Досліджено лінгводидактичні задачі навчання лексики німецької мови учнів VII - VIII класів спеціалізованих шкіл. Охарактеризовано особливості навчання школярів іншомовної лексики у практиці шкільної освіти. Обгрунтовано спосіб і форму взаємозв'язку цілей даного навчання як компонента комунікативної та соціокультурної компетенцій школярів. Визначено структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови учнів VII - VIII класів та послідовність їх реалізації у процесі навчання, а також рівні її засвоєння. Установлено критерії та показники засвоєння лексичного матеріалу. Розроблено й апробовано систему вправ з навчання лексики німецької мови даних учнів.

Досліджено проблему функціонування "вічних" образів в українській літературі 1920-х рр. Проаналізовано історію вивчення поняття "вічні" образи. Доведено, що між українською та західноєвропейською літературами у 1920-х рр. існували незаперечні зв'язки. Розглянуто шляхи взаємодії прози, поезії та драматургії українських митців із творчістю М.Сервантеса, Ф.Достоєвського, В.Шекспіра, античною та біблійною міфологією, розкрито суть понять "донкіхотство", "гамлетизм", "карамазовщина", "достоєвщина". Обгрунтовано естетичні принципи поетів-"неокласиків". Визначено естетичні функції "вічних" образів, які є варіантом атрибутування позитивних якостей класичного образу.

Проведено критичний аналіз сучасних методів навчання німецькомовній лексиці, а саме - свідомо-практичного та свідомо-зіставного. Наведено їх характеристику за рівнями засвоєння лексики.

Дан критический анализ двух из ряда современных методов обучения немецкоязычной лексике, а именно - сознательно-практического и сознательно-сопоставительного. Проведена их характеристика по уровням усвоения лексики немецкого языка.

The article deals with the critical analysis of two of lines of modern methods of training to German-speaking lexicon, namely - conscious - practical and conscious - comparative. Their characteristic on levels of mastering of lexicon of German language is given.

Наведено результати аналізу інтенсивних методів навчання лексики німецької мови: сугесто- та релаксопедичного, висвітлено їх особливості: глобальний підхід до мови з інтуїтивно-аналітичним усвідомленням мовних явищ, дедуктивний підхід до матеріалу, що освоюється, від цілого до частини; ритуально-сугестивна структура етапів навчального процесу за відсутності тренування форми мовних явищ; навчання з опорою на взаємозв'язок всіх видів мовленнєвої діяльності; співпереживання в процесі навчання; опора на довільне запамТятовування; опора на високий емоційний тонус аудиторії; індивідуалізація в навчанні з урахуванням особливостей особистості учня; переважання слухового образу над зоровим; використання технічних засобів для розвитку навички розуміння і тренування структур мови через сугестопедичну систему вправ. Висвітлено його негативні сторони: відсутнє осмислене засвоєння мовних явищ, у структурі змісту навчання немає первинності мовних знань; немає опори на читання і письмо, здатність трансформації лексики для утворення нових лексичних одиниць в даному методі не передбачена.

Досліджено вплив лінолеїл-гідроксамової кислоти (ЛГК) на окислення лінолевої кислоти 12-ліпоксигеназою (КФ 1.13.11.12) із лейкоцитів свині. Встановлено, що лінолеїл-гідроксамова кислота є ефективним інгібітором 12-ліпоксигенази. За інкубування 12-ліпоксигенази в аеробних умовах з 0,1-6 мкМ лінолеїл-гідроксамовою кислотою при pH 7,5 простежується залежність ступеня впливу інгібітора від його концентрації та часу передінкубування з ферментом. Концентрація інгібітора, яка викликає зниження активності біокаталізатора на 50 як без інкубації, так і з передінкубацією протягом 15 хв, складає 3,5 і 0,65 мкМ відповідно. Дані експерименту описуються кінетичною схемою, яка передбачає участь двох молекул субстрату, які поєднані з фермент-субстратним комплексом за присутності лінолеїл-гідроксамової кислоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.4

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена каменная антропоморфная статуэтка, найденная на поселении Рудь IX (Республика Молдова) кукутень-трипольской культуры. Она представляет особый интерес, поскольку это первая находка такого типа на территории Республики Молдова. Анализ других каменных кукутень-трипольских фигурок (14 экземпляров из 11 поселений) показывает их технологическую и стилистическую разнообразность: большинство статуэток не находят прямых аналогий среди глиняной скульптуры. Хронологическое и географическое распределение фигурок показывает, что большинство из них следует датировать этапом Кукутень А - Триполье B I, образуя особое скопление в контактной зоне между общностями Кукутень-Триполья и Болград-Алдени (Гумельница). Иконографические особенности некоторых каменных фигурок напоминают статуэтки типа en violon, известные на многочисленных памятниках Юго-Восточной Европы и Анатолии.

Представлена яркая панорама процессов развития высшего образования в Центральной Украине на примере истории создания, развития и функционирования первых в Кировоградской области приватных высших учебных заведений - Педагогической академии (с 1994 г.) и Кировоградского института коммерции (с 1993 г.). Материал изложен в хронологической последовательности и тесно переплетается с историческими и политическим событиями в независимой Украине.

В последние пять лет были возобновлены комплексные исследования больших трипольских поселений-протогородов, во время которых для поиска объектов широко применялись спутниковые снимки, магнитная съемка с использованием приборов нового поколения, положено начало внедрению массового изотопного датирования, а также проведены достаточно масштабные раскопки. В 2014 г. на поселении в Майданецком удалось не только проверить обнаруженные современными приборами древние объекты, но впервые выявить и частично исследовать остатки комплекса, связанного с производством керамики, который включал гончарные горны и ямы. Исследованный горн сложной конструкции был не только неоднократно отремонтирован, но и дважды капитально реконструирован. Раскопаны остатки двухэтажного жилищно-хозяйственного комплекса в центральной части поселения.

На основе феноменологического подхода рассмотрена структура рассеянного электромагнитного поля в области его регистрации в случае решения задач дистанционного зондирования подстилающих поверхностей. Выбранный подход основан на теории лучевой оптики и принципе Гюйгенса-Френеля и позволяет определять излучаемые и рассеянные поля на сложных типах поверхностей. Из анализа структуры электромагнитного поля следует, что его можно рассматривать как некое математическое преобразование истинного изображения поверхности. В таком случае основные процедуры восстановления когерентных изображений в дальней зоне Фраунгофера заключатся в технической реализации обратных преобразований в многоканальных радиотехнических системах. При неполном восстановлении истинного изображения, когда не учитывается полный набег фаз и затухание, основной операцией является обратное преобразование Фурье по угловым координатам. Качество полученного изображения будет определяться функцией неопределённости, которая в простейшем случае приёма рассеянного поля прямоугольной плоскостью имеет вид двух функций sinc. Ширина такой функции неопределённости пропорциональна длине волны, высоте зондирования и линейными размерами области регистрации. Если расстояние до каждой точки поверхности известно, то можно выполнить более точное восстановление когерентного изображения. В таком случае основной процедурой обработки является скользящее короткомасштабное преобразование Фурье. Такой результат соответствуют классической теории резонансного рассеяния. При постоянном значении функции неопределённости и фиксированном значении угла визирования восстановлению подлежит только одна спектральная составляющая (пространственная гармоника). Сужая функцию неопределённости можно выделить все более широкий диапазон пространственных частот. В пределе, когда функция неоднозначности является дельта-функцией, то возможно восстановить полный спектр частот желаемого изображения. Если невозможно создать систему с узкой функцией неопределённости, то более качественное когерентное изображение может быть получено одной и той же областью регистрации путём сканирования или перемещения в пространстве.

Рассмотрена обобщённая структура электромагнитного поля в области его регистрации в случае решения задачи дистанционного зондирования подстилающей поверхности. Приводятся примеры существующих радиолокационных и оптических когерентных устройств. Получены аналитические выражения электромагнитного поля в ближней зоне Френеля, когда размеры приёмной области и области излучения значительно меньше расстояния между ними. Показаны основные операции, необходимые для восстановления когерентных изображений в ближней зоне Френеля методами многоканальной обработки сигналов. В качестве аплитудно-фазового распределения приёмной чувствительности области регистрации целесообразно выбрать классическую базисную функцию преобразования Френеля с обратным знаком в степени экспоненты. Формально, в бесконечных пределах, преобразование Френеля обратимо, т.е. в идеальном случае искомое когерентное изображение может быть полностью восстановлена. Однако физически зоне Френеля удовлетворяет область с конечными размерами. Из анализ полученных операций обработки принятого поля следует, что радиолокационная или оптическая система формирует оценку когерентного изображения в виде свёртки истинного изображения подстилающей поверхности с функцией неопределённости. Обычно эта функция содержит два множителя, один из которых определяет пространственную разрешающую способность восстановленного когерентного изображения, а второй показывает возможность его вторичной обработки. В частном случае, когда линейные размеры поля регистрации уходят в бесконечность, функция неопределённости принимает форму дельта-функции, и требуемое изображение может быть восстановлено без искажений. Для прямоугольной области конечных размеров функция неопределённости имеет вид двух функций sinc, ширина которых прямо пропорциональна длине волны, высоте зондирования и обратно пропорциональна линейным размерам области приёма в соответствующих координатах. Разрешающую способность восстановленного изображения в этом случае предлагается определять по первым нулям.

Задачу синтезу оптимальної обробки сигналів в радарах з синтезуванням апертури, що оснащені режимом селекції ліній електропередач, розв'язано методом максимуму функціонала правдоподібності. У якості відмінних ознак ліній електропередач від земної поверхні обрані поляризаційні та допплерівські відмінності. Корисний сигнал на виході когерентного приймача заданий в аналітичному вигляді з комплексною огинаючою та високочастотним гармонічним коливанням. Фонове випромінювання підстильної поверхні представлено у стохастичному вигляді та повністю визначене матрицею кореляційних функцій. Внутрішні шуми багатоканального приймача описані дельта-корельованим випадковим гауссівським процесом з однаковою спектральною щільністю потужності у різних каналах спостереження. У зв'язку з тим, що фонове випромінювання земної поверхні корельовано у часі та на різних поляризаціях, функціонал правдоподібності записаний з оберненою матрицею обернених кореляційних функцій. Отриманий оптимальний алгоритм полягає в придушені пасивних завад в декорелюючих фільтрах, оптимальному когерентному накопичені траєкторних сигналів для синтезування апертури бортової антени та їх оптимальній фільтрації в фільтрах, що узгоджені з опорним сигналом. Одночасне використання доплерівських і поляризаційних відмінностей між корисними сигналами і пасивними перешкодами дозволяє ефективно виділяти лінії електропередач на тлі відбиття від землі в багатоканальних радарах з синтезуванням апертури. Запропоновано послідовність операцій над прийнятими коливаннями може бути функціональним доповненням до режимів роботи когнітивних радарів аерокосмічного базування, адаптуючись відповідно до заздалегідь відомої або виміряної в процесі дистанційних досліджень коваріаційної матриці розсіювання підстильної поверхні. На основі одержаних результатів синтезовано структурну схему багатоканального бортового поляризаційного радара з синтезуванням апертури антени. Розробка такого радару актуальна для системи попередження пілотів вертольоту про зіткнення, особливо при поганих погодних умовах в будь-яку пору року, вдень і вночі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.111.435 + Е422.151.16*72 + Р264.927.1-7

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Escherichia

Кишкова паличка

Шифр НБУВ: ДС48769 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.111.435 + Е422.151.16*72 + Р264.927.1-7

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Escherichia

Кишкова паличка

Шифр НБУВ: ДС48769 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використовуючи метод максимальної правдоподібності синтезовано оптимальний алгоритм поляризаційно-доплерівської селекції об'єктів на тлі завад від підстильної поверхні, гідрометеорів, міських забудівель з аерокосмічних носіїв радіоелектронної апаратури. Для вирішення поставленої задачі проаналізовано поляриметричні властивості розсіяного електромагнітного випромінювання природних середовищ та антропогенних об'єктів. Визначено функціонально-детерміновану математичну модель корисного сигналу. При розв'язанні оптимізаційної задачі використано метод максимуму фунціонала правдоподібності та функціонал правдоподібності для корельованих процесів, що містить обернену матрицю обернених кореляційних функцій рівняння спостереження. Отриманий алгоритм обробки сигналів містить операції спектральної режекції пасивних завад. Поляризаційна компенсація пасивних завад здійснюється комбінацією міжканального віднімання віддзеркалених сигналів різної поляризації. Розглянуто квазіоптимальні особливості синтезованого алгоритму, який має явне фізичне значення та є оптимальним у разі відсутності внутрішніх шумів. На основі отриманих результатів розроблено структурну схему поляризаційно-доплерівського компенсатора завад і селекції корисних сигналів на тлі завадових віддзеркалень від підстильної поверхні. Проведено дослідження фізичних характеристик елементів поляризаційної коваріаційної матриці завад за високого рівня кореляційного зв'язку віддзеркалень пасивних завад різної поляризації. На основі отриманих результатів уведено показники ефективності компенсації пасивних завад і селекції корисних сигналів. Результати аналізу отриманих показників залежно від коефіцієнта відношення дисперсій пасивних завад вказують на необхідність використання поляризаційних відмінностей сигналів і завад для селекції об'єктів на тлі підстильної поверхні. Отримані результати можна використати для створення радіолокаційних систем наземного та аерокосмічного базування для виявлення об'єктів, що рухаються та об'єктів із вираженими поляризаційними признаками.

Розглянуто оптимальний алгоритм поляризаційно-доплерівської селекції цілей на тлі пасивних завад. Проаналізовано поляриметричні властивості розсіяного електромагнітного випромінювання об'єктів. Визначено функціонально-детерміновану математичну модель корисного сигналу, структуру та кореляційні характеристики внутрішнього випромінювання приймача. Алгоритм оптимальної обробки, синтезований в межах методу максимуму правдоподібності, розглянуто для двох граничних випадків. Розглянуто та досліджено алгоритмічні дії у процесі обробки пасивних завад і способи їх компенсації. Базуючись на отриманих результатах записано вираз для алгоритму компенсації завад віддзеркалених від підстильної поверхні. Отриманий алгоритм здійснює вирівнювання дисперсії вхідних сигналів і за допомогою вагових коефіцієнтів компенсує залишкову дисперсію. На базі розробленого алгоритму формується схема структурно спрощеного оптимального компенсатору пасивних завад. Досліджено особливості обробки корисних сигналів у схемі компенсації. Для забезпечення адаптивності сформованого алгоритму коефіцієнт відношення дисперсій знаходиться по результатам, що надходять із вимірювача дисперсій. Запропоновано ввести показники якості поляризаційної селекції об'єктів на тлі підстильної поверхні, що поєднують показники ефективності компенсації пасивних завад і показники ефективності обробки корисних сигналів на тлі внутрішніх шумів приймачів. Досліджено відповідні залежності показників від коефіцієнтів кореляції пасивних завад різних поляризацій, а також від коефіцієнтів, що характеризують окремо рівень відмінності інтенсивностей сигналів і перешкод у каналах прийому. Досліджено інформативність кожного з показників ефективності поляризаційної селекції сигналів від коефіцієнта відношення вхідних дисперсій, коефіцієнта кореляції пасивних завад і коефіцієнта відношення вхідних сигналів. Отримані результати запропоновано використовувати для підвищення якості поляризаційної селекції об'єктів у радіолокаційних системах наземного та аерокосмічного базування.

У зв'язку з неможливістю приховати власне радіотеплове випромінювання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) або зменшити його контраст на тлі випромінювання атмосфери, доцільно застосовувати високочутливі радіометричні приймачі (РМП) для вирішення задачі виявлення. Розроблено оптимальний метод комплексування результатів вимірювань у багатоканальних РМП і виявлення різних типів і класів БПЛА на тлі неба у X, Ka та W діапазонах хвиль за різних метеорологічних умов. Наскрізна оптимізація методів та алгоритмів надасть можливість виявити теоретичні основи побудови радіометричних систем починаючи від області реєстрації електромагнітних полів до кінцевих каскадів. Цей метод задовольнятиме суперечливим вимогам до радіотехнічних вимірювань - високій просторовій роздільній здатності, високій флуктуаційній чутливості та всеопогодності. В безхмарну та ясну погоду радіометричні вимірювання у W діапазоні надають можливість отримати високоточні оцінки просторового положення БпЛА, у Х діапазоні - надійні спостереження в дощ, сніг, мряку, туман. Застосування у радіометричному комплексі приймача Ка діапазону хвиль надасть можливість реалізувати найкращу флуктуаційну чутливість за рахунок технічних досягнень вітчизняного виробництва у створенні широкосмугових РМП у цьому діапазоні хвиль. Проведено дослідження основних параметрів виявлення БПЛА, а саме ймовірність помилкової тривоги виявлення та ймовірність правильного виявлення. Отримані теоретичні результати надають можливість визначити алгоритми обробки сигналів та оптимальні структури РМП, проаналізувати граничні похибки вимірювання та розробити рекомендації з проведення експериментів. Отримавши базу даних радіометричних контрастів, можлива подальша реалізація технічних рішень щодо підвищення можливостей моніторингу повітряного простору для виявлення БпЛА. Надано рекомендації щодо практичного вибору порогу виявлення БПЛА для забезпечення ймовірністі правильного виявлення не гірше 0,9 для різних кутів спостереження, стану атмосфери, розмірів та матеріалу виготовлення.

Методом максимальної правдоподібності вперше синтезовано алгоритм вимірювання висоти польоту вертольоту або безпілотного літального апарата, заснований на обробленні широко та надширокосмугових імпульсних стохастичних сигналів. При формулюванні вихідних даних наведено математичні моделі зондуючого сигналу та прийнятого спостереження з урахуванням як різних варіантів реалізації вхідного тракту, які накладають обмеження на вигляд рівняння спостереження, так і геометрії задачі. Під час вирішення задачі знайдено та досліджено статистичні характеристики наведених моделей. Так, розрахована кореляційна функція спостереження містить інформацію і про час затримки сигналу, і про обвідну радіоімпульсу, що надає можливість отримати алгоритм визначення шуканого параметра дальності за одним із двох варіантів: диференціюванням функціонала правдоподібності за часом затримки або за обвідною радіоімпульсу. Водночас уперше отримано рівняння обернення у частотній області для статистичних характеристик досліджуваних нестаціонарних процесів. Такі процеси виникають через наявність обвідної у радіоімпульсі. Важливою особливістю вирішеної задачі синтезу є використання шумового імпульсного передавача, який реалізує функцію підсвічування підстильної поверхні, а також урахування факта руйнування структури сигналу при його випромінені, розповсюдженні та відбитті. Таке руйнування форми сигналу робить неможливим синтез радару з алгоритмами внутрішнього когерентного оброблення при роботі на одну приймальну антену та вимагає пошуку інших варіантів обробки сигналів. Також використання у системі недетермінованого сигналу ускладнює формалізацію параметра часу затримки у функціоналі правдоподібності, оскільки у такому випадку опорний сигнал неможливо представити у вигляді моделі або аналітичного запису. У відповідності до синтезованого алгоритму, розроблено імітаційну модель імпульсного радару зі стохастичним зондуючим сигналом і наведено результати її моделювання. Так, отриманий вихідний ефект системи повністю відповідає класичним теоретичним викладкам.