Проаналізовано сучасний стан та організацію надання паліативної та хоспісної медичної допомоги в Україні на початку XXI ст. Незадовільна медико-демографічна ситуація, зокрема високі показники захворюваності на хронічні хвороби та смертності населення, зумовлює необхідність створення національної системи паліативної та хоспісної допомоги. Висвітлено основні міжнародні (чинні в Україні) та національні медико-юридичні документи, що складають нормативно-правову основу становлення та розвитку в Україні паліативної допомоги населенню. Охарактеризовано головні кроки у цьому напрямку урядових структур і недержавних громадських організацій в Україні.

Проведено аналіз нормативних актів міжнародних організацій та європейських країн щодо досвіду організації паліативної та хоспісної допомоги дітям, показано особливості надання паліативної допомоги дитячому населенню. Наведено розрахунки потреб для населення у паліативній допомозі дітям. Обгрунтовано необхідність створення центрів паліативної допомоги дітям, показано їх орієнтовну структуру й окремі завдання.

У разі церебральних паралічів усі структури хребта, особливо суглоби, піддаються вторинним змінам, порушуються їх рухові функції, формуються функціональні блокади хребцево-рухових сегментів. Ці порушення викликають супутні запальні реакції, анатомічні та біохімічні зміни, що додатково сповільнює та спотворює моторний розвиток дитини з церебральним паралічем. Методика біомеханічної корекції хребта, спрямована на відновлення рухливості суглобів хребта, сприяє усуненню вертебрального сублюксаційного комплексу й елімінації його негативного впливу на організм людини. Ця методика стала основою формування цілісної мультимодальної системи із застосуванням різнобічних методів впливу на пацієнта - системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації.

На основании научных исследований показана возможность применения минеральных вод разного химического состава, процедур электросна, камерных вихревых ванн, суховоздушных углекислых ванн в санаторно-курортных комплексах у детей в период ремиссии онкогематологических заболеваний и отдельных солидных опухолей. Обоснованное назначение комплекса физических факторов с учетом клинико-функциональных изменений в состоянии основных систем организма направлено на формирование восстановительных реакций, повышение компенсаторных возможностей и качества жизни детей, перенесших онкологические заболевания.

Приведен ряд клинических примеров нарушения обмена гликозаминогликанов у детей. Отмечено, что при наличии у пациентов органомегалии, лицевых дисморфий необходимо провести обследование для исключения лизосомной болезни накопления. Обнаружение клинического полиморфизма нарушения обмена гликозаминогликанов позволяет индивидуализировать тактику лечения и реабилитации пациентов, которая должна стать обязательной для всех пациентов с мукополисахаридозами.

Незважаючи на використання нових антиепілептичних препаратів (АЕП), проблема терапії епілепсій та епілептичних синдромів у дітей, їх соціальної дизадаптації та інвалідізації, залишається актуальною. Наведено клінічний випадок пацієнта з енцефалітом Расмуссена. Прогресуючий тяжкий перебіг хвороби, резистентність до протисудомної терапії зумовлює необхідність надання таким дітям паліативної допомоги.

Реабілітація - важливий та необхідний етап у процесі лікування онкологічних хворих, метою якого є відновлення функцій органів та систем організму хворого та зменшення побічних проявів спеціального лікування.

Мета досліження - вивчити медико-соціальні особливості родичів невиліковних хворих для визначення напрямів покращання надання паліативної допомоги. Використано соціологічний (опитано 146 родичів невиліковних пацієнтів медичних закладів м. Івано-Франківськ) та медико-статистичний метод. Встановлено, що основний тягар догляду за невиліковними хворими припадає на плечі жінок (70,5 % опитаних) працездатного віку (91,8 %). З появою у родині невиліковно хворого погіршується якість життя родичів внаслідок фінансових труднощів (рівень матеріального добробуту респондентів знизився у 1,5 - 2 разу), обмеження соціальної активності (72,5 %), погіршення сімейних взаємин (51,4 %) та відчуття психологічного дискомфорту через страх захворіти (77,1 %), невпевненість у майбутньому (76,4 %), тривогу (67,1 %), незадоволеність станом власного здоров'я (61,0 %) тощо. Виявлено високий рівень потреби родичів у допомозі з догляду за невиліковно хворим членом родини (92,4 %), спеціальних знаннях із догляду за тяжкохворими (63,2 %) та відповідному навчанню (53,5 %). Висновки: з метою задоволення потреб родичів невиліковно хворих у допомозі з догляду, спеціальних знаннях із догляду за тяжкохворими та відповідному навчанні, а також для формування у них навичок протидії та полегшення психологічних страждань необхідно організовувати при закладах та підрозділах паліативної допомоги на принципах мультидисциплінарного підходу спеціальні тренінги для членів родин інкурабельних пацієнтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)2 я431

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101321 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан, найбільш суттєві проблеми і перспективи впровадження "Національної стратегії розвитку системи паліативної допомоги в Україні до 2022 року", розглянуто оптимальні підходи щодо сприяння створенню та розвитку в Україні ефективної та доступної системи паліативної та хоспісної допомоги, що сьогодні є актуальною медико-соціальною проблемою суспільства.

Проаналізовано медико-статистичні дані, міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи та наукову літературу, що визначають актуальність системи надання паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) в Україні й у світі. Багаторічний міжнародний досвід свідчить, що система ПХД, застосовуючи мультидисциплінарний і міжсекторальний підхід, найбільш адекватно забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів та їхніх рідних, сприяє збереженню гідності наприкінці біологічного життя. Визначено потреби населення України у ПХД, наголошено на важливості мультидисциплінарної підготовки кадрів з питань ПХД, надано пропозиції щодо оптимізації організації системи ПХД.

На основі аналізу медико-демографічної ситуації в Україні, що свідчить про низьку доступність паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) на фоні швидкого постаріння населення та поширення захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень і хронічних неінфекційних захворювань, міжнародного і національного досвіду обгрунтовано необхідність залучення до надання паліативної допомоги вдома лікарів загальної практики - сімейних лікарів (ЛЗП-СЛ). Показано важливість до- і післядипломної підготовки ЛЗП-СЛ з ПХД.

Цель работы - медико-социальный анализ определения "паллиативная помощь" и его значение и влияние на развитие доступной, качественной и эффективной системы паллиативной помощи (ПП) в Украине в условиях реформирования системы здравоохранения. Использованы отечественные и международные нормативно-правовые документы, отечественная и зарубежная научная литература, медико-статистические данные и применены следующие методы исследования: сравнительный контент-анализ, информационно-аналитический, статистический, системного подхода. Сравнительный анализ нормативно-правовых документов Украины и авторитетных международных организаций свидетельствует, что определение "паллиативная помощь" в украинском законодательстве несколько не соответствует современной международной практике, поскольку до настоящего момента, в соответствие с нормативно-правовой базой Украины, понятие "паллиативная помощь" является видом медицинской помощи и применяется только в отношении неизлечимо больных пациентов с прогнозируемой (ограниченной) продолжительностью жизни и членов их семей, в то время как ВОЗ определяет паллиативную помощь как подход, позволяющий улучшить качество жизни пациентов (детей и взрослых) и их семей, столкнувшихся с проблемами, связанными с угрожающими жизни заболеваниями. Такой подход значительно расширяет контингент пациентов и увеличивает потребность в ПП. Медико-статистические данные свидетельствует о быстром постарении населения в Украине и в мире, распространении заболеваемости угрожающими жизни и неизлечимыми заболеваниями, в частности онкологическими и хроническими неинфекционными и инфекционными заболеваниями, низкой доступности ПП для населения. Обоснована мультидисциплинарная и межсекторальная модель оказания ПП в стационарных и амбулаторных условиях, в т.ч. и на дому, условия создания и внедрения доступной, качественной и эффективной системы ПП в Украине. Показано важность и значение разработки стратегии развития ПП в Украине, основанной на международно признанном определении, а также обсуждают возможные модели и уровни интеграции ПП в общественное здравоохранение.

Висвітлено суть Європейської рамкової основи для дій з організації інтегрованого надання послуг охорони здоров'я; наведено перелік основних напрямків, за якими має проводитися перетворення системи надання послуг охорони здоров'я з метою підвищення рівня їх орієнтованості на результати і на застосування принципу системного мислення.

Розвиток вітчизняної паліативної та хоспісної допомоги дітям має особливе значення в сучасних реаліях, коли кількість невиліковно хворих пацієнтів постійно зростає. Мета роботи - розкриття змісту основних етико-правових аспектів, що стосуються системи надання паліативної допомоги онкохворим дітям в Україні, визначення проблем, з якими стикаються такі діти та їх сім'ї, та шляхів їх вирішення. Розглянуто наступні проблеми: майже повна відсутність спеціалізованих закладів з надання паліативної допомоги, недостатність компетентних спеціалістів в даній галузі та неможливість забезпечення адекватного знеболення. В Україні здійснюються певні заходи в напрямку створення державної системи підготовки медичних і соціальних фахівців, які надають паліативну допомогу, створено нормативно-правові засади паліативної допомоги. Система організації паліативної допомоги в Україні потребує подальшого розвитку, у тому числі відповідного нормативно-правового забезпечення, та модернізації структури надання висококваліфікованої допомоги, створення паліативних дитячих відділень та хоспісів та їх достатнього фінансування.

На підставі вивчення поінформованості студентів-медиків та працівників практичної охорони здоров'я щодо паліативної допомоги запропонувати рекомендації з удосконалення системи підготовки лікарів на додипломному рівні освіти. Проведено опитування 252 студентів випускного курсу медичного університету та 389 медичних працівників закладів охорони здоров'я м. Івано-Франківська. Встановлено дефіцит і суттєві деформації знань студентів - випускників медичного університету та працівників практичної охорони здоров'я з питань організації паліативної допомоги. Науково обгрунтовано та розроблено типову наскрізну навчальну програму "Паліативна та хоспісна допомога" для студентів ВМНЗ МНУ рівнів акредитації, доцільність впровадження якої підтвердили незалежні досвідчені експерти. Висновки: особливості паліативної допомоги потребують застосування вертикальної та горизонтальної міждисциплінарної інтеграції для формування відповідного комплексу знань і вмінь у студентів вищих медичних навчальних закладів.

Починаючи з кінця XX ст., в Україні зросла актуальність організації паліативної та хоспісної допомоги у зв'язку зі значним збільшенням кількості інкурабельних хворих. Мета роботи - опрацювання моделі закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими державно-приватної форми власності, нової організації медико-соціального забезпечення паліативної та хоспісної допомоги, заснованої на милосердному і гуманному ставленні громадськості та держави до проблем інкрабельних хворих. Описані структура закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими, його функції; організація роботи медичного персоналу і принципи фінансування паліативної та хоспісної допомоги. Обгрунтовано доцільність створення закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими (медсестринського хоспісу), в якому сестри милосердя після відповідної їх підготовки зможуть забезпечити таку особливу сферу медико-соціальної опіки невиліковних хворих, якою є паліативна і хоспісна допомога.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1 + Р415.160.23

Рубрики:

Інсульт

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж101321 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити потреби родичів важко хворих дітей для визначення напрямів поліпшення організації надання педіатричної паліативної допомоги. Проведено опитування 372 родичів важко хворих дітей, що мешкають в Івано-Франківській області. Встановлено, що родини важко хворих дітей мають високу потребу у допомозі з боку медичних (88,0 %) і соціальних (74,4 %) працівників, психологів (72,6 %), священнослужителів (75,0 %), педагогів (72,4 %) та волонтерів (60,5 %). Показано недостатнє забезпечення важко хворих дітей медикаментами (62,1 %) та засобами спеціального догляду (47,6 - 78,2 %), а також неналежне залучення до надання їм допомоги медичних сестер (39,6 - 43,5 %), реабілітологів (51,1 - 86,9 %) і психотерапевтів (60,2 - 90,2 %). Висновки: система педіатричної паліативної допомоги вимагає суттєвого удосконалення, оскільки не задовольняє потреби батьків, які мають важко хворих дітей, у медобслуговуванні і соціальному захисті, не відповідає принципам мультидисциплінарного підходу.

Проведено аналіз нормативно-правових актів, якими регламентовано надання паліативної допомоги, зокрема проекту наказу МОЗ України "Про затвердження Порядку надання паліативної допомоги дітям". Використано системний, структурно-функціональний, порівняльний, формально-юридичний, метод тлумачення права, метод моделювання для наукового пізнання явищ. Підкреслено необхідність доопрацювання наказу МОЗ України "Про затвердження Порядку надання паліативної допомоги дітям" і включення питання паліативної допомоги дітям до Рекомендацій парламентських слухань щодо прав дітей в Україні з паралельним вжиттям практичних заходів щодо інституційного розширення мережі закладів паліативної допомоги, підготовки медичних спеціалістів, дотримання прав пацієнта тощо.