Досліджено проблеми формування в Україні інформаційного суспільства та залучення нашої держави до загальносвітових процесів побудови глобального інформаційного простору. Викладено основні теоретичні та прикладні питання теми: загальні та конкретні визначення, історію виникнення та розвитку ідей, поточні та стратегічні завдання, досягнення та перешкоди на шляху інформатизації та входження до нової - цифрової - доби людської цивілізації. Визначено соціально-психологічні аспекти формування інформаційного суспільства.

Висвітлено історію відкриття та добування алмазів від найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано досягнення вчених у галузі проблем пошуків, розвідки, пробної експлуатації та розробки родовищ алмазів. Наведено відомості про перетворення алмазів на діаманти, а також про алмази та діаманти, відомі у всьому світі. Досліджено проблему комплексного промислового освоєння алмазоносного родовища ім. М.В.Ломоносова. Обгрунтовано використання порід давніх кристалічних формацій, які містять алмазні трубки, для створення могильників відпрацьованого ядерного палива, твердих і рідких радіоактивних відходів.

Зроблено філософське дослідження апокрифічної апокаліптики у контексті патристики. Проаналізовано проблему походження "вічності" зла в світі, ідею апокаліпсиса. Значну увагу приділено апокаліптичним темам у ранніх пам'ятках словесності Руси-України, особливостям рецепції у різних слов'янських традиціях.

Нижні частини розрізів архейських зеленокам'яних комплексів Українського щита, що представлені магматичними породами мафіт-ультрамафітової асоціації, ідентифікованої з океанічною корою, розглянуто як первинне джерело рудогенних елементів у процесах подальшого рудоутворення. Припущено, що серпентинізація океанічних гіпербазитів обумовила першу мобілізацію і перерозподіл кларкового золота. До відомих зеленокам'яних комплексів (давніше за 3 млрд рр.) додано молодший. У цьому комплексі, який метаморфізований за умов гранулітової фації 2,6 млрд рр. тому, виявлено мінералізацію Ba, Mn (з Co, Ni, Cu), W, Cu і Zn, а також Cr і Ni з Au, котра ідентифікується з рудами, що утворилися в океанічних умовах фанерозою. Протерозойська регенерація цієї мінералізації утворює еволюційний ряд рудних мінеральних асоціацій від високотемпературної скарнової до низькотемпературної гідротермальної. Накреслено послідовність концентрації Au в зеленокам'яних комплексах, давніших за 3 млрд рр., яка пов'язана з оксидною і сульфідною фаціями залізо-кременистої формації та послідуючими етапами її гідротермальної регенерації. У результаті ерозії архейських комплексів утворилися раннєпротерозойські золотоносні теригенні відклади.

На підставі архівних і літературних джерел висвітлюється минуле Бердичівської землі з найдавніших часів до початку XX ст. Давність поселень на території міста і району підтверджується численними археологічними знахідками. Особлива увага звертається на спадкоємність культур протягом тисячоліть. Підкреслюється своєрідність Бердичева в плані переплетіння української, польської та єврейської культур.

Подано інформацію про закони, за якими жила болгарська громада в Україні, а також про законотворчість у давній Болгарії та її вплив на Устав Я.Мудрого й церковні суди. Розкрито спільність історичної долі українського та болгарського народів у етногенезі, релігії, мові, культурі. Визначено роль українців у Болгарії на прикладі творчості видатного громадського діяча, емігранта, професора історії Софійського університету - М.П.Драгоманова. Відображено звичаї, обряди, святкування весіль за народними традиціями тощо.

Наведено останні роботи історика, археолога, культуролога та письменника Ю.О.Шилова, в яких розглянуто принципи вивчення курганів-могил, походження індоєвропейців і слов'ян у світлі найдавнішої писемності, розвиток цивілізації на Русі. Висвітлено проблему арійства уявного та реального, арійських пракоренів України та Індії, астральної символіки прабатьківщини аріїв. Вивчено відомості про козака Мамая, Семена Палія у Запорізьких легендах, Махна та Леніна, їх стратегію та тактику розбудови майбутнього, з'ясовано геополітичне значення етнополітичних процесів в Україні.

Розглянуто чинники, що визначають взаємозв'язок оптимізму та песимізму на етапі формування загальносвітової цивілізації (природно-географічні, фактори суспільного життя, взаємозв'язок універсального/локального, чинники поведінки, світоглядні налаштування).

У роботі на основі широкого кола джерел автор аналізує історичний процес розвитку фізико-астрономічної науки, показує місце вітчизняної науки в системі загальнолюдських знань, висвітлює роль видатних та маловідомих фізиків і астрономів України у розвитку природопізнавальної науки, як в масштабі однієї країни так і у світовій науці, доцільність та необхідність використання матеріалів з історії української науки при вивченні фізики та астрономії. Посібник містить короткі біографічні відомості про життя та наукову діяльність таких фізиків і астрономів: Ю.Дрогобича, З.Скари, Ф.Прокоповича, М.Пильчикова, І.Пулюя, Ю.Кондратюка, Г.Лангемака, І.Тамма, В.Челомея та ін. Питання історії розвитку фізики та астрономії в Україні викладено в хронологічній послідовності. Виокремлено такі періоди розвитку вітчизняної науки: давні часи, епоха Київської Русі, розвій наук в Києво-Могилянській академії, фізика та астрономія в Україні XIX - початку XX століття, створення Української Академії наук як новий етап розвитку вітчизняної науки, розвиток української науки в XX столітті.

Розглянуто питання вищої освіти та розвитку цивілізації, сучасний стан системи вищої освіти в Україні, зокрема, сучасні соціальні проблеми, особливості розвитку недержавного сектора вищої школи. Проаналізовано питання теорії та практики інноваційних процесів, а також основні напрямки сучасного реформування вищої школи України.

Досліджено процес, який відбувається у системі вищої освіти України у глобальному, всесвітньому контексті розвитку індустріальної цивілізації, з урахуванням особливостей національного, культурного та історичного розвитку України. Обгрунтовано необхідність формування нової філософії вищої освіти, нової "місії" вищої школи, пов'язаної з переходом до постіндустріального суспільства. Сучасний стан української вищої освіти проаналізовано з урахуванням найбільш актуальних соціальних та економічних проблем. Висвітлено потребу в інноваційному способі розвитку української вищої освіти на сучасному етапі як єдиному можливому шляху до її нової ролі соціетальної системи, що створює зону прискореного розвитку цілого соціального організму.

Розглянуто питання національної безпеки, державотворення, відкритого суспільства та ринкової економіки.

Викладено різноманітні аспекти нестабільності та неоднозначності сучасного й історико-філософського гуманітарного знання. Простежено еволюцію соціального становища жінок протягом розвитку людської цивілізації від архаїчного часу до сьогодення. Висвітлено ситуацію щодо соціальної дискримінації жінок у сучасному українському суспільстві. Розкрито причини неефективності соціалізації у сім'ї, пов'язані зі спілкуванням між батьками та дітьми. Охарактеризовано дошлюбну та шлюбну поведінку людини у соціальному онтогенезі. Визначено соціокультурні передумови формування цінностей індивідуалізму у вітчизняній культурі XVI - першої половини XVII ст. Відображено основні проблеми розвитку філософсько-антропологічного знання в Україні на початку третього тисячоліття. Досліджено особливості ритуалу жертвопринесення, відображеного в українських народних казках. Проаналізовано місце релігійних цінностей у сфері політики та проблему єдності суспільства.

Проаналізовано причини та викрито злочинців найбільшого за всю історію цивілізації масового винищення населення у мирний час. Встановлено, що голод 1932 - 1933 рр. на етнічних українських землях був штучно створений з метою винищення українців як етносу.

Наведено результати теоретичних і практичних досліджень у галузі геоекології, геоморфології, метеорології, гідрології та суспільної географії. Розглянуто основні теоретико-методологічні питання конструктивно-географічних досліджень регіонального урбаністичного природокористування у контексті екологічної парадигми. Проаналізовано особливості господарського освоєння території Центрального макрорайону з давніх часів до сьогодення, виявлено основні регіональні соціально-економічні проблеми та визначено перспективні напрямки його розвитку. Всебічно досліджено зміну мінералогічного та валового хімічного складу чорноземів південних за умов тривалого зрошення мінералізованою водою.

Виклад доповіді на Міжнародному науковому симпозіумі "П. Сорокін і соціокультурні тенденції нашого часу", який відбувся 14 - 15 липня 1999 р. у Києві.

Висвітлюється давня історія України на тлі головних зрушень в історії суспільства та природи, зокрема, поява людини та її розселення на Земній кулі, виникнення відтворювального господарства, формування перших цивілізацій. Розглядаються культури давніх землеробів та скотарів, синполітійні первісні суспільства доби бронзи, специфіка первісної культури, її локальні особливості.

Розглянуто період майже в сім тисяч років - з VІ ст. до н.е. з Трипільської культури до ХІІІ ст. - часи Київської Русі. Зібрано інформацію про ландшафтно-топографічні умови розташування поселень, їх планування, укріплення. Наведено приклади основних типів житлових, побутово-господарських та ремісничих споруд, описано садиби, культові та громадські місця.

Аналізуються геокультурні підстави, що зумовлюють місце України в контексті європейської культури, з'ясовуються особливості внеску України до сукупного здобутку європейської цивілізації.

Розглянуто розвиток України за роки незалежності у співставному аналізі з визначальними глобальними тенденціями еволюції людської цивілізації на межі тисячоліть. Обгрунтовано вибір методології системної динаміки для математичного моделювання процесів зміни основних макроекономічних і демографічних показників України. Висвітлено принципи побудови системної моделі, що відображає взаємозв'язок і взаємодію процесів виробництва матеріальних благ, зміни чисельності населення та його життєвих умов, інтегрального інтелекту нації, використання природних ресурсів і забруднення довкілля. Виконано довгострокове прогнозування варіантів соціально-економічного розвитку держави.