Досліджено порівняльні результати хірургічного лікування хворих з двобічним нефролітіазом різними видами літотрипсії, доведено переваги одномоментної білатеральної черезшкірної нефролітотрипсії (далі – БЧН). Встановлено анатомічні передумови проведення мапоінвазивних методів лікування хворих з двобічним нефролітіазом: наявність коралоподібних, щільних та великих за розміром конкрементів (більше 20 мм) нирки, істотне зниження функції нирки, інфіковані рецидивні конкременти нирок. Обґрунтовано високу ефективність одномоментної БЧН в лікуванні двобічного нефролітіазу. Доведено, що одномоментна нефролітотрипсія є менш травматичною для пацієнта в порівнянні з двоетапною нефролітотрипсією. Окреслено показання та протипоказання до проведення черезшкірної нефролітотрипсії (далі – ЧН) (коагулопатії, які не піддаються медикаментозній або спеціальній інструментальній терапії, анатомічні зміни сечовидільної системи, загострення пієлонефриту, нефросклероз, наявність органічної причини каменеутворення, потенційно злоякісна пухлина нирки). Доведено високу інформативність показників радіоізотопної ренографії до лікування та після процедури БЧН, що дозволяють контролювати стан секреторної та екскреторної функції нирок. Розроблено та апробовано алгоритм відбору та підготовки пацієнтів з двобічним нефролітіазом для одночасної двобічної ЧН. Визначено показання до використання консервативних та хірургічних методів лікування на основі клінічних проявів, інструментальних та лабораторних методів дослідження. Прораховано та порівняно сумарні витрати на лікування пацієнта з двобічним нефролітіазом за умов проведення одномоментної та двоетапної ЧН.

Перевірено гіпотезу про можливість оцінки характеру вивільнення бурильного інструменту ударними пристроями шляхом аналізу відклику роботи системи у вигляді записів коливань верхнього кінця бурильної колони. Для цього на основі розглянутих існуючих теоретичних моделей побудовано хвильову діаграму поширення, відбиття та інтерференції хвиль деформації, спричинених роботою ударного пристрою, вздовж прихопленого бурильного інструмента. На основі розробленої діаграми спрогнозовано характер коливних процесів верхнього кінця бурильного інструменту типової конструкції, що знаходиться у вертикальній свердловині, та пояснено природу їх виникнення. На основі наведеної теоретичної моделі проведено аналіз виконаних за допомогою аналогового самописця у відносних одиницях записів віброшвидкості верхнього кінця бурильного інструменту у двох конкретних випадках ліквідації прихоплення бурильного інструменту: на свердловинах № 812-Пасічна та № 903-Пасічна Надвірнянського та Івано-Франківського УБР за допомогою ВУК-170, що працював у режимі яса. Для цього здійснено часово-частотне представлення отриманих записів у вигляді спектрограми, скейлограми та псевдорозподілу Вігнера-Вілле та, грунтуючись на отриманому теоретичному прогнозі коливань верхнього кінця бурильного інструменту, встановлено час наступних етапів циклу роботи ударного пристрою: пришвидшення бойка, удару та постудару. На основі отриманих даних проведено часово-частотну оцінку удару та оцінено характер затухання хвиль деформації в бурильній колоні. Грунтуючись на відомій компоновці прихоплених бурових інструментів, визначено швидкість поширення хвиль деформації вздовж бурильної колони, яка є більшою за теоретично розраховану для ідеального тонкого стрижня згідно хвильового рівняння. Розглянуто подальші напрями розвитку запропонованого підходу, а також використання його результатів для підвищення ефективності вивільнення прихопленого бурильного інструменту за допомогою ударних пристроїв.

Розглянуто питання підходів до моделювання просторових та плоских блочних механізмів в середовищах компоненто-орієнтованого ієрархічного моделювання для вивчення усталених і перехідних режимів їхньої роботи в часовій області. Для цього проведено аналіз створених моделей талевих систем в існуючих роботах та обгрунтовано неможливість застосування описаних в них підходів до моделювання при синтезі моделей талевих систем довільних конструкцій в середовищах компоненто-орієнтованого ієрархічного моделювання. Зважаючи на це, запропоновано альтернативний підхід до створення моделей талевих систем, що базується на принципах вільної, декларативної компоненто-орієнтованої мови моделювання Modelica. На прикладі типової конструкції просторового блочного механізму розглянуто порядок його декомпозиції на окремі складові компоненти та подальшої агрегації із даних компонетів імітаційної моделі. Окремо розглянуто основні структурні компоненти, що використовуються для побудови моделей талевих механізмів бурових систем: ділянки троса, блок, вилку та лебідку та здійснено побудову математичних моделей їхньої роботи. Описано закони поєднання даних компонентів між собою та порядок синтезу із них імітаційних моделей роботи блочних механізмів довільної конструкції. Розглянуто окремі питання, щодо визначення довжини ділянки троса, яка поєднує два просторово розташовані блоки, а також перевірки адекватності синтезованої імітаційної моделі. На основі запропонованих підходів і математичних моделей створено бібліотеку моделювання Wire в мові Modelica, що може бути використана при побудові імітаційних моделей роботи талевих механізмів бурових систем та наведено приклад її використання при створенні імітаційної моделі одинарного натяжного пристрою водовіддільної колони тросового типу.

Розглянуто вимоги до освітян щодо сфери професійної компетентності у світлі сучасних освітніх реформ та суспільних трансформацій. Досліджено поняття "компетист" та "компетентність" в широкому їх значенні. Вивчено основні, якісні характеристики компетиста, як людини, яка володіє кількома професіями, має знання та практичні вміння в різних сферах. Проведено оцінку змісту та профілів професійної компетентності. Досліджено поняття професійної компетентності науково-педагогічного працівника й окреслено головні її характеристики. Проаналізовано так звані "навички майбутнього", що надають можливість працівникам бути конкурентоспроможними в соціально-економічній та технологічній сферах та потрібні не тільки для працевлаштування й успішної кар'єри, але і для активної громадянської позиції, особистого й сімейного життя. Проведено оцінку різнопланових аспектів роботи викладача вищої школи, особливо тих, що стосується його професійної діяльності. Розглянуто можливості управління інформаційним потоком в умовах перенасичення цифрового простору. Представлено прості, дієві правила для успішної навігації в інформаційному просторі. Проведено аналіз сучасних вітчизняних та іноземних джерел щодо основних рис викладача вищої школи майбутнього. На підставі вивчення основних форм і завдань, які мають бути притаманні педагогу кафедри клінічного спрямування медичного університету показано, що професійна компетенція даної когорти науково-педагогічних працівників має багато складових. Доведено, що факт постійного професійного навчання, причому за різними напрямками (фахова компетенція, наукова робота, педагогічні навички, оновлення знань відповідно до розвитку інформаційних технологій, знання іноземних мов, розвиток критичного мислення) на сьогодення вже має бути рутинною практикою. Аналіз роботи викладача вищої медичної школи сьогодні вкладається в нову сучасну його характеристику, як компетиста, тобто людини, яка охоплює великі обсяги роботи, і працює на конкурентоспроможний результат.

Вивчено вплив поперечних коливань водовіддільної колони на поздовжні коливання бурильної колони та зміну динамічної складової осьового зусилля на долоті при бурінні свердловин з плавучих засобів в умовах глибокого моря. Оцінка впливу проводилась шляхом порівняльного аналізу результатів імітаційного моделювання роботи бурової системи в програмному середовищі на базі мови Modelica. Для цього створено імітаційну модель, що дає змогу вивчати роботу системи "бурове судно - натяжна система водовіддільної колони - водовіддільна колона - компенсатор вертикальних коливань бурильної колони - бурильна колона" при нерегулярному хвилюванні моря, що задається енергетичним спектром JONSWAP. Вплив деформації водовіддільної колони на осьові коливання бурильної колони врахований шляхом внесення в "класичне" рівняння осьових коливань бурильної колони нелінійного члена поздовжньо-поперечної деформації. Поперечна деформація бурильної колони визначалась, виходячи із припущення про співпадіння осей деформації водовіддільної і бурильної колон в процесі роботи. Проведено серію числових експериментів при хвилюванні моря від трьох до шести балів за умови відсутності впливу морських течій та активному режимі роботи компенсатора вертикальних переміщень бурильної колони. Одержані результати показують, що найбільший вплив деформації водовіддільної колони на осьові коливання бурильної колони спостерігається в перерізі на рівні гирла свердловини, де амплітуда поздовжніх коливань зростає до 4 разів. Загалом деформація водовіддільної колони спричинює зростання коефіцієнта динамічності роботи долота на 4 - 7 % для досліджуваної компоновки бурової системи.

Розглянуто вимоги до освітян щодо сфери професійної компетентності у світлі сучасних освітніх реформ та суспільних трансформацій. Досліджено поняття "компетист" та "компетентність" в широкому їх значенні. Вивчено основні, якісні характеристики компетиста, як людини, яка володіє кількома професіями, має знання та практичні вміння в різних сферах. Проведено оцінку змісту та профілів професійної компетентності. Досліджено поняття професійної компетентності науково-педагогічного працівника й окреслено головні її характеристики. Проаналізовано так звані "навички майбутнього", що надають можливість працівникам бути конкурентоспроможними в соціально-економічній та технологічній сферах та потрібні не тільки для працевлаштування й успішної кар'єри, але і для активної громадянської позиції, особистого й сімейного життя. Проведено оцінку різнопланових аспектів роботи викладача вищої школи, особливо тих, що стосується його професійної діяльності. Розглянуто можливості управління інформаційним потоком в умовах перенасичення цифрового простору. Представлено прості, дієві правила для успішної навігації в інформаційному просторі. Проведено аналіз сучасних вітчизняних та іноземних джерел щодо основних рис викладача вищої школи майбутнього. На підставі вивчення основних форм і завдань, які мають бути притаманні педагогу кафедри клінічного спрямування медичного університету показано, що професійна компетенція даної когорти науково-педагогічних працівників має багато складових. Доведено, що факт постійного професійного навчання, причому за різними напрямками (фахова компетенція, наукова робота, педагогічні навички, оновлення знань відповідно до розвитку інформаційних технологій, знання іноземних мов, розвиток критичного мислення) на сьогодення вже має бути рутинною практикою. Аналіз роботи викладача вищої медичної школи сьогодні вкладається в нову сучасну його характеристику, як компетиста, тобто людини, яка охоплює великі обсяги роботи, і працює на конкурентоспроможний результат.

Присвячено вивченню особливостям ремоделювання камер та судинного русла серця при артеріальній гіпертензії у малому колі кровообігу залежно від типів кровопостачання, гемодинаміки та вегетативної регуляції серцевого м'яза. Встановлено, що правобічна пульмонектомія призводить до пострезекційної артеріальної легеневої гіпертензії і легеневого серця, яке характеризується незбалансованою, диспропорційною гіпертрофією та дилатацією його камер, у яких збільшуються відносні об'єми строми й уражених кардіоміоцитів, стромально-кардіоміоцитарні відношення, зменшуються капілярно-кардіоміоцитарні відношення, індекс Керногана та резервні об'єми шлуночків, потовщується стінка артерій, звужується їх просвіт, суттєво збільшується індекс Вогенворта та відсоток ушкоджених ендотеліоцитів в артеріальному руслі міокарда, змінюється секреторна активність міоендокринних клітин передсердь. Виявлена варіабельність виражених порушень структурного гомеостазу на органному, тканинному, клітинному, субклітинному рівнях серця з домінуванням їх у правому шлуночку і правому передсерді залежить від типів кровопостачання, гемодинаміки і вегетативної регуляції серцевого м'яза.

Створено віброзахисний пристрій для регулювання динаміки роботи бурильної колони шляхом накопичення та перерозподілу енергії поздовжньо-крутильних коливань. Запропоновано математичну модель роботи пристрою та розглянуто особливості розрахунку його планетарного вальцегвинтового механізму.

Вивчено особливості динаміки роботи бурової системи, що проводить поглиблення свердловини в умовах глибокого моря за нерегулярного хвилювання моря та дії морських течій. Розглянуто побудову імітаційної моделі в мові моделювання Моdelica системи, що включає нерегулярне хвилювання моря та морські течії, бурове судно, натяжну систему водовіддільної колони, водовіддільну колону, компенсатор вертикальних переміщень бурильної колони, бурильну колону, наддолотний амортизатор, породоруйнівний інструмент і породу на вибої. Здійснено декомпозицію досліджуваної системи. Розроблено її структурну схему, підібрано математичні моделі її структурних елементів. Розроблено уточнену модель поздовжньо-поперечних коливань водовіддільної колони та математичну модель поздовжніх коливань бурильної колони, що дає змогу в першому наближені враховувати вплив деформації водовіддільної колони на поздовжні коливання бурильної колони. Розроблено нову конструкцію бурового регулятора, що дає змогу накопичувати та перерозподіляти енергію, яка підводиться до породоруйнівного інструменту в вигляді поздовжніх і крутильних коливань. Пристрій характеризується ширшою можливістю налаштування та зменшеними втратами енергії завдяки застосування планетарного роликовинтового вузла та хвильових пружин.

Мета дослідження - аналіз геморагічних ускладнень черезшкірної нефролітотрипсії (ЧШНЛ) у хворих на сечокам'яну хворобу та визначення основних ефективних методів їх лікування. На базі урологічної клініки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького було проаналізовано результати 2223 випадків ЧШНЛ, які було виконано у пацієнтів з різними видами нефролітіазу. Перед оперативним втручанням пацієнтам було проведено лабораторні обстеження: загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограму. Наявність конкрементів підтверджувалася клінічними, рентгенологічними та ультразвуковими обстеженням. Пацієнтам з нирковою кровотечею додатково виконували аортографію та селективну ангіографію судин нирки. За результатами дослідження ниркові кровотечі після виконання ЧШНЛ виявляли у 63 (2,83 %) пацієнтів. Наведено результати дослідження клінічного випадку успішного виконання ангіографії судин нирки з подальшою суперселективною емболізацією та клінічного випадку пізньої післяопераційної кровотечі. Заключення: з діагностичною та лікувальною метою за ускладнених ниркових кровотеч, які не піддаються консервативній терапії, показана болюсна ангіографія судин нирки. Доведено, що нефректомія є методом вибору ниркових кровотеч у разі неефективності чи неможливості виконання суперселективної емболізації.

За період з 2004 р. до 2017 р. в урологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні було проліковано 32 хворих з підковоподібною ниркою (ПН). Вік хворих становив від 20 до 66 років, серед них було 27 (84,3 %) чоловіків і 5 (15,7 %) жінок. Усього було виконано 34 літотрипсії у 32 хворих з коралоподібними, великими і множинними каменями ПН, які у 40,6 % супроводжувалися нетиповим перебігом. Складність перкутанної хірургії ПН зумовлена нетиповою будовою і розташуванням чашечно-мискової системи, особливостями кровопостачання і аномальним анатомічним положенням по відношенню до оточуючих органів. Однак відповідні знання анатомічних особливостей і технічні навички хірурга надають змогу досягти ефективності. Згідно з результатами даного дослідження, черезшкірна нефролітотрипсія у поєднанні з екстракорпоральною ударнохвильовою літотрипсією становить 96,9 %.

Описано математичну модель поперечних коливань водовіддільної колони у випадку нерегулярного хвилювання моря з урахуванням непостійної величини натягу верхнього кінця водовіддільної колони натяжною системою. На підставі одержаної математичної моделі створено імітаційну модель у мові мультифізичного моделювання Modelica. За результатами імітаційних експериментів проведено аналіз напружено-деформованого стану водовіддільної колони за різних величин значущої висоти хвилювання моря.

Вивчено масометричні параметри камер серця білих щурів з різними типами вегетативної регуляції. Встановлено, що досліджені кардіопараметри частин серцевого м'яза лабораторних статевозрілих білих щурів-самців залежать від типів вегетативної регуляції. Чиста маса серця й абсолютна маса лівого шлуночка домінували у серцях з переважаючим впливом симпатичного відділу автономної нервової системи на серцеву діяльність. Масометричні кардіопараметри лівого та правого передсердь переважали у серцях з домінуванням парасимпатичної регуляції серцевої діяльності. Співвідношення між масами камер неушкодженого серця найбільш зміненими виявилися за переважаючих симпатотонічних впливів на серцевий м'яз.

На базі розробленої в середовищі гібридного моделювання SystemModeler імітаційної ієрархічної моделі роботи бурильної колони під час поглиблення вертикальної свердловини з плавучої бурової установки за умов нерегулярного хвилювання моря проведено серію числових експериментів за різної значущої висоти хвиль і величини жорсткості наддолотного віброзахисного пристрою. Досліджено вплив жорсткості наддолотного амортизатора на динаміку роботи породоруйнівного інструменту в процесі буріння свердловин на морі, на зміну коефіцієнта динамічності осьового зусилля на долоті, а також на якість гасіння ним коливань, генерованих підкронблочним компенсатором вертикальних переміщень бурильної колони з пасивним режимом роботи.

Досліджено ядерно-цитоплазматичні відношення у кардіоміоцитах та ендотеліоцитах шлуночків легеневого серця (ЛС). Встановлено, що співвідношення між ядром та цитоплазмою вказаних клітин шлуночків ЛС суттєво змінювалися, що свідчило про порушення клітинного структурного гомеостазу. Найвираженішими зміни ядерно-цитоплазматичних відношень виявлено у правому шлуночку декомпенсованого ЛС.

За допомогою морфологічних методів вивчено особливості ремоделювання передсердь сердець з різними типами кровопостачання за легеневої гіпертензії. Встановлено, що остання призводить до розвитку легеневого серця та вираженого ремоделювання передсердь, яка характеризується незбалансованим, диспропорційним збільшенням їх маси та розширенням з переважаючою гіпертрофією та дилятацією правого передсердя. Встановлено, що виражена структурна перебудова передсердь залежить від типу кровопостачання серцевого м'яза і найвираженішою вона виявилася за легеневої гіпертензії у серцях з правовінцевим типом кровопостачання.

За допомогою морфологічних методів вивчено особливості ремоделювання передсердь сердець з різними типами кровопостачання за легеневої гіпертензії. Встановлено, що остання призводить до розвитку легеневого серця та вираженого ремоделювання передсердь, яка характеризується незбалансованим, диспропорційним збільшенням їх маси та розширенням з переважаючою гіпертрофією та дилятацією правого передсердя. Встановлено, що виражена структурна перебудова передсердь залежить від типу кровопостачання серцевого м'яза і найвираженішою вона виявилася за легеневої гіпертензії у серцях з правовінцевим типом кровопостачання.

Проаналізовано результати лікування 1 952-х пацієнтів з сечокам'яною хворобою, яким виконано 2 218 черезшкірних нефролітотрипсії. Серед хворих було 1 045 (53,5 %) чоловіків та 907 (46,5 %) жінок. Вік хворих становив від 15 до 79 років. Геморагічні ускладнення мали місце у 63-х (2,8 %) випадках. Інтраопераційні - у 4-х (6,4 %) випадках, ранні післяопераційні - у 52-ох (82,5 %), пізні післяопераційні - у 7-ми (11,1 %). Більшість кровотеч (у 49-ти (77,8 %) випадках) були ліквідовані консервативно, та не потребували додаткових інструментальних методів лікування. У 11-ти (17,5 %) пацієнтів кровотечі ускладнювалися утворенням субкапсулярної гематоми та у 3-ох (4,8 %) - паранефральної гематоми. У 9-ти (14,3 %) випадках, пацієнтам довелось виконати суперселективну емболізацію судини (у процесі проведення артеріографії було діагностовано артеріо-венозну фістулу у 4-ох (6,4 %) та у 5-ти (7,9 %) - аневризму гілки ниркової артерії ). Повторної емболізації потребували два (3,2 %) випадки. Нефректомію з приводу кровотечі після ЧШНЛ виконано у 5-ти (7,9 %) пацієнтів: у 4-ох (6,4 %) випадках з причини рецидивних масивних профузних кровотеч (у тому числі, у 3-ох (4,8 %) з утворенням заочеревинної гематоми великих розмірів та її наростанням), ще в одному (1,6 %) випадку - через кровотечу з аневризми ниркової артерії. У одному (1,6 %) випадку пацієнт помер внаслідок шлункової та ниркової кровотечі з утворенням заочеревинної гематоми, на тлі супутнього захворювання - тромбоцитопенічної пурпури.

Проанализированы результаты лечения 1 952 пациентов с мочекаменной болезнью, которым выполнено 2 218 чрескожных нефролитотрипсий. Среди больных было 1 045 (53,5 %) мужчин и 907 (46,5 %) женщин. Возраст больных составлял от 15 до 79 лет. Геморрагические осложнения имели место у 63-ох (2,8 %) случаях. Интраоперационные - у 4-ох (6,4 %), ранние послеоперационные - у 52-х (82,5 %), поздние послеоперационные - у 7-ми (11,1 %). Большинство кровотечений (49-ти (77,8 %) случаях) были ликвидированы консервативно, и не требовали дополнительных инструментальных методов лечения. У 11-ти (17,5 %) пациентов кровотечения усложнялись образованием субкапсулярной гематомы и у 3-х (4,8 %) - паранефральной гематомы. У 9-ти (14,3 %) случаях, пациентам пришлось выполнить суперселективную эмболизацию ветви почечной артерии (при проведении артериографии было диагностировано артерио-венозную фистулу в 4-х (6,4 %) и у 5-ти (7,9 %) - аневризму ветви почечной артерии). Повторной эмболизации требовали два (3,2 %) случая. Нефрэктомию по поводу кровотечения после ЧШНЛ выполнено у 5-ти (7,9 %): у 4-х (6,4 %) случаях по причине рецидивных массивных профузных кровотечений (в том числе, у 3-их (4,8 %) с образованием забрюшинной гематомы больших размеров и ее нарастанием), еще в одном (1,6 %) случае - из-за кровотечения из аневризмы почечной артерии. В одном (1,6 %) случае пациент умер в результате желудочного и почечного кровотечения на фоне тромбоцитопенической пурпуры.

Розглянуто побудову математичної моделі повздовжніх коливань системи "плавуча бурова установка - компенсатор вертикальних переміщень бурильної колони - бурильна колона - долото" в процесі поглиблення вертикальної свердловини тришарошковим долотом за умов нерегулярного хвилювання моря. На основі розробленої математичної моделі створено числову модель в середовищі мультифізичного моделювання на основі мови опису фізичних систем Modelica і проведено серію чисельних експериментів за результатами яких зроблено висновки щодо особливостей динаміки роботи бурильної колони при поглиблені свердловини на морі, а також характеру впливу коливань, викликаних похибкою роботи компенсатора вертикальних переміщень бурильної колони на повздовжні коливання перерізів бурильної колони і роботу долота.

За період з березня 2004 р. по грудень 2014 р. у відділенні урології Львівської обласної клінічної лікарні проведено 43 одночасних двобічних черезшкірних нефролітотрипсій (ЧШНЛ) у 43-х хворих з двобічним нефролітіазом. У даній клінічній групі було 7 (16,2 %) пацієнтів з аномалією розвитку нирок, а саме: в 1-го (2,3 %) - неповне подвоєння правої нирки, у 3-х (6,9 %) - поперекова дистонія обох нирок, у 2-х (4,6 %) - підковоподібна нирка, у 1-го (2,3 %) - повне подвоєння лівої нирки. Вік хворих становив від 19-ти до 83-х років. 36 (83,7 %) операцій виконано під епідуральною анестезією, решта 7 (16,2 %) - під ендотрахеальним наркозом. У 7-ми (16,2 %) хворих було проведено уретерореноскопію з причини каменів сечоводу, причому камені було переміщено в миску нирки, після чого виконано одночасну двосторонню ЧШНЛ. Ефективність одночасної двостронньої ЧШНЛ становить 80,6 %.