Представлены данные цитогенетического обследования семей с репродуктивными проблемами, которые свидетельствуют о повышенном количестве у них хромосомных вариантов (18,5 %) по сравнению с популяционной частотой и их уровнем в групе обследованных доноров спермы и ооцитов (5,4 %). Отмечена необходимость цитогенетического обследования женщин с разными формами бесплодия, а также данных доноров перед искусственным оплодотворением,

Охарактеризовано репродуктивний потенціал населення Київської області. За даними відомчої статистичної звітності у радіоактивно забруднених районах не виявлено підвищеного ризику загальних репродуктивних втрат (0,91; ДІ 0,87 - 0,95), самовільних викидів (СВ), зокрема до 12-ти тижнів гестації, мертвонароджень. Відзначено збільшення ризиків неонатальної смерті та абортів за медичними показаннями. За даними епідеміологічної системи генетичного моніторингу встановлено, що постійне проживання на радіоактивно забрудненній території підвищує ризик виникнення СВ до 12-ти тижнів гестації в 1,36 рази. Визначено, що хронічне загальне опромінення жінки в дозі менше 4,9 мЗв не впливає на ризик виникнення СВ, якщо ж доза перевищує 5,0 мЗв - вірогідність СВ підвищується в 1,64 рази. З'ясовано фактори, що посилюють дію радіації: паління (OR = 3,81; ДІ 1,49 - 10,27), гострі інфекції за три місяці до вагітності (3,22; ДІ 1,48 - 7,26), хронічні інфекції (4,63; ДІ 2,42 - 9,29), лікування від безпліддя (4,72; ДІ 1,55 - 16,15), вживання ліків (3,59; ДІ 1,82 - 7,55). Доведено, що ризик виникнення СВ у жінок в 1,53 рази підвищує паління та наявність у чоловіків накопиченої дози (5,0 - 9,9 мЗв). З метою зменшення радіоактивного впливу в малих дозах рекомендовано поряд з контрзаходами проводити профілактичну роботу щодо формування навичок здорового способу життя.

Осуществлена оценка риска рождения ребенка с врожденными аномалиями сосудов кожи в зависимости от управляемых факторов среды. Проанализированы 534 регистрационные карты, в которых фиксировались определенные данные в случае рождения ребенка с врожденной гемангиомой или сосудистым неусом за 1999 - 2003 гг. Установлено, что курение и наличие профессиональных вредностей у матери ребенка повышает риск возникновения у него врожденных аномалий сосудов кожи. Кроме того, факторами риска рождения такого ребенка являются заболевания родителей, а именно: хронические инфекции (матери и отца), экстрагенитальная патология у женщин, особенно эндокринные болезни.

Показано, що процеси, які окремо або за взаємодії визначають генетичний склад популяцій (природний добір, випадковий дрейф генів, шлюбні міграції та мутаційний процес), вже сьогодні негативно впливають на стан здоров'я населення України. Наведено результати досліджень, проведених в Інституті гігієни та медичної екології АМН України щодо частоти генетичних порушень серед зареєстрованих вагітностей, частоти змін каріотипу серед неплідних пар, частоти й охоплення скринінгом на фенілкетонурію, захворюваності на ендокринну патологію серед вагітних та її впливу на ймовірність виникнення вродженої патології та репродуктивних втрат, інших чинників ризику генетичної патології.

Висвітлено проблеми діагностики та запобігання виникненню вроджених вад розвитку судин шкіри. Визначено чинники ризику виникнення даного захворювання, запропоновано класифікацію вроджених судинних уражень шкіри. Висвітлено особливості диспансерного нагляду за даними хворими.

Освещены проблемы диагностики и предупреждения возникновения врожденных патологий развития сосудов кожи. Определены факторы риска возникновения данного заболевания, предложена классификация врожденных сосудистых поражений кожи. Освещены особенности диспансерного ухода за данными больными.

Обгрунтовано, що для населення, яке мешкає на забруднених територіях, підвищена вірогідність негативних наслідків для здоров'я. Це потребує від держави створення і функціонування реєстрів індикаторної патології. Необхідні також просвіта населення стосовно ролі радіаційного та інших факторів у формуванні здоров'я та систематичні заходи щодо мінімізації шкідливого впливу навколишнього середовища на людей.

Отмечено, что проживание на территориях, загрязненных радионуклидами, может повышать вероятность негативных последствий для здоровья населения. Это требует от государства создания и функционирования регистров индикаторной патологии. Вне зависимости от механизмов развития нарушений здоровья у жителей загрязненных территорий необходимо формировать стремление к здоровому образу жизни. Необходимы также просвещение населения относительно роли радиационного и других факторов в формировании здоровья и систематические мероприятия по минимизации вредного влияния среды обитания человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.52-52

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчення перебігу генетичних процесів серед населення України свідчить про порушення оптимуму внутрішньопопуляційної гетерозиготності у зв'язку з підвищенням інтенсивності шлюбних міграцій, що призводить до виникнення репродуктивних втрат генетичної етіології. Підкреслено, що хоча у формуванні здоров'я генетичній складовій відводять до 20 %, з урахуванням одержаних фактів її значення може бути більш вагомим. Зроблено висновок, що потреба в наданні медико-генетичної допомоги зростає, що має бути враховано у процесі розвитку системи охорони здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.426.6

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По данным генетического мониторинга среди населения Запорожской обл. за 2002 - 2006 гг. определены факторы риска рождения ребенка с врожденными пороками развития. Рассмотрены внешние, наследственные, социально-экономические факторы и акушерско-гинекологический анамнез женщин, родивших ребенка с врожденным пороком развития, в сравнении с родившими здорового ребенка.

Досліджено поширеність вродженої та спадкової патології у різних регіонах світу, висвітлено історію створення та розвитку системи реєстрації вроджених аномалій. Визначено частоту, структуру та ймовірність виникнення вродженої щілини губи і/або піднебіння серед новонароджених у різних областях України. Проаналізовано чинники ризику виникнення даної патології (вроджені вади розвитку та наявність хронічних захворювань у подружжя, спосіб життя, вплив шкідливого виробництва, проживання на радіактивно забрудненій території, а також таких соціально-економічних факторів як вік і рівень освіти батьків). Обгрунтовано шляхи профілактики вродженої щілини губи і/або піднебіння.

Исследована распространенность врожденной и наследственной патологии в различных регионах мира, освещена история становления и развития системы регистрации врожденных аномалий. Определены частота, структура и вероятность возникновения врожденной щели губы и/или неба среды новорожденных в различных областях Украины. Проанализированы факторы риска возникновения данной патологии (врожденные недостатки развития и наличие хронических заболеваний у родителей, способ жизни, влияние вредного производства, проживание в радиактивно загрязненной местности, а также такие социально-экономические факторы как возраст и уровень образования родителей). Обоснованы пути профилактики врожденной щели губы и/или неба.

В експерименті на 24-х щурах-самцях вивчали морфофункціональний стан нирок за умов оксидативного стресу і за спільної його дії з новим потенційним цитостатиком - похідним малеіміду. Оксидативний стрес моделювали шляхом внутрішньочеревних ін'єкцій тваринам 15 мг/кг хлориду кобальту протягом десяти днів. Доза похідного малеіміду становить 5 мг/кг інтрагастрально. Під час гістологічного та морфометричного дослідження тканини нирок виявлено, що хлорид кобальту викликає значні дистрофічні зміни здебільшого в тубулярному апараті кіркового шару нирок і клітинну інфільтрацію інтерстицію. Незважаючи на те, що похідне малеіміду викликає пригнічення функціональної активності гломерулярного та тубулярного апарату нефронів кіркового шару нирок, новосинтезоване похідне малеіміду знижує нефротоксичний вплив оксидативного стресу на тубулярний апарат нирок. За дії хлориду кобальту та похідного малеіміду в епітеліоцитах проксимальних канальців нирок відзначено ознаки активації компенсаторних клітинних процесів.

В эксперименте на 24-х крысах-самцах изучали морфофункциональное состояние почек в условиях оксидативного стресса и при совместном его действии с новым потенциальным цитостатиком - производным малеимида. Оксидативный стресс моделировали путем ежедневных внутрибрюшинных инъекций 15 мг/кг хлорида кобальта на протяжении десяти дней. Доза производного малеимида составляла 5 мг/кг интрагастрально. При гистологическом и морфометрическом исследовании ткани почек выявлено, что хлорид кобальта вызывает значительные дистрофические изменения преимущественно в тубулярном аппарате коркового слоя почек и клеточную инфильтрацию интерстиция. Несмотря на то, что производное малеимида вызывает некоторое угнетение функциональной активности гломерулярного и тубулярного аппарата корковых нефронов, новосинтезированное соединение уменьшает негативное влияние оксидативного стресса на тубулярный аппарат корковых нефронов. При совместном действии хлорида кобальта и производного малеимида в эпителиоцитах проксимальных канальцев почек отмечены признаки активации компенсаторных клеточных процессов.

Наведено результати дослідження генофонду та стану здоров'я населення Запорізької області. Визначено ризики смерті населення за класами причин, розглянуто демографічну основу його репродуктивного потенціалу. Наведено відомості про репродуктивні втрати серед зареєстрованих вагітностей у Запорізькій області. Досліджено частоту та ризик народження дітей з вродженими вадами розвитку. Визначено пріоритетні чинники ризику виникнення генетично обумовлених репродуктивних розладів. Проаналізовано рівень освіти та матеріального становища жіночого населення регіону у міській і сільській місцевості, показано значення даних факторів як причини виникнення репродуктивних розладів.

Изложены результаты исследования генофонда и состояния здоровья населения Запорожской области. Определены риски смерти населения по классам причин, рассмотрена демографическая основа его репродуктивного потенциала. Изложены сведения о репродуктивных утратах среди зарегистрированных беременностей в Запорожской области. Исследованы частота и риск рождения детей с врожденными патологиями развития. Определены приоритетные факторы риска возникновения генетически обусловленных репродуктивных расстройств. Проанализированы уровень образования и материального состояния женского населения региона в городской и сельской местности, показано значение данных факторов как причины возникновения репродуктивных расстройств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)026.271.6 + Р716.216.415.160.23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Цукровий діабет у вагітних

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано підвищення ризику репродуктивних розладів (у т.ч. генетичної етіології) внаслідок вживання жінками гормональних контрацептивів і застосування ліків у периконцепційний період, що потребує скорочення списку препаратів, які відпускають без рецепта лікаря, посилення лікарського контролю за вживанням гормональних контрацептивів, підвищення освіти лікарів щодо мута- та комутагенної дії ліків і вдосконалення методології оцінки їх генотоксичності.

Визначено ризик безпліддя у шлюбі, самовільних викиднів і народження немовлят з природженими вадами розвитку залежно від рівня освіти матерів. Рівень освіти розглянуто як чинник, за яким можливо виокремлювати групи жінок з ризиком порушень репродукції.

Епідеміологічне дослідження проведено за допомогою методу "випадок-контроль". Співставлено частоту абортів у жінок фертильного віку Київської області з загальноукраїнським показником. Виявлено вплив штучного аборту на можливі наступні репродуктивні втрати.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.26-641.9:Г128.12 + Р413.5-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-29 + Р413.3-29 + Е60*734.26-641.9:Г128.12

Рубрики:

Хвороби печінки

Хвороби кишечника

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості генетико-демографічних процесів, репродуктивний потенціал і інтенсивність впливу природного добору за умов відтворення населення в областях України. Виявлено регіони з виснаженим потенціалом відтворення населення. Проведено генетико-демографічне районування України з метою визначення напрямів регіональної політики для вирішення проблем відтворення населення. Встановлено за територіями вплив чинників ризику формування генетично обумовлених репродуктивних розладів. Наведено систему оцінки відтворення генофонду населення, яка складається з визначення питомої ваги осіб сприятливого репродуктивного віку населення дітей, оцінки народжуваності, розрахунку рівня та ризику вроджених вад розвитку та репродуктивних втрат за рахунок плоду, аналізу антропометричних параметрів новонароджених і проведено порівняння їх з даними відносно попереднього покоління, виявлення пріоритетних чинників ризику формування репродуктивних втрат генетичної етіології.