Тромболітична терапія, яка є пріоритетною лікувальною стратегією у хворих з гострим ішемічним інсультом при застосуванні в перші 3 - 4,5 год після виникнення церебральної катастрофи, має суттєві обмеження при фоновій терапії антикоагулянтами. Як альтернативну терапевтичну стратегію в разі неефективності тромболітичної терапії або наявності протипоказань до її проведення розглядають механічну тромбекстракцію. Описано клінічний випадок пацієнтки віком 75 років, у якої на тлі серцевої недостатності та фібриляції передсердь виник гострий кардіоемболічний ішемічний інсульт. Тривалий фоновий прийом прямого перорального антикоагулянта з огляду на фібриляцію передсердь був протипоказанням для проведення у хворої тромболітичної терапії, тож пацієнтці виконали механічну тромбекстракцію. Представлений клінічний випадок ілюструє можливості успішного інтервенційного лікування гострого кардіоемболічного ішемічного інсульту. Розглянуто приклад фармакологічної взаємодії, яка могла призвести до зниження ефективності антикоагулянтної терапії.

Исследован процесс взаимодействия кремния с различными структурными модификациями углерода при ударном сжатии, которое проводили в цилиндрических ампулах сохранения с метаемой оболочкой. Содержание фаз в продуктах ударного сжатия определяли с помощью методов рентгенофазового анализа. Рассчитаны давление и температура процесса. Установлено, что степень взаимодействия кремния с графитом и сажей зависит от состава исходной смеси. Она максимальна при содержании кремния 50 %, что объясняется зависимостью степени взаимодействия от площади контакта реагентов, которая уменьшается при коалесценции капель расплавленного кремния. В смесях кремния с алмазом степень взаимодействия компонентов снижается при увеличении содержания кремния, что связано с зависимостью площади контакта компонентов от состава. Опыты по ударному сжатию смесей алмаза с кремнием показали возможность жидкофазного спекания алмазных порошков.

Увагу приділено вирішенню завдання розробки методики підвищення якості функціонування програмно-конфігурованих мереж на базі кореляційного аналізу, що дозволить покращити характеристики точності системи управління для поліпшення показників живучості та надійності. Проаналізовано принципи побудови сучасних телекомунікаційних мереж. Виснувано, що перехід до програмно-конфігурованих мереж є необхідною передумовою щодо надання новітніх та інноваційних телекомунікаційних сервісів і послуг. Розроблено модель оцінки сталості SDN в умовах дії зовнішніх дестабілізуючих факторів (ЗДФ). Визначено критерії і показники живучості та надійності програмно-конфігурованих мереж. Розроблено алгоритм самоорганізації SDN, який ґрунтується на використанні самоорганізуючих систем управління, що дозволило побудувати адаптивні SDN до дії ЗДФ. Удосконалено методику підвищення якості функціонування програмно-конфігурованих мереж, яка відрізняється від існуючих тим, що враховує результати кореляційного аналізу. Це дозволило одержати оцінку точності функціонування систем управління SDN, особливо в умовах впливу ЗДФ. Для підтвердження достовірності методики та визначення основних напрямів її переваг на практиці розроблено третій розділ, який присвячено верифікації методики. Спираючись на результати верифікації моделі, алгоритму та запропонованої методики, розроблено практичні рекомендації та концепцію розвитку SDN в Україні. Проведені дослідження та представлені розробки стали основою для методики підвищення показників якості функціонування програмно-конфігурованих мереж, яка забезпечує покращення характеристик точності системи та показників живучості й надійності SDN.

Визначено, що підвищення якості функціонування мережі майбутнього можливо за рахунок підвищення стійкості елементів мережі. Наведено методи забезпечення стійкості елементів мережі майбутнього, таких як споруди зв'язку, обладнання зв'язку та лінії зв'язку до дії зовнішніх дестабілізуючих факторів. Під стійкістю ми розуміємо здатність елементів мережі майбутнього виконувати свої функції та зберігати параметри у встановлених границях під час або після дії зовнішніх дестабілізуючих факторів. Сформовано можливість знаходження сумарної стійкості мережі майбутнього.

Наведено задачу вибору оптимального багатопозиційного сигналу для побудови ефективного цифрового каналу передачі управляючої інформації. Розглянуто оптимальне укладання областей сигналів в тривимірному просторі для восьми, шістнадцяти та тридцятидвохпозиційного сигналу кубічно амплітудно фазової модуляції, та наведено їх відмінність. Розраховано коефіцієнти завадостійкості та побудовано криві ймовірності помилки при оптимальному прийомі в тривимірному просторі вищенаведених багатопозиційних сигналів.

Освещены вопросы коррекции когнитивных нарушений сосудистого генеза. Подчеркнута важность воздействия на модифицируемые факторы риска церебральной ишемии, а также необходимость улучшения гемодинамики. Рассмотрены эффекты препарата комплексного ноотропного и вазоактивного действия нейро-норм, содержащего пирацетам и циннаризин.

Проведено аналіз електромагнітних процесів в електричних колах з напівпровідниковими комутаторами. Створено математичну модель напівпровідникового перетворювача з семизонним регулюванням вихідної напруги для аналізу електромагнітних процесів у напівпровідникових перетворювачах з широтно-імпульсним регулюванням. Наведено графіки, що відображають електромагнітні процеси у електричних колах. Математична модель напівпровідникового перетворювача також використовується для дослідження перехідних процесів у напівпровідникових перетворювачах з активноіндуктивним навантаженням. Розвинуто метод багатопараметричних функцій, які входять до алгоритмічних рівнянь аналізу усталених і перехідних процесів у розгалужених електричних колах з напівпровідниковими комутаторами і реактивними елементами, в напрямку урахування особливостей використання фазних і лінійних напруг мережі електроживлення. Розроблено нову математичну модель усталених і перехідних процесів у електричних колах напівпровідникових перетворювачів модуляційного типу з багатоканальним зонним використанням фазних напруг трифазної мережі живлення без урахування втрат електроенергії у комутаторах для швидкої оцінки впливу параметрів навантаження на характеристики регульованих синусоїдних і постійних напруг. Результати цієї роботи можна використати для розвитку методу багатопараметричних модулюючих функцій для спрощення аналізу перехідних процесів у електричних колах без врахуванням втрат у ключових елементах.

Висвітлено питання покращення результатів лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), ускладнену хронічною серцевою недостатністю (ХСН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) на основі визначення клініко-патогенетичної обгрунтованості терапії з додаванням спіронолактона та його комбінації з триметазидином. Зазначено, що додаткове призначення спіронолактона призводило до більшого зростання толерантності до фізичного навантаження, покращення якості життя, нормалізації циркадного ритму артеріального тиску (АТ), виразного зменшення гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), лівого передсердя (ЛП) та систолічного артеріального тиску (CAT) в легеневій артерії. Призначення триметазидину дозволяє досягти зменшення функціонального класу (ФК) за New York Heart Association (NYHA) та зростання швидкості клубочкової фільтрації. Визначено чинники, що обумовлюють позитивну клінічну динаміку - зміни в структурно-функціональному стані серця, магістральних артерій та нирок. Вперше представлено комплексну характеристику хворих на ГХ, ускладнену ХСН зі збереженою ФВ, що дало можливість поглибити уявлення про патофізіологічні механізми формування "гіпертензивного фенотипу" ХСН зі збереженою ФВ в похилому віці.

Наведено типові стихійні лиха, відповідно до рекомендації МСЕ, які можуть впливати на мережі майбутнього та призводити до різних видів пошкоджень. Визначено план по боротьбі зі стихійними лихами, а саме, наступні види діяльності оператора телекомунікацій: профілактика, готовність, відповідь та відновлення. Сформульовано головне завдання системи відновлення, яке полягає в поетапному забезпеченні заданого числа каналів на заздалегідь позначених найважливіших напрямках зв'язку в інтересах оператора телекомунікацій, керування мережею, оборони, безпеки та охорони правопорядку в умовах масових руйнувань на мережі в цілому. Поряд з головним завданням, система відновлення мереж майбутнього повинна забезпечити стале функціонування мережі України з необхідною якістю в умовах можливих руйнувань окремих ділянок мережі, ліній і об'єктів телекомунікацій, а також розгортання рухомих засобів зв'язку в районах надзвичайних ситуацій обхідних і резервних мереж зв'язку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.25

Рубрики:

Сполуки кремнію з іншими елементами.Солі кремнію

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Недостатній контроль артеріального тиску (АТ) - вагомий чинник розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) зі збереженою фракцією викиду (зФВ). Відомо, що саме рівень середньодобового систолічного АТ (САТ), на відміну від офісного САТ, незалежно асоційований із розвитком ХСН. Мета дослідження - вивчити особливості добового профілю АТ у хворих на ХСН зі зФВ. Об'єкт і методи дослідження: 120 осіб (середній вік - 67,8 +- 1,2 року), з яких 30 - із гіпертонічною хворобою (ГХ) без ознак ХСН і 90 - з ГХ, ускладненою ХСН із зФВ, обстежено з використанням доплер-ехокардіографії, добового моніторування АТ, тесту 6-хвилинної ходьби та з визначенням концентрації мозкового натрійуретичного пропетиду у плазмі крові. У пацієнтів обох груп виявлено підвищення як офісного САТ, так і його середньодобових, денних і нічних значень, що були достовірно вищими у хворих на ХСН із зФВ. Офісний діастолічний АТ (ДАТ) був зіставним в обох групах і не перевищував рекомендованого рівня, на відміну від ДАТ за добового моніторування АТ, що дещо перевищував рекомендований у хворих обох груп. Відсутність взаємозв'язку між дистанцією 6-хвилинної ходьби та рівнем офісного АТ свідчить про відсутність лімітувального впливу підвищеного АТ у діапазоні до 154,3 +- 1,4 мм рт. ст. на фізичну активність пацієнтів із початковими стадіями ХСН. Значення середньодобового пульсового АТ є вищими у хворих на ХСН із зФВ, що свідчить про підвищений ризик серцево-судинних ускладнень у пацієнтів із ХСН із зФВ. Нормальний циркадний ритм достовірно частіше реєстрували в осіб із неускладненою ГХ у порівнянні з ХСН із зФВ. Серед хворих на ХСН із зФВ будь-які відхилення добового індексу САТ виявили у 54 осіб, ДАТ - у 37, водночас серед пацієнтів із неускладненою ГХ - у 13 і 6 відповідно. Зроблено висновки, що у хворих на ХСН із зФВ зареєстровано недостатній контроль АТ за даними офісного вимірювання та добового моніторування АТ. Цим пацієнтам притаманна висока частота порушень циркадного ритму АТ з домінуванням патологічного типу нон-дипер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030 + Р410.09

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання підвищення надійності телекомунікаційних мереж майбутнього за рахунок вибору оптимальної побудови телекомунікаційної мережі. При проектуванні високонадійних телекомунікаційних мереж майбутнього використовуються змішані або гібридні методи побудови на базі стандартних топологій типу "зірка", "кільце", "комірчаста", "кожен з кожним", "деревовидна" тощо. Наведено три основних методи проведення розрахунків надійності сучасних мереж телекомунікацій.

Мета роботи - встановити зв'язок між рівнем мозкового натрійуретичного пропептиду і морфофункціональним станом серця, судин та нирок у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду. Обстежено 92 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії у віці 60 - 79 років. За допомогою методу допплерехокардіографії вивчено структурно-функціональний стан серця, судинно-рухову функцію ендотелію. Визначено рівні мозкового натрійуретичного пропептиду та креатиніну. Встановлено переважання концентричного типу гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з ускладненою гіпертонічною хворобою, збільшення розміру лівого передсердя, наростання тиску в легеневій артерії з тенденцією до розширення правого шлуночка порівняно з групою контролю. Виявлено зв'язок між підвищенням рівня мозкового натрійуретичного пропептиду і зниженням толерантності до фізичних навантажень. Висновки: рівень мозкового натрійуретичного пропептиду у хворих на ускладнену гіпертонічну хворобу підвищується в міру наростання тяжкості хронічної серцевої недостатності. Встановлено зв'язок між збільшенням рівня мозкового натрійуретичного пропептиду і порушенням діастолічної функції лівого шлуночка, розширенням лівого передсердя і погіршенням функціонального стану нирок.

Проведено сравнительное исследование фазовых превращений в углеграфитовых материалах при ударном сжатии по двум различным схемам: в цилиндрических ампулах с центральным стержнем при непосредственном контакте взрывчатого вещества с ампулой и в ампулах без стержня с метаемой внешней оболочкой. Установлено, что при ударном сжатии по второй схеме достигается более высокий абсолютный выход алмаза, но, в отличие от первой схемы, продукты ударного сжатия практически не содержат лонсдейлита или плотной аморфной фазы. Анализ показал, что во втором случае реализуются состояния с меньшими давлениями, но более высокими температурами, приводящими к превращению метастабильных фаз в стабильный алмаз.

Рассмотрены вопросы математического моделирования турбулентного течения электродуговой плазмы при плазменной резке на прямой и обратной полярностях. Отмечено, что основные сложности моделирования резки на обратной полярности возникают при описании течения плазмы в приэлектродных областях. Для этого описание электромагнитных характеристик дуги в полости реза предлагается осуществлять на основании известных экспериментальных данных. На основании численного моделирования проведен детальный сравнительный анализ влияния режимов работы плазмотрона и полярности дуги на электрические характеристики дугового разряда, тепловые и газодинамические характеристики плазменного потока.

Проведено сравнительное исследование фазовых превращений в углеграфитовых материалах при ударном сжатии по 2-ум различным схемам: в цилиндрических ампулах с центральным стержнем при непосредственном контакте взрывчатых веществ с ампулой и в ампулах без стержня с метаемой внешней оболочкой. Установлено, что при ударном сжатии по второй схеме достигается более высокий абсолютный выход алмаза, но, в отличие от первой схемы, продукты ударного сжатия практически не содержат лонсдейлита или плотной аморфной фазы. Проведенный анализ показал, что во втором случае реализуются состояния с меньшими давлениями, но более высокими температурами, приводящими к превращению метастабилъных фаз в стабильный алмаз.

Комплексно та системно розроблено питання щодо конструювання кримінально-правових санкцій за злочини у сфері службової діяльності. Надано визначення кримінально-правових санкцій та показано їх співвідношення з такими категоріями, як кримінальна відповідальність, покарання, заходи кримінально-правового характеру. Розвинуто поняття "заходи кримінально-правового характеру". Наведено визначення поняття "конструювання кримінально-правових санкцій" та досліджено вплив диспозицій на конструювання санкцій кримінально-правових норм за злочини у сфері службової діяльності. Проаналізовано практику призначення покарання та інших заходів кримінально-правового характеру за злочини у сфері службової діяльності та запропоновано шляхи оптимізації кримінально-правових санкцій з метою підвищення їх ефективності. Доведено, що сукупність заходів кримінально-правового характеру за злочини у сфері службової діяльності є системним утворенням. Визначено поняття та охарактеризовано ознаки цієї системи. Запропоновано нову редакцію санкцій за злочини у сфері службової діяльності.

Исследован синтез SiC из элементов в условиях ударного сжатия порошковых смесей кремния и сажи. Ударно-волновую обработку смесей проводили в цилиндрических ампулах сохранения, а ударную волну генерировали метанием внешней оболочки. Исследованы зависимости степени взаимодействия Si с C и SiC от состава исходной шихты и ее плотности. Рассчитаны тепловые эффекты ударного сжатия и экзотермической реакции кремния с углеродом, а также температура ударно-волнового синтеза. Оценка выполнена с учетом зависимости параметров плавления кремния и энтальпии образования SiC от давления. Установлено, что плавление кремния при ударном сжатии сопровождается коалесценцией частиц Si, которая замедляет взаимодействие Si c C и уменьшает выход SiC при высоких концентрациях Si в смеси. Найдены оптимальные параметры смеси, при которых достигается максимальный выход карбида кремния.

Для изучения фазовых превращений сажи при ударном сжатии впервые использованы цилиндрические ампулы сохранения без центрального стержня. Обнаружены существенные различия в закономерностях превращений при ударном сжатии в таких ампулах и в ампулах кольцевого типа (с центральным стержнем), использующихся ранее для изучения фазовых превращений углеграфитовых материалов.