Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*011.2 + Ю983.515

Рубрики:

Біологія людини

Увага

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати ендоваскулярного лікування 9 хворих з артеріо-венозними шунтами. У 7 випадках застосовано метод стаціонарної оклюзії аферента з використанням відокремлюваних балонів-катетерів, мікроспіралей, у решті випадків - реконструктивне роз'єднання артеріо-венозного шунта.

Проаналізовано результати лікування 71 хворого з артеріовенозними мальформаціями центральних звивин головного мозку в ранній і віддалений післяопераційний період (ПОП). Вивчено динаміку регресу неврологічних порушень у ранній ПОП. Проаналізовано динаміку судомних нападів у віддалений ПОП.

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти формування здоров'язберігаючої компетентності. Показано можливості впровадження здоров'язберігаючих технологій в освітньому середовищі вищих медичних навчальних закладів.

Рассмотрен ряд событий за последние десятилетия, оказавших наибольшее влияние на стратегию и тактику лечения ишемического инсульта (ИИ). Освещены основные концепции, рандомизированные клинические исследования и современные подходы к диагностике, лечению и профилактике ИИ.

Наведено клінічний випадок тривалого спостереження та ендоваскулярного лікування пацієнта 33 років з артеріо-венозною мальформацією грудного та поперекового відділу спинного мозку. У результаті проведеного оперативного втручання досягнуто тотального виключення мальформації за допомогою гістоакрилу. Проаналізовано динаміку неврологічних симптомів до і після ендоваскулярного лікування.

Розглянуто передумови виникнення полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади, виділено три стадії еволюційного розвитку, які пройшла полікультурна освіта в школах країни. Подано загальну характеристику та завдання полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади. Підкреслено специфіку роботи вчителів в класах з різним етнічним походженням. Розглянуто особливості запровадження полікультурного виховання в освіту Канади на базі провінції Онтаріо.

Рассмотрены предпосылки возникновения поликультурного воспитания в современном школьном образовании Канады, выделены три стадии эволюционного развития, которое прошло поликультурное образование в школах страны. Представлены общая характеристика и задачи поликультурного воспитания в современном школьном образовании Канады. Подчеркнута специфика работы учителей в классах учеников с различным этническим происхождением. Рассмотрены особенности внедрения поликультурного воспитания в образовании Канады на базе провинции Онтарио.

The pre-conditions of multicultural education in the modern school education in Canada are considered in the article; three stages of evolutionary development of multicultural education in Canadian schools are distinguished. An overview of multicultural education in the modern school education in Canada is presented; the tasks of contemporary multicultural education in the modern school education are singled out. Key signs of implementation of multicultural education in schools in Canada are characterized; the peculiarities of teachers’ work in classes with students of different ethnic origins are outlined; the specific features of the introduction multicultural education in Canadaian education institutions particularly in province Ontario are highlighted.

Блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся блистерных артериальных аневризм с применением телескопической техники (развертывание двух или 3-х протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или 2-х поток-перенаправляющих стентов. Представлен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники.

Складність патології зумовлює використання різних методів чи їх комбінації для лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ). Мета роботи - сучасний погляд на проблему лікування АВМ головного мозку. Проаналізовано літературні дані з лікування АВМ з застосуванням різних методів (емболізації, радіохірургії, мікрохірургії). Вибір того чи іншого методу лікування або застосування їх комбінації має враховувати радикальність виключення, можливі ускладнення у зв'язку з втручаннями, первинні прояви захворювання, та у будь-якому випадку не повинні перевищувати ризик природного перебігу захворювання. Висновки: вибір тактики лікування пацієнтів з АВМ залишається актуальним. Останнім часом перевагу в лікуванні церебральних мальформацій віддають малоінвазивним методикам.

Цель работы - оценить эффективность и безопасность стентирования брахиоцефальных артерий. Обобщен опыт лечения 87 больных со стенотическими поражениями экстракраниальных отделов магистральных артерий головного мозга (МАГМ), находившихся на лечении в Центре эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в период 2003 - 2013 гг. Мужчин было 70 (80,5 %), женщин - 17 (19,5 %). Средний возраст пациентов - 63,4 года. У 64 (73,6 %) пациентов диагностирован критический стеноз одной внутренней сонной артерии (ВСА), у 5 (5,7 %) - одной позвоночной артерии (ПА), у 12 (13,8 %) - сочетанные стенозы обеих ВСА, у 6 (6,9 %) - сочетанные стенозы ВСА и ПА, у 3 (3,4 %) - сочетание церебральных мешотчатых аневризм (МА) с критическими стенозами экстракраниальных отделов МАГМ, у 1 (1,1 %) - стеноз ВСА в сочетании с дуральной артериовенозной мальформацией (АВМ). У 87 пациентов проведено стентирование 99 сонных и 11 позвоночных артерий. "Симптомных" больных было 68 (78,1 %), "бессимптомных" - 19 (21,9 %). У 12 (13,8 %) пациентов выполнена одномоментная ангиопластика со стентированием критических стенозов обеих ВСА, у 6 (6,9 %) - ВСА и ПА, у 2 (2,3 %) - одномоментно с окклюзией МА стентирование ВСА и ПА соответственно, у 1 (1,1 %) - ангиопластика со стентированием ВСА и эмболизация дуральной АВМ, у 1 (1,1 %) - односессионно стентированы ВСА и ПА и окклюзированы две МА бассейна задней циркуляции. В группе "бессимптомных" пациентов каких-либо осложнений не отмечено, в группе "симптомных" имели место 2 летальных исхода и 2 ИИ в бассейне оперированной артерии. Выводы: ангиопластика со стентированием - высокоэффективный, малотравматичный и безопасный метод коррекции стенотических поражений МАГМ.

Мета роботи - вивчити ефективність реконструктивних ендоваскулярних втручань під час лікування аневризм гігантського розміру внутрішньої сонної артерії за допомогою потік-скеровуючих стентів за даними мультицентрових досліджень. Проаналізовано мультицентрові дослідження ефективності потік-скеровуючого стента Pipeline ("trial for FDA approval", "PUFS", "The PED for the Intracranial Treatment of Aneurysms (PITA) trial"), а також деяких доповідей про результати лікування великих та гігантських аневризм за допомогою стента PED. Результати оцінювали на підставі даних соматичного та неврологічного огляду хворого, селективної церебральної ангіографії, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії. Аналіз результатів декількох досліджень ефективності лікування великих та гігантських аневризм з використанням потік-скеровуючого стента Pipeline, в яких взяли участь загалом 226 паціентів, виявив, що 90 % аневризм були розташовані в системах внутрішніх сонних артерій, решта і у басейні вертебральних артерій. У середньому було імплантовано 1,94 PED у розрахунку на одну аневризму. Повної оклюзії аневризм досягнуто у 90 % хворих. Частота ускладнень в середньому становила 5 %, в тому числі смерть, що надало підставу вважати PED ефективним та достатньо безпечним пристроєм для лікування аневризм. Висновки: реконструктивні ендоваскулярні втручання є високоефективними та відносно безпечними під час лікування гігантських аневризм внутрішньої сонної артерії. PED є методом вибору у випадках, коли збереження материнської судини є обов'язковим. Вибір показань до оперативного втручання й оптимальної методики має грунтуватися на результатах оцінки клінічних виявів захворювання, стану колатерального кровотоку та соматичного стану хворого.

Мета - вивчити ефективність ендоваскулярного лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 8 хворих з інтракраніальними аневризмами судин мозку. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (5 (62,5 %)). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: передня циркуляція - у 7 (87,5 %), задня - в 1 (12,5 %). У 7 (87,5 %) хворих діагностовано мішкоподібну аневризму (МА), в 1 (12,5 %) і фузиформну. Діагноз у більшості випадків установлювали на підставі даних МРТ, показання до проведення оперативного втручання і на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3). Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом хірургічного втручання та первинним захворюванням. У решти пацієнтів відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ранкіна: у 4 (50,0 %) - 1 бал, у 2 (25,0 %) пацієнтів - 2 бали. Висновок: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням PED надало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією.

Мета роботи - проаналізувати результати періоперативного ведення хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) з використанням емболізуючої речовини Onyx. Проаналізовано результати ендоваскулярної емболізації АВМ головного мозку з використанням емболізуючої речовини Onyx у 28 хворих у 2012 - 2013 рр. Усі оперативні втручання проводили під загальною анестезією з керованою вентиляцією легень. У 22 (80 %) хворих застосували інтра- та післяопераційну керовану гіпотензію і протинабрякову терапію. Ускладнення в інтраопераційний період зафіксовано в 2 (8 %) випадках (в 1 - ішемічні, в 1 - геморагічні), без стійкого неврологічного дефіциту в обох випадках, у післяопераційний - у 2 (8 %) випадках (в 1 випадку - набухання головного мозку без стійкого неврологічного дефіциту, в 1 - геморагічні ускладнення через 6 днів після оперативного втручання з летальним наслідком). Висновки: ендоваскулярну емболізацію АВМ з використанням емболізуючої речовини Onyx рекомендовано проводити під загальною анестезією з міорелаксацією та керованою вентиляцією легень. Для запобігання геморагічним ускладненням в інтра- та післяопераційний період необхідно застосовувати медикаментозну керовану артеріальну гіпотензію, для уникнення набряку головного мозку - протинабрякову терапію, у разі ішемічних ускладнень додатково призначають низькомолекулярні гепарини.

Вивчено ефективність та безпечність емболізації артеріо-венозних мальформацій (АВМ) спинного мозку за допомогою гістоакрилу. Проаналізовано 31 випадок лікування спінальних АВМ у Науково-практичному центрі едоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України у період з 2005 до 2014 р. Лікування передбачало ендоваскулярну оклюзію АВМ спинного мозку за допомогою клеючої субстанції - гістоакрилу. Методика введення гістоакрилу залежала від гемодинаміки спінальної мальформації. За результатами досягнуто тотального виключення мальформацій у 6 (20,7 %) хворих, у решти - субтотального. Вивчено неврологічні симптоми до і після ендоваскулярного лікування патології. Висновки: гістоакрил доцільно використовувати для облітерації спінальних АВМ. Техніка емболізації є доступною та добре розробленою. На користь застосування гістокрилу свідчать позитивні віддалені клінічні результати, відсутність рецидивів та побічних ефектів.

Мета роботи - встановити кореляцію між ангіоархітектонікою артеріовенозних мальформацій центральних звивин головного мозку (АВМ ЦЗГМ) та клінічними виявами захворювання. Проаналізовано результаті лікування 95 хворих з АВМ ЦЗГМ, з них 57 (60 %) чоловіків, 38 (40 %) жінок, які перебували на лікуванні та обстеженні в ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" у період з 1997 до 2013 рр. Вік пацієнтів - від 15 до 61 року (середній вік - 29,69 року). Установлено, що найчастіше мальформації виявлялися судомними нападами - 54 (56,8 %) випадки. Другою за частотою була інтракраніальна геморагія - 35 (36,8 %) випадків. У решті випадків спостерігали інші клінічні вияви. Статистично достовірно чинником негативного прогнозу щодо крововиливу є розмір АВМ до 3 см (p = 0,02). У разі такого розмір уможливість крововилив у достовірно збільшується вдвічі, а вияв захворювання судомами - знижується на 47 %. При розмірі АВМ від 3 до 6 см та понад 6 см дебют найчастіше пов'язаний із судомним синдромом. Достовірно погіршує прогноз наявність наявність однієї дренуючої вени, при цьому ризик вияв у судомного синдрому був статистично достовірно на 38 % нижчим, ніж маніфестації геморагічним дебютом. АВМЦЗГМ з трьома дренуючими венами частіше ускладнювалася судомним синдромом. У разі 4 і більше дренуючих вен ризик розвитку судомного синдрому був майже втричі більшим, ніж маніфестації крововиливом. Геморагічний дебют переважав у групах хворих, де АВМЦЗГМ кровопостачалася із передньої мозкової та підкіркових артерій, судомний синдром був першим виявом захворювання при кровопостачанні із середньої мозкової артерії та у разі її поєднанняз передньою мозковою артерією. Виявлено тісний взаємозв'язок між клінічним виявом АВМЦЗГМ і типом будови АВМ, дещо слабшим - з кількістю дренуючих вен та джерелом кровопостачання. Взаємозв'язку між розміром АВМ, віком хворих та виявом АВМЦЗГМ не встановлено. Висновки: фактори високого ризику геморагічного прояву артеріовенозних мальформацій центральних звивин головного мозку: фістульозний тип будови мальформації, кровопостачання з передньої мазкової та підкіркових артерій, одна дренуюча вена, розміри ядра до 3 сантиметрів. Кровопостачання мальформації з середньої мозкової артерії та наявність трьох та чотирьох дренуючих вен були фактором ризику виникнення судом.

Больной К., 2 года 5 мес, госпитализирован в Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в феврале 2014 г. Артериовенозная мальформация (АВМ) вены Галена была диагностирована внутриутробно. До 1 года ребенок развивался нормально, ходить и произносить отдельные слова начал в возрасте 1 года. Отмечено постепенное отставание в психомоторном развитии. В октябре 2013 г. прогрессивно стало снижаться зрение, в ноябре 2013 г. появились генерализованные судорожные приступы. Ребенок перестал ходить и говорить. На момент госпитализации имели место гипертензионно-гидроцефальный синдром, задержка психомоторного развития, правосторонняя пирамидная недостаточность, эпилептические приступы. По данным магнитно-резонансной томографии и церебральной ангиографии диагностирована АВМ вены Галена смешанного типа. Эндоваскулярное выключение АВМ вены Галена из кровотока проведено в два этапа. В ходе первого этапа выполнено разобщение фистулезных частей, представленных прямым сбросом крови из гипертрофированных ветвей левой задней мозговой и левой средней мозговой артерии (СМА) в расширенную вену Галена. При эмболизации фистул мальформации с целью замедления кровотока в приводящую артерию непосредственно в месте впадения афферента в большую вену мозга устанавлены отделяемые микроспирали. Между витками спиралей введена клеющая композиция Hystoacryl (Braun, Melsungen, ФРГ) с Lipiodol (Guerbet, Roissy, Франция). В ходе второго этапа (через 6 мес) разобщен дуральный компонент из наружной сонной артерии слева и выполнено дозакрытие фистулезного компонента из СМА слева с применением жидкой клеющей композиции Hystoacryl с Lipiodol. В настоящее время эндоваскулярная методика является наиболее безопасной и максимально эффективной в лечении пациентов с АВМ вены Галена. Только полное или значительное устранение аномального артериовенозного шунтирования обеспечит нормальное развитие центральной нервной системы у ребенка.

Цель - оценить результат лечения больного с обильно васкуляризированным новообразованием шеи. Больной, 24 года, госпитализирован в Научно-практический центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в феврале 2014 г. с жалобами на опухолевидное образование на передней поверхности шеи, выраженные боли в его проекции, затрудненное дыхание, общую слабость. В 2012 г. был прооперирован по поводу меланомы кожи передней поверхности шеи. Спустя год отметил появление в проекции послеоперационного рубца опухолевидного образования. По данным церебральной ангиографии, новообразование шеи обильно кровоснабжается из патологически измененных ветвей правого и левого щитошейных стволов, ветвей верхних правой и левой щитовидных артерий. Эндоваскулярная эмболизация проведена с использованием микрокатетеров Magic1,5 F (Balt, Франция), клеющей композиции Hystoacryl (Braun, Melsungen, ФРГ) и Lipiodol (Guerbet, Roissy, Франция). На 16-е сутки после эмболизации проведено тотальное хирургическое удаление новообразования. В ходе эндоваскулярной операции выполнена облитерация внутриопухолевой сосудистой сети с сохранением проходимости обеих нижних щитовидных артерий. Особенности хирургического удаления: резкое смещение трахеи, пищевода, внутренней сонной и общей сонной артерий влево, практически бескровное операционное поле. Объем кровопотери не превысил 250 мл. Продолжительность операции - 2 ч 10 мин. В послеоперационный период проведены 3 курса химиотерапии. Спустя 5 мес после операции данных о продолженном росте нет. Выводы: суперселективная эмболизация сосудистой сети гиперваскуляризированных опухолей является оптимальным способом дооперационной подготовки. Радикальным методом лечения остается хирургическое удаление новообразования.

Мета роботи - вивчити чинники ризику, які призводять до ускладнень під час лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 17 хворих з інтракраніальними аневризмами судин головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (62,5 %). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: басейн передньої циркуляції - 87,5 % випадків, задньої циркуляції - 12,5 %. Діагноз у більшості випадків установлено на підставі даних магнітно-резонансної томографії, показання до проведення оперативного втручання - на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3) та FRAD (MICROVENTION). У 13 хворих відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ренкіна в період до одного року. В одного хворого неврологічна симптоматика залишилась без змін, ще в одного - посилилась. Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом оперативного втручання та первинним захворюванням. Висновки: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням потікскеровуючих стентів дало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією. Виявивши чинники ризику, які можуть призвести до ускладнень, під час лікування таких пацієнтів, питання про вирішення проблеми залишається відкритим, адже впливати на більшість з них неможливо.

Проаналізовано літературу щодо клінічних виявів артеріовенозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Виявлено, що частка АВМ становить 1,5 - 4,0 % від внутрішньочерепних утворень, а їх поширеність - 1,34 випадку на 100 тис. населення. Внутрішньочерепні АВМ виникають дещо частіше у чоловіків, ніж у жінок. Приблизно 65 % внутрішньочерепних АВМ локалізуються у півкулях головного мозку, 15 % - у глибинних та серединних структурах, а решта - у задній черепній ямці. Внутрішньочерепні АВМ виявляються крововиливами у 53 % випадків. Ризик повторного крововиливу становить 6 % протягом першого року після крововиливу і 2 % на рік протягом 20 років після першого крововиливу. Зазначено щодо відносно високого ризику крововиливу у дітей з АВМ. У 62 % хворих, які перенесли крововилив з АВМ, не було неврологічної інвалідизації, у 25 % мала місце незначна інвалідизація, у 6 % - значний неврологічний дефіцит. Судомні напади є другим за частотою виявом внутрішньочерепних АВМ - 24 - 32 %. Частота виникнення епілепсії de novo становила 18 % під час спостереження протягом 20 років після встановлення діагнозу. Ризик розриву АВМ невеликого розміру дорівнював 52 % під час спостереження протягом 5-ти років після встановлення первинного діагнозу, АВМ великого розміру - 10 %. Асоційовані аневризми є предиктором крововиливу у хворих з АВМ: ризик крововиливу становить 7 % на рік, тоді як у разі АВМ без аневризми - 1,7 %.

Мета роботи - проаналізувати можливість, доцільність та ефективність застосування різних методів нейровізуалізації щодо виявлення артеріальних аневризм головного мозку і післяопераційного динамічного спостереження. Проаналізовано ефективність використання різних методів нейровізуалізації для ініціальної діагностики та контрольного динамічного спостереження у 706 хворих з артеріальними аневризмами (АА) судин головного мозку, які перебували на лікування і за якими проведено тривале спостереження у Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України. Всім хворим проведено ендоваскулярну операцію з виключення АА з кровотоку. Тривалість післяопераційного спостереження - понад 5 років. Проведено 2500 церебральних ангіографій (ЦАГ), з них 1729 ініціальних та 774 повторних; 617 комп'ютерних/спіральних комп'ютерних томографій (КТ/СКТ), з них 377 ініціальних - 240 контрольних; 171 магнітно-резонансную томографію/магнітно-резонансную ангіографію (МРТ/МРА), з них 128 ініціальних і 43 контрольних. Описано показання для проведення КТ/СКТ (порушення мозкового кровообігу, необхідність одержання додаткових даних про АА, погіршення стану хворого під час лікування, клінічні ознаки ліквородинамічних порушень, спостереження за хворим у динаміці), ЦАГ (локалізація АА, особливість її будови та форми, особливості будови оточуючих судин, особливості компенсаторного кровотоку, ангіоспазм, вибір робочих проекції для операції), МРТ/МРА (перенесений крововилив без АА за даними ЦАГ, великі або гігантські аневризми, контрольне спостереження у віддалений післяопераційний період). Наведено приклади розбіжності щодо розміру АА за даними ЦАГ, КТ/СКТ та МРТ/МРА. Визначено переваги та недоліки методів у діагностиці АА судин головного мозку. Висновки: сучасні методи неінвазивної нейровізуалізації (МРТ/МРА, КТ/СКТ та її різновиди) мають важливе значення у діагностиці і спостереженні за хворими з АА судин головного мозку у гострий та віддалений період. Для оцінки ступеня радикальності виключення АА з кровотоку золотим стандартом залишається інвазивний метод - ЦАГ.