Виконано аналіз структур управління підприємствами в гірничовидобувній галузі. З використанням їх досвіду, а також результатів індивідуальної експертизи запропоновані принципи будівництва структур управління гірничозбагачувальними підприємствами акціонерного типу. З урахуванням взаємозв'язків між собівартістю та об'ємами гірничих робіт складені економіко-математичні моделі сумарних витрат на видобуток руди, на базі чого установлені раціональний спосіб забезпечення перемінного попиту та оптимальна чисельність робітничого персоналу. Зроблена оцінка економічної ефективності і розроблені теоретичні положення організації капітальних ремонтів кар'єрного і збагачувального устаткування власними силами. Складено алгоритм прийняття рішення з урахуванням ризику інвестицій в реконструкцію технологічних цехів. Досліджена економічна доцільність реконструкції транспортної системи розробки передових уступів на марганцевих кар'єрах.

Дисертацію присвячено питанням становлення та вдосконалення організаційно-економічних засад реформування нафтогазового комплексу України. Виявлені соціально-економічні та організаційно-технічні проблеми розвитку галузі при переході до нових умов господарювання. Представлена структура природно-економічного потенціалу нафтогазового комплексу як галузево-територіальна система. Розроблена нова система господарських відносин у нафтогазовому комплексі. Узагальнений світовий досвід теоретичних і практичних засад рентних платежів, запропоновані альтернативні варіанти диференціальної ренти за нафту і природний газ. Представлена концепція розробки стратегії економічного розвитку галузі та механізм її реалізації. Обгрунтована економіко-математична модель з врахуванням економічних та екологічних чинників впливу на виробничі процеси та ринкові відносини. Запропонована методика розподілу витрат на видобуток нафти і газу між об'єктами НГВУ. Розроблена концептуальна структура управління нафтогазовим комплексом України як альтернативна діючій.

  Скачати повний текст

Видобуток нафти з використанням глибинно-насосних штангових установок (ГНШУ) є найпоширенішим способом, однак низька його ефективність вимагає розробки і застосування сучасних методів і засобів інтенсифікації даного технологічного процесу. Це вирішується засобами технічної діагностики. Розглянуто розроблене й апробоване програмне забезпечення системи технічного діагностування ГНШУ, а саме: режими роботи, функціональні модулі, функції, прийоми роботи і детальний опис управління в середовищі даного Windows-додатку. Програма, написана із застосуванням мови програмування Borland C++, має відкритий характер, орієнтована на найбільш поширені відмови установок і апробована в промислових умовах, має практичну й аналітичну спрямованість.

Наведено геомеханічне і технологічне обгрунтування видобутку запасів каїніто-лангбейнітових руд під дренажною траншеєю в кількості 1,3 млн. т. За рахунок цього строк існування Домбровського кар'єру збільшується до двох років.

Ключ. слова: енергозабезпечення, видобуток газу, газотранспортна система, диверсифікація, заміщення нафтопродуктів, ефективність використання
Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)305.653

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Метан вугільних родовищ - це нетрадиційний, альтернативний природному газу енергоносій, видобуток та утилізація якого на сьогодні є актуальною проблемою. Саме тому вугільні басейни слід оцінювати як комплексні метановугільні, розробка яких повинна проводитися з обов'язковим видобутком і промисловим використанням вугільного метану. У вугленосних відкладах Львівсько-Волинського та Донецького басейнів містяться значні ресурси метану, що в декілька разів перевищують розвідані запаси природного газу в Україні. Наведено дані про компонентний склад і форми знаходження вуглеводневих газів у вугленосних відкладах і закономірності розподілу в них метану, оцінено ресурси метану вугільних родовищ Львівсько-Волинського та Донецького басейнів, висвітлено перспективи його видобутку та утилізації. Рекомендовано способи та технології вилучення та промислового використання вугільного метану, обгрунтовано їх достовірність та йфективність, розглянуто питання реалізації завдань даної проблеми та її забезпечення на державному рівні.

Розглянуто результати діяльності ВАТ "Укрнафта" і ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" протягом 1972 - 2000 рр. Проаналізовано стан ресурсної бази, структури запасів і динаміку видобутку нафти та газу. Окреслено шляхи стабілізації ресурсної бази та подальшого нарощування запасів і збільшення обсягів видобутку вуглеводнів.

Теоретично й експериментально досліджено газодинамічні та геодинамічні процеси, що тривають у гірничих виробках під час ведення очисних робіт спареними лавами. Встановлено закономірності впливу параметрів ведення даних робіт і кріплення на стійкість гірничих виробок та газовиділення на видобувній діляниці. Визначено шляхи управління гірським тиском у зоні ведення очисних робіт, поліпшення провітрювання та підвищення ефективності дегазації. Обгрунтовано параметри системи розробки, кріплення та вентиляційних режимів, що забезпечують безпечний видобуток вугілля спареними лавами. Впровадження результатів роботи дозволило поліпшити безпеку праці на видобувних дільницях шахти, забезпечити стабільні та високі техніко-економічні показники її роботи. Добове навантаження на видобувну дільницю перевищило 1000 тон і шахта цілком перейшла на роботу спареними лавами, що забезпечило річний видобуток вугілля до 1 млн. тонн.

Запропоновано модель седиментації відкладів XIIа мікрофауністичного горизонту, на основі якої здійснено прогноз поширення низькопористих порід-колекторів. Показано можливі типи просторового взаємозв'язку низькопористих і високопористих піщаних пластів. Обгрунтовано можливість вилучення газу з низькопористих колекторів зі зменшенням пластового тиску в процесі розробки покладів. Вирахувано додаткові об'єми газу, які можуть бути отримані з некондиційних порід-колекторів Луценківського та Свиридівського родовищ.

Зазначено, що викиди вуглеводневих, збагачених на метан газів під час підземних робіт та зумовлені цим небезпечні умови гірничо-видобувних робіт - основні проблеми, які стримують безпечний та ефективний видобуток вугілля у Донбасі. У вугленосних відкладах Донбасу містяться значні ресурси метану для його видобутку та утилізації як нетрадиційного енергоносія. Коливання метаноносності у вугільних пластах і вуглевмісних породах є відображенням послідовності подій - від розпаду керогену до генерації, міграції, формування резервуарів і локальних скупчень газу. Показано, що на газоутворення впливають мацеральний склад органічної речовини, еволюція нагромадження і занурювання осадків, історія геотермальних режимів. На баланс газів, що залишаються у вугленосних відкладах, суттєво впливають час газогенераційних імпульсів та їх співвідношення із інверсійними епізодами і наступними процесами часового та просторового розподілу полів тектонічних напруг. Розглянуто геологічну аргументацію, стосовно встановлення природи мінливих змін та неочікуваних варіацій у рівнях метаноносності, глибини залягання зони газового вивітрювання, типів пасток для Червоноармійського, Донецько-Макіївського та Чистяково-Сніжнянського районів Донбасу.

Розглянуто чинники впливу антропогенних змін геологічного середовища України на біорізноманіття та людину. Статистичний аналіз даних свідчить, що розвиток промисловості, видобуток мінеральної сировини, підвищена щільність населення, забруднення повітря та поверхневих вод і велика розораність територій - негативно, а різноманіття рослинності суші навпаки - позитивно впливають на показники здоров'я людини.

У давньоруський час вироби з каміння продовжували відігравати важливу роль у господарстві сільського населення. У запропонованому дослідженні розглянуто види гірських порід, умови їх розробки та розповсюдження виробів з них.

Розроблено системні моделі технологічного комплексу видобутку, переробки та транспортування нафти (ТКВПТН), які дозволяють формалізувати, структурувати, деталізувати і, в підсумку, підвищити ефективність та якість аналізу ТКВПТН. Створено імітаційну інформаційно-орієнтовану модель, що дає змогу з високим ступенем деталізації докладно описувати потокові процеси ТКВПТН, а також алгоритмічні моделі, що формалізовано описують процеси крування ТКВПТН за всіма рівнями системного подолання. Комплексно, за допомогою структурного, логічного та динамічного уявлень описано ТКВПТН у вигляді потокових процесів закінченого логістичного ланцюга видобуток - переробка - транспортування - збут, що забезпечує системність досліджень, підвищує адекватність моделей і вірогідність результатів. Запропоновані підхід, методи та прикладна інформаційна технологія моделювання потокових процесів дозволяють аналізувати та керувати складними розподіленими комплексами різного призначення, а також створювати інтегровані системи керування виробництвом.

Встановлено основні етапи сукцесії фітопланктону Канівського водосховища. На сучасному етапі сукцесії виділено три ділянки водосховища з сукцесійними відмінностями просторово-часового розподілу видового та кількісного різноманіття та структурної характеристики домінуючого комплексу фітопланктону. Виявлено зменшення кількості таксонів нижче виду та зростання флористичного індексу вид - внутрішньовидовий таксон. Доведено, що притоки річки Десна, Красна, Стугна, Либідь - є джерелом підвищення різноманіття фітопланктону водосховища. Перелік водоростей водосховища поповнено 196-ма видами (205-ма внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду), 16 з них - нові для Дніпра та дніпровських водосховищ. Вивчено вплив конкретних антропогенних критеріїв на природну сукцесію фітопланктону. Досліджено, що гідротехнічні роботи (видобуток піску) та підігріті скидні води (Трипільська ДРЕС) мають локальний вплив на його розвиток. На прилеглих до Києва ділянках водосховища встановлено зниження видового, кількісного, інформаційного різноманіття фітопланктону та інтенсивності первинної продукції у порівнянні з ділянками водосховища, де сукцесія протікає під впливом природних критеріїв. Створено базу даних (Microsoft Access 97) фітопланктону Канівського водосховища.

Обгрунтовано стабілізувальний технологічний вплив на домінуючі фізико-хімічні процеси, що супроводжують підземний видобуток вугілля у межах геологічної товщі шахтного поля. На підставі результатів експериментальних і теоретичних досліджень встановлено закономірності зміни твердої та рідкої фаз вуглевмісної товщі у процесі їх руху в техногенному ланцюжку: вугленосна гірська порода - шахтний відвал (ділянка рекультивації) - поглинальний комплекс покривних відкладень - фільтраційний потік у шихту та природний водотік. Обгрунтовано виникнення аномалій у концентраціях хімічних компонентів залежно від порядку відпрацювання блоків шахтного поля та напрямку рекультивації. Створено комплекс математичних моделей для оптимального вибору технологічних заходів у процесі відпрацювання вугільних шарів, спрямованих на згладжування гідрогеохімічних аномалій в геологічному середовищі. Зазначено, що дані технологічні заходи поєднують порядок проведення гірничих і рекультиваційних робіт з застосуванням поверхневого дренажу й активного покривного шару.

Запропоновано математичний апарат для оцінки обсягів видобутку вугілля на шахтах і у галузі в цілому у разі використання очисної техніки різної продуктивності. Наведено результати розрахунків зниження собівартості вугілля та потреби в державних дотаціях унаслідок технічного переоснащення шахт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)3 + Д59(45УКР3)453

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: видобування газу, видобування конденсату, розробка родовищ, базове видобування, інвестиційні прогнози
Індекс рубрикатора НБУВ: И362(4УКР)2 + У9(4УКР)305.653.51

Рубрики:

Розробка газових і газоконденсатних родовищ

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано теоретичні та методичні положення, а також практичні рекомендації визначення рівня якості кам'яного вугілля для енергетики з метою здійснення мінімізації собівартості виробництва електричної енергії на твердопаливних теплових електростанціях (ТЕС). Установлено, що рівень зольності вугілля економічно не обгрунтований, що спричинено невизначеністю співвідношення якість - кількість за існуючого механізму формування цін на паливо. Запропоновано розглядати корисне тепло як товар, одержуване під час спалювання вугілля, кількість якого залежно від ступеня збагачення має екстремальний характер з максимумом у разі зольності, що дорівнює зольності безпородної маси вугілля. Розроблено технолого-економічну модель циклу: видобуток вугілля - його збагачення - транспортування - використання на ТЕС, запропоновано технологічний, енергетичний і економічний критерії для оцінки його ефективності.