (18,6 %) осіб. У 693-х (67,3 %) пацієнтів без серцево-судинних подій в анамнезі обчислювали кардіоваскулярний ризик (КВР) за шкалами PROCAM, Framingham і SCORE. Ризик виникнення ЦД 2 типу розраховували за шкалою DRS, а ризик розвитку його судинних ускладнень - за шкалою IRIS II. З історій хвороб обиралися дані обстеження пацієнтів до призначення їм лікування. Аналіз ліпідного спектра крові здійснювався за наступними показниками: загальний холестерин (ХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), ХС не-ЛПВЩ, холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), коефіцієнт атерогенності, та ліпідними співвідношеннями ТГ/ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ. Додатково враховувалися антропометричні дані (обвід талії та індекс маси тіла) і результати визначення глікозильованого гемоглобіну. У структурі вторинної ДЛП переважає ізольована гіперхолестеринемія (ГХС) (49,4 % осіб) у порівнянні з ізольованою гіпертригліцеридемією (ГТГ) (15,3 % обстежених) та гіпоальфахолестеринемією (6,8 % пацієнтів). Комбінована ДЛП, що налічує поєднання зазначених ізольованих варіантів, спостерігається серед 17,7 % хворих, тоді як поєднання тільки ГХС з ГТГ реєструється частіше (19,3 % обстежених). За даними кореляційного аналізу, рівень ХС не-ЛПВЩ та величину співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ можна додатково враховувати під час обчислення КВР за шкалами PROCAM і Framingham. Зроблено припущення про асоціацію ліпідного співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ з інсулінорезистентністю через гіперглікемію. Висновки: у пацієнтів з метаболічними ФР (НМТ, АО, НАЖХП) вторинна ДЛП підвищує ризик виникнення ЦД 2 типу за шкалою DRS через порушення метаболізму ТГ і ЛПВЩ. Ризик судинних ускладнень ЦД 2 типу за шкалою IRIS II підвищується у разі зниження вмісту в сироватці крові ХС ЛПВЩ та зростання величини співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ. У осіб з НМТ підвищення рівня ТГ і зниження концентрації ХС ЛПВЩ у сироватці крові додатково асоціюється з курінням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52 + Р415.160.23 + Р252.654

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Порушення жирового і ліпідного обміну

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено головні аспекти міжетнічних стосунків крізь призму сприйняття студентської молоді інших національностей. Здійснено теоретичне й емпіричне вивчення проблеми етнічної толерантності особистості через зміст понять етнічного стереотипу, настанови, упередження, соціальної дистанції, етнічної толерантності, етнічно толерантної особистості. Розглянуто психологічні особливості юнацького віку, визначено основні труднощі успішного становлення та самореалізації молодої людини. Теоретично проаналізовано поняття загальної та етнічної толерантності, соціального й етнічного стереотипу, соціальної перцепції, упередження, соціальних репрезентацій, соціальної дистанції. Обгрунтовано головні психологічні причини виникнення інтолерантності, упереджень щодо інших соціальних груп, зокрема етнічних меншин та національностей. Теоретично й емпірично вивчено, описано рівень соціальної дистанції студентської молоді в процесі міжетнічної взаємодії. Відображено отримані показники індексу загальної, соціальної, етнічної толерантності як риси особистості. У студентів виявлено середній рівень толерантності, який може проявлятися толерантними або інтолерантними поведінковими реакціями. Результати дослідження засвідчують, що максимальна соціальна дистанція студентської молоді зумовлена негативними етнічними стереотипами та низьким рівнем властивостей етнічно толерантної особистості. Мінімальна соціальна дистанція обгрунтована достатньою кількістю інформації про певну національність, етнічність, відсутністю негативних етнічних стереотипів, установок.

Відображено основні теоретичні підходи щодо поняття спілкування, психологічних особливостей спілкування, комунікації, розглянуто умовні перепони - комунікативні бар'єри, які можуть виникати під час спілкування. Обгрунтовано психологічні особливості толерантності, етнічної та комунікативної толерантності, їх розгляд у наукових дослідженнях як феномену міжособистісної взаємодії. У результаті теоретичного аналізу наукових праць виявлено безпосередній вплив навколишнього середовища на формування особистості. Здійснено теоретичний та емпіричний аналіз дослідження з проблеми взаємозв'язку етнічної толерантності із особистісними станами та властивостями людини. Представлено головні результати емпіричного дослідження взаємозв'язку етнічної толерантності із комунікативною толерантністю особистості, що може бути визначальним чинником у процесі формування та становлення професійної та особистісної реалізації людини у майбутньому житті. Виявлено значущий негативний кореляційний зв'язок із такими станами та властивостями особистості, як депресивність, сором'язливість, мотивація уникнення неуспіху. Позитивний кореляційний зв'язок спостерігається між показниками етнічної толерантності й комунікабельності, поняттєвого мислення, мотивації успіху. Підтверджено думку про те, що специфіка міжетнічного спілкування може бути досліджена взаємозв'язком етнічної толерантності, комунікативної толерантності з особистісними станами та властивостями людини. Обгрунтовано необхідність використовувати та впроваджувати навчально-виховні, психологічно-педагогічні формувальні програми толерантності в сукупності цілісної особистості, враховуючи її пізнавальну, мотиваційну, емоційну сферу.

Здійснено теоретико-методологічний аналіз останніх досліджень феномену внутрішньої картини хвороби у вітчизняній та зарубіжній літературі. Зроблено спробу узагальнити головні наукові підходи до розуміння цього поняття. Визначено роль клінічного психолога в дослідженні та описі зазначеного феномену. Обгрунтовано основні визначення поняття внутрішньої картини хвороби, описано її структуру, типи реакцій і реагування особи на своє захворювання. Розглянуто найвідоміші методики дослідження внутрішньої картини хвороби, які використовуються для вивчення ВКХ студентами, психологами-консультантами, психотерапевтами в практиці. Розроблено та викладено зміст анкети-опитувальника у формі незакінченних тверджень, що може слугувати як додатковий інструмент у клінічній практиці психолога, як психолінгвістичний інструментарій. Здійснено пілотажне дослідження внутрішньої картини хвороби в людей із хронічним захворюванням нирок (хронічний пієлонефрит із нирковою недостатністю). У респондентів виявлено головні аспекти суб'єктивного ставлення до хвороби в основі емоційної, пізнавальної, мотиваційно-регулятивної сфери особистості. ВКХ у пацієнтів із хронічним захворюванням нирок постає у формі адаптації з негативними переживаннями, пов'язаними з нею, виробленням певних копінг-стратегій поведінки, реагування на приписи лікаря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.2

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено теоретико-методологічний аналіз основних теорій мотивації та визначено роль мотиваційних чинників в організаційній поведінці. Обгрунтовано сучасні тенденції, зміни, які відбуваються у світі під час вивчення та спрямованості організаційної поведінки. Описано роль головних мотиваційних чинників, які впливають на організаційну поведінку індивіда. Виокремлено такі головні процеси організаційної поведінки, як управління, влада й політика, інформація та комунікації, прийняття рішень, конфлікти й переговори, медіація, зміни, стрес. Здійснено теоретичний аналіз головних теорій мотивації: підкріплення, змістових, процесуальних. Виявлено, що кожна з цих наукових концепцій зосереджена на одному чи декількох мотиваційних чинниках: підкріплення чи нагороди; потреби або пізнання, задоволення, ефективність. Актуалізовано питання про необхідність використання інтегрованого підходу щодо мотивації працівників в організаціях. Висвітлено поняття організаційного середовища та його впливу на розвиток особистості в організаційній структурі. Виокремлено важливий мотиваційний чинник особистості на робочому місці як задоволеність працею, що об'єднує, інтегрує всі наявні теорії мотивації. Описано вплив винагороди як мотиваційного чинника на задоволеність працею робітника. Урахування всіх мотиваційних чинників сприятиме успішному розвитку, конкурентоспроможності організаційних структур, можливості становлення на міжнародному ринку. Перспективною вбачаємо необхідність розроблення та впровадження навчання з особистісного розвитку працівників, викладання аспектів психології мотивації у формі соціально-психологічних тренінгів для організаційних структур.