Розглянуто наслідки войовничого атеїзму і проблеми сакральної архітектури у незалежній Україні. Детально проаналізовано досвід храмового будівництва у діаспорі, а також традиції та особливості української церковної архітектури. Значну увагу приділено канонам і нормам планувально-конструктивного вирішення храму у східних традиціях. Окремі розділи присвячено охороні історичного середовища і пам'яток церковної архітектури, а також санітарно-пожежним вимогам та інженерному обладнанню.

Розглянуто сутність релігії, її соціальну функцію. Подано характеристику основних національних релігій та релігійних напрямків. Розкрито місце і роль в історії цивілізації християнства як світової релігії, поняття релігійного культу. Проаналізовано сучасні світові релігії - буддизм та іслам, становище релігії на сучасному етапі розвитку України, а також історичні етапи розвитку вільнодумства та атеїзму.

На основі дослідження значної кількості історико-етнографічного матеріалу висвітлено антиукраїнську політику, спрямовану проти української православної віри та її трагічні наслідки у різні історичні періоди, зокрема: польсько-литовського та російського релігійного гноблення, комуністичного радянського атеїзму, масових політичних репресій проти духовенства та віруючих, руйнування храмів тощо. Особливу увагу приділено сучасним проблемам українського православ'я, міжконфесійним відносинам в Україні.

Розглядаються актуальні проблеми філософії і соціології у світлі розвитку сучасної культури. Аналізується роль філософської методології у формуванні системи історичних, природознавчих і культурологічних знань, а також деякі аспекти становлення національної культури. Висвітлюються методологічні основи початку філософії, індивідуалістичні мотиви в філософії Просвітництва, національні особливості російського космізму. Досліджується філософія "Я" у художній концепції М.Хвильового, соціальна утопія Лазаря Барановича, повідомляється про релігійність та атеїзм М.Ломоносова. Характеризується філософська антропологія в структурі культурологічного знання, суперечлива сутність національного характеру та ін.

Матеріали конференції присвячені проблемам історії та філософським питанням релігії, державної політики щодо різних релігійних культур, взаємодії і взаємовпливів культур і релігій. Представлені деякі аспекти з життя і діяльності окремих релігійних та науково-культурницьких діячів (О.П.Новицького, П.Флоренського, Ф.Прокоповича, О.І.Реріх), показано їх відношення до насильницького атеїзму як одного із складових політики тоталітарної держави. Висвітлюються заходи з охорони релігійних пам'яток культури.

Описано та систематизовано книги, газетні та журнальні статті, рукописи, видані протягом 1917 - 1941 рр. в Криму та на терені України, а також за їх межами. Висвітлено проблеми історії та культури кримських караїмів в Україні, зокрема, питання сходознавства, права, історії караїмського етносу, демографії, краєзнавства, антропології, археології, епіграфіки, етнографії, медицини, культури, освіти, науки, видавничої та бібліотечної справи, караїмської мови, релігії, теології, атеїзму, мистецтва, фольклору, літературознавства, публіцистики.

Розглянуто історію Європи з точки зору видатного європейського славіста, професора Женевського університету, президента Міжнародних Женевських Зустрічей, Почесного доктора Національного Університету "Києво-Могилянської Академії" Ж.Ніви. Проаналізовано особливості розвитку Європи з 1989 р. Визначено релігійні риси російського атеїзму. Охарактеризовано постать Сталіна. Проаналізовано діяльність Відділення славістики філологічного факультету Женевського університету. Наведено роздуми вченого щодо проблем, що виникли на останній в ХХ ст. Женевській Міжнародній Зустрічі.

Рассмотрена история Европы с точки зрения известного европейского слависта, профессора Женевского университета, президента Международных Женевских Встреч, Почетного доктора Национального университета "Киево-Могилянской Академии" Ж.Нивы. Проанализированы особенности развития Европы в период с 1989 г. Определены религиозные черты российского атеизма. Охарактеризована личность Сталина. Проанализирована деятельность Отделения славистики филологического факультета Женевского университета. Приведены размышления ученого о возникших проблемах на последней в ХХ ст. Женевской Международной Встрече.

Описано соціально-психологічні закономірності введення нової релігії. Обгрунтовано тривалість етапів зміни відношення до нової віри. Закономірність зміни етапів розглянуто на прикладі введення атеїзму на території Радянського Союзу.

Описаны социально-психологические закономерности введения новой религии. Обоснована продолжительность этапов изменения отношения к новой вере. Закономерность смены этапов рассмотрена на примере введения атеизма на территории Советского Союза.

In work social-psychological laws of introduction of new religion are described. Duration of stages of change of the attitude to new belief is proved. Regularity of change of stages is described on an example of introduction of atheism in territory ofSoviet Union.

Описано соціально-психологічні закономірності введення нової релігії. Обгрунтовано тривалість етапів зміни відношення до нової віри. Закономірність зміни етапів описано на прикладі введення атеїзму на території Радянського Союзу.

Рассмотрены социально-психологические закономерности введения новой религии. Обоснована продолжительность этапов изменения отношения к новой вере. Закономерность смены этапов описана на примере введения атеизма на территории Советского Союза.

In work social-psychological laws of introduction of new religion are described. Duration of stages of change of the attitude to new belief is proved. Regularity of change of stages is described on an example of introduction of atheism in territory ofSoviet Union.

Наведено бібліографічний опис посібників з природничих наук, україно- та краєзнавства, техніки, сільського та лісового господарства, медицини, історії, етнографії, економіки, політики, держави та права, військової справи, культури, науки, педагогіки, фізкультури та спорту, мовознавства, фольклору та фольклористики, літературознавства та художньої літератури, бібліотечної справи, мистецтва, релігії й атеїзму, філософії, логіки, етики, естетики, а також видань про діяльність дитячих громадських організацій. Подано бібліографічний покажчик посібників універсального змісту. Бібліографічний опис видань складено згідно з чинними стандартами. Запропоновано допоміжні адміністративно-територіальний і хронологічний покажчики та покажчик укладачів.

Приведено библиографическое описание пособий по естественным наукам, украино- и краеведению, технике, сельскому и лесному хозяйству, медицине, истории, этнографии, экономике, политике, государству и праву, военному делу, культуре, науке, педагогике, физкультуре и спорту, языковедению, фольклору и фольклористике, литературоведению и художественной литературе, библиотечному делу, искусству, религии и атеизму, философии, логике, этике, эстетике, а также изданий о деятельности детских общественных организаций. Представлен библиографический указатель пособий универсального содержания. Библиографическое описание изданий составлено в соответствии с действующими стандартами. Предложены вспомогательные административно-территориальный и хронологические указатели и указатель составителей.

Розглянуто питання, що стосуються єврейсько-більшовицького перевороту 1917 р. як передумови червоного терору, сіоністської експансії у XX ст., голодоморів, геноцидів. Проаналізовано продовольчу політику радянської влади в Україні в 1919 р.; діяльність радянської міліції як карального органу московсько-більшовицької влади на теренах Сумщини; радянський атеїзм як різновид духовного геноциду українського народу.

Рассмотрены вопросы, касающиеся еврейско-большевистского переворота 1917 г. как предпосылки красного террора, сионистской экспансии в XX в., голодоморов, геноцидов. Проанализированы продовольственная политика советской власти в в Украине в 1919 г.; деятельность советской милиции как карательного органа московско-большевистской власти на территории Сумской области; советский атеизм как разновидность духовного геноцида украинского народа.

Аналізується комплекс аспектів антикатолицької політики радянської держави періоду 20-30-х років XX ст. Досліджується специфіка реалізації засад одержавленого атеїзму стосовно Римо-католицької церкви (РКЦ) на терені підрадянської України. Розкривається роль партійно-державного апарату і спецслужб у здійсненні антикатолицьких заходів. Висвітлюються проблеми національної ідентифікації католиків. Прослідковується залежність ставлення держави до РКЦ від процесів формування тоталітарного режиму.

Вперше у сучасній вітчизняній історіографії системно вивчено політику радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму в 1917 - 1941 рр. На підставі дослідження значної кількості історичних джерел, частина з яких уперше введена до наукового обігу, визначено й охарактеризовано основні етапи становлення державно-церковних відносин у даному регіоні. З'ясовано, що в результаті реалізації декрету "Про відокремлення церкви від держави" Російська православна церква в Криму втратила своє значення духовно-культурного осередку регіону, а священослужителі та прихожани зазнали утисків. Доведено неприхований репресивний характер кампанії з вилучення церковних цінностей в Криму, а її наслідки не виправдали очікуваного державою економічного результату, оскільки більшість коштів, одержаних владою за продаж вилученого, витрачалася не за призначенням. Розкрито еволюцію політики радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму, розглянуто адміністративні та репресивно-каральні методи її здійснення. Доведено, що ідейно-агітаційна діяльність радянських органів влади в Криму була спрямована на пропаганду та насадження атеїзму, цінностей комунізму, ліквідацію духовності, виразником якої є Російська православна церква.

Досліджено аксіологічні параметри історико-культурної взаємодії релігії та атеїзму в соціокультурній динаміці російського суспільства ХІХ - першої третини ХХ ст. Доведено, що релігія та атеїзм виступають як системи духовних цінностей, які визначають ставлення людини до довкілля та до себе як культурної особистості. Розкрито поняття свободи совісті як важливої історико-культурної категорії, універсального критерію прогресивного розвитку духовної культури. Висвітлено соціокультурне значення переосмислення в релігійній та атеїстичній думці традиційних для російської культури ціннісних домінант, генезис. Розглянуто динаміку ціннісних взаємовідношень за умов царського самодержавства, панування православної церкви та під час культурної революції 1920 - 1930 рр. в СРСР.

Висвітлено соціально-політичну ситуацію в Україні в контексті глобалізації, питання взаємовідносин держави та церкви на сучасному етапі, специфіку виникнення та форми вираження атеїзму. Розглянуто наукову раціональність як елемент аксіосфери культури, розкрито специфіку моралі наукової діяльності, зміни освітніх стандартів у процесі глобалізації культури. Охарактеризовано тенденції розвитку каналів масової комунікації, наведено результати соціологічного вивчення аудиторії засобів масової комунікації в Україні. Проаналізовано проблеми здоров'я дітей та молоді за сучасних умов, фактори, які впливають на формування цінностей студентів у фізичній культурі, методичні аспекти інформатизації фізкультурної освіти на сучасному етапі. Значну увагу приділено питанням загартування, як засобу підвищення функціональних резервів організму, питанням фізичного виховання школярів та студентської молоді, розвитку різних видів дитячого та юнацького спорту в Україні.

Зазначено, що наступ на релігійне та духовне життя народу йшов у ренонанс з наступом влади на традиційне життя, мораль, етику. Проаналізовано ознаки атеїзму та його постулати, визначено особливу роль в атеїстичному вихованні освіти, театру, клубів. Приділено увагу легальній діяльності православного духовенства за умов становлення тоталітарного режиму. Обгрунтовано етапи розвитку державно-церковних відносин: на перщому етапі влада намагалася відмежувати духовенство від віруючих , на другому - відбулося посилення політичного, економічного, соціального тиску, на третьому - посилився наступ на політичні, економічні, соціальні права духовенства та членів їх сімей, влада намагалася ліквідувати зв'язки духовенства з іншими верствами населення, блокувала їх громадську діяльність. Розкрито зміст нелегальної діяльності православного духовенства й опір населення України теорії і практиці атеїстичної доктрини.

Проаналізовано особливості регіональної політики держави і церкви в сфері суспільно-релігійних відносин в Україні у сучасний період, регіональні особливості римо-католицизму в державі. Розглянуто проблему співвідношення між римо-католицькою церквою та державою в розвитку українського суспільства. Визначено релігійний чинник і шляхи толерантизації міжконфесійних і міжцерковних відносин у соціологічному контексті. Описано трансформаційні процеси в релігійному середовищі Буковини у соціологічному вимірі, політико-правову модель як дієвий засіб регулювання державно-церковних відносин в Україні. Висвітлено роль церкви у формуванні цілісності культурно-історичного простору українського етносу, наслідки політики державного атеїзму 1920 - 1930-х рр., правові засади етноконфесійної політики у південному регіоні УРСР у перше повоєнне десятиліття. Розкрито проблеми взаємовідносин сучасних неорелігій з суспільством та релігійними організаціями на регіональному рівні.

Висвітлено теоретичні аспекти релігієзнавства. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Увагу приділено конфесіям, які поширені на території України. Охарактеризовано ранньоісторичні форми релігії, зокрема, фетишизм, анімізм, тотемізм, шаманізм. Подано інформацію про буддизм, іслам, християнство, старообрядництво, лютеранство, кальвінізм, баптизм, п'ятидесятництво, а також новітні релігійні течії та рухи. Розглянуто значення вільнодумства й атеїзму в історії культури людства. Розкрито проблеми свободи совісті і правового регулювання державно-церковних відносин в Україні.

Висвітлено питання атеології, монотеїзмів, християнства, теократії. Описано особливості спектрографії нігілізму, християнського та постмодерного атеїзму, юдео-християнську систему. Увагу приділено питанням тиранії та рабства потойбічності, християнського антисемітизму, колоніалізму, геноциду та етноциду, мусульманського фашизму.

Освещены вопросы атеологии, монотеизмов, христианства, теократии. Описаны особенности спектрографии нигилизма, христианского и постмодерного атеизма, юдео-христианская система. Внимание уделено вопросам тирании и рабства потусторонности, христианского антисемитизма, коллониализма, геноцида и этноцида, мусульманского фашизма.

Відображено покажчики, списки, огляди бібліографічних посібників (БП), опублікованих в Україні в даний період. Надано відомості про окремо видані, внутрішньокнижкові та внутрішньожурнальні метабібліографічні посібники, а також спеціальні розділи в бібліографічних покажчиках, де вміщено інформацію про українські бібліографічні посібники. Увагу приділено галузевим метабібліографічним посібникам з філософії, релігії й атеїзму, а також політичних, економічних, юридичних, педагогічних, хімічних, медичних і технічних наук тощо. Висвітлено лише ті навчальні та наукові публікації, що подають інформацію про конкретні бібліографічні посібники, названі в основному тексті чи у прикнижкових або пристатейних списках літератури.