Розглянуто питання виникнення первісних географічних уявлень, у період "архаїчної" та "класичної" Греції (VIII ст. - 330 рр. до н.е.), зокрема, формування країнознавчого та загальноземлезнавчого напрямків, географічного детермінізму матеріалістичного напряму, роль у цих процесах Геродота, Гіпократа, Парменіда, Демокріта, Евдокса, Платона, Аристотеля, Піфагора та ін. Особливу увагу приділено питанням становлення і розвитку галузі математичної та фізичної географії у добу еллінізму (кінець IV - середина II ст. до н.е.), географічних ідей за часів Римської держави та в епоху середньовіччя (V - середина XVII ст.)

Докладно висвітлено історію художньої культури доби Первісності та Стародавнього світу. Особливу увагу приділено аналізу природного середовища, писемності, релігії, художнього ремесла, літератури, архітектури Стародавнього Єгипту, Дворіччя, Стародавньої Індії, а також Греції та Риму. Акцент зроблено на описі видатних досягнень, а також основних художніх течій, характерних для кожної з художніх культур цих країн, зокрема, йдеться про храми Нового Царства, мистецтво Амарні у Єгипті; післяведичну культуру в Індії; крітську, мікенську культури, Афінський Акрополь, культуру еллінізму у Греції, видатні твори "Махабхарата", "Рамаяна", "Іліада", "Одіссея" тощо.

Розкрито сутність, основні риси та закономірності розвитку культури Античної Греції від її витоків (крито-микенська культура) до доби еллінізму. Висвітлено особливості мислення античних греків, розвитку мистецтва у його різновидах: скульптурі, живописі, архітектурі, декоративному мистецтві, художній літературі, театрі. Проаналізовано роль мистецтва в житті античних греків.

Раскрыты сущность, основные черты и закономерности развития культуры Античной Греции от ее истоков (крито-микенская культура) до эпохи эллинизма. Освещены особенности мышления античных греков, развития искусства в его разновидностях: скульптуре, живописи, архитектуре, декоративном искусстве, художественной литературе, театре. Проанализирована роль искусства в жизни античных греков.

Розглянуто питання розвитку освіти, наукових знань, літератури та мистецтва на різних етапах історії людства. Охарактеризовано культуру первіснообщинного ладу, Стародавньої Греції, Риму, Візантії, Київської Русі, Західної Європи в середні віки, культуру епохи еллінізму, Відродження, Просвітництва, досліджено витоки української культури. Детально висвітлено особливості культури України від найдавніших часів до кінця XX ст.

Рассмотрены вопросы развития образования, научных знаний, литературы и искусства на разных этапах развития человечества. Дана характеристика культуры первобытного строя, Древней Греции, Рима, Византии, Киевской Руси, Западной Европы в средние века, культуры эпохи эллинизма, Возрождения, Просветительства, исследованы истоки украинской культуры. Подробно освещены особенности культуры Украины с древнейших времён до конца XX ст.

Вперше розглянуто історію культу правителів ранньоелліністичної доби як цілісний ідеологічний феномен. Докладно проаналізовано проблему походження античного царського культу. Доведено, що він не мав східного коріння та був породженням греко-македонської ідеології. Культове шанування правителів зародилося в грецькому світі вже наприкінці V - у першій половині IV ст. до н.е. як один з засобів легітимації єдиновладдя. В епоху раннього еллінізму культ правителів вперше в історії античності набув масового характеру. Доведено, що причиною цього була гостра потреба наступників Олександра Македонського - діадохів у обгрунтуванні власної одноособової влади. Докладно розглянуто всі форми та прояви культового шанування ранньоелліністичних монархів, відтворено загальну еволюцію цього феномену, виявлено місце культу правителя в системі легітимації влади кожного з діадохів. За результатами комплексного аналізу існуючих джерел спростовано поширену в історіографії думку про те, що культ правителів ранньоелліністичної доби був обожнюванням людини чи сакралізацією одноособової влади. Культове шанування мало лише надавати діадохам харизматичного статусу, який зрівнював їх з героїчними царями міфічного минулого. Культ правителів як цілісна система виконував роль адаптивного механізму персональної елліністичної монархії, що репрезентував нову авторитарну владу у звичних еллінам і македонянам символах і образах.

Вперше проблему реконстукції ансамблю античного міста розглянуто у межах системного підходу, який визначає просторово-часові та структурні зв'язки елементів містобудівного ансамблю. Проведено комплексне дослідження містобудівних систем грецьких міст-полісів. Одержано графічну модель організації внутрішньоміського простору. Розглянуто античні концепції "ідеального міста" та теоретичний досвід епохи еллінізму. Проаналізовано тогочасні традиції містобудування на матеріалі археологічних досліджень грецьких міст. З'ясовано загальні закономірності у композиційній побудові плану та здійснено їх співвіднесення зі світоглядними принципами даної епохи. Проведено порівняльний аналіз морфологічних параметрів забудови. Запропоновано методику графоаналітичної реконструкції античного міста, на основі якої виконано реконструкцію ансамблю Херсонеса елліністичного періоду.

Досліджено проблематику Східного Середземномор'я з урахуванням національних інтересів України. Проаналізовано іноземні джерела щодо субрегіону у складі Лівії, АРЄ, Ізраїлю, Йорданії, Лівану, Сирії та Палестинської Автономії, які зіставлено з науковим доробком вітчизняної політології та сходознавства. Виявлено глибинну однорідність політичних культур сучасних держав субрегіону, які формувались у ході існування спільних східносередземноморських цивілізаційних просторів (фараонічний, античний, еллінізм) та імперій (Римської, Візантійської, Османської), що значною мірою є причиною повільної еволюції та протиріч зі світ-системою. Показано існування глибокої зацікавленості української держави, суспільства та ділових кіл у поглиблені існуючих політичних, торговельних, технологічних і гуманітарних зв'язків із субрегіоном. Зазначено стосовно наявності необхідних передумов для успішних дій у цих сферах, зокрема в енергетичній, а у політичному плані - послідовної та виваженої зовнішньої політики рівнонаближеності України щодо основних протагоністів ізраїльсько-арабського конфлікту.

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що вважалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

Здійснено генезу феномена лідера та поглиблено розуміння природи й сутності цього явища. Комплексно проаналізовано діалектику об'єктивних умов і суб'єктивного фактора в різних системах координат суспільного розвитку докласового, традиційного й індустріального суспільств, а також суспільств перехідного періоду: Еллінізму, Ренесансу, Постмодерну. Досліджено атрибути й модуси лідера, виявлено еволюцію ціннісних орієнтирів у його діяльності. Позначено "больові точки" перехідного періоду сучасного українського суспільства. Значну увагу приділено аналізу аксіологічної раціональності "ситуативного" типу сучасного лідера за умов пстіндустріальної нетеократичної ери, що складається; формуванню на етапах транзитивності українського суспільства нової гуманістичної парадигми лідерства, адекватної виклику епохи.

Висвітлено актуальні питання історичних і культурних зв'язків народів України та Греції, грецької спільноти Приазов'я, розвитку гуманістичної педагогіки та освіти, елліністичної культурної спадщини, особливості розвитку грецької освіти в Україні, викладання новогрецької мови у вищих і середніх навчальних закладах. Значну увагу приділено питанням українсько-грецького економічного співробітництва, зокрема, у сфері туризму.

Освещены актуальные вопросы исторических и культурных связей народов Украины и Греции, греческой общины Приазовья, развития гуманистической педагогики и просвещения, эллинистического культурного наследия, особенностям развития греческого образования в Украине, преподавания новогреческого языка в высших и средних учебных заведениях. Значительное внимание уделено вопросам украинско-греческого экономического сотрудничества, в частности, в сфере туризма.

Збірка містить статті автора, в яких розкрито основи античної науки, філософії та культури, зокрема, зародження вищої математики (феномени руху, переходу, змінних величин, нескінченності), витоки та підвалини античної механіки, вплив математики та механіки на розвиток філософії. Висвітлено питання систематизації наукових і філософських знань у творах Аристотеля, математичного раціоналізму мислителів класичного періоду, ознаки вичерпаності математичних теорій і їх філософське обгрунтування. Розглянуто парадокс як стиль мислення древніх, математичне мислення як основу раціональної філософії. Проаналізовано раціоналізм науки пізнього еллінізму та римського періоду, наукову раціональність XVII ст. у контексті спадковості античної математики та методології.

Сборник содержит статьи автора, в которых раскрыты основы античной науки, философии и культуры, в частности, зарождение высшей математики (феномены движения, перехода, сменных величин, бесконечности), истоки и основы античной механики, влияние математики и механики на развитие философии. Освещены вопросы систематизации научных и философских знаний в работах Аристотеля, математического рационализма мыслителей классического периода, признаки исчерпаемости математических теорий и их философское обоснование. Рассмотрен парадокс как стиль мышления древних, математическое мышление как основа рациональной философии. Проанализирован рационализм науки позднего эллинизма и римского периода, научная рациональность XVII в. в контексте наследственности античной математики и методологии.

Висвітлено проблеми соціально-історичної історії Півдня України. На прикладі Херсонської губернії розкрито особливості формування місцевих органів влади Російської імперії в пореформений період. Надано відомості про культурницькі організації студентів в університетах Наддіпрянської України в другій половині XIX - на початку XX ст. Досліджено соціальні аспекти селянського руху Півдня України доби революції. Проаналізовано соціально-економічну політику румуно-німецької влади в Трансільванії 1941 - 1945 рр. за даними окупаційної преси. Увагу приділено розвитку військово-інженерної справи та фортифікаційного мистецтва українського козацтва в XVII - XVIII ст. Охарактеризовно бойові операції Чорноморського флоту в період російсько-турецької війни (1828 - 1829 рр.), висвітлено політичне становище Сербії після її закінчення (1877 - 1878 рр.). Розглянуто питання збереження культури ткацтва на Кодимщині, проблеми збереження від руйнації перлини архітектурної спадщини Півдня України - палацу І. Куріса у с. Петрівці. Розкрито новітні тенденції розвитку музейної справи на Миколаївщині. Надано відомості про джерельну базу, що стосується історії жіночої середньої освіти Півдня України другої половини XIX - початку XX ст. Показано місце скульптури в інтер'єрах житлових будинків античних полісів Північного Причорномор'я (доба еллінізму).

Проаналізовано вплив християнської філософії на формування світогляду українського філософа-педагога 1910 - 1960-х рр. Г. Ващенка. Обгрунтовано положення про те, що джерельну основу його філософсько-освітніх поглядів утворює складний комплекс світоглядних уявлень, притаманних еллінізованому християнству доби патристики. Простежено істотні особливості християнського світосприйняття в контексті філософських міркувань Г. Ващенка. Зазначено, що характерною рисою християнської філософії філософ називає теїзм. Розкрито значення творчості Г. Ващенка, підставою для якої була грецька та римська "язичницька" філософія доби еллінізму, а також католицька.

Проанализировано влияние христианской философии на формирование мировоззрения украинского философа-педагога 1910 - 1960-х гг. Г. Ващенко. Обосновано положение о том, что ключевую основу его философско-образовательных взглядов образует сложный комплекс мировоззренческих представлений, присущих эллинизованному христианству эпохи патристики. Прослежены существенные особенности христианского мировосприятия в контексте философских рассуждений Г. Ващенко. Указано, что характерной чертой христианской философии философ называет теизм. Раскрыто значение творчества Г. Ващенко, основанием для которого была греческая и римская "языческая" философия эпохи эллинизма, а также католическая.

The influence of Christian philosophy on the formation of world-Ukrainian philosopher-teacher 1910 - 1960-ies. G. Vashchenko. The regulations that the key foundation of philosophical and educational views of G. Vashchenko forms a complex set of philosophical ideas inherent in Christianity Patristic era, established in Kievan Rus' philosophical thought. Traces the salient features of the Christian worldview in the context of the philosophical argument of Vashchenko. Indicated that a characteristic featureof the Christian philosophy of the philosopher calls theism. The conclusion about the meaning of creativity G. Vashchenko, which was the basis for Greek and Roman "pagan" philosophy of the Hellenistic period, as well as Catholic.

Описано особливості суперечностей освітнього ідеалу, обгрунтованого Цицероном, і сумніви щодо його здійснення, які висловив Сенека в "Моральних листах до Луцилія". Підсумовано, що ідея морального інтелекту, який поєднує моральний розум і розумну емоцію і володіє здатністю нехтувати простотою рішень заради складності людських проблем і водночас зберігати аполлонівську ясність думки в найбільш заплутаних лабіринтах життя, може бути розцінена як співзвучний нашому часові принцип духовності.

Розглянуто суперечності освітнього ідеалу, обгрунтованого Цицероном, і сумніви щодо його здійснення, які висловив Сенека в "Моральних листах до Луцилія". Описано позицію, яка частково пояснює той факт, що в своєму нарисі освітніх дисциплін Сенека обминає увагою ораторське мистецтво: адже останнє, мабуть, передбачає суспільну діяльність, яка і є сферою його застосування.

Зазначено, що про обробку кольорових металів у Тірі - Білгороді можна говорити на підставі знахідок глиняних тиглів і ливарних форм. Аналіз ливарних форм показав, що більшість із них призначалася для лиття прикрас, що є свідченням добре налагодженої обробки кольорових металів та масового виготовлення ювелірних виробів у різні періоди історії: від епохи раннього еллінізму до середньовіччя.

Комплексно досліджено систему мотивів у поезії В. Брюсова протягом усієї творчої діяльності митця. Визначено провідні мотивно-тематичні комплекси в його ліриці ("еллінізм", "Давній Рим", "декадентство", "історія і сучасність", "місто", "класика" тощо), у межах яких розглянуто семантику, функції та динаміку мотивів письменника. Простежено взаємозв'язок поміж різними мотивами в ліриці поета, їх генезис і трансформації. Охарактеризовано образ ліричного героя, особливості його структури та типологію у кореляції з мотивною системою. Виявлено специфіку суспільно-політичних, філософських та естетичних поглядів митця як засновника російського символізму. Встановлено домінантні ознаки поетики символізму та їх реалізацію в мотивній системі лірики В. Брюсова. Відзначено органічне поєднання елементів символізму із елементами інших модерністських (неоромантизм, імпресіонізм) і немодерністських (реалізм, натуралізм, парнасизм та ін.) напрямів, течій, шкіл. Виявлено вплив мотивів на жанрову організацію творів письменника та його індивідуальний стиль. Визначено внесок В. Брюсова у збагачення парадигми Срібного віку.

Предложена публикация стеклянных сосудов, изготовленных в технике сердечника из раскопок (1959 - 2001 гг.) античного города Тира. Материалы хранятся в фондах Института археологии и Одесского археологического музея НАН Украины. Все сосуды представлены фрагментами. Всего обнаружено 13 фрагментов - амфорисков, алабастров, ойнохой, унгвентариев. Начало поступления сосудов в город относится к V - началу IV вв. до н. э. Находка обломка ойнохои середины IV - первой четверти III в. до н. э. может отражать связи Тиры с западным Средиземноморьем, возможно, Италией. Більшая часть сосудов датируется с середины III в. по середину II в. до н. э. и представлена амфорисками и унгвентариями. Обломки аналогичных амфорисков обнаружены в мастерской Родоса. Находки таких сосудов являются источником для изучения торгово-экономических связей Тиры и Родоса. Последний этап поступления стеклянных флаконов в Тиру зафиксирован обломками сосудов конца II - начала I в. до н. э., производство которых, предположительно существовало в Сиро-Палестинском регионе и на Кипре. Стеклянные сосуды были дорогостоящим товаром, и их находки являются важным свидетельством богатства населения города. Для эллинистического времени находки из Тиры по типологическому разнообразию являются наиболее яркой коллекцией в Северном Причерноморье. Изученные материалы дополняют общую картину динамики поступления этой группы изделий в города Северного Понта и являются ценным источником для дальнейших исследований.

Розглянуто питання діяльності представницьких організацій грецької національної меншини з метою забезпечення її культурно-освітніх прав на території України. Подано огляд тих об'єднань грецької спільноти, діяльність яких має особливий вплив на її життя та які здійснюють активну публічну діяльність, а саме: Благодійний фонд Пантелеймона Бумбураса; Філія Грецького фонду культури; Маріупольське міське товариство греків; Харківське міське товариство греків "Геліос"; ГO "Київське міське товариство греків ім. К. Іпсіланті"; Федерація товариств греків України. Наголошено, що культурні права греків України реалізуються переважно через доступ до літературних творів мовою національної меншини (у т. ч. завдяки функціонуванню бібліотеки елліністичних студій "Костянтинос Левендіс") та об'єктів матеріальної спадщини (зокрема, йдеться про Будинок-садибу князя Костянтина Іпсіланті в м. Києві, пам'ятник князю, встановлений на території Києво-Печерської лаври, будівлю, що належала Григорію Маразлі, в якій збиралися члени товариства "Філікі Етерія"), а також можливість вільно відзначати важливі для них свята. Підкреслено, що грецька спільнота не має значних проблем у задоволенні своїх основних культурних, освітніх чи інформаційних прав (діють школи з навчанням грецькою мовою, у шести закладах вищої освіти здійснюють підготовку фахівців з новогрецької мови, видаються газети "Елліни України" та "Одіссос"), проводиться система наукова робота з дослідження еллінізму (при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка діють Центр елліністичних студій та грецької культури та Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького, а при Маріупольському державному університеті функціонує Інститут українсько-грецької дружби та елліністичних досліджень). Водночас через брак фінансової підтримки з боку державного та місцевого бюджетів національно-культурні товариства стикаються з такими проблемами, як-от: обмежені можливості для друку газет, оренди приміщень для діяльності організацій та проведення культурних заходів.

Проаналізовано знахідки теракотових фігурок із розкопок під керівництвом В. О. Латишевої на елліністичному поселенні Маслини на хорі Херсонеса Таврійського. Колекція теракот містить яскраві зразки античної коропластики. Фігурки ілюструють релігійне життя населення, зокрема відправлення культів у межах ойкосу.