Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.31

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано ефективність упровадження головних положень кредитно-модульної системи організації навчального процесу у викладання предмету "Пульмонологія". За результатами опитування викладачів кафедр терапевтичного профілю та студентів IV - VI курсів медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету виявлено низку позитивних та негативних моментів у навчанні за новою системою на клінічних кафедрах.

Мета роботи - проаналізувати когорти пацієнтів, які розпочали антиретровірусну терапію (АРТ) в Україні від початку її широкомасштабного впровадження, та визначити статистичні показники її ефективності через 12 міс лікування. Застосовано когортний аналіз та статистичний метод обробки даних, одержаних під час періодичних спостережень за групою пацієнтів, які розпочали АРТ в Україні із серпня 2004 р. За результатами когортних спостережень за групою пацієнтів, які розпочинали лікування, представлено узагальнені дані про ефективність АРТ у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні. Висновки: через 5 років від початку АРТ продовжують її одержувати майже 70 % пацієнтів, з них 80 % мають функціональний статус "працездатний", що свідчить про позитивну соціально-економічну модель супроводу хворих на ВІЛ/СНІД на основі командного мультидисциплінарного підходу, що гармонійно поєднує медичні та немедичні складові.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81-1

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити взаємозв'язок між змінами в нервово-психічній сфері хворих на туберкульоз і перебігом хвороби та ефективністю протитуберкульозної терапії. У обстеженні взяли участь 100 хворих на туберкульоз. Їх розподілено на 4 групи по 25 хворих у кожній: 1-ша - з туберкульозним менінгітом; 2-га - з уперше діагностованим туберкульозом легень, непоширеним; 3-тя - з туберкульозом на тлі хронічного алкоголізму; 4-та - з туберкульозом на тлі ін'єкційної наркоманії. У пацієнтів 2-ї групи, крім загальноприйнятих методів обстеження, використовували психологічне тестування (ЛОБІ). За результатами обстеження у всіх групах хворих було виділено два основних види порушень: психози та нервово-психічні порушення невротичного реєстру. У 2-й групі, згідно з результатами тесту ЛОБІ, зменшилася кількість хворих із гармонійним типом ставлення до захворювання та лікування (від 56,2 до 37,3 %) і збільшилася кількість пацієнтів з апатичним (відповідно 1,1 та 10,3 %), ейфоричним (від 0 до 21 %) та анозогнозичним (від 2,2 до 16,7 %) типами. Висновки: одержані дані дають підстави рекомендувати для посилення ефективності лікування хворих на туберкульоз психологічну корекцію за допомогою різних методів психотерапії.

Представлен ряд классификаций ВИЧ/СПИДа, а также некоторые инфекционные и неинфекционные дерматозы, которые регистрируют у больных СПИДом, описаны их особенности.

Мета роботи - ознайомлення широкого кола лікарів загальної практики та пульмонологів з проблемою екзогенного алергійного альвеоліту (ЕАА). Викладено головні напрями вивчення проблеми ЕАА, представлено патоморфологічну картину хвороби, наведено сучасні погляди на етіологію, патогенез, етапи діагностики та схеми лікування ЕАА.

Проведено оцінку ефективності лікування 700 хворих на туберкульоз легень на Закарпатті за результатами когортного аналізу. Показники когортного аналізу результатів лікування хворих на туберкульоз підтверджують ефективність та результативність впроваджуваних протитуберкульозних заходів в області та є важливими для подальшого удосконалення їх, прийняття управлінських рішень щодо поліпшення реалізації заходів програми протидії захворюванню на туберкульоз та усуненню виявлених недоліків.

Сучасні тенденції епідеміології диктують зміни у системі контролю за туберкульозною інфекцією, одним з найважливіших ланцюгів стає фокус на групи ризику. Отже, розвиток захворювання на туберкульоз відбувається як за законами епідеміології інфекційних, так й неінфекційних захворювань. Проаналізовано питому вагу груп ризику серед вперше виявлених хворих. Згідно з концепцією класичної епідеміології досліджено відносний (RR), атрибутивний (AR) та популяційний атрибутивний (PAR) ризик головних чинників ризику. Низький рівень прибутків та безробіття виявилися найпотужнішими чинниками ризику туберкульозу (спостерігалися у 52,3 - 69,1 % хворих). Найчастішими медичними чинниками були ВІЛ-інфекція (2,4 - 3,5 %) та цукровий діабет (1,7 - 3,2 %). Під час зіставлення одержаних результатів було встановлено, що вплив соціальних чинників на розвиток туберкульозу є найсуттєвішим. Але серед ВІЛ-інфікованих AR захворювання сягав до 97 %, a RR 30,7. Отже, цей чинник ризику є майже винятковою причиною захворювання серед людей, які зазнають його дії. За нинішніх умов облік чисельності категорій ризику не може вважатися точним та потребує суттєвого вдосконалення.

Вірусні інфекції дихальних шляхів є найпоширенішою хворобою як у дітей, так і дорослих, що можуть спричинювати різні хвороби - від застуди до тяжкої пневмонії, та призводити до значної захворюваності й смертності. За даними ВООЗ (2009), епідеміологія пандемічної вірусної інфекції (H1N1) на сьогодні свідчить, що найвищі показники захворюваності спостерігаються у дітей та молоді і виявляються широким спектром клінічних симптомів, починаючи від безтемпературних легких хвороб верхніх дихальних шляхів, у тому числі субфебрильних грипоподібних станів, і закінчуючи тяжкими або навіть фатальними ускладненнями, у більшості випадків - швидкопрогресуючою вірусно-бактеріальною пневмонією. Під час епідемії грипу в жовтні - листопаді 2009 р. в Україні було чітко ідентифіковано, що медики мали справу зі спалахом сезонного грипу в поєднанні з грипом A H1N1. Ситуація виявилася складною, особливо в Західній Україні, де у ці місяці спостерігали найвищу захворюваність та летальність від пневмоній. Наведено огляд літературних джерел, які стосуються міжнародного досвіду подолання пандемії вірусу грипу штаму H1N1, його наслідків та ускладнень, а також досвід медицини Прикарпаття в боротьбі з розвитком ускладнень за згаданої інфекції.

Мета роботи: вивчити клініко-функціональні особливості перебігу кардіореспіраторної патології у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Наведено результати дослідження клінічних і функціональних показників серцево-судинної і дихальної систем у 128 хворих із загостренням ХОЗЛ II - III ст. з ізольованим перебігом (I група) та в поєднанні із супутньою і коморбідною ішемічною хворобою серця (ІХС) (II група) до початку й на час закінчення стаціонарного лікування. У 56 (40,62 %) пацієнтів на ХОЗЛ II - III ст. діагностовано супутню і коморбідну ІХС I - II функціонального класу за NIHA. Діагноз коморбідної ІХС було виставлено в процесі динамічного клінічного, лабораторного та інструментального дослідження за умов стаціонару під час лікування останнього загострення за критеріями, розробленими в клініці. Діагностика супутньої ІХС грунтувалася на свідченнях про перенесений раніше інфаркт міокарда (витяг з історії хвороби, характерні зміни на ЕКГ), а також на типових клінічних виявах стенокардії, підтверджених інструментальними методами дослідження (ДМЕКГ, УЗД серця і коронарних судин, коронарографії). Аналіз клінічних ознак загострення ХОЗЛ засвідчив, що до початку стаціонарного лікування частота і виразність їх у пацієнтів із груп дослідження суттєво не відрізнялися між собою. Водночас зниження практично всіх параметрів спірограми було виразнішим у підгрупі хворих з поєднаною супутньою і коморбідною ІХС, що є ознакою наростання гіпоксемії і гемодинамічних розладів. Висновки: одержані результати засвідчили високу присутність кардіоваскулярної патології у хворих на ХОЗЛ із середнім і тяжким перебігом, що зумовлює

непростий вибір медикаментозного лікування за період як стаціонарного лікування, так і за амбулаторно-поліклінічних умов.

Наведено результати впливу ізофону на стан імунної системи у дітей, хворих на туберкульоз легень. У контрольній групі пацієнтів лікували за стандартною схемою. Виявлено, що цей препарат має імуномодулювальні властивості й позитивно впливає на стан місцевого мукозального імунітету у хворих на туберкульоз, знижує вплив чинників специфічного і неспецифічного запалення у бронхах.

Мета роботи - вивчення клітинних реакцій у бронхолегеневій системі хворих. На матеріалі бронхоальвеолярної рідини (БАР) у 60 пацієнтів вивчено клітинні реакції в бронхоальвеолярному комплексі під час загострення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) II і III стадії. Пацієнтів було рандомізовано на дві групи відповідно до стадії хвороби. Визначено кількісний склад клітинних елементів у БАР, фагоцитарну і біоцидну активність альвеолярних макрофагів, нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у периферійній крові. Встановлено, що імунологічні порушення, які розвиваються у хворих на ХОЗЛ під час загострення, співвідносяться як зі змінами клітинного складу місцевого імунного захисту, так і з їх функціональним станом. Рецидиви загострення призводять до зростання вмісту НГ у БАР та периферійній крові, зниження їх функціональної активності (згідно з СНТ-тестом і показниками фагоцитозу) у БАР і периферійній крові, що вказує на неоднозначні процеси, які відбуваються в системі місцевого захисту бронхолегеневого комплексу. Висновки: особливості клітинної ланки місцевого імунітету в бронхоальвеолярному просторі при ХОЗЛ залежать від багатьох чинників, зокрема від виразності запального процесу і стадії хвороби.

Проаналізовано епідемічну ситуацію щодо туберкульозу в Україні на кінець 2010 р. Зроблено висновок, що досягнуте зниження захворюваності та смертності від туберкульозу можна вважати тимчасовим, оскільки на тлі стабілізації та поліпшення епідеміологічної ситуації стосовно звичайного туберкульозу через поширення епідемії ВІЛ/СНІДу і нагромадження систематичних помилок у реалізації Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 - 2011 pp. набувають надзвичайної актуальності дві проблеми: збільшення захворюваності та смертності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ; поширення мультирезистентного туберкульозу, в тому числі з розширеною резистентністю, що знижує ефективність лікування хворих з новими випадками туберкульозу та підвищує вартість його. Ці проблеми на сьогодні ще не позначилися на загальній епідемічній ситуації, але будуть стрімко поширюватися у разі зволікання із їх розв'язанням.

Ранняя диагностика туберкулеза является ведущим методом предупреждения туберкулеза. Проба Манту на сегодня остается наиболее распространенным методом ранней и своевременной диагностики туберкулеза. Нарушение техники проведения внутрикожной пробы Манту может повлиять на результат диагностики. Продукция "Биолека", что представляет собой упаковку из 5 стандартизированных одноразовых шприцов с туберкулином, позволяет избежать множества проблем при проведении туберкулинодиагностики.

Зазначено, що на сьогодні Україна залишається в категорії країн з концентрованою стадією епідемії ВІЛ-інфекції, зосередженою серед окремих груп найвищого ризику інфікування: споживачів ін'єкційних наркотиків, жінок комерційного сексу, чоловіків, які мають секс із чоловіками. Відповідно до даних епідеміологічного нагляду серед зазначених груп населення поширення ВІЛ-інфекції є різним, але тривожно високим. Щоб зупинити поширення ВІЛ-інфекції серед цих груп населення, треба збільшити рівень охоплення профілактичними втручаннями груп ризику по всій Україні та посилити інтенсивність і якість цих втручань.

ВИЧ-деменция, как и ряд других нарушений ЦНС, является одним из основных проявлений прогрессирования ВИЧ-инфекции у больных. Как можно раннее назначение высокоактивной антиретровирусной терапии помогает справиться с ВИЧ-деменцией. При этом важно контролировать побочные действия такой терапии. Одним из успешно применяемых препаратов является представитель протеазных ингибиторов - LPV/rtv.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1-3 + Р410.11-37

Рубрики:

Пневмонія

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За даними Львівської та Тернопільської областей визначено кількість ВІЛ-інфікованих вагітних і особливості перебігу туберкульозу після народження дітей. Встановлено, що в 2009 р. загальна кількість ВІЛ-інфікованих вагітних збільшилася в 2 рази у порівнянні з 2005 роком. Така закономірність характерна і для дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками. Найчастішою клінічною формою туберкульозу у вагітних на тлі ВІЛ-інфекції/СНІДу був дисемінований туберкульоз легень з ознаками генералізації, часто з бактеріально-грибковими ураженнями і сепсисом. Нерідко у них виявляли мульти- і розширену резистентність МБТ до АМБП. Усе це сприяло прогресуванню туберкульозного процесу та летальному завершенню хвороби.

Досліджено групу з 119 осіб (71 чоловіків, 48 жінок), хворих на туберкульоз легень, віком від 20 до 74 років. Контрольну групу становили 59 практично здорових осіб аналогічного віку (37 чоловіків, 22 жінки). Для оцінки клінічного перебігу каріозної хвороби використовували аналіз даних клінічного дослідження (анамнезу, візуальної та індексної оцінки стану твердих тканин зубів, індексної оцінки поширеності та інтенсивності карієсу, карієсрезистентності емалі). Для оцінки поширеності патологічних уражень тканин пародонта використовували аналіз амнестичних даних, візуальну та індексну оцінку стану тканин пародонта (індекси Федорова - Володкіної, Green - Wermillion, РМА, IГ, CPITN). Верифікацію діагнозу захворювань тканин пародонта здійснювали з використанням рентгенологічних методів. Проведені дослідження підтверджують, що стоматологічні захворювання у хворих на туберкульоз легень характеризуються поширеністю й тенденцією до прогресування, що призводить до втрати зубів і ускладнює перебіг туберкульозного процесу. Висновки: на основі одержаних даних слід виділити наступні рекомендації лікарю-стоматологу: знати симптоми ураження порожнини рота і патогенез захворювання; брати участь в постановці діагнозу "туберкульоз" від початку і до термінальної стадії; надати хворому на туберкульоз легень адекватну стоматологічну допомогу за умов строгого дотримання правил асептики й антисептики.