Розкрито особливості агроекосистем як об'єкта управління. Вивітлено сутність управління технологічними процесами в тваринництві й агроекосистемах. Викладено основи управління диверсифікованим виробництвом продукції й енергії, кормовими ресурсами, поголів'ям тварин, технологічними процесами виробництва комбікормів, доїння корів, переробки молока за умов сільськогосподарського виробництва. Увагу приділено питанням управління технологічними процесами видалення гною, виробництва біогазу та компостів. Подано інформацію про класифікацію та види питного молока, кінетику зброджування органічної маси в біогазових установках, конструкцію біогазової установки з обертовим реактором.

Мета роботи - визначення напрямків науково-випробувальних досліджень у сучасних умовах розвитку людства, забезпеченні продовольчої безпеки та безпеки продовольства і окреслено основні тенденції розвитку сільськогосподарської техніки й обладнання. Якщо фундаментальні дослідження в аграрній галузі присвячені вирішенню проблем дефіциту води, захисту довкілля, енергозбереженню, то прикладні наукові дослідження в галузі агроінженерії вирішують питання підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, повної механізації та автоматизації технологічних процесів в аграрному виробництві, зменшення витрат у розрахунку на одиницю продукції, поліпшення її якості тощо. Показано, що за існуючої динаміки збільшення чисельності населення планети та зменшення площ сільськогосподарських угідь на душу населення без випереджального розвитку механізації сільськогосподарського виробництва неможливо забезпечити продовольчу безпеку людства, тому національні та міжнародні органи влади повинні сприяти посиленому розвитку досліджень у галузі сільськогосподарської техніки та механізації агровиробництва, як ключового фактора в забезпеченні майбутніх потреб людства. За результатами аналітичних досліджень наведено основні тенденції розвитку сільськогосподарських машин, згідно з якими в короткостроковій перспективі здійснюватиметься подальше вдосконалення технічних засобів для агропромислового комплексу.

Суттєве перетворення аграрного сектору України обумовило необхідність у якісному, компетентному кадровому забезпеченні цієї галузі економіки країни. Тому в аграрних ЗВО ведуться розробки шляхів реалізації компетентнісної моделі підготовки майбутніх фахівців-аграріїв. Аналіз теоретичних та практичних засад математичної підготовки виявив суперечності між потребами агропромислового комплексу у висококваліфікованих фахівцях, які мають достатню математичну підготовку для виконання сучасних математично ємних професійних завдань, і неможливістю підготовки саме таких кадрів в умовах традиційної системи; позитивним впливом професійної спрямованості навчання у ЗВО на якість предметної підготовки і не розробленістю моделей реалізації професійної спрямованості навчання математичних дисциплін; системним використанням математичних і спеціальних навичок аграрієм у вирішенні професійних завдань і недосконалістю їх формування у процесі математичної підготовки студентів. Тому важливим залишається визначення місця математичних дисциплін у професійній підготовці фахівців аграрної галузі. Теоретичні методи: аналіз, систематизація й узагальнення результатів педагогічних досліджень, законодавчих і нормативних документів; емпіричні методи: педагогічне спостереження за освітнім процесом, анкетування; статистичні методи. Проаналізовано математичну підготовку студентів-аграріїв як складову їх професійної компетентності. Розглянуто специфіку курсу "Вища математика" для спеціальностей 201 "Агрономія" і 208 "Агроінженерія" в різних аграрних ЗВО та доведено необхідність коригування форм, методів та засобів, які застосовуються у процесі вивчення математичних дисциплін. Продемонстровано, що дисципліни саме математичного циклу сприяють формуванню професійних дослідницьких якостей та є важливими для майбутньої професійної діяльності фахівця-аграрія. Висновки: у професійній підготовці студентів-аграріїв математичні дисципліни формують здатність самостійно вирішувати професійні проблеми, критичне і творче мислення, адаптаційну гнучкість у мінливих життєвих ситуаціях, спроможність самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем; розвивають здатність генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, а також є фундаментом для вивчення багатьох професійно-орієнтованих дисциплін.

Висвітлено характерні для руху фізичні властивості рідини, а також основні постулати гідравліки. Розкрито основи гідростатики, питання гідростатичного тиску на плоскі та криволінійні стінки, а також рівноваги рідини за наявності негравітаційних масових сил. Розглянуто основні поняття гідродинаміки, рівняння Бернуллі. Приділено увагу теорії подібності, режимам руху рідин, моделюванню та кавітації. Наведено розрахунок опорів, швидкості та витрат рідини в трубопроводах; напірних трубопроводів, шорсткості, місцевих втрат напору та мереж. Висвітлено питання гідравлічного удару, витікання рідини з отворів та насадок. Розкрито особливості гідравлічних машин і гідроприводів.

Вміщено понад 45 тис. найбільш уживаних у сучасній англійській мові скорочень з аграрної інженерії, що широко використовуються в міжнародних наукових, науково-методичних і практичних публікаціях, а також в інших новочасних матеріалах зі сфери інженерно-технологічного та технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Подано скорочення, що стосуються механізмів і сільськогосподарських машин, технологічних процесів аграрного виробництва, біологічних об'єктів, проблем енерго- та ресурсозбереження, використання поновлюваних джерел енергії, а також завдань щодо захисту довкілля й охорони природних ресурсів. Наведено переклад з англійської на українську й одночасно російську мови загальних і спеціальних термінів з аграрної інженерії, а також скорочені та повні назви міжнародних, європейських і національних організацій, що стосуються аграрної галузі. Подано автентичний переклад з англійської на українську й одночасно російську мови назв і значень коефіцієнтів і конвертацій фізичних величин, знаків і символів, що часто використовуються в аграрній інженерії, основних математичних знаків і символів, правил їх читання, гідравлічні, кінематичні й інші схеми, ілюстрації, латинські вислови та скорочення.

Викладено трактовку основних понять, які пояснюють дію обладнання, приладів і систем для запалювання і згоряння робочої суміші в циліндрах двигуна внутрішнього згоряння. Розглянуто теоретичні аспекти запалювання і згоряння в циліндрах двигуна, класифікацію приладів і систем запалювання та особливості конструкції агрегатів і пристроїв, які їх утворюють. Висвітлено питання застосування і взаємозамінності агрегатів систем запалювання на машинах, основні правила встановлювання початку подачі палива та запалювання на двигуні. Охарактеризовано особливості експлуатації обладнання, приладів і систем запалювання, основні несправності, їх ознаки, причини та методику діагностування, основні етапи технічного обслуговування.

Розглянуто механічні й електромеханічні властивості електродвигунів постійного та змінного струму, регулювання координат електропривода (ЕП), динаміку, перехідні процеси й енергетику ЕП, апарати керування та захисту, засоби автоматизації, системи керування ЕП, приводні характеристики, методику вибору ЕП та автоматизацію сільськогосподарських машин і агрегатів. Подано інформацію про стан та основні напрями розвитку ЕП, його роль у сільськогосподарському виробництві. Значну увагу приділено властивостям та енергетичним характеристикам ЕП як споживачів електроенергії та питанням її раціонального використання.

Наведено основні відомості про процеси, що відбуваються в циліндрі двигуна внутрішнього згоряння. Представлено теоретичну інтерпретацію процесів, які описують основні аспекти функціонування мобільного енергетичного засобу як окремого об'єкта та у складі машинно-тракторного агрегату. Розкрито сучасне бачення класифікації мобільних енергетичних засобів і їх маркування. Висвітлено суть методики оцінювання енергозасобів, наведено приклади її застосування для встановлення перспективності використання енергозасобів різних конструкцій у технологічних процесах.

Суттєве перетворення аграрного сектору України обумовило необхідність у якісному, компетентному кадровому забезпеченні цієї галузі економіки країни. Тому в аграрних ЗВО ведуться розробки шляхів реалізації компетентнісної моделі підготовки майбутніх фахівців-аграріїв. Аналіз теоретичних та практичних засад математичної підготовки виявив суперечності між потребами агропромислового комплексу у висококваліфікованих фахівцях, які мають достатню математичну підготовку для виконання сучасних математично ємних професійних завдань, і неможливістю підготовки саме таких кадрів в умовах традиційної системи; позитивним впливом професійної спрямованості навчання у ЗВО на якість предметної підготовки і не розробленістю моделей реалізації професійної спрямованості навчання математичних дисциплін; системним використанням математичних і спеціальних навичок аграрієм у вирішенні професійних завдань і недосконалістю їх формування у процесі математичної підготовки студентів. Тому важливим залишається визначення місця математичних дисциплін у професійній підготовці фахівців аграрної галузі. Теоретичні методи: аналіз, систематизація й узагальнення результатів педагогічних досліджень, законодавчих і нормативних документів; емпіричні методи: педагогічне спостереження за освітнім процесом, анкетування; статистичні методи. Проаналізовано математичну підготовку студентів-аграріїв як складову їх професійної компетентності. Розглянуто специфіку курсу "Вища математика" для спеціальностей 201 "Агрономія" і 208 "Агроінженерія" в різних аграрних ЗВО та доведено необхідність коригування форм, методів та засобів, які застосовуються у процесі вивчення математичних дисциплін. Продемонстровано, що дисципліни саме математичного циклу сприяють формуванню професійних дослідницьких якостей та є важливими для майбутньої професійної діяльності фахівця-аграрія. Висновки: у професійній підготовці студентів-аграріїв математичні дисципліни формують здатність самостійно вирішувати професійні проблеми, критичне і творче мислення, адаптаційну гнучкість у мінливих життєвих ситуаціях, спроможність самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем; розвивають здатність генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, а також є фундаментом для вивчення багатьох професійно-орієнтованих дисциплін.

Актуальність: необхідність дотримання педагогічних принципів при забезпеченні контролю якості компетентнісно-орієнтованої професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії. Мета роботи - дослідження особливостей дотримання педагогічних принципів у процесі компетентнісно-орієнтованого контролю якості професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності "Агроінженерія". Методи: теоретичні (аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення; моделювання); емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, стандартів освіти, навчальних планів, робочих програм професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності "Агроінженерія" та результатів їхньої діяльності); опитувально-діагностичні (тестування, бесіда, дискусія). Проведено аналіз дотримання педагогічних принципів у процесі забезпечення контролю якості професійної агроінженерної підготовки. З'ясовано, що досить тривалий час як у вітчизняній вищій освіті взагалі, так і в процесі професійної підготовки інженерних кадрів аграрного профілю зокрема, якість цієї підготовки визначалася повнотою сформованості у випускників знань, умінь і навичок відповідно до кваліфікаційних характеристик за майбутнім фахом у межах окремих дисциплін. Зважаючи на недостатню вивченість компетентнісної орієнтації фахової підготовки, проведено дослідження особливостей дотримання педагогічних принципів контролю якості формування професійних компетентностей як основи досконалості фахівців на прикладі бакалаврів спеціальності "Агроінженерія" як базової інженерної підготовки для вітчизняного сільського господарства. Теоретично доведено, що компетентнісна орієнтація професійної підготовки бакалаврів з агроінженерії при забезпеченні контролю її якості вносить у процес дотримання педагогічних принципів свою специфіку. Для дотримання вказаних принципів контролю доцільне проведення таких додаткових заходів: діагностика у студентів стану початкової професійної підготовки перед вивченням профілюючих дисциплін; оділ професійних знань і вмінь із кожної дисципліни на блоки, що входять до змісту конкретної компетентності; систематичність проведення контролю формування цих блоків; об'єднання всіх блоків знань і вмінь різних дисциплін у межах відповідних компетентностей.

Розглянуто основні теоретичні відомості з нарисної геометрії, приклади розв'язання типових метричних та позиційних задач, індивідуальні завдання для організації самостійної роботи та виконання розрахунково-графічних робіт. Призначено для студентів денної та заочної форм навчання галузі знань 20 "Аграрні науки та продовольство", спеціальності 208 "Агроінженерія", галузі знань 13 "Механічна інженерія", спеціальності 133 "Галузеве машинобудування" та для підготовки інших спеціальностей інженерно-технологічного спрямування, що вивчають нарисну геометрію, інженерну та комп'ютерну графіку.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.831

Рубрики:

Зернозбиральні комбайни

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212-48 + П072.912

Рубрики:

Зернові культури

Силосорізки та соломорізки

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підручник розроблено на основі останніх досягнень та результатів науково-дослідних робіт. Вміщено актуальні узагальнення щодо конструкції, розрахунку та експлуатації систем відновлюваної енергетики в аграрному виробництві. Серед них основні поняття щодо систем відновлюваної енергетики в аграрному виробництві, основ виробництва і використання дизельного біопалива, біоетанолу. Звернено увагу на виробництво і використання біогазу та біометану, використання соломи для енергетичних потреб, виробництво енергетичних культур, виробництво і використання газогенераторів та піролізного газу. Описано особливості використання низькотемпературних джерела тепла, вітрової та сонячної енергії, а також біоводню.

Проведено дослідження теоретичних і методичних основ професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії. Обґрунтовано концепцію, методологічні підходи до здійснення компетентнісно орієнтованої професійної підготовки бакалаврів із агроінженерії, визначено педагогічні умови і спроектовано модель означеної підготовки. Визначено критерії, показники і рівні сформованості професійної компетентності бакалаврів за спеціальністю "Агроінженерія". Розроблено компетентнісно орієнтовану методичну систему з обгрунтуванням її структури, цілей, змісту, форм, методів, інноваційних технологій та засобів контролю для ефективного її функціонування. Узагальнено експериментальні дані, які підтверджують правомірність висновків, щодо ефективності впровадженої компетентнісно орієнтованої методичної системи, яка ґрунтується на теоретичних і методичних основах професійної підготовки, спрямованої на формування професійних компетентностей сучасного агроінженера. Результати дослідження було впроваджено в практику роботи аграрних закладів вищої освіти, які здійснюють професійну підготовку бакалаврів за спеціальністю "Агроінженерія".

Наведено інформацію про технічне забезпечення сучасних технологічних процесів сівби, садіння сільськогосподарських культур і догляду за посівами. Розглянуто особливості конструкції та основні регулювання сільськогосподарських машин вітчизняного та закордонного виробництва.

Подано інформацію про обладнання тваринницьких приміщень, машини й обладнання для приготування та роздавання кормів. Описано машини для догляду за тваринами, одержання та первинної обробки продукції, а також проведення ветеринарно-санітарних заходів. Охарактеризовано види кормової сировини та способи підготовки кормів до згодовування, типи сховищ кормів, засоби роздавання кормів для великої рогатої худоби, машини й обладнання для збирання й обробки яєць. Увагу приділено технології проведення дезінфекції тваринницьких приміщень.

Подано інформацію про атомно-кристалічну будову металів і сплавів, їх властивості, методи дослідження, основні групи конструкційних та інструментальних матеріалів. Висвітлено наукові основи вибору й оптимізації режимів термічної обробки. Охарактеризовано області застосування сучасних матеріалів. Наведено довідкові таблиці та діаграми фазового стану сплавів, які надають змогу правильно обрати матеріал з врахуванням технічних вимог і економічної ефективності його застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072-94 я73-1

Рубрики:

Трактори, сільськогосподарські машини та знаряддя

Шифр НБУВ: ВС71137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено досвід використання інтерактивного імітатору фізичних процесів Step на заняттях із фізики у навчанні студентів спеціальностей "Агроінженерія", "Геодезія та землеустрій" і "Комп'ютерні науки". Розуміння студентами дисциплін природничо-математичного циклу, зокрема фізики вважається основною проблемою у закладах вищої освіти. Візуалізація фізичних процесів допомагає зрозуміти, усвідомити та засвоїти більшість тем фізики. А завдяки імітаційному моделюванню студенти мають можливість побачити природу процесів та явищ, які не можна спостерігати не озброєним оком або без використання спеціальних потужних і дорогих приладів. Прикладом такого інтерактивного імітатору фізичних процесів може слугувати Step. Матеріалом дослідження є створення та дослідження студентами імітаційних моделей для вивчення поведінки пружного маятника, математичного маятника, явища резонансу, механічної хвилі та броунівського руху використовуючи інтерактивний імітатор фізичних процесів Step на заняттях із фізики. Методи спостереження, аналізу, систематизації та математичної статистики використано для отримання інформації про доцільність використання інтерактивного імітатору фізичних процесів Step при навчанні фізики. Описано методику використання інтерактивного імітатору фізичних процесів Step при навчанні фізики, зокрема вивченні пружного маятника, математичного маятника, резонансу, механічної хвилі, броунівського руху; відображено результати педагогічного експерименту. Узагальнюючи результати дослідження можна стверджувати, що використання інтерактивного імітатору фізичних процесів Step при навчанні фізики надає змогу: візуалізувати навчальний матеріал; полегшити сприймання та розуміння складних фізичних явищ і процесів; формувати у студентів дослідницькі компетентності; підвищити мотивацію навчально-пізнавальної діяльності студентів. Але разом із тим, використання лише імітаційних моделей не підвищує якість фізичної підготовки студентів.