Розглянуто загальні теоретичні питання визначення, оцінювання та забезпечення якості вищої освіти в Україні, зокрема природничо-математичної. Висвітлено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняної освітньої системи в аспектах використання й удосконалення різних засобів забезпечення якості навчального процесу. Описано систему оцінювання ВНЗ, зокрема, процедури їх ліцензування, атестації, акредитації. Розглянуто систему забезпечення якості освіти в Україні та країнах Центральної й Східної Європи, визначено тенденції її розвитку. Проаналізовано європейський досвід підвищення якості природничої й інженерної освіти, розкрито перспективи його використання в Україні. Обгрунтовано шляхи вирішення проблем спільного розвитку освіти та суспільства у XXI ст. у контексті формування нової культури забезпечення якості освіти з використанням досвіду Європи та Болонського процесу. Висвітлено два фундаментальні відкриття, що стосуються цілковитої зміни змісту понять "освіта" та "якість вищої освіти", а також причин переходу людства від алхімічно-індустріальних технологій виробництва до надвисоких, що є продуктом нано-, піко- та фемтонаук.

Рассмотрены общие теоретические вопросы определения, оценивания и обеспечения качества высшего образования в Украине, в частности естественно-математического. Охарактеризовано современное состояние и определены перспективы развития отечественной образовательной системы в аспектах использования и усовершенствования различных способов обеспечения качества учебного процесса. Описана система оценивания ВУЗ, в частности, процедуры их лицензирования, аттестации, аккредитации. Рассмотрена система обеспечения качества образования в Украине и странах Центральной и Восточной Европы, определены тенденции ее развития. Проанализирован европейский опыт повышения качества естественного и инженерного образования, раскрыты перспективы его использования в Украине. Обоснованы пути решения проблем общего развития образования и общества в XXI ст. в контексте формирования новой культуры обеспечения качества образования с использованием опыта Европы и Болонского процесса. Освещены два фундаментальных открытия, изменившие содержание понятий "образование" и "качество высшего образования", которые определяют причины перехода человечества от алхимико-индустриальных технологий производства к сверхвысоким, которые являются продуктом нано-, пико- и фемтонаук.

Визначено структуру соціокультурних орієнтацій студенської молоді. Наведено фактори, що впливають на їх розвиток (саморозвиток) у трансформаційному суспільстві. Розроблено модель динаміки сучасних (реальних) орієнтацій українських студентів як засобу майбутнього життєвого успіху в економічній, політичній та громадській діяльності, фактора підвищення власної конкурентоспроможності у системі ринкових та демократичних відносин, кар'єрного зростання, підвищення добробуту, утвердження статусу у колективі (суспільстві) та соціального престижу. Доведено, що соціокультурні орієнтації молоді відображають тенденції, які виокремлюються у процесі українського державотворення та розвитку культури. Розглянуто головні критерії формування орієнтації студенства: спосіб суспільного (субкультурного) життя студентів, навчання як провідний вид діяльності, спілкування та самовиховання. Запропоновано напрямки соціальних і виховних впливів на даний процес професорсько-викладацького складу та адміністрації вищого навчального закладу.

Розглянуто загальні теоретичні питання моніторингу та забезпечення якості сучасної вищої освіти (зокрема Ч природничо-математичної). Висвітлено систему концептуальних понять і термінів сучасної освітньої сфери, стан і перспективи змін освітньої системи України в аспектах використання та вдосконалення різних засобів забезпечення якості навчального процесу та заключних освітніх кваліфікацій, особливості наявної системи підтримки якості природничо-математичної й інженерно-технологічної освіти, можливі шляхи вирішення проблем спільного розвитку освіти і суспільств в XXI ст. в контексті формування нової культури забезпечення якості освіти (Лісабонський проект, Болонський і Брюгге-Копенгагенський процеси та ін.). Акцентовано на кількох фундаментальних відкриттях, що стосуються цілковитої зміни змісту понять "освіта" та "якість вищої освіти", а також причин і важливості переходу людства від алхімічно-індустріальних технологій виробництва до надвисоких, що є продуктом нано-, піко- та фемтонаук, від індустріального до наносуспільства, що втілюватиме ідею ноосферного співжитгя людини та біосфери.

Увагу приділено аналізу світової освітньо-наукової еволюції початку XXI ст. з висвітленням найбільш імовірної картини майбутнього, яка детермінуватиме основні риси модернізації вищої освіти. Акцентовано увагу на природничо-математичній складовій вищої освіти, оскільки порятунок людства станеться тільки в тому разі, якщо воно докладе достатніх зусиль до прогресу у виробничих і гуманітарних технологіях. Доведено, що розпочалося змагання між деструктивними процесами, які полягають у продовженні індустріального розвитку та рухові до екологічного колапсу, та конструктивними - створенням, застосуванням і поширенням ноотехнологій, що ліквідують потребу в індустріальних засобах виробництва та гарантують сталий розвиток у формі ноопрогресу. Наведено стислий форсайтний прогноз майбутнього, викладено головні освітньо-філософські принципи позитивної еволюції людства у XXI ст. з урахуванням факту поширення нанотехнологій і появи серед них ноотехнологій. Викладено еволюцію вищих рівнів освіти, причини множинності моделей університетів і постійного ускладнення всього сектора вищої освіти. Наведено деталізовані приклади сучасних систем вищої освіти Японії, США, Німеччини, Китаю та Росії.

Проаналізовано поширені структурні уявлення про організацію ефективного впливу сфер освіти і науки на підвищення конкурентоспроможності молодої української держави. Розглянуто головні характеристики найбільш ефективного у ХХІ ст. освітньо-наукового комплексу, спрямованого на успішну підготовку працівників для суспільства знань, зокрема для забезпечення сталого розвитку людства.

Проанализированы распространеные структурные представления об организации эффективного воздействия сфер образования и науки на повышение конкурентоспособности молодого украинского государства. Рассмотрены основные характеристики наиболее эффективного в XXI в. образовательно-научного комплекса, направленного на успешную подготовку работников для общества знаний, в частности для обеспечения устойчивого развития человечества.

Analyzed the common understanding of the structural organization of the effective impact of education and science for improving the competitiveness of the young Ukrainian state. The main characteristics of the most effective for the conditions of XXI century. educational and scientific complex, aimed at the successful preparation of workers for the knowledge society, in particular, to ensure sustainable development of mankind.

Наголошено на підвищенні суспільного значення ролі філософії освіти у виборі стратегії модернізації національної освіти системи у ХХІ ст. Доведено необхідність урахування глобальних технологічних змін, таких як масова поява досконалих роботів і необмеженої кількості лекцій провідних науковців світу в Інтернеті. Визначено найцікавіші та суперечливі явища останнього часу, серед яких початок формування світового "банку даних" у вигляді запропонованих для вільного ознайомлення через Інтернет лекцій, уроків та інших навчальних матеріалів у виконанні вчителів і викладачів провідних ВНЗ світу.

Акцентировано внимание на повышении общественного значения роли философского образования в выборе стратегии модернизации национального образования системы в XXI в. Доказана необходимость учета глобальных технологических изменений, таких как массовое появление совершенных роботов и неограниченного количества лекций ведущих ученых мира в Интернете. Определены самые интересные и противоречивые явления последнего времени, среди которых начало формирования мирового "банка данных" в виде предложенных для свободного ознакомления через Интернет лекций, уроков и других учебных материалов в исполнении учителей и преподавателей ведущих ВУЗ мира.

Noting the increased importance of the role of public education in the philosophy of choosing a strategy of modernization of the national education system in the XXI century. The necessity of taking into account the global technological changes, such as the mass appearance of perfect robots and an unlimited number of lectures by leading scientists in the world on the Internet. Identified the most interesting and controversial phenomenon of recent times, including the beginning of a global "data bank"in proposed guidance for free over the Internet lectures, lessons and other educational materials by teachers and professors of leading universities in the world.

Досліджено новітню еволюцію систем освіти країн-лідерів. Доведено, що у них відбувається поступова побудова загальної вищої освіти за рахунок створення неуніверситетських закладів з дипломом типу „В” і переважно напів-вищої професійної освіти зі створенням спеціальних закладів. Зауважено, що підготовка у цих закладах скеровувалась не на ознайомлення з працями майже всіх філософів і науковців з античних і подальших часів, а на прискорене формування практичної діяльності, формування практичних діяльнісних навичок і реальної виробничої компетентності. Відзначено, що ці заклади мають короткі програми, тісно взаємодіють з роботодавцями і надають професії, що цінуються на сучасному ринку праці.

Исследована новейшая эволюция систем образования стран-лидеров. Доказано, что у них происходит постепенное построение общего высшего образования за счет создания неуниверситетских заведений с дипломом типа "В" и преимущественно полу-высшего профессионального образования с созданием специальных заведений. Отмечено, что подготовка в этих заведениях направлена не на ознакомление с трудами многих философов и ученых с античных и последующих времен, а на ускоренное формирования практических навыков и формирование реальной производственной компетентности. Отмечено, что эти заведения имеют короткие программы, тесно взаимодействуют с работодателями и дают профессии, которые ценятся на современном рынке труда.

Studied the latest evolution of education systems of leaders. Proved that they are gradually building a common higher education through the creation of non-university institutions with a degree of " B" and mostly semi- higher education with the creation of special institutions. Noted that training in these institutions is not aimed at familiarization with the work of many philosophers and scientists since ancient times and later, and the accelerated formation of practical skills, the formation of a real production competence. Noted that these institutions have a short program, working closely with employers and provide jobs that are valued in today's labor market.

Проаналізовано погляди зарубіжних науковців на стан сучасної університетської освіти з акцентуванням на трансформаційних процесах в її змістовій складовій. Акцентовано увагу на шести головних чинниках впливу на університетську освіту: глобальні зміни світової економіки, неспроможність національних ринків праці забезпечити роботу випускникам ВНЗ, суперечності між наповненням державних бюджетів і вартості навчання молоді, тенденція до поступового зменшення фінансових преференцій, які забезпечував диплом ВНЗ, великий масив інформаційних джерел, втрата провідними університетами Заходу переваги над іншими закладами світу. Виокремлено позитивні та негативні риси моделей університетської освіти, які виконано аналітиками Великобританії. Наведено та охарактеризовано п’ять моделей ВНЗ: "елітарний університет", "масовий університет" з численним представництвом вихідців з середнього класу і комбінованою формою навчального процесу; "університет-ніша" – невеликий заклад з кваліфікованим персоналом і супроводом кожного студента; "локальний університет"; "процес безперервного навчання".

Проанализированы взгляды зарубежных ученых на состояние современной университетского образования с акцентом на трансформационных процессах в его содержательной составляющей. Акцентировано внимание на шести главных факторах влияния на университетское образование: глобальные изменения мировой экономики; несостоятельность национальных рынков труда обеспечить работу выпускникам ВУЗов; противоречия между наполнением государственных бюджетов и стоимостью обучения молодежи; тенденция к уменьшению финансовых преференций, которые обеспечивал диплом ВУЗа, большой массив альтернативных информационных источников, потеря ведущими университетами Запада преимущества перед другими заведениями мира. Выделены положительные и отрицательные черты моделей университетского образования, выполненные аналитиками Великобритании. Приведены и охарактеризованы пять моделей высших учебных заведений: “элитарный университет”, “массовый университет” с многочисленным представительством выходцев из среднего класса и комбинированной формой учебного процесса, “университет – ниша” – небольшое заведение с квалифицированным персоналом и сопровождением каждого студента, “локальный университет”; “процесс непрерывного обучения”.

It is specified the features of a condition and the main tendencies of the volution of modern states and the accent on the necessity of a performance of objective scientific analyses is made. An existence of agencies in the democratic states which compete with universities and carry out qualitative analyses is underlined. The main point of the prospects’ analysis of changes of the university education carried out in Great Britain is considered in details. It is specified on its advantages and disadvantages and analyzed the offers in aspects of their applicability in Ukraine.

В межах синергетично-форсайтного підходу в системі національної вищої школи проаналізовано лінгвістичні особливості застосування базових понять інноваційної діяльності “інновація”, “модернізація”, “інноваційна діяльність” з позицій загально-інформаційного та функціонального підходів. Розглянуто глобалізаційні процеси, що відбуваються в сучасних системах освіти. Узагальнено можливі тенденції у розвитку національної вищої освіти, особливо у сфері технічних наук і надвисоких технологій. Сформульовано тезу про необхідність застосування методу планування, який уможливлює погляд “за горизонт” в технологічній сфері. Наведено головні недоліки Болонських процесів в Україні, сутність яких скеровано на відродження технократизму та недооцінки цивілізаційно-духовних викликів.

В рамках синергетически-форсайтного подхода в системе национальной высшей школы проанализированы лингвистические особенности применения базовых понятий инновационной деятельности "инновация", "модернизация", "инновационная деятельность" с позиций общеинформационного и функционального подходов. Рассмотрены глобализационные процессы, происходящие в современных системах образования. Сделана попытка обобщить возможные тенденции в развитии национального высшего образования, особенно в области технических наук и сверхвысоких технологий. Сформулирован тезис о необходимости применения метода планирования, который делает возможным взглянуть "за горизонт" в технологической сфере. Определены главные недостатки Болонских процессов в Украине, сущность которых направлена на возрождение технократизма и недооценки цивилизационно-духовных вызовов.

Within synergistically-forsatz approach in the national higher school analyzes the linguistic features of the application of basic concepts of innovation" innovation", "modernization", "innovative activity " from the standpoint of general informational and functional approaches.

Розглянуто причини створення Римського клубу як незалежного зібрання найкращих науковців і політиків світу. Зазначено, що автор не погоджується з оцінкою Т. В. Кремень Римського клубу як органу світового поширення ідеї неможливості справедливого та рівноправного розподілу благ і ресурсів. Підкреслено думку про потребу ознайомлення студентів із точним аналізом стану світу, який роблять учені клубу, що сприятиме виробленню в майбутньої інтелектуальної еліти України критичного та глобального мислення для точнішого прогнозування майбутнього, приєднанню України до європейського простору наукових досягнень вищої освіти.

Рассмотрены причины создания Римского клуба как независимого собрания лучших ученых и политиков мира. Указано, что автор не согласен с оценкой Т. В. Кремень Римского клуба как органа мирового распространения идеи невозможности справедливого и равноправного распределения благ и ресурсов. Подчеркнуто мнение о необходимости ознакомления студентов с точным анализом состояния мира, который делают ученые клуба, что будет способствовать выработке в будущей интеллектуальной элиты Украины критического и глобального мышления для точного прогнозирования будущего, присоединению Украины к европейскому пространству научных достижений высшего образования.

Causes creation of the Club of Rome as an independent collection of best scientists and politicians in the world. Not agreeing with the assessment of T. Kremen as a world authority inability to spread the idea of a just and equitable distribution of wealth and resources, the author expresses opinion about the need to familiarize students with detailed analysis of the state of the world, it makes scientists club that will facilitate a future intellectual elite Ukraine critical and global thinking for accurate prediction of future accession of Ukraine to the European space of higher education scientific achievements.

Простежено перехід від елітарної вищої освіти в освітній частині світових комплексів до загальної з помітним розширенням соціальної бази абітурієнтів. Виокремлено основні тенденції розвитку науки у світовому й українському сегменті вищої освіти: зміна парадигми природничо-наукової освіти, збільшення хронологічних меж отримання наукових ступенів, постмодерністський тренд в системі вищої освіти, збільшення чисельності науковців. Наведено рейтинг держав за обсягом якісної продукції. Окремим перспективним трендом розвитку у сфері енергетики названо створення ультратонких і дешевих плівкових фотоелементів на основі поширеного в Україні перовськіту. Констатовано необхідність зміни підготовки фахівців в енергетичному сегменті вищої освіти в контексті нових технологічних новацій.

Прослежен переход от элитарного высшего образования в образовательной части мировых комплексов к общему высшему образованию с заметным расширением социальной базы абитуриентов. Выделены основные тенденции развития науки в мировом и украинском сегменте высшего образования: смена парадигмы естественнонаучного образования, увеличение хронологических границ получения научных степеней, постмодернистский тренд в системе высшего образования, увеличение численности ученых. Приведен рейтинг государств по объему производимой качественной продукции. Отдельным перспективным трендом развития в сфере энергетики названо создание ультратонких и дешевых пленочных фотоэлементов на основе распространенного в Украине перовскита. Констатирована необходимость изменения подготовки специалистов в энергетическом секторе высшего образования в контексте новых технологических новаций.

It traces the transition from elite higher education in the educational systems of the world visible to the general expansion of the social base of applicants. Thesis there is determined the main trends in the world of science and the Ukrainian segment of higher education: paradigm shift in science education; increasing chronological boundaries of obtaining academic degrees.