Досліджено науково-педагогічну та громадсько-культурну діяльність А.Волошина (1874 - 1945 рр.), визначного педагога, автора багатьох шкільних підручників, організатора освіти на Закарпатті, президента Карпатської України в період 1920 - 1930 рр., вивчено недостатньо відомі сторони діяльності вченого (турботу про відкриття шкіл, підготовку підручників для народної школи та учительської семінарії), розкрито місце наукової спадщини вченого в розвитку педагогіки. Прослідковано використання ним в практиці роботи шкіл Закарпаття передового досвіду шкільної справи Галичини, Словаччини, Чехії. Висвітлено роль педагога в пропаганді досягнень світової передової педагогічної думки. Наведено педагогічні принципи укладання педагогом підручників з природних дисциплін у 1920 - 1930 рр. Розглянуто оцінку А.Волошиним соціально-психологічних аспектів виховання та навчання. Вміщено перелік підручників, педагогічних праць ученого.

Наведено відомості про життя та багатогранну діяльність президента Карпатської України, видатного державного, громадсько-політичного та культурного діяча Закарпаття XX ст. А. Волошина (1874 - 1945). Висвітлено участь А. Волошина в активізації національно-визвольного руху у Закарпатському краї у 1918 - 1919 рр., а також утворенні політичних партій, "Педагогічного товариства", товариств "Просвіта" й "Учительська Громада", Закарпатського театру. Наведено матеріали про педагогічну, культурно-освітню, наукову, журналістську та політичну діяльність А. Волошина.

Даны сведения о жизни и многогранной деятельности президента Карпатской Украины, выдающегося государственного, общественно-политического и культурного деятеля Закарпатья XX в. А. Волошина (1874 - 1945). Освещено участие А. Волошина в активизации национально-освободительного движения в Закарпатском крае в 1918 - 1919 гг., а также создании политических партий, "Педагогического товарищества", организаций "Просвита" и "Учительская общественность", Закарпатского театра. Изложены материалы о педагогической, культурно-образовательной, научной, журналистской и политической деятельности А. Волошина.

Висвітлено психологічні умови виникнення та розвитку емоційного вигорання в сім'ї. Розкрито особливості перебігу сімейної кризи, основні принципи профілактики та технології запобігання сімейному вигоранню. Розглянуто критерії залежних відносин у шлюбі, ознаки домашнього трудоголізму, стресовий і нестресовий стилі життя, техніки психологічного захисту в складних ситуаціях сімейної взаємодії.

Освещены психологические условия возникновения и развития эмоционального выгорания в семье. Раскрыты особенности протекания семейного кризиса, основные принципы и технологии предупреждения семейного выгорания. Рассмотрены критерии зависимых отношений в браке, признаки домашнего трудоголизма, стрессовый и нестрессовый стили жизни, техники психологической защиты в сложных ситуациях семейного взаимодействия.

Приведены данные отрицательного влияния слабых электромагнитных волн на органы и системы организма человека, а также результаты исследований эффективности использования защитных приспособлений.

Сім'я відіграє велику роль у житті як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Отже, вивчення впливу шлюбно-сімейних чинників на спосіб життя є важливим кроком у розробленні програми психологічної допомоги щодо вибору підростаючим поколінням здорового способу життя.

Розглянуто проблему емоційного вигоряння, зумовленого шлюбно-сімейними взаєминами. Зроблено спробу визначити соціально-психологічні та індивідуально-особистісні чинники, які суттєво впливають на виникнення та розвиток емоційного вигоряння в сім'ї, а також окреслено можливі шляхи психологічної профілактики цього феномену.

Розглянуто проблему емоційного вигоряння, зумовленого такими дисгармонійними шлюбно-сімейними взаємостосунками, котрі визначаються як залежні. Зроблено спробу дослідити механізм виникнення емоційного вигоряння в залежних сім'ях та визначити соціально-психологічні чинники, що спричиняють його розвиток. Окреслено також шляхи психологічної профілактики і корекції цього феномену.

Розглянуто проблему можливості побудови особистістю образу майбутнього шляхом вибудовування власних шлюбно-сімейних домагань у часі. Визначено поняття шлюбно-сімейних домагань, виокремлено складові їх структури. Здійснено спробу дослідити чинники становлення шлюбно-сімейних домагань особистості й умови формування їх адекватними та конструктивними.

Розглянуто проблему батьківства як життєвого завдання чоловіка. Показано роль батьківства в особистісному самоздійсненні чоловіка в сімейній сфері життя.

Розглянуто життєві завдання особистості, пов'язані зі шлюбом та сім'єю, постановка яких суттєво впливає на процес ймовірної сімейної кризи. На підставі сучасних наукових досліджень в галузі сімейної психології зроблено висновок, що кожний етап розвитку сімейної структури, кожна сімейна криза передбачає постановку життєвих завдань, властивих саме для неї.

Визначено психологічний зміст цивільного й традиційного шлюбу та специфіку шлюбного вибору молоді, досліджено процес формування шлюбно-сімейних стосунків. Показано, що здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків особистістю є передумовою задоволеності шлюбом. Встановлено, що для кожного типу особистості залежно від її індивідуально-психологічних властивостей вибір однієї з форм шлюбно-сімейних стосунків є більш оптимальним. Виявлено, що психологічними чинниками здійсення молоддю оптимального вибору цивільного шлюбу є такі психологічні особливості як локус контролю, рівень розвитку рефлексії та спрямованість на самоактуалізацію обох партнерів. Розроблено засоби психологічної допомоги у здійсненні молоддю оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків. Показано, що запропонована тренінгова програма є ефективним шляхом розвитку здатності до здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків.

Розглянуто туризм як соціокультурний феномен. Наведено визначення та соціально-демографічні характеристики туриста. Запропоновано системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки людини. Розкрито структуру, функції та класифікацію туристичної діяльності. Визначено інституціональні характеристики туризму. Розглянуто особливості класифікації туризму, зокрема, за спрямованістю туристичних потоків, охопленням території, терміном поїздки, принципом оплати, ступенем організованості, засобами пересування та метою подорожі.

Обгрунтовано думку про те, що успішне самоздійснення особистості в сімейній сфері життя є можливим за умови ефективної реалізації життєвих завдань, пов'язаних із шлюбом і сім'єю. Представлено аналіз складу цього життєвого завдання, відповідно до якого запропоновано напрями оптимізації його побудови за кожним компонентом та основні цілі психологічної роботи в межах кожного з них.

Актуалізовано питання шляхів підготовки у ВНЗ майбутнього юриста до виконання професійної діяльності у професійному конфліктогенному середовищі. Поняття конфліктологічної культури (КК) юриста трактовано як якісну характеристику професійної життєдіяльності юриста у конфліктогенному професійному середовищі. Зазначено, що сформована на індивідуальному рівні КК, яка передбачає володіння знаннями про внутрішньоособистісний конфлікт, його прояви, а також способи продуктивного психологічного захисту, технології і техніки подолання криз професійного зростання, сприятиме професійному становленню фахівця, тому КК юриста необхідно розглядати як мету професійної освіти. Рекомендовано для вирішення проблеми покращання якості професійної підготовки юристів за умов професійної діяльності суттєво активізувати педагогічні дослідження процесу формування КК студентів юридичних ВНЗ України на підставі сучасних педагогічних технологій.

Актуализирован вопрос путей подготовки в ВУЗ будущего юриста к выполнению профессиональной деятельности. Понятие конфликтологической культуры (КК) юриста истолковано как качественная характеристика профессиональной жизнедеятельности юриста в конфликтогенной профессиональной среде. Утверждается, что сложившаяся на индивидуальном уровне КК, предусматривающая владение знаниями о внутриличностном конфликте, его проявлениях, а также о способах продуктивной психологической защиты, технологии и техники преодоления кризисов профессионального роста, будет способствовать профессиональному становлению специалиста, поэтому КК юриста необходимо рассматривать как цель профессионального образования. Рекомендовано для решения проблемы улучшения качества профессиональной подготовки юристов в условиях профессиональной деятельности существенно активизировать педагогические исследования процесса формирования КК студентов юридических ВУЗ Украины на основании современных педагогических технологий.

The author considers the peculiarities of the formation of the conflict logical culture lawyers under the conditions of modern Ukrainian State building.

Актуалізовано питання визначення структури та змісту конфліктологічної компетентності (КК) як важливої складової професіоналізму фахівців з міжнародних відносин. Розкрито значення термінів "компетенція" і "компетентність" і поняття "конфліктологічна компетентність". Розглянуто психологічну структуру КК керівника через взаємопов'язані компоненти: гностичний, регулятивний, проектувальний, рефлексивно-статусний, комунікативний, нормативний. Констатовано, що сформованість на індивідуальному рівні КК, яка передбачає наявність конфліктологічних знань, володіння соціальними технологіями профілактики, управління, мінімізації деструктивних форм конфлікту, сформованість професійного типу мислення, який містить рефлективність, саногенність, об'ємність, креативність тощо, потрібно сучасному фахівцеві сфери міжнародних відносин для професійної діяльності в конфліктогенному середовищі.

Исследованы структура и содержание конфликтологической компетентности (КК) как важной составляющей профессионализма специалистов по международным отношениям. Раскрыто значение терминов "компетенция" и "компетентность", и понятия "конфликтологическая компетентность". Рассмотрена психологическая структура КК руководителя через взаимосвязанные компоненты: гностический, регулятивный, проектировочный, рефлексивно-статусный, коммуникативный, нормативный. Установлено, что сформированность на индивидуальном уровне КК, предусматривающей наличие конфликтологических знаний, владение социальными технологиями профилактики, управления, минимизации деструктивных форм конфликта, сформированный профессиональный тип мышления, содержащий рефлективность, саногенность, объемность, креативность и др. необходимо современному специалисту сферы международных отношений для профессиональной деятельности в конфликтогенной среде.

The article investigates the structure and content of conflictological competence as an important competent on the international relations specialists' professionalism.

Визначено зміст конфліктологічної компетентності (КК)та особливості її формування. Вказано на те, що існує плутанина із визначенням поняття КК, а також складності методологічного характеру в зазначеному питанні. КК визначено як володіння системою знань про професійний конфлікт (причини конфлікту, закономірності його розвитку, психічні стани опонентів, регулятори поведінки за умов конфлікту, прийоми та методи подолання конфліктних ситуацій), уміння й особистісні якості (уміння знижувати рівень власної тривожності й агресивності, здійснювати адекватну оцінку конфлікту та прогнозування варіантів його розвитку, надійно доводити інформацію до кожного з учасників конфлікту, узгоджувати взаємодію в процесі розв'язання конфлікту тощо), сформовані під час освоєння відповідних дисциплін у закладах освіти. Розглянуто поняття конфліктологічної готовності. Запропоновано ввести КК як одну з основних складових професійної компетентності.

Определено содержание конфликтологической компетентности (КК) и особенности ее формирования. Указано на то, что существует путаница с определением понятия КК, а так же сложности методологического характера в указанном вопросе. КК определена как владение системой знаний о профессиональном конфликте (причины конфликта, закономерности его развития, психические состояния оппонентов, регуляторы поведения в условиях конфликта, приемы и методы преодоления конфликтных ситуаций), умения и личностные качества (умения: снижать уровень собственной тревожности и агрессивности, осуществлять адекватную оценку конфликта и прогнозирования вариантов его развития, надежно доводить информацию до каждого из участников конфликта, согласовывать взаимодействие в процессе разрешения конфликта и др.), сформированные в ходе освоения соответствующих дисциплин в учебных заведениях. Рассмотрено понятие конфликтологической готовности. Предложено ввести КК как одну из основных составляющих профессиональной компетентности.

The article considers problems of the conflictological training of higher educational institutions' graduates, determines the meaning of the notion of a conflictolohical competence of future specialist.

Розкрито взаємозв’язок фахових комп’ютерних і психолого-педагогічних дисциплін як основи компетентнісного підходу, який лежить в основі формування єдиного механізму відповідності академічних ступенів і кваліфікацій, одержаних у результаті реалізації Європейської рамки кваліфікацій. Розглянуто структуру робочих навчальних планів за циклами дисциплін в Закарпатському державному університеті. Виділено та охарактеризовано основні етапи процесу формування професійної компетентності фахівця за напрямами «Комп’ютерні науки» та «Програмна інженерія». Зроблено порівняльну характеристику співвідношення дисциплін педагогічного, соціально-економічного циклу та професійно-економічного спрямування. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення процесу підготовки майбутніх фахівців.

Раскрыта взаимосвязь профессиональных компьютерных и психолого-педагогических дисциплин как основы компетентностного подхода, который лежит в основе формирования единого механизма соответствии академических степеней и квалификаций, полученных в результате реализации Европейской рамки квалификаций. Рассмотрена структура рабочих учебных планов по циклам дисциплин в Закарпатском государственном университете. Выделены и охарактеризованы основные этапы процесса формирования профессиональной компетентности специалиста по направлениям «Компьютерные науки» и «Программная инженерия». Сделана сравнительная характеристика соотношения дисциплин педагогического, социально-экономического цикла и профессионально-экономического направления. Сформулированы рекомендации по совершенствованию процесса подготовки будущих специалистов.

The article analyses the structure of competence approach to specialists’ training in general and informatics experts in particular. The author suggests classification of competences of an informatics teacher. Basic approaches to informatics experts’ training according to credit-modulus system are under consideration, the proposals concerning the credit-modulus system are under consideration, the proposals concerning the improvement of this process are formulated.

Вивчено вплив алогенних недиференційованих мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку на перебіг експериментального хронічного токсичного гепатиту (ЕХТГ) у щурів і собак. Відпрацьовано методику моделювання ЕХТГ у щурів і собак за допомогою введення 50 %-ї емульсії карбону тетрахлориду. Досліджено вплив алогенних мезенхімальних стовбурових клітин на перебіг репаративних процесів у печінці щурів залежно від способу введення клітин у організм за ЕХТГ. Проаналізовано клінічні прояви, динаміку біохімічних показників крові та характер морфологічних змін печінки щурів за ЕХТГ до та після введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин. Досліджено вплив алогенних мезенхімальних стовбурових клітин на функціональний стан печінки собак у порівнянні з традиційним методом лікування такого захворювання.

Уточнено поняття інноваційної освіти, зокрема у вищій школі, як пріоритетного напряму державної політики в Україні в контексті інтеграції вітчизняної освітньої галузі у європейський та світовий освітній простір. Узагальнено особливості окремих інноваційних методів навчання майбутніх фахівців. Зауважено, що вдосконалення традиційних методів у навчальному процесі не передбачає якісних змін і є покращанням, але не нововведенням. Продемонстровано основні підходи до вибору інноваційних методів відповідно до дидактичної мети заняття, їх переваги та недоліки.

Уточнено понятие инновационного образования, в частности в высшей школе, как приоритетного направления государственной политики в Украине в контексте интеграции отечественной образования в европейское и мировое образовательное пространство. Сделан обзор отдельных инновационных методов обучения будущих специалистов. Отмечено, что совершенствование традиционных методов в учебном процессе не предусматривает качественных изменений и является улучшением, но не новшеством. Продемонстрированы основные подходы к выбору инновационных методов в соответствии с дидактической целью занятия, их преимущества и недостатки.

The notion of innovation education, particularly in higher education as a priority direction of state policy in Ukraine in the context of the integration of national education in the European and world educational space. It made an overview of the individual features of innovative methods of training of future specialists. It is noted that the improvement of the traditional methods in the learning process does not provide for qualitative change is an improvement, but not new. It demonstrates the main approaches to the selection of innovative methods in accordance with the didactic objectives of the session, their advantages and disadvantages.

Для розв'язку задач прогнозування необхідно будувати моделі прогнозування так, щоб максимально адаптувати їх не тільки до вхідних даних, або статистичних даних, що використовуються для побудови моделей прогнозу, а і до умов та особливостей тих процесів, в рамках яких відбуваються події, які передбачається прогнозувати. Для цього, необхідно проводити аналіз відповідних процесів, приймаючи до уваги всі елементи, які можуть впливати на виникнення події. Це дозволяє виявити особливості події, яку передбачається прогнозувати та встановити взаємозв'язки між математичними змінними, що використовуються в моделі та їх інтерпретаційними описами.