Проанализированы актуальные проблемы развития и совершенствования нормативно-правовой базы в сфере использования ядерной энергии. Рассмотрены основные функции и деятельность Государственного комитета ядерного регулирования Украины, созданного в декабре 2000 г. Указом Президента Украины. Дана общая характеристика действующих АЭС Украины, обоснованы рекомендации по модернизации, повышению безопасности и продлению срока эксплуатации их энергоблоков. Показана роль ядерной энергетики в топливно-энергетическом комплексе страны. Рассмотрены современные технологии обращения с отработавшим ядерным топливом и радиоактивными отходами. Дана оценка состояния безопасноти объекта "Укрытие", показаны возможности использования источников ионизирующего излучения. Рассмотрены вопросы обеспечения безопасности ураноперерабатывающей промышленности, аварийной готовности и кризисного реагирования, учета и контроля ядерных материалов, выполнения Украиной международных обязательств. Освещены вопросы организации научно-технической поддержки государственного регулирования в сфере использования ядерной энергетики. Проанализировано состояние ядерной и радиационной безопасности в регионах Украины.

Представлено навчальний посібник, який розроблено з урахуванням стандартів НАТО - NATO Standards АТР-3.2.2 "Командування та контроль сухопутних військ Альянсу", ААР-06 "Словник термінів та визначень НАТО", АРР-28 "Тактичне планування для сухопутних військ"; вимог вітчизняних керівних документів - ТКП 3-(00) 152(03).01 "Порядок роботи командира та штабу тактичної ланки управління з планування бою (бойових дій) за стандартними операційними процедурами НАТО (штаб бригади (полку), батальйону та їм рівних", БП 3-(01,04)11(55).01 "Тимчасовий бойовий статут механізованих військ Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина 1 (бригада)", БП 3-(02)11(55).01 Тимчасовий бойовий статут танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина 1 (бригада)", а також досвіду, отриманого військовими формуваннями Сухопутних військ Збройних Сил України під час російсько-української війни. Розглянуто порядок роботи посадових осіб управління та штабу військової частини (підрозділу) під час планування операцій (бойових дій). Призначено для слухачів, які навчаються за магістерською програмою оперативного рівня, на командно-штабному курсі тактичного рівня Сухопутних військ L-2 (СВ) Національного університету оборони України, а також для науково-педагогічних працівників та офіцерів - фахівців Сухопутних військ тактичної ланки управління.

Розглянуто один із напрямів картографування для адміністративного суб'єкта на прикладі створення картограм середньобагаторічного сумарного водоспоживання кукурудзи на зерно за міжфазними періодами розвитку. Мета статті - створити картограми водоспоживання кукурудзи на зерно за міжфазними періодами для правобережної частини Черкаської області. У цьому дослідженні на основі емпіричної інформації за 30-річний період (1991 - 2020 рр.) та її аналізу проведено розрахунок середньобагаторічного сумарного водоспоживання кукурудзи на зерно за міжфазними періодами. Сумарне водоспоживання досліджуваної культури за окремі міжфазні періоди визначали методом водного балансу. На основі розрахованих значень водоспоживання складені і генералізовані картограми середньобагаторічного сумарного водоспоживання (мм) кукурудзи на зерно за міжфазними періодами для правобережної частини Черкаської області. Картограми середньобагаторічного сумарного водоспоживання кукурудзи на зерно за міжфазними періодами складалися способом ізоліній, які отримували інтерполяцією по точках опробування. У результаті інформація по окремих метеорологічних станціях апроксимувалася на всю досліджувану територію. Для сільськогосподарських формувань різних форм власності правобережної частини Черкаської області інформація, представлена на картограмах, може бути використана для виявлення факторів, які впливають на водоспоживання кукурудзи на зерно за міжфазними періодами або для проведення відповідних диференційованих агротехнічних і меліоративних заходів, необхідних для досягнення запланованої врожайності.

Досліджено культуроутворювальні чинники єдності українського простору як важливого фактора забезпечення сталості та поступальності суспільного розвитку. Значну увагу приділено науковому осмисленню варіативності соціокультурного контексту життя територіальних соціумів і зусиль культурних та наукових інституцій (у першу чергу - бібліотек) для неконфліктної та конструктивної репрезентації такої варіативності. Підготовлено в межах виконання наукового проекту "Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики". Висвітлено мовно-культурні практики українців і оцінено національну ідентичність в історичній ретроспективі. Розглянуто процес формування українського етнокультурного самоусвідомлення. Окреслено проблеми утвердження національної ідентичності в незалежній Україні: реалії сьогодення і завдання консолідації суспільства.

Монографія присвячена аналізу геополітичного позиціонування Європейського Союзу, місця концепцій «стійкість», «стратегічна автономія», «принциповий прагматизм» у політиці ЄС. Висвітлено проблеми екологічної безпеки та технологічного лідерства у оновленій зовнішньополітичній стратегії ЄС. Вагоме місце в дослідженні присвячене дебатам щодо становлення ЄС як безпекового актора й європейської інтеграції як системного феномену трансформації в постбіполярний період. Звернено увагу на зовнішню політику ЄС та конфлікт у Сирії, взаємодію ЄС та Латинської Америки в контексті глобальних кліматичних змін.

Запропоновано новий змістовий контент вивчення фізичних основ спеціальної теорії відносності в закладах загальної середньої освіти в контексті концепції становлення і розвитку фізичного знання та парадигми реалізації гуманітарного потенціалу природничо-наукового знання в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти.

Висвітлено результати маркетингового аналізу регіонального і світового ринку виробництва біологічно цінних харчових продуктів і кормів із зернової сировини. Представлено загальноприйняті та нові технології переробки зернової сировини у харчові продукти та корми. Наведено технічне забезпечення переробки зернової сировини у харчові продукти та корми (чарунковий циліндричний трієр для підготовки зернових компонентів, установка для виготовлення кормових пелет, кавітаційний диспергатор-гомогенізатор для приготування рідких харчових продуктів і кормів, експандер для приготування харчових продуктів і кормів, шнековий диспергатор для подрібнення зернової сировини). Наведено розроблений спосіб і пристрій автоматичного визначеная структурно-механічних властивостей харчових продуктів і кормів.

Наведено класифікацію дронів - як військових, так і цивільних - за відповідними критеріями. Показано блок-схеми типового безпілотного літального апарату (БПЛА) та його силової системи. Проаналізовано явище виникнення обмінної потужності в системах живлення електротранспорту від джерел постійного струму та конкретно в системі живлення БПЛА. Наведено спрощену принципову схему системи живлення двигуна постійного струму. Виведено співвідношення для визначення величини обмінної потужності в системі живлення.

Мета дослідження - показати, як представники західних країн (дипломати та військовики) оцінювали перебіг польсько-більшовицької війни 1920 р. безпосередньо в момент подій та по їх завершенні, з'ясувати, чи вплинули на політику урядів країн Західної Європи щодо польської держави доповіді прямих спостерігачів, змалювати загальний образ Польщі й поляків цього періоду на основі аналізованих джерел, а також настрої польського суспільства, котрі швидко змінювалися від занепокоєння та байдужості до страху перед наступом червоних. Методологія базується на методах філологічного аналізу досліджуваних текстів, а також на порівняльному. Уперше проведено аналіз польсько-більшовицької війни 1920 р. на основі спогадів, особистих записок, доповідей, листів західних спостерігачів. Висновки: іноземні дипломати та військовики доволі критично оцінювали рішення, дії польської влади як у політичних, так й оборонних питаннях. Вони переважно звертали увагу на хаос, політичні суперечки, а також на помилки командування. Однак у більшості випадків вони очікували, що їх уряди нададуть Польщі набагато вагомішу підтримку. Перебуваючи у Варшаві, вони розуміли значення цього міста набагато краще, ніж політики в Лондоні чи Парижі. У рапортах і доповідях дипломатів, військовиків домінувала песимістична оцінка можливостей захисту столиці Польщі, висловлювалося переконання щодо її неминучої втрати, розглядалися можливості переїзду органів влади до інших міст. Водночас у доповідях наголошувалося на патріотичному піднесенні серед поляків, на їх упевненості у власних силах. Часто згадувався Ю. Пілсудський. З одного боку, підкреслювалася його велич у порівнянні з іншими польськими політиками, але, з іншого, не бракувало і критичних коментарів щодо рис характеру чи недостатності військових знань. Цікаві спостереження щодо складних відносин очільника держави з представниками західних країн. Автори аналізованих рапортів та доповідей звертали увагу на зниження його популярності у суспільстві воднораз із погіршенням ситуації на фронті.

Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні аспекти сучасних досліджень екзистенції страху, які проводились у різних кроскультурних середовищах та соціальних групах упродовж останніх 10-ти років з огляду перебування України і світу в цілому в тотальних викликах, пов’язаних із загрозами життю: революцією, тривалою війною на Сході України, пандемією COVID-19. Порушено тему страху смерті і життя в контексті фантазій про загибель цивілізації. Досліджено цю тему в різних культурних середовищах, зокрема у Польщі, Чехії, Італії і Україні та засвідчено як архетипні так і культуральні особливості цього феномену. Продемонстровано вікові особливості стосунку із страхом, відношення до страху смерті у термінально хворих осіб та здорових, особливості страхів до дорослішання серед молоді у різних соціальних середовищах, особливу увагу приділено дослідженням суїцидальних тенденцій серед молоді як особливості екзистенції страху життя. Рекомендовано формати досліджень використовувати в едукаційних, психокорекційних та психотерапевтичних практиках.

Наведено наукове зібрання історичних і методичних статей сучасних практиків і теоретиків сценічного вокально-акторського виконавства. Відображено різноманіття авторських науково-практичних педагогічних концепцій. Особливу увагу приділено академічному співу, педагогічній практиці, мистецтву естради, суміжним видам музичного мистецтва.

Формування методології розвитку системи управління конкурентоспроможністю підприємств зернового напряму виробництва вимагає врахування особливостей економічних відносин в агропромисловій сфері, а аналіз конкурентного середовища цільових агарних ринків потребує індивідуального підходу щодо систематизації умов забезпечення конкурентоспроможності підприємств, представлених на них. Системне застосування основних положень представлених підходів дозволить створити умови для повного переходу сільськогосподарських підприємств на інноваційну основу, що сприятиме досягненню передового рівня їх конкурентоспроможності. Особливостями зернового напряму виробництва є, зокрема, природна унікальність властивостей кінцевого продукту - зерна (адже підвищення урожайності зернових культур шляхом застосування інноваційних технологій можливе до певної міри) та більший, порівняно з галузями промисловості, перелік засобів виробництва, задіяних в процесі господарської діяльності. При цьому обсяги необхідних ресурсів та засобів виробництва визначаються, передусім, розмірами сільськогосподарських угідь.

Розглянуто зростаюче значення стратегічних інформаційних комунікацій в організації національного інформаційного простору. Розкрито їхній зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства. Досліджено джерельну базу забезпечення їх функціонування, у якій особливу увагу приділено системі наукових бібліотек. Розглянуто перспективи розвитку цієї соціальної інформаційної системи.

Штучний інтелект вважається технологією майбутнього. Серез різноманітних мов програмування Python набуває величезної популярності, оскільки має простий синтаксис і вимагає менше кодування. Наведено базові поняття штучного інтелекту та основ програмування мовою Python. Розглянуто побудову штучних нейронних мереж, системи комп'ютерного зору, основу функціонального і модульного програмування, алгоритми машинного навчання без учителя, з учителем, та інші алгоритми машинного навчання, а також аналіз часових рядів. Матеріал супроводжується великою кількістю прикладів.

Здійснено дослідження теоретико-правових основ адміністративно-правового регулювання відносин у сфері електроенергетики в умовах євроінтеграції України. Проаналізовано механізм адміністративно-правового регулювання відносин у зазначеній сфері. Встановлено завдання, функції, принципи та гарантії адміністративно-правового регулювання відносин у сфері електроенергетики в умовах євроінтеграції України. Виділено теоретико-практичні проблеми адміністративно-правового регулювання відносин у сфері електроенергетики за таких умов. Приділено увагу концептуальним засадам удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері електроенергетики в умовах євроінтеграції України.

Аналітичне дослідження є системним та комплексним аналізом зовнішньої політики України за 2020 рік. Проаналізовано п’ятдесят один напрям — від співпраці з ключовими партнерами та міжнародними організаціями до публічної дипломатії та боротьби з COVID-19. Застосовано п’ять критеріїв оцінювання — індикаторів, які базуються на розробленій методології дослідження. Широким колом експертів досліджено і проаналізовано діяльність Президента, МЗС України та інших відповідальних міністерств та відомств, відповідних комітетів Верховної Ради України, задіяних у формуванні та реалізації зовнішньої політики нашої держави. Дана публікація є шостим щорічним дослідженням. Вступ...............................................................ааІйз,.........З Методологія дослідження.............................................ц.ф.......4 Зовнішня політика у 2020 році................................................14 Співпраця з країнами «Великої сімки».......................................ЗО Велика Британія........................................................ 32 Італія............................................................... 37 Канада..........................................................................42 Німеччина......................................................................48 СІЛА.............................................................................53 Франція.........................................................................58 Японія.........................................................................62 Європейська інтеграція.......................................................66 Європейський Союз.............................................................68 Політичний діалог.........................................................69 Економічна співпраця......................................................72 Східне партнерство .............................................................77 Європейське енергетичне співтовариство.....................................81 Євроатлантична інтеграція...................................................86 Двосторонні відносини.........................................................94 Білорусь.......................................................................96 Грузія..........................................................................100 Ізраїль.........................................................................106 Іран ..........................................................................111 КНР............................................................................115 Литва..........................................................................120 Молдова......................................................................124 Польща........................................................................128 Румунія........................................................................135 Словаччина...................................................................139 Туреччина .....................................................................143 Угорщина......................................................................148 Чехія Росія..........................................................................157 Політичні відносини........................................................158 Економічні відносини......................................................162 Енергетичні відносини......................................................165 Регіональна співпраця.......................................................170 АТР...........................................................................172 Близький Схід................................................................178 Західні Балкани................................................................184 Країни Балтії.................................................................190 Вишеградська четвірка ........................................................195 Латинська Америка...........................................................199 Північна Європа................................................................207 Південна Азія.................................................................212 Субсахарська Африка...........................................................218 Центральна Азія..............................................................225 Чорноморський регіон.........................................................231 Міжнародні організації......................................................238 ОБСЄ ...........................................................................240 ООН ..........................................................................246 Рада Європи..................................................................254 Ініціативи багатостороннього характеру.....................................260 Захист прав людини..........................................................262 Зміна клімату................... 267 Нерозповсюдження ядерної зброї.............................................271 Питання міжнародної безпеки................................................277 Формування міжнародної підтримки протидії російській агресії............283 Економічна дипломатія.......................................................290 Публічна дипломатія........................................................295 Закордонне українство........................................................301 Пандемія COVID-19...........................................................306 Зведена таблиця оцінок реалізації напрямів зовнішньої політики у 2020 році.............................................312 Рекомендації.................................................................314 Список скорочень............................................................332 Автори............./.........................................................334 Про Раду зовнішньої політики «Українська призма».........................340 Про Фонд ім. Фрідріха Еберта Рада зовнішньої політики «Українська призма» та Регіональне представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні вже шостий рік поспіль з великою приємністю презентують вам доробок команди експертів, які проаналізували та оцінили успішність зовнішньої політики України за різними географічними та функціональними напрямами. Хоча в нашому аналізі кожен рік має свої особливості, 2020 рік можна назвати справді унікальним з точки зору обмежених можливостей та специфічних умов для досягнення Україною зовнішньополітичних цілей. У глобальному масштабі пандемія коронавірусу СОУШ-19 та відповідно запроваджені карантинні обмеження в усіх куточках світу істотно позначилися на формах співпраці України з іноземними партнерами у різних площинах. Це вплинуло не лише на погіршення показників торговельно-економічної діяльності, але й на вибір нових пріоритетів міжнародної співпраці та каналів побудови політичного діалогу. Міністерство закордонних справ України у 2020 році перетворилося на центр антикризового менеджменту, надаючи екстрену допомогу українським громадянам, які стали заручниками локдаунів, та вишукуючи можливості залучення гуманітарної допомоги для подолання наслідків пандемії. За більшістю досліджуваних напрямів боротьба з коронавірусом стала додатковим елементом двостороннього та багатостороннього діалогу нашої держави. У внутрішньополітичному вимірі 2020 рік також мав особливості, які впливали на динаміку постановки та досягнення зовнішньополітичних цілей. З одного боку, це був перший повноцінний рік, коли Президент України В. Зеленський формулював зовнішньополітичний курс, а його команда була відповідальна за реалізацію цього курсу. З іншого боку, на початку року відбулася зміна урядової команди О. Гончарука на уряд Д. Шмигаля, що також вплинуло на темпи програмування та імплементації задач у сфері зовнішньої політики. Попри це, загальна оцінка реалізації зовнішньої політики у 2020 році вийшла дещо кращою за попередній рік, хоча за окремими напрямами і спостерігалося значне падіння політичного інтересу та результативності реалізації поставлених завдань. Особливістю цьогорічного видання став новий розділ, присвячений міжнародній активності України щодо подолання наслідків, спричинених пандемією коронавірусу СОУШ-19. Хотілося б сподіватись, що закінчення пандемії дозволить Україні поліпшити загальну успішність у досягненні стратегічних пріоритетів на міжнародній арені, а нам — відмовитись у майбутньому від оцінки цієї специфічної сфери докладання дипломатичних зусиль.

Розглянуто поняття "дуальна освіта", її значення та структуру, запропоновано алгоритм її впровадження у вітчизняній практиці. Доведено, що успіх підприємств різних галузей та їх конкурентоспроможність безпосередньо залежать від рівня освіти та компетентності керівників. Обгрунтовано потребу у навчанні студентів освітньої програми "Промисловий менеджмент" за дуальною формою освіти. Наведено характеристику переваг та недоліків дуальної освіти в Україні, правових та соціально-економічних передумов її впровадження.

Розглянуто та досліджено розумну енергосистему в Інтернеті речей. Мета статті - дослідження інтелектуальної мережі. Надано відповідь на запитання "Що таке розумна енергосистема?". Порівняно традиційні та розумні енергосистеми. Визначено технологічні критерії та удосконалену інфраструктуру вимірювання. Розглянуто протоколи та стандарти. Актуальність теми пов'язано зі зростанням попиту і споживання на електричну енергію. Розвиток концепцій розумної енергосистеми в різних електромережах з'єднує величезна кількість пристроїв, багато з яких працюють через застарілі протоколи автоматизації та внутрішні інформаційні системи. Оскільки багато з цих пристроїв мало або зовсім не вказують семантику своїх даних, прийнято вручну створювати цю інформацію (через громіздкість, дорожнечу і схильність до помилок). Інтернет речей - це наступний крок в еволюції нашого сьогоднішнього інтернету, де будь-який фізичний об'єкт, оснащений обчислювальними і комунікаційними можливостями, може бути легко інтегрований у різні сфери нашого життя. А отже, постає потреба в інтелектуальній мережі, котра може ефективно вирішувати різні аспекти передавання та розподілу, знизивши навантаження на енергосистему, зробивши її надійною та захищеною. Однак безпека та надійність розглядається як один з основних чинників, що перешкоджають швидкому і великомасштабному впровадженню і розгортанню як концепції інтернету речей, так і розумної енергосистеми. Очікується, що інтелектуальна мережа та Інтернет речей здійснять революцію в різних сферах побуту, промисловості та бізнесу.

Розглянуто актуальні питання, покликані допомогти лікарю-стоматологу в запровадженні та успішному застосуванні сучасних досягнень лазерної медицини в повсякденній практиці. Описано основні типи лазерів, що використовуються у стоматології, та розкрито принцип їх дії, що важливо для розуміння ефектів, які виникають у біологічній тканині під час лікування. Розглянуто основні типи патології, для курації якої з успіхом використовуються лазери, наведено показання та протипоказання до втручання з їх використанням. Вказано параметри для налаштування лазерної техніки та покрокові протоколи проведення терапевтичних і хірургічних маніпуляцій. Розглянуто основні принципи безпеки при роботі із пристроями, що генерують лазерне випромінювання. Розкрито зміст специфічних термінів, важливих для роботи з лазерними інструментами.

Нині для моніторингу місцевості все частіше використовуються системи, оснащені сканувальним обладнанням та ізноманітними давачами. Побудова роботизованої системи моніторингу потребує відповідного наукового обгрунтування. Структура системи передбачає залежність ефективності кожного елемента системи від її просторово-часового розміщення та відповідного розташування цілей моніторингу, тому постає потреба у розробленні математичних моделей структури роботизованої системи моніторингу території та її функціонування, що, зі свого боку, вдосконалить наявну методологію оцінювання ефективності на основі відповідної системи показників та критеріїв. Запропоновано функціональну модель на основі функціонального поля системи з динамічною структурою, яка дасть можливість вирішити проблеми побудови структури системи та оцінити її ефективність, забезпечивши достатню точність результатів та простоту обчислювальних процедур.