Навчальний посібник підготовлений з метою засвоєння студентами найбільш важливих питань оцінки електричної активності серця в нормі та при патології на основі аналізу електрокардіограм. Викладені основні принципи формування електричного поля серця, техніка зняття електрокардіограми, описана характеристика основних зубців електрокардіограми у різних відведеннях, наведені показники нормальної електрокардіограми. Розглянуті найбільш важливі електрокардіографічні ознаки змін зубців та інтервалів при інфаркті міокарда, гіпертрофії передсердь та шлуночків, при порушеннях ритму та провідності серця. Особливу увагу приділено створенню системи алгоритмів електрокардіографічного аналізу.

Проведено цілодобове моніторування артеріального тиску у 38 пацієнтів з артеріальною гіпертензією з метою вивчення змін фізіологічних параметрів артеріального тиску під впливом фізичних та психоемоційних навантажень.

Розглянуто стан діагностики і лікування артеріальної гіпертензії; патогенетичні чинники впливу ренін-ангіотензивної системи на дестабілізацію артеріального тиску; особливості застосування еналаприлу за даними літературита едніту - за власними дослідженнями.

Статтю присвячено сучасним проблемам кардіології, перспективам діагностики та лікування гострих коронарних катастроф.

Обстежено 42 пацієнти зі стабільними формами ішемічної хвороби серця та хронічним обструктивним бронхітом у період стійкої клінічної ремісії. Для дослідження використано препарат атеносан. Пацієнти з ішемічною хворобою серця та хронічним обструктивним бронхітом (в періоді ремісії) мали зміни таких показників функції зовнішнього дихання, як пікова об'ємна швидкість видиху та об'єм форсованого видиху за першу секунду.

Розглянуто взаємний вплив поєднаного перебігу ішемічної хвороби серця і захворювань травної системи, роль деяких гормонів у патогенезі розвитку виразкової хвороби на тлі артеріальної гіпертензії.

Наведено матеріали застосування пилку квіткового (ПК) в комплексному лікуванні 66 хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) та обгрунтування пролонгованого його використання. Доведено, що ПК сприяє прискоренню регресу клінічних проявів ХСН, усуває або пом'якшує ознаки вторинних гастро- та холецистогепатопатій, покращує віддалені результати лікування. Запропоновано 2-4-х разове повторне застосування ПК у комплексному лікуванні впродовж 6 - 8 тижнів у залежності від стадії ХСН. Зроблено висновок, що ПК є ефективним засобом ад'ювантної терапії ХСН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 107 хворих на стабільну та нестабільну стенокардію з аналізом результатів холтерівського моніторування ЕКГ. Вивчено частоту виявлення ішемічних епізодів, а також їх добову кількість, загальну тривалість та глибину зміщення сегмента ST за різних типів міокардіальної ішемії залежно від статі. Встановлено особливості клініки, анамнезу, показників больової та безбольової ішемії міокарда.

Обстежено 224 хворих на гостру та хронічну форми ішемічної хвороби серця. Всім пацієнтам проводилось холтерівське моніторування ЕКГ. Вивчено поширеність епізодів больової та безбольової ішемії міокарда, а також їх кількість, тривалість і глибину зміщення сегмента ST у нозологічному розподілі. Міокардіальну ішемію виявлено у більшості хворих на ішемічну хворобу серця. Визначено особливості та взаємозв'язок показників больової та безбольової ішемії міокарда.

Розглянуто проблеми ранньої діагностики та лікування невідкладних станів у кардіологічних хворих. Особливу увагу приділено раннім клінічним проявам, невідкладній допомозі та подальшому пролонгованому лікуванню кардіальної патології. Проаналізовано роль хроноритмів у виникненні та перебігу гострих форм ішемії міокарда. Описано нові методи діагностики та лікування пацієнтів з розвитком невідкладних станів, впровадження яких дозволить покращити результати терапії.

Проведено катетеризацію серця та його вінцевих судин у 63 пацієнтів з патологією серцево-судинної системи. Вивчено залежність між локалізацією вогнища некрозу й ураженням конкретної ділянки коронарного русла, а також між нозологічною формою та відсотком оклюзії вінцевих судин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-3

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою оцінки ефективності медикаментозних засобів обстежено 47 хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Першій групі (24 хворим) призначали трандолаприл як фармакологічний тест за умов проведення ехокардіографії та навантаження антиортостатичним тестом, другій (23 хворим) - едніт. Отримані результати свідчать, що призначення інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту позитивно впливає на скоротливість міокарда та є оптимальним для хворих на ГІМ.

З метою визначення тенденцій розвитку кардіальної патології зіставлено дослідження "Global Burden of Disease Study", виконаних під егідою ВООЗ і серцево-судинної патології в Чернівецькій області.

З метою визначення особливостей клінічного перебігу процесів рестабілізації гострих форм ІХС за умов тривалого спостереження (1 рік) і порушень системи пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) обстежено 385 пацієнтів з нестабільною стенокардією. Виконано навантажувальний тест черезстравохідної електрокардіостимуляції та визначено, крім рівнів холестерину і його фракцій, вміст у крові продуктів ПОЛ - малонового альдегіду та дієнових кон'югатів (МА та ДК). Показано суттєве зростання плазмових рівнів МА-модифікованих ліпопротеїнів за умов розвитку гострих коронарних синдромів. Більш вираженим є приріст МА та, особливо, ДК тромбоцитів у хворих на нестабільну стенокардію з несприятливими варіантами перебігу захворювання.

С целью определения эффективности блокаторов ангиотензиновых рецепторов обследовано 65 больных инфарктом миокарда с использованием стресс-эхокардиографии, которую проводили при поступлении и через 2 недели лечения. Выявлена высокая эффективность применения ирбесартана за счет его положительного влияния на сократимость миокарда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С целью изучения антигипертензивного эффекта эналаприла и ирбезартана и их влияния на циркадные ритмы артериального давления (АД) обследовано 68 больных с артериальной гипертензией. Анализ результатов исследования показал, что оба препарата характеризуются выраженным антигипертензивным эффектом. Однако ирбезартан лучше переносится больными и обладает способностью уменьшать повышеную вариабельность АД.

Запропонований метод дозволяє прогнозувати несприятливі щодо виникнення пароксизмів порушень ритму серця дні, детерміновані метеофакторами, що дає можливість проводити необхідні профілактичні заходи.